Масштаби російської брехні настільки великі, що час би вже Богові втрутитись

22 березня 2018, 10:53 | Суспільство-дайджест | view photo | 13 |   | Код для блогу |  | 

Микола Романюк

Фото: Николаєвич Альона

"Укрінформ", 21 березня 2018

Суспільству потрібні люди, слову яких воно могло б довіряти. А чим популісти не такі люди? Бо тут треба додати ще одне слово: довіряти аргументам. Є група «Першого грудня». Хіба ж її учасник, недавно спочилий Мирослав Попович не був такою людиною? Може, ми слухати не вміємо – і саме в тому полягає ледве не найсерйозніша проблема України?

Ми зустрілися з учасником групи «Першого грудня» Мирославом Франковичем Мариновичем – правозахисником, філософом, дисидентом радянських часів, а тепер – віце-ректором Українського католицького університету. Саме в нього ми й запитали, якою має бути «кузня морального лідерства» в Україні? Але, забігаючи наперед, скажемо, що розмова вийшла значно глибшою і значно складнішою...

Мирослав Маринович

- Мирославе Франковичу, Україні насправді бракує моральних лідерів? Це дійсно так, чи це не так?

- Разом із відходом Блаженнішого Любомира Гузара відійшов епіцентр, який притягував нас усіх. Власне кажучи, поки що нема кому стати на його місце. Так, у нас є багато заслужених, гідних людей, але такого, який би міг замінити Блаженнішого, – немає. Отже, з одного боку, я ніби поділяю такий дещо песимістичний висновок, а з іншого – варто зазначити, що нинішній час – дуже складний. Люди кидаються від однієї ідеї до іншої, усі хочуть негайного успіху, негайного позитивного результату. А моральне лідерство передбачає дещо інше, увага на миттєвому не акцентується. Воно іноді вбачає стратегію, за якої можна навіть програти битву, але виграти війну. Йдеться і про необхідність жертвувати чимось, але ж людям не хочеться цього. І тому виникає дисонанс між тим, що могли б сказати моральні лідери, і тим, чого прагне почути суспільство.

- До суспільного, політичного лідерства зараз прагнуть дещо несподівані персонажі. Наприклад, Святослав Вакарчук. У нього є перспективи?

- Я вірю в те, що Вакарчук має великий потенціал. Яким чином він буде реалізований – не знаю, і передбачати його політичне майбутнє не буду. Особисто мені він симпатичний як постать, Україна має цінувати таких людей! Святослав Вакарчук ще не заразився політичними хворобами, про що свого часу засвідчив його добровільний вихід із парламенту за часів Ющенка. І дуже б не хотілось, щоб він зараз потрапив у «млинок» політичної м’ясорубки. Мені не хотілося б втратити його як світлу постать.

- Тож якою, на вашу думку, має бути «кузня» суспільних авторитетів України?

- Справжньою кузнею морального лідерства (не плутаймо з політичним!) є релігійна етика. І я свідомо не кажу «християнська», щоб не відсіювати частину людей. Наприклад, для мене такі постаті, як Мустафа Джемілєв чи Рефат Чубаров, є високими моральними авторитетами, хоча б тому, що вони виховані на релігійній етиці. Мустафа Джемілєв пройшов через табори – він довів свою вірність моральним принципам у дуже складних обставинах. Але надзвичайно складним випробуванням є і влада, є й політична діяльність. Ці люди витримали й таке випробування.

Усім нам, а насамперед тим людям, які претендували б на те, щоб бути авторитетами, слід придивитися до чару постаті Блаженнішого Любомира Гузара – чим він завойовував людські серця. Це чар говорити простою мовою, чар служити людям, виконувати заповіт Христа: «Хто хоче бути першим, хай буде усім слугою». Я пригадую, як мої єврейські приятелі говорили, що для них найбільшим авторитетом є Любомир Гузар. Ось це і є талант – своїми людськими якостями здобути однозначний авторитет.

