Аморальні мультики на українському телебаченні: погляд студентки
В цій статті спробую проаналізувати вплив одного з мультиплікаційних серіалів для дорослих під назвою «South Park» («Південний парк»), до якого в Україні торік була прикута увага у зв’язку із висновком Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Спершу про те, яким був висновок щодо цього серіалу, і чи призвело це до якихось юридичних наслідків.
Якщо заглибитися в історію цього питання, то цей орган, який покликаний оберігати наш медіапростір від всілякого інформаційного «бруду», визнав одну із серій мультсеріалу (транслювалася 25 травня 2010 року на названому каналі) як таку, що містить дитячу порнографію та пропаганду релігійної ворожнечі. Щоправда, такий висновок експерти цієї комісії зробили лише 3 листопада 2010 року. Це мало відбутися раніше, в серпні 2010 року, але, за словами голови НЕК, вони відвели більше часу для вивчення прокатного свідоцтва. Визнання сюжету «Південного парку» дитячою порнографією автоматично мало би привернути увагу цього разу вже правоохоронних органів, адже це порушення ст. 301 Кримінального кодексу України!
Окрім такого висновку, НЕК провела опитування серед учнів загальноосвітніх шкіл. Як виявилось, «South Park» дивляться понад 70% підлітків і 53% дітей молодшого шкільного віку. Мультфільм посідає друге місце в рейтингу анімаційних фільмів, які до вподоби дітям. Самі підлітки відповіли, що серіал є шкідливим, бо впливає на несформовану психіку, викривлює світогляд, демонструє насильство.
Після опитувань комісія вирішила звернутись до Міністерства культури та туризму України щодо визнання недійсним державного свідоцтва на право розповсюдження і ротації мультсеріалу ««Південний парк». Реакція каналу «MTV Україна» на всі ці події не забарилась. У листі його керівники зазначили, що серіал транслюється для дорослої аудиторії, «канал поставився з повагою до стурбованості НЕК цим епізодом» і «заради конструктивної співпраці» зняв з ефіру суперечливий епізод, а час виходу в ефір мультсеріалу переніс з 22 год. на… 23 год.
В свою чергу, прес-служба Мінкульту зазначила, що, відповідно до виданого в 2007 році прокатного свідоцтва, «Південний парк» був дозволений до показу тільки для дорослого глядача і встановлено індекс вікового обмеження – 18 років. Згідно із цим свідоцтвом, право на трансляцію встановлено протягом 23 год. – 6 год. і цей документ має силу до 31 серпня цього року.
НЕК скерувала своє рішення до Генеральної прокуратури. Але позиція цієї впливової в державі структури виявилася набагато ліберальнішою за рішення захисників суспільної моралі. До каналу мали би застосувати жорсткі санкції, а відповідальні особи могли б сісти за грати. Та цього не сталося…
До речі, обурені захисники моралі в США погрожували творцям серіалу судовими переслідуваннями, крім того, на адресу авторів «Південного парку» лунали погрози про фізичну розправу. В різних країнах світу часто накладали заборону на фрагменти мультсеріалу, які критикували місцеві порядки або політичних лідерів. Провокаційний, часто образливий характер мультиплікаційного шоу призвів до протестів з боку громадських діячів. Товари з символікою «Південного парку» (особливо футболки) були заборонені в деяких школах та інших громадських місцях. Мультсеріал заборонений в Ірані, Сінгапурі, Малайзії. А тим часом вже чотирнадцятий рік поспіль у нашому телепросторі, на каналі «MTV Україна», він демонструється, незважаючи на висновок НЕКу.
Розгляньмо історію, концепцію та зміст мультсеріалу «Південний парк». Коли і на основі чого розпочалося його створення? В 1992 році двоє студентів Колорадського університету в США видали в ефір короткометражний мультфільм «Ісус проти Фрости», і прототипи героїв майбутнього мультсеріалу з’явилися в цьому брутальному ролику. В 1995 році на замовлення студії «Fox» була створена друга короткометражка під назвою «Ісус проти Санти». Це відео стало популярним завдяки тому, що містило сцену рукопашного бою між Санта-Клаусом та… Ісусом. Саме з цих епізодів народилася ідея створити мультсеріал про пригоди чотирьох хлопців та їхніх друзів, які живуть в містечку Саус-Парк (штат Колорадо, США). Від початку цей медіапродукт позиціонувався як мультфільм для дорослих.
