Скільки томосу в українських новинах?

04.02.2019, 15:04
Скільки томосу в українських новинах? - фото 1
Експерти ІМІ проаналізували новинні стрічки популярних українських сайтів за один день та побачили, що “хайп” від створення ПЦУ вже затих...

Отримання томосу про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ) напередодні православного Різдва було одним з гучних інформаційних приводів, що супроводжував українські медіа як весь минулий рік, так і відкрив 2019 новинний рік. Експерти ІМІ проаналізували новинні стрічки популярних українських сайтів за один день та побачили, що “хайп” від створення ПЦУ вже затих, але акценти окремих ЗМІ лишаються показовими. 

Світські українські ЗМІ

Моніторинг новинної стрічки* показав, що томосу та обговорення створення Православної церкви України насправді не так і багато в українських новинах, як і релігійних новин загалом. Найбільше таких новин було на сайтах Liga.net (10,71% від загальної кількості новин за день), “Страна.ua” (10,24%) та “Українська правда” (8,89%). Найменше релігійним новинам та ПЦУ приділяли увагу “Сегодня” (2,22%), “Новое время” (2,67%) та 24tv.ua (3,24%).

Утім, серед різних новин релігійної тематики тема томосу посідає впевнене перше місце – 40% новин були присвячені саме переходам церков до ПЦУ, реакції Росії, заявам президента Петра Порошенка під час подорожі Україною. Водночас другою темою, про яку писали найбільше (23,53%), стала пожежа на території Києво-Печерської лаври та розслідування цього випадку. Третій інформаційний привід, який привернув увагу багатьох ЗМІ, – це брифінг представників Києво-Печерської лаври (17,65% новин були присвячені заявам, зробленим під час нього). Крім того, писали і про Водохрещу, а саме про те, в яких місцях у Києві можна буде безпечно поплавати 19 січня (10,59%), про те, як намісник Києво-Печерської лаври Павло заявив, що через його прокльони помирали люди (4,71%), а також про законопроект щодо зміни релігійними громадами підлеглості (3,53%).

Велика кількість новин щодо томосу та ПЦУ також була обумовлена різними ситуативними приводами: заяви Порошенка, Філарета, Путіна, повідомлення про кількість парафій УПЦ МП, які перейшли до ПЦУ тощо.

Томос-акценти

Моніторинг показав, що релігійним новинам, зокрема одній з вагомих подій в житті країни – створенню власної православної церкви, – новинні сайти приділяють не так уже й багато місця на своїх стрічках. Проте акценти й лексика різних сайтів щодо одних і тих самих подій були достатньо показовими та свідчать про те, що вони продовжують формувати так звані фільтр-бульбашки та створювати там ту реальність, яка необхідна власникам – або продовжують працювати на благо клікбейту. Цікаво, що окремі сайти навіть зробили рубрики, присвячені створенню ПЦУ: “Цензор.НЕТ” (“Создание Поместной Церкви”), 24tv.ua (“Православна церква України”), ТСН.ua (“Православна Церква України”), Страна (“Церковь”).

Клікабельністю та жовтими новинами відзначились “Обозреватель”, Znaj.ua, а найбільше маніпуляцій було помічено на сайтах “Страна.ua” та  Znaj.ua.

Також серед інших новин Liga.net опублікувала інтерв’ю зі співробітником Національного інституту стратегічних досліджень Сергієм Здіоруком, який ще раніше пояснював необхідність помісної церкви в Україні у своїх аналітичних матеріалах (“Мы разрушили Третий Рим, империей Москве больше не быть – Здиорук”). ТСН.ua у статтях про переходи церковних громад додає інтерактивну карту, на якій видно, скільки церков уже перейшло до ПЦУ.

Не обійшлося і без матеріалів з ознаками замовлення на релігійну тематику, зокрема позиції лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко (“Тимошенко: Отримання патріархату завершить процес створення єдиної помісної церкви в Україні”, “Обозреватель”; “Для завершення процесу створення помісна церква України має стати патріархатом, – Тимошенко”, Znaj.ua). Тексти були позбавлені жодної іншої точки зору, не мали бекграунду. Втім, відгук на іншу заяву Тимошенко опублікували на сайті “Цензор.НЕТ”. Щоправда, новина була зроблена за постом у соцмережі (“Тимошенко сказала заведомую ложь, что “митрополия – это зависимость от Константинополя”, – советник Порошенко Павленко”).

