Фонтан на кістках та зруйнована церква: скандал на площі Галицькій

25.06.2019, 12:28
Фонтан на кістках та зруйнована церква: скандал на площі Галицькій - фото 1
Археологи та архітектори у Львові забили на сполох: будівельники зруйнували культурний шар ХV ст. та частину давніх мурів, що виявились фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста від 1539 року

У Львові розгорівся черговий скандал. Археологи та архітектори забили на сполох, адже під час облаштування сухого фонтану на площі Галицькій будівельники зруйнували культурний шар ХVст та частину давніх мурів, що виявились фундаментом костелу Воздвиження Чесного Хреста, спорудженого ще у 1539 році.

Археологічні дослідження на площі Галицькій у Львові. Фото Гал-інфо  Олена Ляхович

Археологічні дослідження на пл. Галицькій у Львові. Фото Олени Ляхович

Прикро, але вже традиційно для Львова, проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій, ще на етапі проектних робіт, археологічну частину проігнорували. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.

В екстреному порядку на ділянку покликали археологів та архітекторів. Зараз на площі тривають археологічні дослідження. Науковці працюватимуть на ділянці  ще мінімум два тижні. За цей час вони повинні максимально розкрити та дослідити фундаменти, приналежність яких до давнього храму Воздвиження Чесного Хреста підтвердилась.

Що тут було?

Площа Галицька історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.

Архітектор та дослідниця ренесансних споруд  Алла Мартинюк-Медведська у коменталі Гал-інфо розповіла, що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста, або ж капличка, бо він був невеликим за габаритами.  Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628 році. Архітектором храму був  Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи під час досліджень ділянки.

Частина Галицького передмістя на мапі Ду Дефіє 1766 року (каплиця Воздвиження Чесного Хреста навпроти Галицької брами). Мапа взята з сайту lvivcenter.org.

Частина Галицького передмістя на мапі Ду Дефіє 1766 року. Мапа взята з сайту Lvivcenter.org

На жаль, достовірної інформації щодо того, яка саме була форма цієї церкви немає. Дослідники припускають, що храм був збудований у стилі ренесансу і мав невеликі габарити. Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.

У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — німфи озера Світязь Світезянки, авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького. Скульптура була втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.

У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.

Влада Львова вперто ігнорує археологічні дослідження у місті

Як розповів у коментарі Гал-інфо директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук, зараз археологи «Рятівної археологічної служби спільно з кафедрою реставрації «Львівської Політехніки» проводять рятівні дослідження.

«Археологи відкривають та фіксують решти костелу Воздвиження Чесного Хреста. Наразі припущення про те, що виявлені давні мури є фундаментом костелі – підтвердилися. У той же час триває процес легалізації перебування археологів на цій ділянці. Оскільки, археологічні дослідження від самого початку не були передбачені проектом реконструкції фонтану «Кульбаба» на площі Галицькій, то зараз Галицька районна адміністрація думає де знайти кошти та укласти з археологами угоду», - сказав Олег Осаульчук.

Зазначимо, що археологи на цій ділянці працюють вже тиждень, але коштів для оплати їхньої роботи наразі немає.

«Цей проект реконструкції фонтану пройшов усі погодження профільних управлінь Львівської міської ради і археологічні дослідження не передбачали. Ми вже мали подібну ситуацію із такими ж екстреними дослідженнями під час реставрації церкви святого Миколая у Львові, де управління охорони історичного середовища Львівської міської ради «забуло» включити у проект археологічні дослідження,  а там було виявлено понад 60 поховань», - сказав Олег Осаульчук.

Управління охорони історичного середовища ЛМР допустило руйнування пам’ятки

Кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Василь Петрик, у коментарі Гал-інфо, розповів, що на місці розкопок був храм Воздвиження Чесного Хреста.

