Літургія в патріаршій Ставропігії: повернення церкви додому

13 грудня 2018, 20:00 | Суспільство-дайджест | 3 |   | Код для блогу |  | 

Лана Самохвалова

"Укрінформ", 13 грудня 2018

Вселенський Патріархат відслужив першу літургію у церкві Андрія Первозванного

Я не знаю, яким був характер апостола Андрія у житті. В житіях (принаймні після хрещення) всі рівноапостольні, святі, мученики – однакові, богонатхненні та рівноянгольні.

Яким би не був апостол Андрій, свято в Андріївському храмі, ставропігії Вселенського патріарха, на його день було дуже радісним, дуже світлим, дуже достойним його пам’яті. Це була перша літургія, яку служили тут клірики Вселенського патріарха.

Воно було і вшануванням святого Андрія, й розрадою для вірних на останньому відтинку шляху до об’єднавчого Собору. Шлях цей виявився надзвичайно важким. Не лише через спротив Москви. Частина духовенства Київського патріархату була готова пригальмувати процес через незгоду з пропозиціями Вселенської Церкви щодо проведення Собору. Але на сьогодні, наче, порозуміння досягнуто.

Ще перед літургією виник казус. Через годину після попереднього оголошення про літургію в Андріївському храмі з’явилася інша новина – про те, що сама літургія, мовляв, буде закритою. Звідки ноги тієї інфи, покликаної «знизити явку» бажаючих відвідати Андріївський храм, – не відомо. Але свято це не зіпсувало. Ті, хто міг і вірив – прийшли.

Ближче до вівтаря, праворуч, побачила голову Національного Інституту Стратегічних досліджень Ростислава Павленка, голову департаменту релігій Міністерства культури Андрія Юраша, міністра культури Євгена Нищука. Вони всі доклали рук до автокефалії. Євген – своїм рішенням 2014 року щодо заборони в’їзд патріарху Кирилу, Ростислав – численними поїздками в Стамбул до Вселенської Патріархії. Тут же побачила Нелю Куковальську, директора заповідника «Софія Київська».

Неля Михайлівна за кілька хвилин до початку літургії ще продовжувала відправляти смс-ки та вирішувати справи, пов’язані з об’єднавчим Собором.

- Символічний рік, – ділиться враженнями вона. – Рік тисячоліття, як було освячено Софійський собор. Наступного – буде 333 роки, як відторгли нашу митрополію, і це буде роком (дасть Бог) фізичного отримання Томосу.

- Ну, ви доклалися. Пустили Київський патріархат у Софію, інституту Святої Софії, який очолює отець Георгій, також дали притулок. А тепер ще й Андріївську церкву, яка є частиною заповідника «Софія Київська», також відкрили.

- Наступного року тут завершимо ремонт, – каже вона.

Розпочинається літургія. Людей – кілька десятків, головним чином – журналісти. Храм заставлений риштуваннями, він навряд чи вмістив би більше. Церковне начиння (сосуди) принесли, кажуть, з УАПЦ, хор прибув з УПЦ МП, одяг (можу помилятися), начебто, з Михайлівського.

Очолює літургію екзарх Іларіон Рудник. Це була гарна служба церковнослов’янською мовою, частково – грецькою та українською мовами. Ще перед початком літургії екзарх пообіцяв, що все найважливіше присутні почують на проповіді. Те, що він сказав, дійсно було важливо:

- У патріаршому храмі Вселенського патріарха все наповнене світлом, на небесах радіють сонми преподобних Печерських. Це святі, які спасалися під омофором Матері-церкви. Тут є світло патріарха Варфоломія, який після глибокого вивчення українського питання вирішив дарувати українській церкві автокефалію. Ми вдячні отцю нашому Варфоломію за турботу. Як казав президент Порошенко, Варфоломій – співзасновник церкви в Україні. Мені, чий рід походить із Житомирщини, подобається приносити тут безкровну жертву. Тут регулярно будуть звершуватися літургії за весь український народ. Будьмо вдячні за все Матері-церкві та нашому патріарху. Господь благословляє довгоочікуваною справедливістю.

Наступним виступив Емануїл Гальський, який, власне, проводитиме собор.

Він подякував Президенту Порошенку, дипломатам за підтримку. М’яко сказав, що в процесі підготовки собору виникають труднощі, сказав, що це нормально, так буває в церкві, але запевнив, що все буде добре.

Це був якийсь день добрих новин і зустрічей. У притворі побачила митрополита Олександра Драбинка. Він не служив, просто стояв, як мирянин. Автокефалія – це був і його шлях, шлях із ризиком для життя.

Після літургії Євген Нищук давав коментарі про інвентаризацію та запевнив, що в Почаєві всі головні святині – на місці. Андрій Юраш розповідав, яким буде голосування на Соборі. Воно пройде у два тури: у першому учасники пропонують кандидатів та голосують, у другому – обирають із двох найрейтинговіших. Сам принцип голосування був конфліктогеном у суперечці Київського патріархату та Константинополя. Останній переконував, що у такій демократизації, коли голосують і ієрархи, й рядові священники, і миряни (бо всі звикли, що патріарха обирають лише архієреї) нема нічого поганого. І, напевно, таки немає. Натомість, у другому турі голосують лише ієрархи. Отже, буде праймеріз. Хоч ми й не звикли.

