Послання Папи на 46-й Всесвітній день суспільних комунікацій

15.05.2012, 17:43
В найближчу неділю, 20 травня 2012 р., Католицька Церква відзначатиме 46-й Всесвітній день суспільних комунікацій. З цієї нагоди Вашій увазі пропонуємо текст послання Папи Бенедикта XVI на цей день, яке було представлене в спомин св. Франциска Сальського у Ватикані.

Дорогі брати і сестри!

У зв’язку з наближенням Всесвітнього дня суспільних комунікацій 2012 р., хочу поділитися з вами деякими роздумами стосовно аспекту процесу людської комунікації, про який, незважаючи на його важливість,  часто забувають, однак зараз необхідно про нього згадати.

Він стосується відношення між мовчанням і словом - двох аспектів комунікації, які повинні зберігати між собою рівновагу, наслідувати один одного й доповнювати досягнути автентичного діалогу й глибокої близькості між людьми. Коли слово і мовчання виключаються навзаєм, комунікація погіршується. Це викликає або певне непорозуміння, або, навпаки, створює атмосферу холоду. Коли ж мовчання і слово доповнюють один одного, то комунікація набирає цінності та значення.

Мовчання є інтегральною частиною комунікації і без нього не можуть існувати слова, багаті на контекст. У тиші слухаємо і краще пізнаємо самих себе; ідеї народжуються і набирають глибини; ми краще розуміємо те, що хочемо сказати або те, чого очікуємо від інших, і вибираємо, як виразити себе. Замовкаючи, дозволяємо іншій особі говорити, виражати себе, а самі уникаємо того, щоб бути повністю прив’язаними до своїх слів та ідей без належного обміну думками. Таким чином, створюється простір для взаємного слухання, і можливими стають глибші людські стосунки. У мовчанні, наприклад, розуміються найбільш автентичні елементи комунікації між закоханими: жести, вирази обличчя та мова тіла є знаками, якими вони об’являють себе одне одному. У мовчанні промовляють радість, турбота і терпіння, які власне в ньому знаходять інтенсивну форму вираження. Саме з мовчання виникає більш активна комунікація, яка вимагає чутливості й уміння слухати, із чого часто виявляється істинна міра і характер стосунків. Там, де є багато повідомлень й інформації, мовчання стає необхідним для розрізнення того, що важливе від того, що не важливе або другорядне. Глибші роздуми допомагають нам відкрити зв’язок, що існує між подіями, які на перший погляд здаються не пов’язаними між собою, оцінити та проаналізувати повідомлення. Завдяки цьому, можна ділитися роздумами та відповідними думками, що дає можливість для автентичного, спільного пізнання. Для цього необхідно створити відповідне середовище, своєрідну «екосистему», у якій підтримувалася б рівновага між мовчанням, словами, зображеннями та звуками.

Процес сучасної комунікації значною мірою керується питаннями, які прагнуть знайти відповіді. Пошукові системи та соціальні мережі стали вихідною точкою комунікації багатьох людей, які шукають поради, ідей, інформації та відповідей. У наш час Інтернет усе більше стає форумом для питань і відповідей. Навіть більше, людину сьогодні часто просто закидають відповідями на питання, яких вона ніколи не ставила, і на потреби, яких ніколи не відчувала. Якщо ми прагнемо розпізнати і зосередитися на істинно важливих питаннях, тоді мовчання стає цінним даром, який дає нам можливість правильно розрізняти серед багатьох стимулів і відповідей. У цьому складному й різноманітному світі комунікації багато людей ставлять перед собою основні питання людського існування: хто я? Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу надіятися? Важливо зміцнити тих, хто ставить ці запитання, і відкрити їм можливість для глибшого діалогу, що складається із слів, обміну думками, а також із запрошення до роздумів і мовчання, які часом можуть бути більш красномовними, ніж поспішна відповідь. Це дозволить тому, хто запитує, досягти власної глибини, відкритися на шлях відповіді, який Бог записав у серці людини.

Цей безперервний потік запитань свідчить про велике бажання людини шукати істину - більш чи менш важливу, яка дасть сенс і надію для існування. Людина не може задовольнятися простим і толерантним обміном скептичними думками про життя: усі ми шукаємо істину і ділимося цією глибокою тугою, особливо в наш час, коли «люди, які діляться інформацією, діляться самими собою, своїм баченням світу, надіями та ідеалами» (Послання на Всесвітній день суспільних комунікацій, 2011 р.).

