Всеправославні собори відбуваються не на основі консенсусу, а на основі істини

Євстратій Зоря, архієпископ, речник Київської патріархії  залишається найзатребуванішим церковним експертом. Останні кілька тижнів він вів своєрідний щоденник у соцмережах - про події, що передують Всеправославному собору. Простою мовою він намагався пояснити головні церковні зв'язки та інтриги Московської патріархії навколо собору. У день Синоду РПЦ, рішення якого владика прогнозував, його акаунт у Фейсбуці було заблоковано. Мовляв, справжнє (мирське) ім'я архієпископа не відповідає його профілю. Поки адміністрація Фейсбука розбирається з документами архієрея, ми запропонували владиці для продовження теми майданчик Укрінформу і попросили прокоментувати вчорашнє рішення Синоду РПЦ.

- Владико, вчора РПЦ офіційно повідомила, що наполягає на перенесенні дати Всеправославного собору. Як ви це прокоментуєте?

- Абсолютно очікуване рішення. Я про це говорив ще рік тому. В нинішній ситуації для Московського патріархату найбажанішим варіантом є, щоб Собор і не провели, але і не скасували зовсім. Чому для Москви це найбажаніший варіант? Тому що і проведення Собору, і його остаточне скасування розв'язують руки Константинопольському патріархату і звільняє його від дипломатичних пут Москви. Роблячи вигляд, що Моспатріархія готова здійснити столітню мрію Константинополя про собор, Москва тим самим змушувала Константинопольський патріархат бути дуже обережним у кроках по врегулюванню церковної ситуації в Україні.  Бо для Константинополя, як би нам це не було боляче визнавати, вираження єдності церкви, навіть у такому урізаному форматі так званих загальновизнаних помісних церков, яким мав бути оцей собор, це дуже важлива подія. І нам це абсолютно зрозуміло  І ми мусимо це сприймати і розуміти.  Ми можемо зрозуміти позицію Константинополя, який робив все для того, щоб цей собор, підготовка до якого триває вже понад 50 років, відбувся. Але для Москви цей собор абсолютно непотрібний. Бо якщо для Константинополя цей собор є вираженням єдності та підтвердженням того історичного і канонічного статусу першості Вселенського патріархату, який склався в минулому (зрозуміло, що він потребує живих проявів у сучасності), то Московському патріархату все це не потрібно, бо він відчуває себе таким мажоритарним акціонером світового православ'я. І це лише на підставі того, що Московський патріархат просто більший за своєю структурою, ніж всі решта помісних православних церков, разом узятих.

- Формально більший, але живих парафій ніхто реально не рахував. Чула, що там від села до села тисячі кілометрів, і одна порожня церква...

- У Москві історично ніколи не звикли рахувати чи звертати увагу на звичайних людей. У Москві завжди рахуються лише з владою... За їхньою спиною є найбільша держава, бо очевидно, що Російська Федерація є більш впливова держава, ніж, скажімо, Болгарія, Сербія, Румунія, Греція. На їхньому боці статистично більше єпископів, більше парафій, більше монастирів і т.д. А що стосується підтримки людей, то їх це не турбує, людей автоматично записують, якщо вони живуть на певній території, отже вони автоматично є православними. Ось такий підхід у них був завжди. І тому Москва завжди вважала, що вона є по-суті першою церквою православ'я і, власне, отаким вираженням цього бачення була зустріч з Папою Римським на Кубі, де Патріарх себе поводив як хтось, рівний за статусом Папі, говорив про наші спільні глобальні завдання захисту християн тощо. Тобто ось є Папа і є я, нібито це дві рівновеликі особи. Хоча Папа є глава всієї Католицької церкви, а Московський патріарх є просто главою однієї з півтора десятка помісних православних церков.

Отож, Моспатріархія спробувала зірвати собор. Але  не розрахувала ступінь несприйняття таких дій з боку грецької спільноти. І ми це теж прогнозували.  Нагадаю, що Москва вже робила спробу оформити свою першість. 1948 року відбулася Всеправославна нарада в Москві. Москва хотіла провести Вселенський собор і наділити Московського патріарха статусом Вселенського. І тоді грецькі церкви не послали туди предстоятелів, а поїхали лише делегації як на святкування 500-річчя Автокефальної російської церкви. (Відсутнсть предстоятелів, перших осіб понижує статус заходу - автор). Отак і тут. Бо всередині між церквами грецької традиції завжди є консенсус з важливих питань. Вони не готові віддавати першість Москві.

-  Перерахуйте, прошу, церкви грецької традиції.