- А може рух на кшталт радянського дисидентства породити нових суспільних лідерів?

- Російський дисидент Андрій Амальрік колись дав таке визначення: «Дисиденти – це люди, які, живучи в невільній державі, поводилися так, начебто вони вільні». Україні потрібне саме це. Нам потрібні люди, які, живучи в корумпованій і подекуди аморальній державі, поводилися б так, як однозначно не корумповані і, без сумніву, моральні. Такі люди мали б стати альтернативою до цього світу. От вам і відповідь: так, нам потрібне таке дисидентство.

Нам не потрібне ідеологічне дисидентство. Зауважте, перед кожними виборами з’являються технології, які намагаються розфарбувати звичайний політичний проект красивими слоганами тощо. І ця технологія вже не спрацьовує.

Мирослав Маринович

- Згідно з недавнім соціологічним опитуванням, більшість українців вважають себе щасливими. Але водночас ця більшість жаліється на життя в Україні. Як це можна розуміти? Коли реально стане добре жити в Україні?

Люди ностальгують за Радянським Союзом, маючи при цьому повні холодильники. Вони вже забули, що в радянський час холодильники були порожні

- Це питання не має відповіді. Мені пригадується величезний шок, який я пережив у середині 90-х років, приїхавши вперше до Швеції: я побачив абсолютно благополучне із соціального погляду суспільство. Я мріяв би про таке суспільство для України. А потім я дізнався, що у Швеції – найвищий відсоток самогубств у всій Європі. От вам і відповідь. Немає раціонального пояснення того, чому люди вважають себе щасливими. Люди, особливо на сході України, ностальгують за Радянським Союзом, маючи при цьому повні холодильники. Вони вже забули, що в радянський час холодильники були порожні, якщо взагалі були холодильники. А ми в камері, бувало, ділились шматочком хліба, але, уявіть собі, при цьому ми могли бути щасливими.

- А як бути з людьми, які найбільше розчарувались в Україні, – заробітчанами? Як повернути їх в Україну?

- Відповідь «творити робочі місця» є банальною. Хоч і тут я не бачу прямої залежності. Деякі професії мають попит в Україні, тобто люди потрібні. Якби вони повернулись, то отримували б навіть непогану зарплату. Але потенційні працівники все одно виїжджають за кордон. Тут спрацьовує і масова мода, і очікування більшого матеріального добробуту. Плюс – упорядковане життя за кордоном, гарантія того, що зароблений гріш не буде якимось чином вилучений. Зрештою, ми все ще маємо пострадянський синдром, коли людина, що працює за кордоном, ніби виглядає кращою в очах суспільства.

- Ми встигнемо заскочити в «потяг, що прямує в інформаційну епоху», чи й далі лишатимемось аграрною, ресурсною державою, де більшість людей працюватиме фізично?

- Україна не має доганяти Захід в усьому. З одного боку, якщо ми відстанемо настільки, що перестанемо розуміти «коди» сучасної цивілізації, – нам кінець. Але, разом з тим, гонитва за всіма західними тенденціями означає також і адаптацію негативних тенденцій. Захід не є святим і безгрішним. Скажімо, там щораз потужнішими стають прагнення поставити світ на нову етичну основу, нав’язати нову глобальну етику (як вони це називають), яка не має нічого спільного з релігією. А ми вже переживали систему, яка хотіла «разрушить все до основания, а затем…» збудувати щасливе життя. Не вийшло. Так само не вийде цього на Заході. Єдине, що таким чином можна зробити, – це зруйнувати світ.

Ми маємо діяти так, як французи. Яка їхня логіка? Франція чітко розуміє свою спеціалізацію в нинішньому світі. І якщо вона бачить свій шанс – вона ним користається на 100%. А там, де шансів немає, – спокійно переймає в інших. Такої свідомості нам треба було б навчитися. Нам треба зрозуміти, де наші перспективи, де ми маємо щось таке, на що ми можемо опертися. І воно є, воно насправді є.

