Хто веде нас до Бога? Або «Вовки в овечих шкурах»
Події, які відбулись 7-8 червня в м. Кам'янець-Подільському, сколихнули суспільне життя далеко за межами міста: Львів, Харків, Франківськ, Тернопіль, Вінниця… До старого міста завітали «гості» з Тернополя, Чернівець, Житомира, а саме – чотири єпископи та понад десяток священиків УАПЦ. Делегація приїхала представити єпископа новоутвореної Хмельницько-Камянець-Подільської єпархії Богдана-Адріана (перше висвячення та друге переосвячення) Кулика Руслана в миру, та нового пароха парафіяльної церкви, що у приміщенні консисторії.
Події, які відбулись 7-8 червня в м. Кам'янець-Подільському, сколихнули суспільне життя далеко за межами міста: Львів, Харків, Франківськ, Тернопіль, Вінниця…
Що ж сталось?
7-8 числа до старого міста завітали «гості» з Тернополя, Чернівець, Житомира, а саме – чотири єпископи та понад десяток священиків УАПЦ.
Делегація приїхала представити єпископа новоутвореної Хмельницько-Камянець-Подільської єпархії Богдана-Адріана (перше висвячення та друге переосвячення) Кулика Руслана в миру, та нового пароха парафіяльної церкви, що у приміщенні консисторії.
Приїхали без попередження із фальщивими документами, з певними інструментами та настроями (молоток, зубило, болгарка, дрель, злоба …).
Цим подіям передували інші: 21 липня 2011р. у м. Хмельницьку відбувся єпархіальний собор священиків Хмельницької обл.. Вінницько-Хмельницької Єпархії в складі 9-и із 13 священиків, чотири з яких не повідомли про причину своєї відсутності, ще двоє не запрошувались, так як знаходяться під забороною (Лаврєнтьєв В. за наркотики - рішення суду, Дурач В. за пияцтво). На зборах були присутні та брали у них участь: Предстоятель УАПЦ Мефодій (Кудряков), владика Житомирський Володимир та незалежні представники – 2-а священики із Львівської та Франківської Єпархій.
Піднімалось питання про доцільність утворення нової окремої Хмельницько-Камянець-Подільської Єпархії для 18 парафій (декілька священиків мають по дві парафії). Вислухавши аргументи кожного пастиря, 8 з яких висловилось проти, один утримався, було прийнято рішення не утворювати Єпархію і не призначати єпископа, так як не в змозі будемо утримувати його із штатом. Приходи досить малі, декілька десятків (2-3) людей на Богослужіннях в неділі та свята.
Висновок зборів письмово зафіксовано владикою Володимиром, львівським та Франківським священиками та записано на диктофон.
4 лютого владику Романа (митрополита Вінницько-Брацлавського) письмово доводять до відома, що 3 го лютого 2010 р. в м. Києві проведено Архиєрейський Собор (на який його не запросили), та про прийняте рішення про звільнення його від керування Хмельницькою Єпархією; про передачу консисторії в м. Камянець-Подільському новопризначеному єпископу.
За свідченнями Владик Івано-Франківсько й Галицького Андрія, та Львівського Макарія, це питання в порядку денному собору не було.
22 лютого в м. Камянці-Подільському збираються єпархіальні збори із запрошенням парафіян УАПЦ м. Камянця та з навколишніх сіл, громадських організацій міста та представника львівського ставропігійного братства св. Андрія Первозванного Володимира Харко.
Збори приймають рішення про грубі порушення статуту УАПЦ та рішень останнього помісного Собору 2000р. предстоятелем УАПЦ митрополитом Мефодієм: не скликання Помісного Собору протягом 10 років (що три роки) п.4.2, бездіяльність Патріяршої Ради п.7.1, бездіяльність Патріяршого Суду п.27.1., а також нестатутне висвячення та призначення єпископів (Ап. Правило 68, - переосвячення висвяченого єпископа). Про відхід від справ УАПЦ (самоусунення) самого Митрополита, п.5.10; 6. 10. Прийнято звернення до Блаженнішого константина, як духовного опікуна УАПЦ, та про скликання Помісного Собору старшим за хіротонією Архиєреєм митрополитом Франківсько-Галицьким Андрієм.
Ще 7 червня «гості» захоплюють частину приміщення Консисторії, яка знаходилась під охороною (міліція спротиву не чинила, хоча згідно договору та плати немалих грошей, мала би не допустити подібного)
8 червня, в присутності парафіян храму Консисторії, хмельницьких священиків, яких терміново викликав владика Роман, туристів, працівників сусідніх підприємств, - чотири єпископи та з десяток приїзжих священиків у цивільній формі нападають на митрополита Романа, що входив у двері Консисторії, канцлера Вінницького Сергія та парафіяльного священика Ігоря Герія.