- Це: Константинопольський патріархат, Олександрійський патріархат, Єрусалимський патріархат, Церква Греції, Церква Кіпру і Албанська церква. Албанія, до речі, була єдиною в світі країною, де в часи соціалізму офіційно було в Конституції проголошено заборону релігії, відповідно церква зазнала жахливих переслідувань і втрат як в людях, так і в храмах. І тому сусідня Греція по-суті відновила цю Албанську церкву і на чолі цієї церкви стоїть грецький архієпископ Анастасій. Тому традиційно він завжди є в союзі з церквами грецької традиції. Також оці всі церкви грецької традиції між собою можуть мати дуже складні відносини. І з Константинопольським патріархатом, і Фінською архієпископією відносини дуже непрості. Але коли йдеться про честь грецьких церков всіх, яка виражається в честі Вселенського патріарха, то тут вони відкладають всі свої внутрішні суперечності і стають на бік Константинопольського патріарха, що власне, і спостерігаємо. 

- Собор відбудеться за будь-якої погоди та рішень Москви?

- Так. Собор відбудеться. Чому? Тому що заяви Московського патріархату про нібито необхідність присутності всіх церков на цьому соборі для того, щоб він відбувся, є лукавими. По-перше, ізначально не всі церкви присутні на цьому соборі. Бо там не присутня, зокрема, українська церква ні в якій якості. Хоча це одна з найбільших православних церков світу. 

- Так мала ж бути делегація УПЦ МП... 

- Мала бути делегація Російської православної церкви, яка б включала членів УПЦ. Українська православна церква ні в якій якості там не присутня. Не присутні інші церкви, які є по-суті автокефальними, але з боку більшості православних церков не визнані.

Друге: історично собори відбувалися не на основі консенсусу, а на основі істини. І навіть неприсутність однієї чи декількох церков не зупиняло авторитету Собору. Цей Собор збирався і проголошував істину. Найяскравішим прикладом є 3-й Вселенський собор, в якому не брала участь Константинопольська делегація. Але без їх участі Собор відбувся і утвердив постанови проти єресі і також утвердив вшанування Діви Марії як Богородиці. І з часом і Константинопольська церква до цих рішень приєдналися. Незважаючи на те, що не було консенсусу і не було двох найбільших церков на той час на цьому Соборі, але його рішення є істинними і дійсними, бо вони були проголошені на підставі істини. Тому цей Собор відбудеться і, як сказав один з богословських радників патріарха, він прийме цей Собор на підставі істини. І навіть якщо там не будуть присутні якісь церкви, це буде сказано від імені всього православ'я. 

- У мене виникла історична аналогія. Свого часу наші дипломатичні відомства дуже хотіли провести в Криму інвентаризацію Чорноморського флоту. Тому що там невідомо що відбувалося, кораблі змінювалися, дообладнувалися, площі Чорноморського флоту здавалася як комерційні, при цьому Севастополь не отримував грошей ,і ось кожен раз, коли президентські комісії збиралися обговорити інвентаризацію, росіяни по 5 годин сперечалися на тему, як тлумачити термін "інвентаризація". Десь таку ж штуку РПЦ-ФСБ хоче провести з собором. Відкласти ще на 50 років, зв'язати руки Вселенському патріарху. Це така "інвентаризація" соборних документів... 

- У мене інша аналогія. Патріарх Кирило хоче провести той самий сценарій щодо Собору, який був застосований щодо України в 1991-92 роках. От тоді в українському єпископаті була повна єдність для автокефалії, висловлена на Соборі 1-3 листопада 1991 року, коли всі проголосували за автокефалію. Москва тоді не відмовила в автокефалії, але вона почала роботу всередині єпископату для того, щоб знайти відступників від цієї єдності. І коли їх знайшла, тоді посилаючись вже на цих відступників, сказала: ну бачите, не всі ж є за автокефалію. Немає консенсусу. Раз немає консенсусу, треба це питання відкласти в розгляді. Не відмовити, але відкласти. А в цей час нападати на того, хто стоїть на чолі. І от буквально вчора головний російський телеканал цілих 15 хвилин у випуску новин присвятив поливанню брудом патріарха Варфоломія за те, що він їздив в Україну на запрошення Президента Ющенка в 2008 році, в тому числі за зустріч з Президентом Порошенком і т.д. Різноманітні звинувачення були на його адресу і ось ця метода як у Марка Твена в «Пригодах Тома Сойєра». Тьотя Поля казала, що стару собаку не вивчиш новим фокусам. Ось так і Московська патріархія. Вона нічого не може придумати і тому використовує ту саму схему. Але якщо тоді це була трагедія для православ'я в Україні, то тепер це фарс.

Розмовляла Лана Самохвалова

"Укрінформ", 14 червня 2016