"Любомир. Бути людиною"
У першій серії документального циклу "Любомир. Бути людиною" розповідається про дитинство Блаженнішого Любомира та обставини, за яких воно проходило.
У другій серії документального циклу «Любомир. Бути людиною» розповідається про шкільні роки Блаженнішого Любомира: навчання в українській гімназії Зальцбургу, отримання середньої освіти в малій духовній семінарії в Стемфорді, вступ до «Пласту», а також про священичі свячення і першу парафію, де служив майбутній Глава УГКЦ. Розповіді Блаженнішого Любомира доповнюються спогадами його друзів зі школи та «Пласту».
Третя серія документального циклу «Любомир. Бути людиною» розповідає про перші десятиліття УГКЦ в підпіллі, життєвий шлях Йосифа Сліпого, обставини за яких він був звільнений і переїзд до Риму, звідки почав поїздки країнами Європи, Америки, Азії, Австрії заради зміцнення зв’язків з вірними діаспори. Саме під час однієї з таких поїздок до США тоді ще молодий священик Любомир Гузар знайомиться з Патріархом Йосифом. Ця зустріч мала особливий вплив на життя Блаженнішого Любомира.
Четверта серія документального циклу «Любомир. Бути людиною» розповідає про те, як Патріарх Йосиф Сліпий таємно рукоположив на єпископів трьох священиків, серед яких і молодий отець Любомир Гузар. Це спричинило скандал у Ватикані, почались різні закиди у сторону Патріарха Йосифа. Проте у 1978 році Папою Римським стає Іван Павло ІІ, родом з Польщі, він добре пам’ятає утиски Церкви комуністичним режимом і стосунки покращуються. Через шість років, в 1984-му помирає Йосиф Сліпий, а в Радянському Союзі в той час починається Перебудова. Перед зустріччю Горбачова з Папою, дозволяється реєстрація греко-католицьких громад. Церква готується до виходу з підпілля.
У п’ятій серії документального циклу «Любомир. Бути людиною» розповідається про повернення греко-католицького духовенства з Італії до України на початку 90-х років, а також про вихід з підпілля УГКЦ, очолюваний Митрополитом Володимиром Стернюком та підпільною єпархією. З поверненням в Україну Кардинала Мирослава Івана Любачівського пожвавлюється життя Церкви. У Львові починає діяти Богословська академія, яка стала основою для Українського католицького університету. Своїми спогадами про першу зустріч з Блаженнішим Любомир ділиться Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, який в той час навчався в семінарії. В січні 2001 року, після смерті Кардинала Мирослава Івана Любачівського, в уряд Глави УГКЦ вступає Блаженніший Любомир. Вже через місяць Папа Римський посвятив його в Кардинали. В той час в Україні починають готуватись до приїзду Папи Івана Павла ІІ.
В останній, шостій, серії документального циклу «Любомир. Бути людиною» Блаженніший Любомир згадує свої враження від повернення в Україну, про отримання ділянки і будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра й повернення Патріаршого осідку до Києва. Також розповідається про те, як виникла Греко-Католицька Церква і які загрози були на шляху її існування, як після виходу з підпілля, Церква починає будувати церковні структури, створювати нові єпархії, змінювати державно-церковні стосунки, щоб бути вільною, і міжцерковні відносини, будуючи екуменізм. А також про зречення Блаженнішого Любомира з Глави УГКЦ та обрання нового Патріарха — Блаженнішого Святослава.