Про те, що намісник Києво-Печерської лаври Павло здатен вбивати прокльонами людей, написали тільки “Обозреватель”, “Цензор.НЕТ”, “ТСН.ua” та Liga.net. Про законопроект щодо зміни релігійними громадами підлеглості написали лише “Цензор.НЕТ”, “Корреспондент”, “Страна.ua” та Znaj.ua. Але і тут варто відзначити різні наголоси: якщо “Цензор.НЕТ” пише: “Рада в четверг может рассмотреть законопроект о переходе религиозных общин в новую церковь”, то “Страна.ua” називає закон по-іншому – “Парубий поручил переписать законопроект о “церковном рейдерстве”, а Znaj.ua розказує, що “Рада змусить українців молитися “по-новому”: зачепить усіх, найважливіший закон”.

Ще більше томос-маніпуляцій

Якщо ж користуватися тільки одним сайтом “Страна.ua”, щоб дізнаватися про порядок денний в Україні, зокрема і про створення окремої Православної церкви, то картина буде зовсім відрізнятися від тієї, яку формує більшість національних новинних сайтів. Йдеться не про “альтернативну точку зору”, але про використання великої кількості маніпуляцій, оціночних суджень у матеріалах, лексики, притаманної російським пропагандистським ЗМІ.

Чого варта одна стаття “Неделя Томосу и месяц ПЦУ. Что изменилось в Украине”, яка яскраво представляє формат висвітлення створення ПЦУ в Україні на сайті.  “Новую церковь пока не признали в мировом православии – хотя Петр Порошенко уже начал Томос-тур по украинским областям заявлениями о том, что “зажглась звезда в созвездии православных церквей”, – пише “Страна.ua”. Сайт наголошує на тому, що жодна помісна православна церква не визнала “творение Порошенко и Филарета”, “кроме, разумеется, управленческих структур Вселенского патриархата”. Такий наратив поширює і російська пропаганда. Далі сайт зазначає, що все, що відбувається, відбувається тільки для збору “электоральных дивидендов”, а нова церква – “пока что инструмент чистой политики”. Використовується й окремий вислів “томос-тур”, який так само активно використовують російські ЗМІ, який, на думку “Страна.ua”, відбувається “с целью пропиарить получение автокефалии ПЦУ”. Далі сайт власноруч інтерпретує заяви Порошенка, знову ж таки розказує, що начебто томос не дає автокефалії, але створює митрополію у фактичному підпорядкуванні Стамбулу. Втім, такі заяви вже неодноразово спростовувалися. Звертала увагу “Страна.ua” й на те, що Порошенко збирався “перед толпой добровольно-принудительно собранных граждан”. Є навіть і такий абзац: “Несмотря на то, что религиозный митинг проходил утром, Порошенко успел разговеться алкогольным напитком. Как минимум такое впечатление создается из его состояния на видео, приведенном ниже. Хотя, возможно, президента просто переполняют эмоции”. Далі йдеться про “отжимы храмов”, які почалися “прогнозируемо”, а також про “антицерковные законопроекты”, проти яких голосували “в основном депутаты “Оппозиционной платформы” и “Оппозиционного блока”.

Також “Страна.ua” писала, що “Томос-тур Порошенко добрался до Луцка. Президент приехал в храм с опозданием”, приписала собі, що начебто ПЦУ дописали у склад Синоду тільки після звертання уваги сайтом (“Сайт Вселенского патриархата обновил состав Синода после публикации “Страны”. Но в список автокефальных ПЦУ так и не внесли”) тощо.

Вистачало маніпуляцій, зокрема маніпуляцій заголовками, на сайті Znaj.ua, які писали, що “Для московських священиків знадобиться мітла побільше: вважають, що живуть на своїй землі”, “Вигнання нечистої сили по-українськи: настоятеля церкви країни-агресора відвезли на швидкій”.

У підсумку, моніторинг ІМІ показав, що з усіх сайтів, які було обрано для моніторингу, переважна більшість висвітлювала релігійні новини нейтрально і збалансовано. Найбільше “жовтизни” та порушень журналістських стандартів під час висвітлення цієї теми було зафіксовано на “Обозревателі”, Znaj.ua, а найбільше маніпуляцій було помічено на сайтах “Страна.ua” та Znaj.ua.

*До аналізу бралися новинні стрічки сайтів “Страна.ua”, “Українська правда”, “Цензор.НЕТ”, “Корреспондент”, Liga.net, “Обозреватель”,  Znaj.ua, “ТСН.ua”, 24tv.ua, “Новое время” та “Сегодня” за 15 січня 2019 року.

Олена Чуранова

Інститут масової інформації, 23 січня 2019