В інформаційній цивілізації фатально занепадає спроможність людей до природньої комунікації. Знаєте, коли молоді люди обмінюються «есемесками», перебуваючи ледь не в одній кімнаті, це – катастрофа, це зловживання. Натомість видно, як молоді люди губляться в живому спілкуванні, бо вони не звикли до такого. Вони мають бар’єри, мають комплекси, вони закриті. От вам і висновок: так, нам варто прямувати в інформаційну епоху, але маємо розуміти, яку ціну ми за це платимо і платитимемо надалі.

- До того ж, сучасними технологіями агресивно користується Росія, атакуючи і Захід, і Україну – пропагандою, фейками, намаганнями впливати на внутрішні справи. У вас є рецепт протидії російській кібермашині?

Російська пропаганда, інформатака – це вже інформаційна війна з усім світом!

- Війна не можлива без пропаганди, і ми не можемо цього уникнути. Кожна держава у воєнний час накладала певні обмеження на інформацію. І це зрозуміло. Натомість, коли ми говоримо про російську інформаційну атаку, то тут уже не йдеться, власне, про пропаганду одної країни, яка хоче перемогти іншу країну. Це вже інформаційна війна з усім світом!.. Мені подобається таке ілюстративне пояснення дій Росії: Хрущов, розуміючи, що Радянський Союз відстає в розвитку від Америки, озвучив гасло: «Доженемо й переженемо Америку!». Він хотів підняти свою країну до рівня найвищої держави. Що ж зараз робить Путін? Він розуміє, що Америку вже не дожене. Відтак, він прагне так вплинути на Америку, щоб вона впала до рівня Росії. І не лише Америка, а й весь Захід.

Логіка Путіна – деструктивна. Це вже не самозахист, це вже руїнницька, диявольська робота по всьому світі

- А мета Путіна зруйнувати все?..

- Логіка Путіна – деструктивна, націлена на руйнування всього. Кажуть, що в нього є якийсь особливий план... Не вірю! Його пряма настанова – руйнуйте все, що можете! Не руйнуйте так, щоби потім з того вийшло щось інше. Просто руйнуйте, руйнуйте, руйнуйте! І вся його армія тільки те й робить, що знаходить слабкі місця і починає туди встромляти ломики і розхитувати. Це вже не самозахист, це вже руїнницька, диявольська робота по всьому світі.

І масштаби цієї брехні та дияволізму є такими великими, що (перепрошую за дивне окреслення для сучасної преси) я десь відчуваю, що настала пора Богові втрутитися в цю ситуацію. Бо люди вже неспроможні. Ми бачимо, як пробуксовує Захід у своєму супротиві цьому. Щоб дати гідну відсіч Путіну, треба перекреслити усі здобутки західної цивілізації, уподібнитись йому, і тільки тоді ти зможеш адекватно відповісти на його атаку. А Захід собі того дозволити не може, і я цього не хотів би. Тому має бути знайдена якась інша противага, якийсь інший спосіб реагувати на це, не відповідаючи весь час атакою на атаку. Я з великою надією зараз стежу за подіями й думаю, що має відбутися щось таке, що змінить процеси у світі.

- Ви натякаєте, що можна якось поєднати боротьбу з пропагандою і свободу слова?

- Питання стоїть гостро, і воно не має простої відповіді. Є дві крайнощі: або стверджувати, що свобода слова понад усе, або ж її нівелювати й уподібнитись диктаторам. Я не є прихильником жодної з них, треба знайти «золоту середину». І це – можливо, що яскраво демонструє досвід Ізраїлю. Це країна, яка постійно перебуває в умовах війни, і їй попри все вдається зберігати природу демократії. Їхній головний принцип – підконтрольне обмеження свободи слова є допустимим для збереження певного балансу в державі.

- А конкретно – як можна частково контролювати свободу слова?