Починається бійка єпископів, двом з яких обірвано Панагії, порвано ряси, зірвано хрест з канцлера, та побито і заломано руки цивільними «пастирями» отця Ігорю (знято побої в лікарні: вибита ключиця, та синці на руках)
Відбулася сутичка священиків із жінками, які боронили свого пастиря і владику. Відвівши митрополита та канцлера в безпечне місце. Люди визвали швидку допомогу для владики, якого схопило серце.
Отці ж Ігоря посадили на лавку і зачитали для усіх присутніх указ про призначення нового єпископа Адріана, шантажуючи пастиря – або визнати його, або дати заборону, яка вже була заготовлена з грубими, неправдивими звинуваченнями. Її зачитав єпископ Володимир.
Після цинічного приниження як о. Ігоря, парафіян, так і хмельницьких священиків, до яких єпископ Чернівецький Герман звертався грубо і на «ти», - йому зробила зауваження старша жінка, яка у відповідь почула:
- А ти мовчи, бо затовчу тебе, і як суку поховаю…
- І цими устами ви славите Бога й людей ведете до нього? Знову запитала.
- Мовчи, бо тебе в дєрьмі в цім туалеті намочу, щоб напилась!?!?!?...
Коли йому зробили зауваження священики, інші люди, - відповідь була схожа…
Таким же тоном, зі слиною на устах кричав і житомирський Володимир та інші «гості»… Вимагали відкрити церкву. Настоятель Ігор попросив піти порадитись із владикою Романом, що далі робити.
Не встигли порадитись, як почули новину: «Вони болгаркою вже відрізали замки і порядкують в храмі…
Повернувшись, ми побачили як виламуються вхідні нові дубові двері. Як падають ікони та висвердлюються замки та встановлюються свої.
В цей час підїхали дві журналістки місцевої газети «Подолянин», та і вони були грубо обізвані і принижені …
Прийшла також жінка юрист, яка по договору арендує одну з кімнат Консисторії, запитала: - з ким тепер має мати справу, бо договір підписувала із владикою Романом. Ій показали документи на право власності, які були у них. На зауваження, чиї документи дійсні, адже і ті і інші видані одним і тим же юридичним відділом облдержадміністрації (?), і на жодному немає позначки – дублікат чи копія, отримала таку ж грубу відповідь… /документи, що знаходились у владики Романа видані набагато раніше/.
На прохання дозволити мені (о. Ігорю) взяти свої особисті речі з храму (нагрудний хрест, власні ризи та богослужбові книги, а також особисті речі прихожан, отримав відмову…
Боляче було на серці. Жаль і стидно і низько було дивитисьна «високо» рукоположених до яких звертались старші люди, що і війну пережили:
-Чи є у вас ще щось людяне, адже крім християнської етики існує ще людська порядність у відносинах, спілкуванні, чи ви вже не люди, а нечисть во плоті??
- Зніміть ці чорні окуляри. Хочу в очі вам подивитись. –просила юрист переодітого священика, котрий збрехав, що він охоронець…
З Неба на звироднілих дітей своїх дивився Господь, думав за кого він розпявся?… а під храмовим хрестом стояли тутешні пастирі й миряни та молились: «Прости їм, Господи, бо не відають,що творять. Боже нам мудрість подай…»
І осів Адріан-Богдан у Консисторії без мирян із своїм пастирем та трьома помічниками в забороні: пиячиною Дурачем, наркоманом Лаврєнтьєвим, та ієромонахом Димитрієм (заборонений за зловживання), підпис якого стоїть у протоколі хмельницького собору проти єпископа Адріана…
Причиною ж недопущення у консисторію нового єпископа було порушення Статуту УАПЦ п.9.4(порядок утворення єпархії), п10.2 (вибір та призначення нового єпархіального єпископа) та не взяття до уваги рішення єпархіального собору у м.Хмельницьку.
«Вірую в Єдину, Святу,Соборну, Апостольську Церкву…»
Святість це безгрішність помножена на велику любов та жертовність! Чи є вона у такій церкві?
Соборність –це зібрання усіх і вирішення протиріччя у Церкві! Де вона?
Єдність – коли її немає усередині однієї із церков України, чи буде у нас колись Єдина помісна Христова Церква України?
Апостольська - гляньмо у непорушні навіки 85 Апостольські правила:
-№68 «-…Хай буде позбавлений сану той, хто переосвячував, і той, кого переосвячували…» Не собор, а Сам Господь позбавляє цього сану…
-№27- «...Єпископа, або пресвітера, який лякає вірних, що грішать, які образили, звеліваємо позбавити священого сану…»
Так чи єпископи були перед нами???
Чи для цих новітніх «апостолів» писані Апостольські Правила?
Чи Церква це Божа?
Оспорити спірні питання в церковному суді неможливо і нереально, він не діє. Архиєрейський суд узурпований під себе висвяченими єпископами, більшість зяких видворені із сусідніх церков. Помісний собор злочинно не скликається уже понад 10 років…
Та Бог усім суддя!!!
«І прийде антихрист і в храмі засяде, і за бога себе видаватиме…» (Святе Письмо) . Уже в дусі прийшов….
10.06. 2011 року Божого
Отець Ігор ГЕРІЙ
