Інші православні юрисдикції в Україні

11 грудня 2009, 00:50 | Конфесії, релігійні організації | 0 |   | Код для блогу |  | 

Серед інших Церков православної традиції, які діють в Україні, Бессарабська митрополія є частиною Румунської Православної Церкви, тобто є канонічно визнаною, всі інші — не мають канонічного визнання Вселенським Православ’ям.

Румунська Православна Церква (Бессарабська митрополія)

Історія Бессарабської митрополії є тісно пов’язана з Галицькою митрополією; за часів князя Данила Галицького бессарабські землі входили до складу Галицького князівства. Молдавська Церква після свого заснування не була в складі Волоської (Румунської) Церкви. Оскільки і політично між молдаванами і румунами не було єдності. У 1371 (1376) році для Молдавської митрополії єпископів висвячував митрополит Галицький Антоній. Юрисдикційно ця територія належала Константинопольському Патріарху, який у 1401 році визнав окрему Молдавську митрополію. А висвячення єпископів українцями можна розглядати як крок з благословення Константинополя (які також входили до його складу).

Територіально Бессарабія включає також і українські землі: Хотинський регіон на півночі та Ізмаїльський та Акерманський на півдні.

У середині XV століття Бессарабія потрапила під владу турок. В такому стані вона проіснувала до російсько-турецьких воєн. Коли у 1808 році був утворений Молдово-Валахський екзархат в складі Російської Церкви. І підпорядковувався він Київському митрополиту. Однак, в результаті Бухарестського мирного договору 1812 року між Росією і Туреччиною в складі РПЦ залишилась тільки Бессарабія. Так було утворено Кишинівську єпархію.

У складі Російської Церкви Кишинівська єпархія існувала до 1918 року, коли ці землі були захоплені Румунією. Разом зі зміною політичної влади відбулась і зміна церковного підпорядкування. Парафії на території Бессарабії були перепідпорядковані Румунському Патріарху. 15 листопада 1923 року офіційно була заснована Бессарабська митрополія. Проти таких дій відразу виступив Синод Російської Православної Церкви на чолі з Патріархом Тихоном.

У такому становищі Бессарабія проіснувала до початку ІІ Світової війни, коли згідно пакту Рібентропа-Молотова Радянському Союзу відходили бессарабські землі. У 1940 році південна та північна частини Бессарабії були передані Українській РСР. А з центральних земель утворено Молдавську РСР.

Під час ІІ Світової Війни територію Молдавії знову захопила Румунія. Також було відновлено церковну юрисдикцію, що складалась з трьох єпархій: Хотинської, Ізмаїльської та єпархії Четатя-Абле (Білгород-Дністровський). Після закінчення війни радянська влада відновила Молдавську республіку в складі СРСР. У травні 1946 року в Бухаресті Патріархи Московський Алексій І та Румунський Никодим підписали угоду, згідно якій територія Молдавії належить Російській Церкві. Угода була підписана під прямим тиском радянської влади, оскільки на той час Румунія була окупована Червоною армією.

На момент окупації Бессарабська митрополія налічувала 1090 храмів та 18 монастирів. В 1989 році залишилось тільки 192 церкви та один монастир.
Відновлення митрополії у складі Румунського Патріархату відбулось після того, як 1990 році невдоволений діями правлячого архиєрея, вікарний єпископ Бельцький Петро (Педурару) звернувся до Ясського митрополита РумПЦ. Згодом Синод Румунської Церкви розглянувши прохання єпископа прийняв його в свою юрисдикцію.

Разом з єпископом до РумПЦ перейшла частина кліриків та вірних Молдови, які не бажали залишатись в Московському Патріархаті. Було оголошено про відновлення діяльності Бессарабської митрополії. Нову структуру підтримали національно-демократичні сили країни – Християнсько-демократична народна партія.

Не зважаючи на тиск з боку проросійського керівництва Молдавії, у 1997 році влада була змушена зареєструвати Бессарабську митрополію за рішенням Страсбурзького суду з прав людини.

Паралельно з цією митрополією існує структура Московського Патріархату. Останній неодноразово звертався до Патріарха Румунського Феоктиста з метою врегулювання ситуації. Однак, ніяких домовленостей так і не було досягнуто.

