Окупований Крим: УПЦ Київського патріархату і Московський патріархат

12.01.2017, 12:09
Окупований Крим: УПЦ Київського патріархату і Московський патріархат - фото 1

Після анексії Криму парафіяни зіткнулися із закриттям частини парафій Української православної церкви Київського патріархату. У той же час патріарх Російської православної церкви Кирило говорить про неприпустимість визнання незалежності Української церкви від Московського патріархату.

Після анексії Криму парафіяни зіткнулися із закриттям частини парафій Української православної церкви Київського патріархату. У той же час патріарх Російської православної церкви Кирило говорить про неприпустимість визнання незалежності Української церкви від Московського патріархату. Що це означає для церкви на окупованих територіях? Про це говоримо з архієпископом Чернігівським і Ніжинським, речником Київської патріархії ‒ Євстратієм Зорею і релігієзнавцем ‒ Віталієм Хромцем.

За час окупації кількість парафій Української православної церкви Київського патріархату в Криму зменшилася: закриті церкви у Севастополі, Красноперекопську, Керчі, селі Перевальному.

Громада УПЦ Київського патріархату так і не була зареєстрована, але прихожан стало більше ‒ так стверджує єпископ Сімферопольський і Кримський Климент Української православної церкви Київського патріархату.

У листопаді минулого року представники підконтрольного Росії Фонду майна Криму намагалися опечатати перший поверх кафедрального собору Святих рівноапостольних Володимира і Ольги Української православної церкви Київського патріархату. Раніше влітку Апеляційний суд Севастополя зобов'язав Кримську єпархію звільнити приміщення і виплатити штраф у розмірі півмільйона рублів.

‒ З нами на зв'язку архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник Київської патріархії Євстратій Зоря. Євстратію, як ви оцінюєте події останнього півроку в Криму, адже ситуація не найсприятливіша для Української православної церкви?

Зоря: Доброю новиною для Київського патріархату в Криму є те, що наша єпархія, священики, громада, незважаючи на тиск і дуже складну для нас ситуацію в окупованому Криму, Українська православна церква Київського патріархату продовжує існувати і діяти. Я можу оцінювати це лише як ще один прояв Божої милості, чудо, адже противники зробили все, щоб витіснити нас із Криму.

Речник Київської патріархії Євстратій Зоря

Речник Київської патріархії Євстратій Зоря

‒ За словами святішого патріарха Київського Філарета, в Криму перемогла неправда, адже з боку Росії були гарантії, що Крим є територією України. Однак в підсумку Україна має перемогти, оскільки Бог все ж на боці правди. Про які гарантії йшлося?

Зоря: В першу чергу ‒ Будапештські гарантії, дані тоді, коли Україна відмовилася від ядерної зброї. Ці гарантії були підтверджені так званим «великим договором» 1997 року (Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією – ред.).

Російська сторона підтверджувала визнання і непорушність українських кордонів, визнавала Крим невід'ємною частиною України. У 2014 році все це було розтоптано Росією. Це було порушення міжнародного права і явний відкритий гріх з церковної точки зору. Про це і говорив патріарх ‒ жоден гріх не залишається безкарним, рано чи пізно ті, хто вчинив гріх і не розкаявся, отримають покарання від Бога.

‒ За словами архієпископа Сімферопольського і Кримського Української православної церкви Київського патріархату Климента, прихожан у Криму стало більше, адже церква стала єдиним оплотом українства в Криму. Українська греко-католицька церква в Криму зареєструвалася як Римо-католицька церква східного обряду, і майже всі священики виїхали, служби ведуться переважно в католицьких храмах. Євстратію, тиск на церкву очевидний. Я так розумію, причина тому ‒ позиція церкви, її роль як оплоту української духовності?

Зоря: Перша причина ‒ те, що наша церква не визнавала і не визнає російського статусу Криму. Як, на жаль, це зробили деякі конфесії, серед них громади Московського патріархату.

У нашої церкви принципова позиція. Окрім того, наша церква в Криму ‒ невід'ємна частина української не тільки де-юре, але і де-факто.

Тому богослужіння проводяться українською мовою. Ми підтримуємо українські традиції, на богослужіннях люди чують молитви за Україну, можуть відчувати себе українцями, спілкуватися з тими, хто дотримується тих же поглядів.

Ми стали чимось більшим, ніж релігійний центр, і ми виконуємо функцію об'єднання і підтримки в умовах бездержавності, як і раніше, упродовж багатьох століть.

Ми продовжуємо діяльність, незважаючи на тиск з боку місцевої окупаційної влади ‒ скільки б це не тривало. Історія, зокрема і радянська, показує, що перемогти церкву шляхом тиску, гонінь, неможливо. Вона лише посилюється.

‒ Зараз ведуться розмови про те, що Українська православна церква може стати автокефальною, фактично, незалежною від Московського патріархату. Це шанс на створення соборної православної церкви в Україні. Патріарх Московський Кирило негативно реагує на подібну перспективу. Що Ви думаєте про такий підхід патріарха?

Зоря: Це традиційне перекладання відповідальності. Поділ православної церкви в Україні ‒ плід діяльності зокрема і особисто патріарха Кирила і російських політиків, які його підтримують, їх втручання в церковну ситуацію в Україні є шкідливим для нашої країни.

Росія вже три роки перекладає відповідальність на Україну, заперечуючи сам факт втручання в наше життя, говорячи про відсутність тут російських військ. Те ж відбувається в церковній сфері. Патріарх Кирило ‒ лише ретранслятор частини загальної російської риторики, яка використовується проти України.

Президент Росії Володимир Путін (з мікрофоном) і Московський патріарх Кирило (праворуч). 11 липня 2016 року

Президент Росії Володимир Путін (з мікрофоном) і Московський патріарх Кирило (праворуч). 11 липня 2016 року

 

‒ З нами на зв'язку релігієзнавець Віталій Хромець. Пане Хромець, що стоїть за спротивом патріарха Кирила об'єднанню українських церков, фактичній незалежності від Московського патріархату?

Хромець: На жаль, церкву в Росії використовують як продовження імперської політики. РПЦ розглядає Українську православну церкву як агента церковного впливу на ситуацію в нашій країні.

Риторика Кирила часто нецерковна, вона відображає загальну конструкцію суджень російської влади. Тому для Росії утримання Української православної церкви в орбіті свого впливу життєво важливе в політичному плані.​

Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

‒ Чи можуть спроби української церкви об'єднатися і створити соборну православну церкву привести до репресій у Криму?

Хромець: У Криму Українська православна церква Київського патріархату розглядається як агент українського впливу ‒ і так воно і є. Церква буде займати абсолютно проукраїнську позицію. Остерігатися тиску, думаю, варто.

Оригінал ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

Олександр Голубов

"Радіо Свобода", 11 січня 2017