Що загрожує українській церкві в Криму?

Контрольоване Росією міністерство юстиції в окупованому Криму відхилило прохання архієпископа Климента, глави УПЦ Київського патріархату в Криму зареєструвати українську православну парафію. Це поки не остаточна відмова, але архієпископ побоюється, що Росія, врешті-решт, все одно відмовить, і пропонує Україні провести контрзаходи проти православної церкви Московського патріархату.

Клименту заявили, що його пакет документів для реєстрації українського православного приходу «не відповідає вимогам закону РФ про свободу совісті та релігійні об'єднання». І дали час на «виправлення цих недоліків». Мовляв, йдеться про паперову тяганину, а не відмову. Але все ж він боїться, що не отримає реєстрації. За його словами, щойно текст заяви пройде правову перевірку, він буде відправлений на «релігійну експертну оцінку» в Москву. А там вже визначать, буде реєстрація чи ні.

«У разі відмови у мене виникне питання: якщо мені на території Криму висувають умови російського законодавства, то на материковій Україні повинні ставити такі ж вимоги до УПЦ Московського патріархату. Наприклад, перереєструватися відповідно до українського законодавства, як Російська православна церква», – говорить він.

У тривог архієпископа є серйозні підстави. І жодна з них не розвіюється в звіті про відмову, опублікованому в підконтрольному РФ КримІнформі. У заголовок винесли «Міністерство юстиції РФ відмовилося реєструвати організацію українських схизматиків у Криму». Сам текст ще образливіший, там йдеться про відмову реєструвати «релігійну організацію за запитом лідера українських схизматиків Павла Куща, який називає себе архієпископом Климентом».

Климент не "називає себе», а є архієпископом УПЦ в Криму

Климент не «називає себе», а є архієпископом УПЦ в Криму. 23 березня він анонсував, що подав документи для реєстрації Української православної громади в Криму. Це був крок, якого він уникав протягом п'яти років. За словами Климента, окупаційна влада дала йому три місяці на збір документів, і він не бачив іншого вибору, окрім як піти на це, адже тепер це питання існування єпархії в окупованому Криму.

Окупаційний режим використовує відсутність реєстрації юридичної особи в рамках російського закону як причину конфіскації культових споруд.

Цей крок не став несподіванкою. 13 лютого в інтерв'ю Крим.Реалії Климент зазначив: «Якщо принципова позиція української влади зводиться до того, що «ми нічого з Криму приймати не будемо», і вони знімають з себе всю відповідальність за те, що відбувається в Криму, то я не знаю, як мені тепер вчинити. Якщо вибирати між церквою, богослужінням, людьми і позицією щодо реєстрації, я вибираю церкву».

Оскільки церква не може самостійно зареєструватися за законодавством РФ на нелегально окупованій українській території, архієпископ шукає реєстрацію для української православної громади.

Будь-яка віра, крім православної церкви Московського патріархату, тепер в опалі в окупованому Криму, але православна церква Київського патріархату першою потрапила під удар – найімовірніше, через свою відкриту проукраїнську позицію і публічну заяву 11 березня 2014 року, де засуджувалася російська окупація Криму.

Тільки в перший рік 38 з 46 парафій були закриті, а в кожному третьому випадку церкви було відібрано окупаційним режимом: у Севастополі, Сімферополі та селі Перевальному. З 24 священиків у 2014 році до жовтня 2018-го залишилися тільки четверо. Їх було дев'ять до літа 2018-го, але п'ятеро виїхали на материкову Україну після низки обшуків у будинках членів Українського культурного центру: тоді стало зрозуміло, що відсутність російських паспортів будуть використовувати проти них.

Відсутність реєстрації стало приводом для Росії відібрати у церков і прихожан культові споруди. Використовувалися й інші методи, зокрема погрози фізичної розправи від озброєних бойовиків (особливо в 2014-му) і економічний тиск. Наприклад, постраждали бізнесмени, які надали церквам різні приміщення.

8 лютого Климент повідомив, що отримав судовий припис, що наказує йому покинути кафедральний Собор святих Володимира і Ольги в окупованому Сімферополі, який зараз перебуває під юрисдикцією так званого міністерства майнових і земельних відносин. Тому окупаційна влада анулювала угоду між церквою і Фондом майна Автономної Республіки Крим, укладену в 2002 році, і церкві дали 30 днів на те, щоб покинути приміщення. Архієпископ попереджає, що це швидше за все призведе до закриття і інших восьми парафій у сільській місцевості.

Під час прес-конференції в Києві Климент звернувся до міжнародної спільноти і послів країн Європи, а також США і Канади в Україні для того, щоб вони взяли санкції під особистий контроль. Якщо тиск на церкву посилиться, то, за його словами, особисті санкції матимуть вирішальне значення проти тих, хто брав участь в анулюванні договору про оренду церкви.

Сам Климент зазнав переслідувань, і можливо саме оперативні протести в Україні та поза нею вберегли б його від ув'язнення за образливо абсурдними звинуваченнями 3 лютого 2019 року.

Переклад НВ

Оригінал

Галя Койнаш

"Новое время", 26 квітня 2019