Послання Святішого Отця Бенедикта XVI з нагоди 42-го Світового Дня Засобів Масової Комунікації

23 квітня 2008, 09:56 | Релігія і мас-медіа | 0 |   | Код для блогу |  | 

Дорогі брати і сестри!

1. Тема найближчого Всесвітнього Дня Засобів Масової Інформації – “Засоби суспільної комунікації: на роздоріжжі між саморекламою та служінням. Шукати істину для того, щоб нею поділитись” – показує, наскільки важливою є роль цих засобів в житті суспільства і кожної людини зокрема. Немає такої царини людського пізнання, особливо якщо візьмемо під увагу розповсюджене явище глобалізації, в якій би медіа не були складовою частиною міжлюдських стосунків, а також суспільних, господарчих, політичних і релігійних процесів. Саме тому в посланні з нагоди Всесвітнього Дня Миру 1 січня цього року я написав: “Особливу відповідальність за рекламу, де повинна бути повага до родини, інформація про її права, відкривання її краси, несуть Засоби Масової Інформації з огляду на їх освітні можливості” (№ 5).

2. Завдяки запаморочливій технічній революції Засоби Масової Інформації отримали надзвичайно великі можливості, ставлячи перед собою одночасно нові і невідомі питання та проблеми. Незаперечним є їх внесок щодо напливу інформації, пізнавання фактів і поширення знань: вони досить активно долучилися до альфабетизації і соціалізації, а також до міжнародного діалогу і демократії. Без їхнього вкладу було б дійсно важко сприяти зміцненню порозуміння між народами, спричинятися до діалогу миру, задовольняти людину правдивою інформацією, одночасно гарантуючи вільний приплив думок усім, згідно з ідеалами солідарності та суспільної справедливості. Так! Медіа в цілому не є лише засобом поширення ідеї, але можуть і повинні бути також засобом в служінні більш справедливому і солідарному світу. На жаль, не бракує і ризику, що вони можуть перетворитися в систему, яка служить поневоленню людини логікою, яку диктують панівні на даний момент інтереси. Так є у випадку ЗМІ, які використовуються в ідеологічних цілях, або з ціллю продажу продуктів за допомогою настирливої реклами. Під приводом показу "правди" насправді йдеться про виправдання і нав?язування спотворених прикладів особистого життя сім?ї чи суспільства. Більше того, часом медіа, щоб підвищити рейтинг програм, без вагань вдаються до вульгарності, насильства і переходу за межі культури. І, нарешті, рекламуються і пропагуються такі приклади розвитку, які, замість того, щоб зменшити технологічну прірву між заможними і убогими країнами, збільшують її.

3. Сьогодні людство стоїть на роздоріжжі. Також ЗМІ стосується те, про що я писав в енцикліці „Spe salvi” на тему двозначності прогресу, який жертвує нові можливості добра, але також страшні можливості для зла, які раніше не існували (пор. № 22). Тому потрібно поставити собі запитання: чи є мудрим погоджуватися на те, щоб Засоби Масової Інформації служили неконтрольованому прагненню слави або перебували у владі людей, які використовують ці засоби для маніпулювання людським сумлінням. Чи не краще було б, якби вони залишались на службі людської особистості і спільному добру та сприяли етичній формації людини та її внутрішньому розвитку?”. Їх надзвичайний вплив на життя особи і суспільства є загальновизнаним фактом, однак потрібно підкреслити перелом, навіть, сказав би, – правдиву і властиву зміну ролі, якій вони мусять чинити опір. Сьогодні щораз ясніше здається, що ЗМІ створюють собі право не тільки до переказування реальності, але також до визначення її завдяки владі і силі впливу, яку вона має. Наприклад, стверджується, що в справі деяких подій медіа не використовують за їх правдивим призначенням, але використовують їх до “створення” самих подій. Багато пастирів із занепокоєнням спостерігають за цими небезпечними змінами функцій ЗМІ. Саме тому, що йдеться про сьогодення, яке сильно впливає на усі виміри людського життя (морального, інтелектуального, релігійного, суспільного, культурного, духовного), при цьому ризикуючи добром людини, також потрібно повторити, що не все те, що є можливим технічно, є дозволеним етично. Вплив засобів інформації на життя сучасної людини ставить питання, яке не можна оминати, а рішення і відповіді на нього чекають всі, тому воно не може бути відкладене.