Що лежить в основі його концепції? Він гостро висміює проблеми американського суспільства та сучасні світові події, а також критикує чимало світоглядних установок людей завдяки таким засобам, як пародія та гумор. Порівняно за невеликий період часу герої «Південного парку» стали символом численних вад суспільства та аморальних вчинків. Наприклад, Ерік Картман, один із головних героїв, вульгарний, агресивний, має нездорові садистські нахили, розпещений, грубий, і до всього цього додається його ожиріння. Він расист, глузує з приятеля через його бідність. В одній із серій під назвою «Страсті жидові» заснував… неонацистське угрупування. Не менш викривлено подано образ батьків героїв мультсеріалу. Вони зазвичай аморальні деспоти, алкоголіки, гомосексуалісти, особливо матері подаються як істерички, що заради «безпеки» своїх дітей розпалюють американо-канадську війну, змушують кількох покінчити життя самогубством… Загалом всі персонажі мультсеріалу сіють безлад і сум’яття, займаються безглуздими вчинками, як-от намагаються затопити Землю, знищити основний шар Землі чи затулити Сонце. Вони некомпетентні, розумово відсталі, не вміють нормально розмовляти, мають купу комплексів, схильні приймати невмотивовані рішення під впливом громадської думки.
«Південний парк» – грубий, жорстокий, бридкий. Саме такі неприємні слова напрошуються у зв’язку із багатьма сюжетними лініями. В дисклеймері на початку кожної серії зазначено, що дивитися його не рекомендовано нікому. Кожна серія базується на певній вульгарності. В одному з епізодів «Південний парк» побив рекорд за лайкою: одне негарне слово було вимовлено 162 рази. Протягом 22-хвилинного епізоду це слово герої вимовляли в середньому кожні 8 секунд, а на екрані показано лічильник з фіксацією повторюваності цього бридкого слова. Пригадую розповіді батьків про те, що свого часу діти персоніфікували вовка, зайця, капітошку, бо всі вони говорили у мультиках людською мовою…
І річ не тільки в лайці, а в тому, що сюжети «Південного парку» акцентують увагу на сексі, пропагують ксенофобію, розпалюють національну та релігійну ворожнечу. Христос як Господь мільярдів людей на планеті показаний в мультсеріалі в образі ведучого кабельного телешоу «Ісус і його друзі». Крім нього, там присутні ще образи пророків інших релігій світу і всі вони складають… команду супергероїв. Язик не повернеться переказати, в якому світлі постають в «Південному парку» божественні особи, яких молитовно вшановують мільярди людей на планеті!
У зв’язку із концепцією та змістом цього мультсеріалу напрошуються деякі невтішні висновки, зокрема: 1) частина наших дітей та молоді через свою попередню необізнаність із змістом проблемного мультсеріалу підпадають під його вульгарний вплив; 2) вони стають жертвами пропаганди нетерпимості до представників інших націй та релігій; 3) викривлюють своє уявлення, отримане в школі чи церкві, про Христа та інших релігійних пророків. Перелік явищ негативного впливу «Південного парку» на свідомість молодшої аудиторії можна би було продовжити. У зв’язку з цим вражає виправдання з боку каналу «MTV Україна», керівництво якого зазначає: “Герої мультфільму завоювали симпатію і визнання десятків мільйонів глядачів по всьому світі і є невід’ємною частиною сучасної масової культури. Подібний гумор допомагає подолати масові комплекси, і саме такими мотивами керувалися працівники каналу, коли вирішили показувати мультфільм українському глядачеві» .
Напевно, така відповідь каналу «MTV Україна» не потребує спеціальних коментарів після того, як ви довідалися про концепцію та зміст мультсеріалу. Вона спонукає замислитися над тим, що з телеекрану й надалі мультсеріал «для дорослих» будуть дивитися не тільки вони. На жаль, сьогодні мультиплікаційна сфера на нашому телебаченні не пропонує альтернативного продукту, зокрема, такого, який би виховував глядача на національних та релігійних цінностях і не викривлював поняття добра і зла. Українська громадськість та релігійні організації мають апелювати до відповідних органів заради очищення нашого інформаційного простору від «південних парків» та іншого бруду. Має рацію Ліна Костенко, коли пише, що прорвало каналізацію з Заходу…
Христина ПЕТРИК,
факультет журналістики
Львівського національного університету імені Івана Франка