- Собор не зірвуть? – запитую Андрія Юраша.
- Ні, – посміхається він.

Мене відволікає дзвінок колеги, який відстояв літургію у Володимирському.

- Як там? – запитую і чую биття власного серця.
- Все гарно. Дякують Варфоломію.

Амінь

Система Orphus
Рейтинг
0
0
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • velovs@ukr.net | 14 грудня 2018, 08:32
    Коментувати коментар

    "- Символічний рік, – ділиться враженнями вона. – Рік тисячоліття, як було освячено Софійський собор. Наступного – буде 333 роки, як відторгли нашу митрополію, і це буде роком (дасть Бог) фізичного отримання Томосу." ------------------ Взагалі-то досить "цікава" й знакова ця числова символіка, пов'язана з деякими історичними подіями київсько-московських стосунків. ----------- Так, скажімо, якщо прийняти за більш-менш вірогідну цю гіпотетичну (орієнтовну) дату заснування Києва - 1482 р., то тоді виявляється, що Москва, що була заснована 1147 р., тобто якраз на 666-му (!!!) році після цього... ----------- Чи от, наприклад, сумнозвісна Переяславська (з)рада, яка, по суті, "легітимізувала" початок московської анексії України, що відбулася в січні 1654 р., себто на 666-му (!!!) році по св.-Володимировому хрещенні Київської Русі 988 р. ------------ От хіба що тут трохи "хибує" нововстановлена (уточнена) дата освячення Софіївського собору - 1018 р. (?) Адже тоді виходить, що це загарбання Москвою Київської митрополії (1686 р.) сталося на 668-му (?) році після того... ------------ Крім того, тут, вочевидь, важливим буде також зауважити, зокрема, і ось що. З'явлення над українським Поліссям апокаліптичної "великої зорі" - "зорі "Полин"" (всесвітньо знана Чорнобильська катастрофа) мало місце в ніч на 26 квітня 1986 р. Тобто якраз у ЛАЗАРЕВУ СУБОТУ, і на яку, до того ж, припав тогорічний початок (перший день) старозавітньої ПАСХИ. Іншими словами, у такий СИМВОЛІЧНИЙ спосіб - і саме на 333-му (!) році - Боже Провидіння СКАСУВАЛО юридичну дію тієї зловісної Переяславської (з)ради... ------------ І от загальновідомий перебіг цьогорічних подій - і також на 333-му (!) році - юридично СКАСОВУЄ оте московське "неподобство" із загарбанням Київської митрополії... :)

    • velovs@ukr.net | 14 грудня 2018, 09:23
      Коментувати коментар

      Р. S. І також. А от, до речі, коли - все-таки - допустити, що (не виключено) більш ймовірною була попередня версія дати освячення Софійського собору - 1037 р., то і тут також маємо дещо "цікаве": в цьому ж самому контексті. Себто тоді виходить, що на 666-му (!!!) році після цього був заснований Петербург - 1703 р. :)

    • velovs@ukr.net | 14 грудня 2018, 09:58
      Коментувати коментар

      Р. Р. S. І навіть уся ця - наведена вище "містично"-числова символіка яскраво свідчить, що наразі всі ми є свідками воістину знакових і доленосних й, передусім, ДУХОВНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ подій: і не лише суто українського, а, вочевидь, усеєвропейського і навіть загальносвітового значення і виміру. ------ Іншими словами, нині - згідно волі і плану-задуму Божого Промислу - відбувається певний важливий етап кардинального очищення й оздоровлення та, зрештою, повного відновлення тієї, за образним висловом св. Папи Івана Павла ІІ, "східної легені", що нею - поряд із "легенею західною" - повноцінно, благодатно й повномасштабно має дихати ХРИСТИЯНСЬКА Європа! ------- Ну а надалі неодмінно мають послідувати й наступні - визначені тим же Господнім Провидінням - етапи цього оздоровчо-очисного й відновлювального процесу, що його деколи називають "новою євангелізацією". :)

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Моніторинг ЗМІ

Останні коментарі

  • firemark | 27 травня 2020, 08:37

    https://www.youtube.com/watch?v=td_kdAYMM7k

  • Halo | 26 травня 2020, 16:31

    Наскільки я знаю, саме так обстоять справи щодо Успенського собору на Верхній території, бо він підпорядковується музею. А от щодо Ближніх та Дальніх Печер ситуація складніша. Одна справа -

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 14:12

    Нинішня - секулярно-ліволіберальна влада, дуже схоже і на жаль, досить далека від дійсного розуміння і врахування глибинних - духовно-релігійних потреб віруючих людей... ------- З іншого ж боку, як

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 13:57

    Чинний мер Дніпра дійсно: чоловік він, судячи з усього, затято-безбожний (в Бога ніяк не вірить) і ще публічно хизується цим! Та взагалі: багато чого собі нахабно дозволяє...

  • velovs@ukr.net | 26 травня 2020, 06:55

    Р. S. До речі, доволі подібні і схожі - ксенофобно-екстремістські, за змістом, постулати та ідеї - свого часу - активно пропагували й поширювали ніхто інші, як саме німецькі нацисти! Одначе: до чого

Популярні статті місяця