Цікаво розглянути різні форми веб-сайтів, програм та соціальних мереж, які можуть допомогти сучасній людині пережити моменти рефлексій і справжніх питань, а також знайти простір для мовчання, можливості для молитви, медитації або ділення Словом Божим. У стислому повідомленні, часто не довшому, ніж рядок із Біблії, можна висловити глибокі думки, якщо не нехтувати розвитком свого внутрішнього життя. Не дивно, що в різних релігійних традиціях самотність і тиша є привілейованими просторами, які допомагають людям знайти себе та істину, що надає сенс усім речам. Бог біблійного одкровення говорить без слів: «Як показує хрест Христа, Бог також говорить у тиші. Мовчання Бога, досвід віддалення від Всемогутнього Отця становить вирішальний етап земного шляху Сина Божого, втіленого Слова. (...) Мовчання Бога є продовженням Його попередніх слів. У ці моторошні моменти Він промовляє в тайні Його мовчання» (Постсинодальне Апостольське Повчання «Verbum Domini», 30 вересня, 2010, 21). У мовчанні Хреста промовляє Божа любов, яка є найбільшим даром. Після смерті Христа земля перебуває в тиші, та у Велику суботу, коли «Цар заснув, а Бог в людській плоті викликав тих, що спали упродовж століть» (див. Читання на Святу суботу), лунає голос Божий, сповнений любові до людства.

Якщо Бог говорить з людиною в тиші, то в мовчанні й людина виявляє можливість говорити з Богом і про Бога. «Нам потрібна тиша, яка стає спогляданням, що дозволяє нам увійти в мовчання Бога і так сягнути туди, де народжується Слово, Слово відкуплення» (Проповідь під час Літургії на закінчення пленарного засідання Міжнародної богословської комісії, 6 жовтня, 2006 р.). Коли йдеться про велич Бога, наша мова завжди невідповідна, і так відкривається простір мовчазного споглядання. З цього споглядання народжується з усіх своїх внутрішніх сил нагальна потреба місій, нагальна необхідність «звіщати те, що ми бачили й чули» (пор. 1 Йн. 1, 3). Мовчазне споглядання дозволяє нам зануритися в джерело Любові, яке веде нас до нашого ближнього, відчути його біль і дати йому світло Христове і Його послання життя, Його дар цілковитої любові, що спасає.

У мовчазному спогляданні виявляється ще сильніше те одвічне Слово, через яке був створений світ і задуманий план спасіння, який Бог здійснює через слова і дію в історії людства. Як зазначає Другий Ватиканський Собор, Боже одкровення відбувається «через дії і слова, що мають внутрішню єдність: справи, доконані Богом в історії спасіння, ілюструють і підтверджують науку і справи, висловлені словами, а слова звіщають діла і прояснюють таємниці, що містяться в них» («Dei Verbum», 2). Цей план порятунку має свій апогей в особистості Ісуса з Назарета, посередникові та повноті одкровення. Він явив нам справжнє обличчя Бога Отця та через Його хрест і воскресіння вивів нас із рабства гріха й смерті до свободи дітей Божих. Основне питання щодо сенсу людського життя міститься в тайні Христа, це відповідь, здатна обдарувати миром неспокійне серце людини. З цієї тайни народжується місія Церкви, і саме ця тайна стимулює християн проголошувати надію і порятунок, щоб свідчити, що любов, яка сприяє людській гідності, будує справедливість і мир.

Слово і мовчання. Виховувати себе до комунікації - означає вчитися спілкуватися, споглядати, а не лише говорити. Це особливо важливо для тих, хто бере участь у справі євангелізації: і мовчання, і слово є важливими і невід'ємними елементами діяльності Церкви в галузі засобів масової інформації, щоб знову проповідувати Христа в сучасному світі. Марії, чиє мовчання «слухає і чинить так, що родить Слово» (Молитва під час зустрічі з італійською молоддю в Лорето, 1–2 вересня 2007 року), довіряю всю справу євангелізації, яку Церква здійснює через засоби суспільної комунікації.

Ватикан, 24 січня 2012 року, спомин св. Франциска Сальського

 

BENEDICTUS PP XVI

Джерело Католицький медіа центр