- Треба вивчати досвід інших країн, які в цьому успішні. Треба остерігатись автоматичного схвалювання всього, що робить наше СБУ. В їхніх діях часто простежується, що в ситуаціях, які потребують простої делікатності, тонких технологій, вони обирають шлях силової заборони. А заборона в деяких випадках – це як телевізором чи комп’ютером забивати цвяхи.

- Вся Україна була шокована недавнім випадком у Запоріжжі, коли священик Московського патріархату відмовився відспівувати дворічного хлопчика, на якого звалився самогубець. Причина – він був охрещений в церкві Київського патріархату... Яким чином Україні викорінити, поставити на місце цей осередок російських спецслужб – Московський патріархат?

Кожна церква має свої регулятивні норми. Але ці норми не сміють уневажливлювати заповіді Божі (що робиться у Московському патріархаті)

- Запорізька історія спровокувала мене на гіркий жарт. Якби в Запоріжжі з’явився Ісус Христос, то з Ним, так би мовити, не мали б справу в Московському патріархаті з двох причин. По-перше, він сповідував юдаїзм, а вони не допускають будь-якого юдейства. А по-друге, він не був охрещений в Московському патріархаті.

Кожна церква має свої регулятивні норми. Але ці норми не сміють уневажливлювати заповіді Божі. А найпершою заповіддю Божою є любов, яка, своєю чергою, спроможна подолати будь-які регуляторні приписи.

Мені одного разу довелося поховати людину, яку вбили в Казахстані. Це був білорус, безхатько, який працював у чеченців. Вони сказали мені: «Слухай, тут мусульманська держава, а ти – єдиний християнин. Ми не хочемо його закопати просто як собаку. Йди і поховай його по-християнськи». Я не є священик, але взяв Біблію, помолився, познаходив цитати, які були, на мою думку, доречні, й головне – я попросив Бога прийняти цю молитву! І, так би мовити, відпустити гріхи того чоловіка, прийняти його.

Ось і відповідь. Запорізький священик опинився в ситуації, де мав виявити любов до людини, а він цю головну заповідь Христа фактично перекреслив якимись приписами. І це страшенно обурює і страшенно засмучує.

- І все ж таки, що робити з Московським патріархатом? Закривати?

- Я буду опонувати усім версіям про те, що треба закрити Церкву Московського патріархату. Те, що її керівництво перебуває за кордоном України, нагадує мені логіку Сталіна – він саме через це закрив Українську греко-католицьку церкву. Мовляв, Папа Римський сидить у Ватикані, мені він не підконтрольний, тому краще її закрити. Такий шлях є для мене неприйнятним. В Україні є громадяни, які хочуть ходити в ту Церкву і які не є загрозою для української держави. Отже, вони мають право так вірити і бути приналежними до цієї церкви.

Якщо Церква Московського патріархату, точніше окремі її представники, співпрацюють із ФСБ і діють в інтересах Росії, для протидії цьому є СБУ. Саме вони мають відстежувати такі прояви. І для покарання є звичайне законодавство, яке відповідно кваліфікує такі дії. Будь ласка, застосовуйте Кримінальний кодекс до таких людей! Але це будуть громадяни України, які порушили закон, а не звичайні прихожани Московського патріархату.

А якою, на вашу думку, в сучасній Україні має бути роль Церкви?

– Вона надзвичайно важлива сьогодні – можна сказати, ключова. Для мене є однозначним, що головною причиною усіх наших політичних або економічних криз є порушення моралі. Люди не хочуть жити за Божим Законом, шукають різні способи обминути цей Закон. І тільки Церква розуміє, або ж мала б розуміти, що головним є моральний стан людини, тільки Церква може цю хворобу вилікувати. Якщо Церква справді є містичне Тіло Христа, вона має виконувати Його роботу, а Він – лікував суспільство.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
13коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Учкудук | 25 березня 2018, 20:13
    Коментувати коментар

    Спочатку має впасти Америка- Вавилон великий,з якою блудять всі народи.Американська брехня ще гірша за російську. А потім дійде черга до Росії,яка теж отримає по-заслугам.

