Наша церква

15 листопада 2018, 19:12 | Суспільство-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Валентин Торба

"День", 14 листопада 2018

У вівторок Петро Порошенко зустрівся з представниками групи архієреїв УПЦ МП, які підтримують надання Україні Томосу та створення Єдиної помісної української церкви

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Президент України Петро Порошенко 13 листопада зустрівся з групою архієреїв УПЦ МП у столичному Українському домі. Але зустріч ця відбулася лише з окремими представниками УПЦ МП, які підтримують створення єдиної помісної української церкви. Перед цим інші представники УПЦ МП провели собор архієреїв у Києво-Печерській лаврі, проігнорувавши пропозицію Президента зустрітися й конструктивним шляхом знайти спільну мову в період, коли очевидною є можливість отримання українською церквою Томосу від Константинополя. Офіційне пояснення від проросійського крила УПЦ МП такого ігнорування — неможливість проведення зустрічі поза церковної території. При цьому додали, що зустріч із головою світської влади ще можлива.

Архієпископ Чернігівський і Ніжинський, керуючий Інформаційним управлінням Української православної церкви Київського патріархату Євстратій Зоря пояснив вибір зустрічі в Українському домі на своїй сторінці в «Фейсбуці» зокрема тим, що Україна в стані війни, а отже, «Глава держави — повинен перебувати під особливою охороною» і це означає, що «це його пріоритет — визначати місце для проведення зустрічі». Окрім того, за словами Євстратія Зорі, дотепер відбулися зустрічі Петра Порошенка з єпископатами УПЦ КП та УАПЦ. Тож зустріч з єпископатом МПвУ — логічне продовження. Резюмуючи Зоря заявив: «Демонстративний демарш керівництва МПвУ покликаний продемонструвати всім, що воно, відчуваючи за собою «плече Москви» — відверто зневажає не просто Петра Порошенка, а Президента України й у його особі — державу, главою якої він є».

Нагадаємо, 11 жовтня Синод Вселенського патріархату постановив, що продовжує процес надання автокефалії українській помісній православній церкві. Такі кроки з боку Константинополя викликав не абияке роздратування в Кремлі та в РПЦ. Не дивно, що УПЦ МП, яке є фактичною філією РПЦ, підтримала позицію своїх патронів і кураторів. Але в УПЦ МП існує частина прогресивних священиків, які не сприймають російської домінації в Україні через церкву і наполягають на необхідності об’єднання в єдину помісну православну церкву. Саме вони й пішли на зустріч із Президентом у вівторок.

Проте залишається відкритим питання — чи готові українські церкви і насамперед їхні віряни до такого об’єднання. Адже формальне надання Україні Томосу — це, так би мовити, рішення на верхніх ланках церковної ієрархії. Й тут надважливим є необхідність ґрунтовного загальнонаціонального діалогу.

«ПІСЛЯ ТОМОСУ НАМ ЩЕ ДОВЕДЕТЬСЯ БУДУВАТИ ЄДИНУ ЦЕРКВУ»

Людмила ФИЛИПОВИЧ, доктор філософських наук, завідувачка відділу історії релігій та практичного релігієзнавства відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України:

— Оцінювати майбутнє об’єднання українських церков дуже складно. І зараз почнуться проявлятись ті проблеми, які для нас аналітиків були очевидними, а для політиків ні, адже вони мислять з іншого ракурсу. Політики часто роблять якісь кроки не радячись з експертами і таким чином роблять висновки та кроки вбачаючи лише вершину айсберга. Зрештою все відбулося як ми й очікували. В мене не було навіть сумнівів у тому, що УПЦ МП не приєднається до цього процесу. Принаймні не буде масового переходу й загального рішення. Навіть якби керівництво УПЦ МП було б таким прогресивним і вирішило б приєднатись до єдиної української церкви, то самі маси не готові до цього. Коли я особисто запитала про це митрополита Сободана років 10               тому, коли покращились у них відносини з Філаретом, чому вони не йдуть на об’єднання, то отримала відповідь, що вони готові це зробити хоч сьогодні. Але додав — що скажуть люди? І це правильно, що вони оглядаються на думку своєї пастви, але при цьому нічого не робили для того, щоб ця думка змінилася за ці 27 років. Греко-католики над цим працюють, п’ятдесятники працюють, навіть адвентисти працюють. За 27 років церква Московського патріархату не зробила своїх парафіян патріотами України.

На сьогодні ми маємо цілий клубок дуже важких і складних питань. Слід бути готовими до того, що коли ми отримаємо Томос, то на певному етапі це означатиме, що поділ станеться не лише всередині православної церкви в Україні, а й у всьому вселенському православ’ї. Й ділення це вже відбулося. Це подія ваги 1054-го або 1686-го років. Ми перебуваємо в біфуркаційній точці й нам треба консолідовано визначитись. Але ніхто Україну весь цей час до такого кроку не готував. Треба розуміти, що свідоцтво про шлюб — це лише офіційний папір, який не гарантує можливого розлучення. Сім’я створюється не в РАЦСі і не одномоментно. Отже, після Томосу нам ще доведеться будувати єдину Церкву. Тому залишається питання — а чи є будівничий такої Церкви? Яка стратегія? Ми чули лише від деякої частини інтелектуалів від УПЦ про такі плани, зокрема від отця Коваленка, від отця Драбинка та тих, хто їх підтримує. Вони сповідують творення відкритого православ’я й заявили про це творенням Єдиного православного університету. Читаємо їхній статут і розуміємо, що саме хочуть ці люди нашої православної України, нашої єдиної церкви. А вони хочуть європейського прогресивного православ’я. Звичайно, не порушуючи священних канонів, а й не впираючись у формальні догмати.