28 лютого 2005 року митрополитом Бессарабії Петром було утворено Екзархат на Нових Землях і в його складі Московське благочиння. Благочинним став протопресвітер Олександр Зарнадзе (колишній клірик РІПЦ та Чорногорської Церкви), який був прийнятий в сущому сані.

Після запиту з Московського Патріархату Екзархат було скасовано. Однак, діяльність благочиння припинено не було. До його складу входить кілька священиків, заборонених в МП.

Свого часу митрополит Петро претендував і на юрисдикцію бессарабського регіону України. Так кілька років тому він додав до свого титулу „Хотинський” (єпархія в Хотині існувала під час ІІ Світової Війни). Однак, після протесту української сторони він відкликав своє рішення.

На сьогодні у складі Бессарабської митрополії в Україні діє одна парафія в селі Камишовка Одеської області (Ізмаїльський район). Настоятелем є священик Анатолій Кристя. Громада зареєстрована у державних органах як автономна православна парафія.
24 жовтня 2007 р. Синод Румунської Православної Церкви утворив 7 нових єпархій. Зокрема, було відновлено 3 єпархії Бессарабської митрополії, які існували до 1944 року. Наразі їх центри знаходяться в молдавських містах Бельци, Кантемирі та Дубоссарах, але з часом Румунська Церква має на меті перенести єпископські кафедри в українські міста – Хотин, Ізмаїл та Білгород-Дністровський.
Відновлення єпархій викликало негативну реакцію Московської Патріархії та УПЦ (МП).

Так, 24 жовтня 2007 року, Синод Української Православної Церкви засудив рішення РумПЦ, зазначивши зокрема, що: «Вищеозначені дії Румунської Православної Церкви становлять загрозу для цілісності не лише Української Православної Церкви, але й Української держави, оскільки створюють умови для зростання сепаратистських настроїв на Буковині та Одещині».

У зв’язку з цим розпочалися переговори між РумПЦ і РосПЦ, які з самого початку наштовхнулися на труднощі.

22 листопада 2007 року в Троянському монастирі Болгарської Православної Церкви відбулась перша зустріч із врегулювання ситуації довкола Бессарабської митрополії. Сторони не досягнули консенсусу. Російська сторона наполягає на неканонічності рішень Синоду РумПЦ. З румунського боку було запропоновано утворити автокефальну Церкву в Молдові, об’єднавши митрополії обох Церков. Сторони вирішили продовжити діалог до остаточного врегулювання конфлікту.

Українська Автокефальна Православна Церква – канонічна

У жовтні 2002 року в Українській Автокефальній Православній Церкві – Соборноправній в США висвятили на єпископа колишнього священика УПЦ КП Олега Кулика, який прийняв ім’я Мойсей. Йому було доручено з титулом Митрополита Київського і всієї Руси-України організовувати структуру УАПЦ-С в Україні. Проте у 2004 році він розриває зв’язки з американськими єпископами, а згодом утворює нову юрисдикцію — Українська Автокефальна Православна Церква – канонічна. До неї приєдналася невелика кількість громад УПЦ КП і УАПЦ та кілька закордонних православних парафій. Окрім того, в свою юрисдикцію митрополит Мойсей приймає всіх охочих по всьому світу, а на своєму веб-сайті до складу УАПЦ-к він також зачислив значну частину громад УАПЦ в Україні без їх відома чи згоди. Таким чином громади Церкви існують в Африці, Америці, Європі, на Карибських островах. Проте йому так і не вдалося отримати офіційну реєстрацію в державних органах України. 5 серпня 2005 року на Соборі УАПЦ-к митрополита Мойсея проголосили патріархом Київським і всієї України. Також було проведено низку богослужбових реформ, що викликало невдоволення частини єпископату. Опоненти утворили нову юрисдикцію під назвою Автономна Українська Православна Церква в Америці.