«На картографії ХVІІІ ст він був зафіксований і усі хто займалися історією Львова цей храм локалізовували та представляли. Я був учасником експедиції 2007 року, коли досліджували площу Галицьку. Тоді виявили дуже багато споруд, які не були нанесені на жодні карти. Усі знають, який там потужний культурний шар і скільки там об’єктів. Відколи почалося проектування фонтану я писав листи і наголошував на тому, що там найперше мають бути проведені археологічні дослідження», - заявив Василь Петрик.

Він наголосив, що найперше варто звернути увагу на особи проектантів, адже це колишній головний архітектор Львова Юрій Криворучко та його донька.

«Серед проектантів – Юрій Криворучко, доктор архітектури, який займався сакральною спадщиною Львова та захистив по цій темі докторську дисертацію. Також Ольга Криворучко, його донька, яка є секретарем громадської ради при управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради», - наголосив Василь Петрик.

Варто додати, що Юрій Криворучко був одним із головних консультантів розроблення історико-архітектурного опорного плану який нещодавно розробляли у Львові.

«Ці люди мали би знати що є на цій ділянці і розуміти, що вони  працюють на території об’єкту світової спадщини. Такі плановані роботи проходять зовсім інші процедури погодження і обов’язковими є археологічні дослідження ще на стадії проектування. Це дуже серйозна відповідальність проектантів за те, що вони не передбачили археології, почали працювати без нагляду археологів і, як наслідок, будівельники екскаватором знищили частину фундаментів цієї пам’ятки, яку зараз досліджують. Знищення пам’ятки – це вже кримінальна відповідальність.

Також управління охорони історичного середовища Львівської міської ради несе повну відповідальність за те, що вони проігнорували це, не повідомляли жодних органів і не заблокували погодження такого проект у міській раді», - сказав Василь Петрик.

Як повідомила на Facebook начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець, археологічні дослідження триватимуть ще 2-3 тижні.

«За результатами буде опрацьований проект впорядкування площі. Фонтану там може і не буде», - написала вона.

Що вже знайшли археологи?

За словами молодшого наукового співробітника НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, археолога Остапа Лазурка, вже підтвердилося те, що виявлені мури – це фундаменти, давнього храму Воздвиження Чесного Хреста. Також археологи виявили людські кістки, зокрема, й уламки черепів.

«Серед знахідок ми маємо залізні цвяхів та керамічні елементи, шкіра. Вони є типовими для того періоду Львова. Їх можна датувати орієнтовно другою половиною ХІІІ ст. Є й пізніші, наприклад, поливані миски ХVІІ ст. Також при зачистці котловану було виявлені мури. Йдеться про конструкцію фундаментів старого фонтану «Світезянка», а також фундаменти костелу Воздвиження», - сказав Остап Лазурко.

Працівник Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, археолог  Микола Шніцар розповів у коментарі Гал-інфо, що наразі археологи розчистили фундаменти старого фонтану "Світезянка". Також виявили кілька мурів старого костелу.

Фото - прес-служба

Фото - прес-служба "Рятівної археологічної служби"

«Зараз маємо, фактично, кут костелу. Найбільший південний мур завтовшки 1,6 м, Ймовірно це фасадний мур. Інші мури мають ширину - 1,2 м. Також виявили мощення ХІХ ст.», - сказав Микола Шніцар.

Відомо, що при церкві був невеликий цвинтар. Як зазначив археолог, під час розкопок трапляються людські кістки, але вони поки при відкладених шарах.

«Цілих кістяків ще немає. Можливо у церкві була якась крипта, яка була порушена. Під фундаментом фонтану можна побачити людські кіски, які мають збережений анатомічний порядок. Також трапляються уламки черепів», - розповів Микола Шніцар.У центрі Львова археологи виявили мури давнього храму ХVІ cт. та людські кістки. Фото Олена Ляхович, Гал-інфо

У центрі Львова археологи виявили мури давнього храму XVI ст. та людські кістки. Фото Олени Ляхович

У центрі Львова археологи виявили мури давнього храму ХVІ cт. та людські кістки. Фото Олена Ляхович, Гал-інфо

Олена Ляхович

"Гал-інфо", 20 червня 2019