4. Роль, яку в суспільстві відіграють Засоби Масової Інформації, належить трактувати як інтегральну частину антропологічного питання, яка є ключовим закликом третього тисячоліття. В такий самий спосіб, як це відбувається в житті подружжя, родини, а також у сфері великих сучасних проблем, які стосуються миру, справедливості і охорони створіння, одночасно у сфері суспільного переказу до гри входить конституційний вимір людини і правди. Коли зв'язок втрачає свій етичний пункт віднесення і виходить з-під контролю суспільства, він перестає зважати на провідну роль людини і її непорушну гідність, а загрожує негативним впливом на людські сумління і рішення, або навіть на вільну волю і життя людини. Власне тому необхідно, щоб ЗМІ ревно обороняли особистість людини і повною мірою шанували її гідність. Щораз більша кількість людей вважає, що в цій галузі сьогодні необхідна “інфоетика”, за прикладом біоетики в галузі медицини і наукових досліджень, пов'язаних з життям.

5. Необхідно вжити заходів, щоб медіа стали опорою господарського матеріалізму і етичного релятивізму, які є справжнім стихійним лихом нашого часу. Натомість вони можуть і повинні спричинятися до пізнання правди про людину, обороняючи людину перед тими, хто намагається їй заперечити або знищити її. Більше того, можна сказати, що пошук і висвітлення правди про людину є найбільшим покликанням Засобів Масової Інформації. Керівники і працівники ЗМІ повинні використовувати для цього щораз краще і витонченіше всі засоби які мають. Ця проблема якоюсь мірою доторкається нас усіх, бо всі ми живемо в часах глобалізації, всі ми є користувачами і працівниками суспільного спілкування. Нові медіа, особливо телефонізація та Інтернет, змінюють сам спосіб спілкування і, можливо, саме це є гарною нагодою до нового окреслення, так щоб воно було більш виразним. Як висловився мій вельмишановний попередник Йоан Павло ІІ, “основні і невистачальні риси правди про людську особу” (пор. Апостольське Повчання, “Il rapido sviluppo”, 10).

6. Людина прагне правди, шукає правди; доказом цього є багато сьогоднішніх видавництв, програм ,а також телевізійних фільмів високої якості, в яких визнається і вказується правда, краса і велич людської особи, її релігійний вимір. Ісус сказав: “Спізнайте правду, а правда вас визволить” (Йо. 8,32) Правда, що нас визволяє – це Христос, бо лише Він повною мірою може відповісти на прагнення життя і любові, які живуть в серці людини. Той, хто зустрів Ісуса і захоплюється Його посланням, переживає безмежне прагнення ділитися цією правдою і переказуванням її: “Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, - пише святий Йоан Апостол - що оглядали і чого руки наші дотикалися, про Слово життя […], звіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом” (1 Йо.1,1-3).

Просімо Святого Духа, щоб не забракло відважних працівників Засобів Масової Інформації і правдивих свідків правди, які, будучи вірними наказам Христа і прийнявши послання віри, “можуть ставати тими, хто буде виражати прагнення сучасної культури і старатися переживати сучасну епоху масової комунікації не як час відособленості і загибелі, але як цінну здатність пошуку правди і будування спільноти між людьми і народами” (Йоан-Павло ІІ, Промова до учасників конференції на тему ЗМІ і культури, 9 листопада 2002 року). З цим прагненням з серці уділяю усім працівникам ЗМІ свого благословення.

БЕНЕДИКТ XVI

Католицький медіа-центр, 23 квітня 2008 року

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Проект "Релігія і ЗМІ"