Послання Папи Бенедикта XVI на 43-ій Всесвітній День суспільних комунікацій

13.02.2009, 11:52

У день святого Франциска Салезія, небесного покровителя журналістів, у ватиканському прес-центрі відбулась презентація Послання Папи Бенедикта XVI на 43-ій Всесвітній День суспільних комунікацій, який відзначатиметься 24 травня 2009 року. Цьогорічна тема: «Нові технології, нові стосунки. Сприяння культурі пошани, діалогу, дружби».

Послання Папи Бенедикта XVI на 43-й Всесвітній День суспільних комунікацій

«Нові технології, нові стосунки. Сприяння культурі пошани, діалогу, дружби».
Дорогі брати і сестри!

З нагоди наближення Всесвітнього дня суспільних комунікацій хочу звернутися до вас, щоб представити деякі роздуми на цьогорічну тему “Нові технології, нові відносини. Розвиток культури, пошани, діалогу, дружби”. Нові цифрові технології у даний час викликають ґрунтовні зміни в моделях спілкування і міжлюдських стосунках. Ці зміни особливо помітні серед молодих людей, які виросли в тісному контакті з новими технологіями зв’язку, і тому почувають себе невимушено у цифровому світі, який часто видається чужим багатьом із нас, дорослих, що навпаки, повинні були б навчитися розуміти і цінувати можливості, які він пропонує для спілкування. В цьогорічному Посланні моя думка особливо скерована до тих, хто становить так зване цифрове покоління: мені хочеться поділитися з ними деякими ідеями щодо використання незвичного потенціалу нових технологій для сприяння розумінню і людської солідарності. Ці технології є істинним даром для людства, і тому мі повинні прямувати до того, щоб створені ними блага служили всім людям і спільнотам, особливо найбільш знедоленим та слабким.

Доступність мобільних телефонів і комп’ютерів в об’єднанні з глобальним охопленням і проникненням Інтернету відкрила цілий ряд засобів комунікацій, які дозволяють практично миттєво посилати слова і зображення в найдальші та найбільш ізольовані куточки світу: така можливість була нереальною для попередніх поколінь.

Саме молодь зрозуміла, який величезний потенціал криється в цих нових засобах масової інформації для зміцнення зв’язку, комунікацій і взаєморозуміння між окремими особами і спільнотами, і використовує їх для спілкування зі своїми друзями та для пошуку нових друзів, щоб створювати спільноти і мережі, шукати інформації та новини, а також ділитися своїми ідеями та думками.

Ця нова культура спілкування має багато переваг: сім`ї мають можливість підтримувати контакт, навіть будучи розділеними величезними відстанями; студенти й дослідники мають більш швидкий і легкий доступ до документів, джерел, наукових винаходів, і тому, перебуваючи в різних місцях, можуть працювати сумісно, більш того, інтерактивний характер нових засобів масової інформації сприяє більш динамічним формам вивчення і спілкування, що сприяє суспільному прогресу.

Розвиток нових технологій з точки зору їхньої ефективності і надійності відбувається з дивовижною швидкістю, і тому їхня популярність у користувачів не повинна нас дивувати, оскільки вони відповідають фундаментальному бажанню людей спілкуватися один з одним. Це прагнення спілкуватися і приятелювати закладено в самій людській природі, а не виникло лише у відповідь на технологічні інновації. У світі біблійного послання воно повинно розглядатися передусім як відображення нашої участі в комунікативній і об’єднувальній любові Бога, який прагне зробити зі всього людства єдину сім`ю. Коли ми відчуваємо прагнення наблизитися до інших, хочемо пізнати їх краще і дати їм пізнати нас, то відповідаємо на заклик Бога – заклик, закарбований в нашій природі істот, створених на образ і подобу Бога, - Бога комунікацій і спілкування.

Прагнення зв’язку та інстинкт спілкування, які так очевидні в нинішній культурі, є, в дійсності, не більше ніж сучасним проявом фундаментальної і надійної схильності людей вийти за межі свого «я» і увійти в спілкування з іншими. Насправді, відкриваючи себе іншим, тим самим ми заспокоюємо нашу глибинну потребу і стаємо більш людяними. Любов – це ж те, заради чого Бог нас задумав. Звичайно, я не кажу про короткі, поверхневі відносини; я кажу про правдиву любов, серцевину морального вчення Ісуса: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою твоєю» (Мк 12, 30-31). У цьому світі, роздумуючи про значення нових технологій, важливо брати під увагу не тільки їхню безсумнівну здібність сприяти міжлюдським контактам, але й якість змісту, що розповсюджується за допомогою цих засобів. Я хотів би закликати усіх людей доброї волі, що беруть активну участь у формуванні оточення цифрових комунікацій, зобов’язатися розвивати культуру пошани, діалогу і дружби.