Діяльність УАПЦ-к в Україні є майже непомітною. На території України діє три єпископи УАПЦ-к – патріарх Мойсей (Кулик), хор-єпископ Фастівський вікарій Київський Василій та хор-єпископ Житомирський вікарій Київський Олександр. В Луцьку в юрисдикцію УАПЦ-к з УПЦ КП перейшов харизматичний проповідник – диякон Олег Ведмеденко, звинувачений Синодом УПЦ КП в єресі; 5 листопада 2006 року патріархом Мойсеєм він був рукоположений в священика та став секретарем Луцьким. Загалом в юрисдикції окрім патріарха є 15 єпископів та один адміністратор. Кількість парафій в Україні є невідомою. Єпископи УАПЦ-к діють в країнах Західної Європи, Америки та Африки (Екзархат в Камеруні). Реальну діяльність структури оцінити практично не можливо.

Автономна Українська Православна Церква в Америці також має громади в Україні, кількість яких так само невідома. На території нашої держави діють чотири єпископи: Спиридон (Бабський) архиєпископ Луцько-Волинський, Всеволод (Кочергін), архиєпископ Тернопільсько-Буковинський, єпископ Вінницький Стефан (Негребецький) та єпископ Тернопільський Данило (Кудибін).

Українська Істинно-Православна Церква і похідні від неї

16 січня 2000 року єпископами Апостольської Православної Церкви (одна з російських православних юрисдикцій, яка стоїть на засадах обновленства та отримала свою апостольську лінію від УАПЦ) Стефаном Лінницьким та Кіріаком Тімірциді був рукоположений єпископ Венедикт (Молчанов) з титулом Царицинський та Верхньодніпровський. Таким чином було покладено початок Українській Істинно-Православній Церкві. В 2002 році було рукоположено ще ряд єпископів для України: Вишгородського і Галицького Андрія (Трегуба), Сергія (Журавльова) на архиєпископа Київського та Антонія (Власова) на єпископа Миколаївського і Таврійського. Однак, вже восени 2002 єпископи Венедикт, Андрій та Антоній усунули з Київської кафедри архиєпископа Сергія і на його місце обрали єпископа Антонія (Власова). Водночас проголосили себе митрополитами. Таким чином вони фактично унезалежнили Українську частину Церкви від російського центру. Нова юрисдикція отримала назву Українська Істинно-Православна Церква.

Колишній архиєпископ Київський Сергій водночас створив свою церковну структуру під назвою Українська Реформаторська Православна Церква. Сергій (Журавльов) знаходиться в тісних стосунках з різного роду неопротестанськими харизматичними течіями (наприклад „Посольство Боже” Сандея Аделаджі) та значною мірою відійшов від православного вчення (сам архиєпископ одружений і має шестеро дітей).

Згодом в УІПЦ було здійснено ряд хіротоній нових єпископів: Даміана (Акімова), Луки (Николаєнко), Діонісія (Грищенко), Ростислава (Мельникова) та Гедеона (Новикова) для Росії.

В тому ж році в самій УІПЦ відбулось розмежування – частина єпископів на чолі з митрополитом Венедиктом (Молчановим) перейшли в юрисдикцію Російської Істинно-Православної Церкви Рафаїла Прокоф’єва (юрисдикція, яка має єпископальну лінію від УАПЦ, була заснована в 1997 році і з того часу перетерпіла велику кількість розколів). Так було покладено початок Українському Екзархату Російської Істинно-Православної Церкви (сьогоднішня назва Православна Російська Церква). Главою Екзархату став митрополит Венедикт з титулом Царицинського. Разом з митрополитом в юрисдикцію РІПЦ перейшли єпископи: Даміан, Лука, Ростислав та Гедеон.

З часом розмежування відбулось і між єпископами Антонієм (Власовим) та Андрієм (Трегубом). Останній став главою нової гілки – Української Автокефальної Православної Церкви – Апостольської – Катакомбної. До складу цієї юрисдикції входить ще чотири єпископи: єпископ Львівський Лука (Дейнега), єпископ Рівненський Діонісій (Грищенко), єпископ Дніпропетровський Силофіїл (Маслов), єпископ Донецький та Горловський Віталій (Гуменюк). Кількість громад в юрисдикції митрополита Андрія (Трегуба) не перевищує 6, проте, існує 2 монастирі (чоловічий і жіночий) загальною кількістю 7 монахів та монахинь.