«ПОВЕДІНКА УПЦ МП НЕКРАСИВА І НЕРОЗУМНА»

Руслан ХАЛІКОВ, президент молодіжної організації релігієзнавців:

- Для того, щоб об’єднатися, потрібен тривалий діалог і саме бажання для об’єднання. Та зустріч, яка відбулася у вівторок, насправді мала б відбутись ще в березні. Зрозуміло, що без діалогу з УПЦ МП не можна просто так утворити єдину церкву. Те, що у вівторок повноцінного діалогу не відбулося, – це сумно, але при цьому я переконаний, що це не стане на заваді створенню єдиної церкви. Але вона не буде такою єдиною, як хотілося б. З точки зору Константинополя і взагалі здорового глузду, в єдину церкву мають увійти всі православні церкви, які є в Україні. Звичайно, поведінка УПЦ МП некрасива і нерозумна, адже за ними не лише їхні особисті уявлення чи амбіції, але й віра та інтереси всіх вірян, які стоять за ними. Переконаний, що в тактичному плані ми зараз будемо спостерігати посилення конфронтації перш за все між УПЦ КП та УПЦ МП. Але об’єднання в стратегічному плані не може відбутись без тимчасових зіткнень, але в майбутньому ми матимемо нашу повноцінну єдину православну українську церкву.

«ДЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ ПОТРІБНЕ ВМІННЯ ВЕСТИ ДІАЛОГ»

13 листопада відбувся екстрений Собор Української Православної Церкви Московського патріархату. На ньому церковні ієрархи ухвалили постанову, в якій назвали недійсним рішення Синоду Вселенського патріархату про визнання предстоятеля УПЦ КП Філарета й Української автокефальної православної церквами Макарія канонічними єпископами, а також відмовилися приєднуватися до єдиної помісної церкви. Митрополит Вінницький та Барський Симеон не поставив під цією постановою свій підпис. Це підтвердив газеті «День» секретар управління Вінницької єпархії УПЦ Протодиякон Владислав ДЕМЧЕНКО.

«Владика висловив незгоду з принциповими пунктами цієї Постанови, зокрема щодо необхідності розриву Євхаристійного єднання, тобто сопричастя зі Вселенським патріархатом. Крім цього, митрополит Симеон вів дискусію щодо необхідності обов’язкового покаяння для тих, хто перебував у розколі, як це зафіксовано в Постанові. Владика апелював до історичного досвіду Помісних Церков, зокрема й Руської Церкви, яка зовсім нещодавно, 2007 року, без жодного акту покаяння, поновила Євхаристійне спілкування з Руською Зарубіжною Церквою, яку до цього називала розкольницькою. Аргументованої та чіткої відповіді на це запитання митрополит Симеон не отримав, і це також не дало йому морального права підписувати соборну Постанову», — зауважив Владислав Демченко.

Разом з тим він додав, що процес надання автокефалії Православній Церкві в Україні рухається і що далі, то швидше, але наразі без активної участі УПЦ.

«13 листопада мала відбутися зустріч нашого єпископату з Президентом України, де кожен із архієреїв мав унікальну можливість вести діалог із главою держави і поставити йому ті, можливо, гострі запитання, які хвилюють не лише владик, а й священиків і вірян, але, як ми знаємо, спілкування не відбулося, і це мене прикро вразило, — додає секретар управління Вінницької єпархії УПЦ. — Адже на мою думку, головне, що потрібне для об’єднання православних в Україні      — це вміння вести діалог, як між представниками Церков, так і між Церквою та владою. Закритість заводить будь-яку проблему в глухий кут, а готовність до спілкування навпаки дає можливості її вирішити. Як і кожний християнин, я є оптимістом, а тому вірю, що Бог допоможе вирішити всі проблеми, які виникли навколо процесу надання автокефалії Православній Церкві в Україні, і за якійсь час ніхто з православних українців уже не буде називати один одного розкольником, а лише братом у Христі».

Валентин ТОРБА, «День»; Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • qazwsxedc12 | 11 грудня 2018, 22:41

      дії РПЦ в Україні політичні тому ними цікавиться політична поліція СБУ

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:53

      Так це лише ТЕ (75 прим.), що там їм, правоохоронцям, наразі вдалося ВИЯВИТИ й, відповідно, вилучити! А скільки вже розповсюджені? А скільки ще ЗБЕРІГАЮТЬСЯ в інших місцях і схованках? Отож! І ніяк

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:45

      А от якось - аргументовано й переконливо - ЗАПЕРЕЧИТИ й СПРОСТУВАТИ цю - оприлюднену СБУ інфу і конкретний фактаж про активне використання Кремлем-ФСБ структур та окремих священнослужителів МПвУ Ви,

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:28

      Р. Р. S. Вот единственное что мне не очень понятно и не нравится, так это - заметный ПОЛОНОФИЛЬСКИЙ крен в рядах и служении РКЦвУ. Тем более, что там, как хорошо известно, среди рядового священства и

    • muhamuha33 | 11 грудня 2018, 19:23

      75 примірників ! Тільки 75 !!!! Не 7500, не навіть 750 !!!! Для країни з населенням 40 мільйонів !!!! З іншого боку навіть 750 брошур вже важко підкинути, а так 75 !!! Ха-ха !!!