Тому всі, хто трудиться у сфері виробництва і розповсюдження змісту нових засобів, не можуть не відчувати себе зобов’язаними шанувати гідність і цінність людської особистості. Якщо нові технології повинні служити на благо людства і суспільства, то ті, хто користується ними, повинні уникати розповсюдження слів і зображень, що зневажають людину, вилучити все, що веде до розпалювання ненависті і нестерпності, принижує красу та інтимність людської сексуальності, експлуатує слабких та беззахисних.

Нові технології відкрили також дорогу до діалогу між людьми з різник країн, культур і релігій. Нова цифрова арена, так звана кіберпростором , дозволяє зустрічатися і знайомитися з цінностями та традиціями інших людей. Однак для того, щоб ці зустрічі були плідними, потрібні чесні і коректні форми вираження поряд зі вмінням уважно слухати.

Діалог повинен будуватися на щирому і взаємному бажанні істини, в цілях сприяння розвитку взаєморозуміння і допустимості. Життя – це не просто послідовність фактів та набування досвіду, воно скоріше всього є пошуком істинного, доброго, прекрасного. Власне з цією метою ми робимо свій вибір, виконуємо свою волю, і саме в цьому, тобто в істині, добрі та красі віднаходимо щастя і радість. Ми не повинні дозволяти собі бути обманутими тими, хто просто шукає споживачів на ринку недиференційованих можливостей, коли вибір стає сам в собі благом, новизна видає себе за красу, а суб’єктивний досвід займає місце правди.

У лексиконі суспільних мереж, що виникли в останньому часі, відродилося поняття дружби. Це поняття є одним з найблагородніших осягнень людської культури. У дружбі і через дружбу ми ростемо й розвиваємося як люди. Саме тому правдива дружба завжди вважалася одним з найбільших багатств, яким тільки може володіти людина. Саме тому потрібно бути уважним, щоб не вульгаризувати поняття й досвід дружби. Було б сумно, якщо б наше бажання підтримувати і розвивати дружбу on-line здійснювалося коштом нашої реальної участі у житті нашої сім`ї, близьких і тих, з ким ми зустрічаємося щоденно на роботі, в школі, у вільному часі. Коли бажання віртуального спілкування стає нав’язливим, то людина себе ізолює, припиняючи суспільні взаємовідносини. У результаті в неї також викривляються моделі відпочинку, мовчання і роздумів, необхідних для здорового розвитку людини.

Дружба – це велике людське благо, але вона позбавляється своєї цінності, якщо розглядається як ціль сама в собі. Друзі повинні підтримувати й підбадьорювати одне одного у розвитку своїх дарів і талантів, а також у тому, щоб вони служили людському суспільству. У цьому контексті приємно відмітити появу нових цифрових мереж, які намагаються підтримувати людську солідарність, мир і справедливість, права людини, повагу до життя і благо творіння. Ці мережі можуть допомагати розвивати форми співпраці між народами із різних географічних і культурних контекстів, даючи їм можливість поглибити загальнолюдські цінності і почуття колективної відповідальності за загальне благо.

Тому ми повинні прямувати до того, щоб цифровий світ, в якому можуть бути створені такі мережі, був світом дійсно доступним для усіх. Майбутнє людства понесе серйозну втрату, якщо нові засоби комунікації, що дозволяють ділитися знаннями та інформацією найшвидшим і найефективнішим способом, не будуть доступні тим, хто уже й так є відпадком суспільства в його економічному і соціальному значенні, або ж ці засоби тільки будуть сприяти збільшенню безодні, що відділяє бідних від нових мереж, що розвиваються на службі інформації соціалізації людини.

Мені хочеться завершити це Послання, зверненням особливо до молодих католиків, щоб закликати їх нести в цифровий світ свідчення своєї віри. Дорогі мої, я прошу вас відчувати себе зобов’язаними нести в цей новий комунікативний та інформаційний простір цінності, на яких спирається ваше життя! В часи ранньої Церкви апостоли та учні принесли Благу Вість про Ісуса в грецько-римський світ: тоді для євангелізації, щоб вона була плодоносною, вимагалося тонке розуміння культури і звичаїв тих поганських народів, щоб порушити їхній розум і серця. Тепер же проголошення Христа в світі нових технологій передбачає поглиблення знань про них для їхнього наступного адекватного використання. Власне вам, молодим, що так легко і невимушено володієте цими новими засобами комунікації, належить вирішувати завдання євангелізації цього «цифрового континенту». Візьміть на себе труд з ентузіазмом проголошувати Євангеліє вашим ровесникам! Ви знаєте їхні страхи і надії, ви знаєте про те, що їх надихає і розчаровує: найдорогоцінніший дар, який ви можете їм дати – це розділити з ними «благу вість» про Бога, Який став людиною, терпів, помер і воскрес, щоб спасти людство. Серце людини пристрасно рветься до світу, в якому панує любов, де дари є загальними, де створюється єдність, де свобода знаходить своє значення в правді та де ідентичність кожного реалізується у важливому спілкуванні. На ці надії може відповісти віра: проголошуйте її! Папа поруч з вами у своїй молитві таз благословенням!