    • velovs@ukr.net | 25 березня 2018, 21:02
      Коментувати коментар

      Я так думаю, що під цією дефініцією - "Вавилон, велика блудниця" (Одкр.18:2) у Божому Слові мається на увазі, загалом, УВЕСЬ цей - вельми гріховний і розбещений, беззаконний та безбожний сучасний світ. Той самий, в якому нині надзвичайним чином диявольсько-демонічна "ось, темрява вкриває землю, в морок - народи" (Іс.60:2). І там, в тих "темряві" і "мороці", безумовно, своє є "місце" і для нинішніх США, і ЄС, і РФ, і ісламістських радикалів та екстремістів-терористів, і ще багато для кого і чого! ------------ Одначе де можна знайти ті бездоганні "духовні терези", на яких би можна було - досить точно й безпомилково - "зважити": якраз у кого з них більше отих тяжких гріхів і мерзот-гидот, а у кого менше?! Якщо взагалі: такі СКУРПУЛЬОЗНО-ТОЧНІ "терези" й існують, то, напевно, - тільки й виключно - у Господа Бога. ----------- А тому, вочевидь, маємо саме Йому надати тут повний ПРІОРИТЕТ вирішувати: хто більше з них винний, а хто менше. Й, відповідно, кого Він першим і саме як буде карати, а кого другим і т. д. -------- А нам тут, вочевидь, залишається лише набратися належного терпіння й уважно дивитися: як всі такі події будуть насправді розвиватися далі... ------------- А також: неодмінно маємо добре пам'ятати і ТЕ, що і КОЖЕН з нас ОСОБИСТО - за своєю зіпсутою Адамовою природою - НЕДОСКОНАЛИЙ і ГРІШНИЙ!!! І з цим теж слід щось наразі робити! А то ризикуємо, зрештою, НЕ ПОТРАПИТИ у Царство Небесне!!!

  • Магадан | 24 березня 2018, 21:07
    Коментувати коментар

    По вашому коменту виходить, що ви хочете розв"язати ядерну выйну, а не Путін. Можливо Путін хоче просто зайняти певну геополітичну роль у цьому світі, мати беззаперечний вплив на певну частину земної кулі і після цього вже припинути холодну війну і займатися чисто економічним розвитком. Хіба хтось пробував з ним довотися реально будучи готовим до компромісу?

    • velovs@ukr.net | 25 березня 2018, 15:00
      Коментувати коментар

      Це у Вашій - "дуже багатій" фантазії прокремлівського троля, брехуна й провокатора, мовляв, так "виходить"... :-) ------ А направду ті мої міркування стосувалися лише дуже ЗАГАЛЬНИХ моментів... --------- А з тим кремлівським монстром, як відомо, вже немало хто пробував було дійти компромісу ("умиротворити")... Одначе люди подібного штибу, як кремлівський диктатор, сприймають таку поведінку своїх "миротворців" лише як прояв їхньої "слабкості". А це, в свою чергу, тільки заохочує і підштовхує їх до продовження й активізації своїх запекло-агресивних устремлінь. ---------- І наочний й дуже переконливий тут приклад і своєрідний "взірець" - Гітлер, якого західні демократії і, зокрема, в 1938 р., йдучи назустріч його територіальним претензіям ("мюнхенський компроміс" щодо Судетської обл.), у такий спосіб намагалися його "умиротворити" й зупинити... А яке це мало продовження і, зрештою, закінчення, - добре всім відомо!!!

