• Головна
  • Проекти
  • Українські ЗМІ, лютий: міжнаціональної нетерпимості фактично не зафіксовано...

Українські ЗМІ, лютий: міжнаціональної нетерпимості фактично не зафіксовано

25.03.2013, 16:05

У більшості українських ЗМІ практично немає виявів ксенофобії чи послідовної нетолерантності до росіян, поляків і євреїв на рівні редакційної політики. Разом із тим, особливо у випадках, коли національні питання накладаються на політичні, в авторських матеріалах можна зустріти вияви ксенофобії та упередженості щодо представників цих національностей.

В лютому 2013 року було проаналізовано контент кількох видань (УНІАН, «Українська правда», «День», «Україна молода», «Укранські новини», «Радіо Свобода», «Подробности», ТСН та Zaxid.net) на предмет ставлення українців до росіян, поляків та євреїв. Стосунки між представниками цих народів обумовлені складним історичним розвитком України, великою кількістю конфліктів, що супроводжували співіснування українців, росіян, поляків і українців на українських землях. Також вони визначаються побутуванням численних стереотипів, як щодо українців, так і щодо представників російської, польської та єврейської націй. Ці стереотипи ґрунтуються на спільному історичному минулому цих народів і часто підтримуються представниками певних організацій та ЗМІ.

Росіяни

Питання російської мови є одним з найгостріших, воно частіше за інші аспекти україно-російських відносин постає на сторінках українських ЗМІ. Зокрема, популярною темою є висловлювання проросійських політиків про утиски російської мови і потребу її захисту. Наприклад, заяви Колесніченка про те, що російська мова повинна мати вищий статус за мови інших національних меншин через те, що нею послуговуються і представники інших національностей («Українська правда», «Українські новини»). ЗМІ звернули увагу і на позицію народного депутата від ВО «Свобода» Ірини Фаріон з приводу російської мови, її вимоги надати перекладача з російської, конфлікти з чиновниками, що відмовляються говорити українською тощо.

Дотичною є проблема русифікації імен, на яку звернули увагу читачі газети «День». Читач, що акцентував на цьому питанні, повідомив, що часто батьки домагаються запису імен на російський манер, що є предметом дослідження психоаналітиків.

Одним із аспектів україно-російських стосунків стало обговорення можливого спільного чемпіонату з футболу (УНІАН, «Українська правда»), що викликав загалом негативну реакцію з боку українців.

Видання звернули увагу і на радянізацію певних аспектів українського суспільного життя, зокрема, ставлення до свята 23 лютого, святкування якого прищеплене українцям ще з радянських часів («Радіо Свобода»). Деякі видання називають відзначення 23 лютого проявом меншовартості («Україна молода»), підтримкою окупаційної влади («Радіо Свобода»). В багатьох ЗМІ були зроблені спроби висвітлення реальних подій, що відбувалися 23 лютого 1918 року («Українська правда», «Дзеркало тижня» ).

Експерти серйозно заявили про потребу дерадянізації суспільства, яка так і не відбулася за останні 20 років («Радіо Свобода»).

В матеріалі «Опудало зрадника» («День») наголошено на тому, що в Росії велика увага приділяється такій пропаганді, що поширюється як на росіян, так і на українців.

Поляки

Один з аспектів стосується спільного історичного минулого, зокрема протистояння українських та польських істориків навколо інтерпретації подій українсько-польської війни 1942-1947 рр. («Українська правда» (1, 2, 3), «Радіо Свобода», «Дзеркало тижня», «Zaxid.net»). Акценти, зроблені дослідниками і авторами матеріалів, різні, втім, вони шукають шляхів до порозуміння і недопущення радикалізації стосунків.

Про те, що терору не цурались і поляки, говорять і польські урядовці («Радіо Свобода», «Українська правда»). Вони ж наголошують, що сприйняття таких суперечливих персоналій, як Бандера, в українців і поляків завжди буде різним. Підтвердженням цьому є слова історика Володимира Вятровича, який на сайті TVi намагався спростувати інтерпретації деяких подій, що з’явились у польській пресі.

ЗМІ також наголосили на тому, що в Польщі відбулися численні обговорення українсько-польського конфлікту, проте без участі українців («Українська правда»). Втім, кроки до партнерства було зроблено і на рівні високопосадовців («Радіо Свобода»). «День» проінформував читачів про виставку історії польської дипломатії в Тернополі.

Українські ЗМІ писали про українсько-польські стосунки, виходячи за історичну площину – зокрема, TVi опублікував результати дослідження, за якими позитивно до українців ставляться 31% поляків (до порівняння, 20 років тому їх було 13%). Відсоток тих, хто ставиться негативно, зменшився з 65% до 33%. Втім, УНІАН повідомив, що поляки за останні роки менше беруть українців на роботу. Також було оприлюднено інформацію про те, що Польща зменшила на третину кількість «карт поляка» (УНІАН).