Залишившись наодинці митрополит Антоній (Власов) здійснив хіротонію Феодосія (Лемеша), який після його смерті очолив УІПЦ. А в 2007 році перейшов в РІПЦ Рафаїла Прокоф’єва.

Група єпископів на чолі з Венедиктом (Молчановим), що в свій час відділилась від УІПЦ, в 2006 році приєднались до Автономної Української Православної Церкви в Америці. І в складі цією юрисдикції утворили російську архиєпархію.

Як правило кількість громад всіх цих юрисдикцій є не більшою п’яти-десяти, а кількість пастви одного єпископа вимірюється десятками людей.

Інші

Також в Україні існує ще кілька маргінальних православних структур – це Українська Автокефальна Православна Цекрва – Апостольська Михаїла Дудкевича (створена в 2001 році єпископом УАПЦ Михаїлом та забороненими архиєреями УАПЦ та УПЦ КП). Після смерті єпископа Михаїла її очолив єпископ Лука Нарольський – випускник Інституту внутрішніх справ, який нещодавно об’єднався з УАПЦ А-К Андрія (Трегуба). Діяльність УАПЦ-А є зовсім непомітною.

Також у 1999 році свою церковну структур створив колишній митрополит УАПЦ та УПЦ КП Петро (Петрусь) під назвою Автономна Православна Церква Львова. На сьогоднішній день в нього є єдина громада Св. Іоанна Богослова в місті Львові.

Свої громади в Україні також має гілка Істинно-Православної Церкви Греції (старостильники). В юрисдикції митрополита Месогеї і Лавріотики Кирика (матвеїти) знаходиться громада Св. Іоана Богослова в м. Києві та Св. Пантелеймона на Закарпатті. Очолює парафії Митрополит Київський Серафим (Бонь) (повний титул Митрополит Київський, глава Істинно-Православної Церкви Росії). Церква формально є автокефальною. Ця гілка в грецькому старостильному русі є найбільш фунадменталістською .

До 2006 року Ламійський Синод Істинно-Православної Церкви Греції мав одну громаду під Києвом, настоятелем якої був о. Серафим (Медвєдєв). На сьогоднішній день ця громада існує самостійно і називається Катакомбна Істинно-Православна Церква.

Список використаних джерел

1. В. Калініченко, І. Рибалка. Історія України: 1917-2003 рр. — Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004.
2. Саган О. Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан. Київ 2004.
3. О. Сергєєв-Зарнадзе, протопресвітер. Абхазское церковное „строительство”. Росийская каноническая „принципиальность” и румынский „экспансионизм” // protopop.ru/2_2.html
4. Румынский патриархат открывает свои канонические структуры в России // www.portal-credo.ru/site/print.php?act=news&id=31223
5. О каноническом положении Русской Истинно-Православной Церкви и сектантских групп „михальченковцев” (т.н. „РосИПЦ”) // www.catacomb.org.ua/modules.php?name=Pages&go=page&pid=46
6. Заява Священного Синоду Української Православної Церкви з приводу дій Священного Синоду Румунської Православної Церкви // www.orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/11/14/2150.html
7. www.hierarchy.religare.ru
8. www.churchgoc.org/gegonota/kiev.html

Корисні лінки

1. УАПЦ в Північній та Південній Америці www.uaoc.org
2. Автономна Українська Православна Церква в Америці www.uaocamerica.org
3. УАПЦ канонічна www.soborna.org
4. УАПЦ — Апостольська — Катакомбна amvv.narod.ru
5. Українська Реформаторська Православна Церква alivechurch.narod.ru
6. Сайт кліриків і мирян Істинно-Православної Церкви Росії (ІПЦ Греції, Синод Митрополита Месогеї і Лавріотики Кирика) "Лампада" — lampada.ucoz.ru
7. Бесарабська Митрополія Румунської Православної Церкви www.mitropoliabasarabiei.ro

 Підготував Анатолій БАБИНСЬКИЙ

Останнє оновлення 19 січня 2008 року

Система Orphus
Рейтинг
0
0