    • velovs@ukr.net | 25 березня 2018, 15:32
      Коментувати коментар

      Подібні диктатори-агресори добре розуміють і відчувають тільки відповідну і досить могутню СИЛУ! А ще краще, якщо такі войовничо-авторитарні й тоталітарні диктатури просто НЕЙТРАЛІЗОВУВАТИ, врешті-решт, усуваючи іх від влади... :-) -------- Принаймні, в деяких пророчих текстах Старого й Нового Завітів є певні - яскраво-образні "замальовки", як саме Боже Провидіння це вчинятиме. Й, судячи з деяких супутніх - до них, тих "замальовок", - деталей та подробиць, то там йдеться якраз про сучасний російський режим... -------- От що я - в дійсності - і мав на увазі. Так що поживемо - побачимо, як воно насправді все тут станеться і буде... :-)

  • Магадан | 24 березня 2018, 18:14
    Коментувати коментар

    "Логіка Путіна – деструктивна, націлена на руйнування всього" Як на мене тут явний перебір, от готує Путін бункер, бере з собою генералів, запас їжі на 30 років, балони з киснем, родичів. І починає ядерну війні , де знищує все на планеті. Оце я розумію - руйнування всього. А що зараз робить Путін, ну к приміру допоміг Америці обрати вигідного йому президента, ослаблює ЄвроСоюз, так і вони ослаблювали Радянський Союз в свій час. Дії Путіна навіть близько не наближаються до дій тиранів мунулих часів.

    • velovs@ukr.net | 24 березня 2018, 20:31
      Коментувати коментар

      "...от готує Путін бункер, бере з собою генералів, запас їжі на 30 років, балони з киснем, родичів. І починає ядерну війні , де знищує все на планеті." --------- Так, власне, до цього - цілком реально - і здатна й може привести нинішня - авантюрно-агресивна й безвідповідальна політика кремлівської верхівки!!! ------------- І саме тому - щоби до цього ніяк не дійшло - то її і потрібно НЕЙТРАЛІЗУВАТИ! Тобто, врешті-решт, усунути від влади в РФ цей імперсько-реваншистський режим... :-) -------- І, як виглядає, лише ЗАРАЗ на Заході, нарешті, ПОЧИНАЮТЬ уповні розуміти й усвідомлювати - і то, мабуть, ще НЕ ВСІ! - яку саме велику загрозу й згубно-руйнівну деструкцію глобальному миру й безпеці несе цей кремлівсько-ФСБшний диктатор-самодур і напівпараноїк! Той, що, до того ж, має владу і контроль над "ядерною кнопкою"...

  • Магадан | 24 березня 2018, 17:56
    Коментувати коментар

    "По-перше, він сповідував юдаїзм, а вони не допускають будь-якого юдейства. А по-друге, він не був охрещений в Московському патріархаті" ха-ха, яка тупа шутка. почуття гумору йому явно не присутнє. Церква Христова була створена раз і назавжди. Тому Іісус не буде засновувати нову релігію, відповідна така толерантність не потрібна.

    • velovs@ukr.net | 24 березня 2018, 20:06
      Коментувати коментар

      А Христос НІЯКОЇ "релігії", а тим паче - нової і не засновував... :-) --------- Все те, що з Його версією юдаїзму, яку Він, згідно євангельських текстів, назвав "Моя Церква", сталося потім, - це все витвори значно більш пізніх часів... :-)

  • Магадан | 24 березня 2018, 17:50
    Коментувати коментар

    Погоджуюся з Мариновичем з приводу того, що треба розрізняти чи йдеться про боротьбу з агентами ФСБ ,чи просто хочуть конкуренти заволодіти майном УПЦ. Як певний релігійний діяч порушив закон, то його і судять по закону, а на його місце ставлять іншого священника. Тут все логічно. І церква від цього нічого не втратить, і так завжди є певна текучка кадрів серед священиків, тут все норм. А коли хочуть заборонити всю церкву, то тут явно видно бажання конкурентів. До речі такі питання кореспондента "що робити з МП, закривати?" вже тягнять на ст 161 ККУ, але зараз в державі закони не діють, тому тим тірше для цієї держави і її населення.