Втім, чимало матеріалів стосувалися польських заяв про сприяння швидшій європейській інтеграції України. Зокрема, видання наголосили на тому, що за останній рік половину всіх шенгенських віз українцям видали саме поляки («Українська правда»).

Євреї

Певного поширення набули матеріали про антисемітські висловлювання представників ВО «Свобода» — нагадаємо, що мова йде про слова народного депутата Ігоря Мірошниченка на адресу акторки українсько-єврейського походження Міли Куніс (ТСН та інші). В матеріалі «Української правди» таку юдофобію названо вибірковою, в публікації Zaxid.net акцентовано на тому, що після цього скандалу в Україні активізувалися теми ксенофобії і расизму, причому зазначено, що українці не сприймають подібних суджень. Також у матеріалі йдеться про так званий «соціальний расизм», начебто притаманний українцям.

Zaxid.net опублікував матеріал про те, що на Волині живе колишній воїн УПА – єврей за національністю.

Як і в ситуації з поляками, з’являлися в пресі і матеріали на історичну тематику, пов’язані з євреями. «Українська правда» опублікувала низку матеріалів про львівський єврейський погром 1941 року, в якому брали участь і українці. До цієї теми зверталися й на сторінках сайту TVi, Zaxid.net тощо. Прикметно, що святкування юдеями свята Пурим зовсім не викликало цікавості в українських ЗМІ (лише «Подробности»).

ЗМІ («Українська правда», «Дзеркало тижня», «Українські новини») опублікували результати соціологічного дослідження КМІС про міжетнічні відносини. Як показало опитування, найбільша соціальна дистанція українців спостерігається у ставленні до ромів, чорношкірих, азіатів та арабів. Для Західного макро-регіону характерні ксенофобські установки арабів, чорношкірих, кримських татар і євреїв. Східний макрорегіон характеризується неприйняттям азіатів, арабів та представників західноєвропейської та атлантичної культур.

Висновки

У більшості українських ЗМІ практично немає виявів ксенофобії чи послідовної нетолерантності до росіян, поляків і євреїв на рівні редакційної політики. Разом із тим, особливо у випадках, коли національні питання накладаються на політичні, в авторських матеріалах можна зустріти вияви ксенофобії та упередженості щодо представників цих національностей.

Зокрема, певною мірою ворожими до умовних росіян, ототожнюваних із радянськими окупантами, були публікації, що стосувались святкування встановлених за Радянського Союзу свят. Також відбувається перенесення негативу, що виплескується на адресу державної політики Росії, на росіян як націю.

Найбільш злободенним є питання російської мови, яке стосується не лише росіян як національної меншини та титульної нації сусідньої держави, але й значної частини представників інших етносів (насамперед українців), що мешкають в Україні та спілкуються російською в побуті, на роботі та в інших сферах життя. Увагу до цієї теми активно роздмухують політики, а ЗМІ вимушено відтворюють мову ворожнечі, цитуючи агресивні заяви націоналістів. Разом із тим, ставлення до росіян як етносу є переважно толерантне.

Слід зазначити, що, якщо проблеми, пов’язані з росіянами, стосуються переважно злободенних питань мови й геополітики (впливу Росії, європейської та/або євразійської інтеграції, використання мов у публічній сфері, статусу російської та інших мов тощо), то матеріали про євреїв і поляків переважно стосуються історичних тем і подій. Щодо поляків ідеться переважно про проблему міжнаціонального примирення, доволі мляве обговорення якої триває в українських медіа вже багато років. Що ж до євреїв, то, окрім ксенофобської заяви Мірошниченка, яка була зроблена в коментарі в соціальній мережі Facebook та широко висвітлена ЗМІ після вірусної хвилі поширення в тих самих соціальних мережах, єврейське питання було актуалізоване в дискусії між істориками, яка стосується участі українців у єврейських погромах під час другої світової війни. Ця дискусія не набула поширення поза інтернетом і охопила дуже невелику аудиторію.

Зацікавлення ЗМІ викликали й результати соціологічних досліджень, які висвітлюють ставлення одних народів до інших.

Цей моніторинг є частиною проекту Промоція толерантності в ЗМІ між українцями, поляками, росіянами та євреями в Україні, який РІСУ здійснює за підтримки фундації Марії Гулай (Maria Hulai-Lion Foundation)

Підготувала Марина ДОВЖЕНКО,

експерт Центру суспільного моніторингу