  • dutchak1 | 24 березня 2018, 13:28
    Коментувати коментар

    Нє, ну клас! "я десь відчуваю, що настала пора Богові втрутитися в цю ситуацію". "Церква має розуміти" "Церква має виконувати" Чи пан уже виголосив весь список претензій до Бога і до Церкви? Що ще можна хотіти після того, як Він віддав за нас свого Сина на смерть?

    • velovs@ukr.net | 24 березня 2018, 14:35
      Коментувати коментар

      Я так відчуваю й гадаю, що це у п. Мариновича не "претензії до Бога і до Церкви", а радше своєрідний "сленг" (спосіб висловлювання). Можливо, дійсно: не надто вдалий, продуманий і доречний...

  • velovs@ukr.net | 22 березня 2018, 14:02
    Коментувати коментар

    "І масштаби цієї [путінської] брехні та дияволізму є такими великими, що (перепрошую за дивне окреслення для сучасної преси) я десь відчуваю, що настала пора Богові втрутитися в цю ситуацію. Бо люди вже неспроможні." -------- "Я з великою надією зараз стежу за подіями й думаю, що має відбутися щось таке, що змінить процеси у світі." ---------------------- Й тут, мабуть, варто й слід зауважити і наголосити: Господь Бог ніяк не байдужий і не безсторонній, а, вочевидь, дуже уважно й зацікавлено спостерігає за всією цією нинішньою ситуацією у цілому світі! ---- І, напевно, не просто "спостерігає", а, зрештою, - час від часу - коригує, підправляє її у певному напрямку. Може, - поки що - не так активно й швидко, потужно і помітно, як би це нам цього наразі хотілося. Одначе Його ПОСТІЙНА і БЛАГОДАТНА присутність і керівництво в перебігу всієї людської історії - це прямий, неспростовний і доконаний факт! ------------- Так що, безумовно, потрібно продовжувати - уважно й прискіпливо, але, неодмінно, з ВІРОЮ, НАДІЄЮ та МОЛИТВОЮ, а також пророчим Божим Словом перед очима - стежити й, передусім, саме ДУХОВНИМ поглядом за тими всіма подіями та дещо (старатися) бачити й чітко усвідомлювати. А надто: що - попри увесь той сучасний масштабний руйнівний негатив і довколишню диявольську темряву - всемогутній і милостивий Господь тут, з нами! ------ А за Ним, як кажуть, "не заіржавліє"! Й тому - свого часу - обов'язково "відбудеться щось таке, що змінить процеси у світі"!!!

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Моніторинг ЗМІ

Останні коментарі

  • Николай Григорьев_ | 19 вересня 2018, 21:09

    Лиха беда начало. Сегодня обяжут сменить название, завтра придумают что то новое патриотическое, а там и вовсе пойдут запреты, даешь кузькину мать, чтоб побольше насолить, неважно кому, хоть себе

  • Николай Григорьев_ | 19 вересня 2018, 20:59

    Т.е. опять притесняют татар ? Просто бьет себя в грудь и всем заявляет, что он истинный патриот и все делает чтобы была полностью во всем независимость, даже от Эрдогана, чтобы не зависела

  • velovs@ukr.net | 19 вересня 2018, 20:12

    І справді: "свято віримо, що все буде по волі ГОСПОДА", а не - тих чи інших - людей! В т. ч. і Путіна, і Кирила, і Трампа тощо. ----------- А от з цікавими роздумами й аналізом щодо цих -

  • Ortox | 19 вересня 2018, 19:46

    .. и у нас будет автокефалия», – рассказал Джемилев... Це вже просто обісратися можна!! Господи помилуй. Якщо вже так мусульмани взялися за автокефалію то це вже остаточно доказує кому і навіщо це

  • velovs@ukr.net | 19 вересня 2018, 17:32

    А от на теренах МІЖВОЄННОЇ Польщі у тодішній ППЦ, де більшість її вірних становили етнічні українці і білоруси - здебільшого мешканці Західної Волині (включно з Холмщиною і Підляшшям) та Західної

Популярні статті місяця