Останні новини
«Просимо для Президента твердості духу на зустрічі у Нормандському форматі», — у Києві відбулася спільна молитва
| 9 грудня 2019, 12:18 | Національно-релігійні питання |
Анонс: У Львові науковці та громадські активісти говоритимуть про збереження сакральної спадщини | 9 грудня 2019, 11:24 | Анонси |
На Дніпропетровщині горів храм УПЦ МП | 9 грудня 2019, 10:48 | Надзвичайні ситуації |
УПЦ МП таємно висвятила єпископа-сепаратиста з окупованого Криму | 9 грудня 2019, 10:15 | Релігія і політика |
Папа Римський молиться за успіх "нормандської зустрічі" | 9 грудня 2019, 09:53 | Ватикан |
Точка зору
9 грудня 2019, 14:09 | Колонка Дмитра Горєвого |
Останні рішення Синоду ПЦУ відновлюють давні Літургійні практики
Синод ПЦУ на своєму останньому засіданні схвалив два дуже важливих рішення. Перше – про виключення з тексту Літургії тропаря 3 години. Друге – про скасування єктенії про оголошених (оглашенних). Що це значить і чому це важливо?
4 грудня 2019, 14:29 | Відкрита тема |
|
Перейменувати не можна залишити: Московський патріархат в Україні в картинках
Закон нічого нового та дискримінаційного від громад УПЦ МП не вимагає. Поверніть все як було раніше – нам більше нічого не треба.
Останні фото і відео
Релігієзнавчі студії
16 жовтня 2019, 15:09 | Релігієзнавчі студії |
Середньовічний монастир у Галичі: від св. Пантелеймона до св. Станіслава
Проблематика вивчення середньовічного Галича знайшла своє відображення у найрізноманітніших галузях історичної науки. Проте, однією з найцікавіших та малодосліджених видається нам тема церковного життя столиці Галицької землі.
4 жовтня 2019, 14:02 | Матеріали конференцій |
Томос про автокефалію Української Церкви та проблема її єдності
Доповідь на Міжнародному семінарі Українського християнського академічного товариства «Моделі єдності Київської Церкви: на шляху відновлення сопричастя»
Релігійне краєзнавство
19 жовтня 2019, 09:00 | Релігійне краєзнавство |
Блищиводи: озера, краєвиди та ікони
Тим цінніші є ці дві ікони, збережені у Блищиводах. На них є підпис Буцманюка, рік написання, а також імена селян які замовили ці ікони для церкви – Анни і Олекси Вольських.
25 серпня 2019, 13:18 | Більшівці |
|
Більшівці: святе місце з кривавим минулим
Неподалік від Галича, який за княжих часів був столицею руських земель, а тепер є районним центром в Івано-Франківській області, у межиріччі річок Гнила Липа і Нараївка розкинулося мальовниче селище Більшівці, історія якого сягає тисячоліть.
Краєзнавство-дайджест
5 грудня 2019, 10:59 | Краєзнавство-дайджест |
|
Золота галицька провінція: Забутий костел при дорозі в Березині
Коротка історія і світлини забутого костелу в с. Березин на Львівщині
26 листопада 2019, 20:57 | Краєзнавство-дайджест |
|
Ліки для тіла і душі, або секрети каплиці Косми і Дам’яна
Гуляючи вулицями, ми раз-по-раз натрапляємо на будівлі, які викликають захоплення і дивують величчю форм, грандіозністю задумки. Сказане стосується й храму Косми і Дам’яна УГКЦ, що на Лисенка, 45.
15 листопада 2019, 10:28 | Краєзнавство-дайджест |
|
Голоси села і факти – історія однієї (не)забутої каплички
Поздяч (українська назва; з 1977 року місцевість перейменовано на Лешно – ред.) – це гарне село, розташоване у ґміні Медика перемиського повіту. Тут переважають охайні краєвиди: зграбні хатинки з квітчастими городами по обидва боки дороги, дерева, плотики, велика дерев’яна церква з другої половини XVIII століття, яка сьогодні служить за римо-католицький костьол.
Посилання від партнерів
Україна і «православний Талібан»
Діяльність православних активістів типу Чепразова демонструє, що УПЦ (Московського патріархату), не особливо ховаючись, працює на країну-агресора
Не так давно російське телебачення не переставало розповідати про те, яких страждань у селі Птича Рівненської області зазнають «канонічні» віруючі Української православної церкви (Московського патріархату), фактично філії Російської православної церкви (РПЦ). Навіть делегація РПЦ спеціально поїхала у Страсбург, щоб поскаржитися комісару з прав людини у Раді Європи про «гонєнія» на адептів «канонічного» православ’я у Птичі та сусідніх селах. До речі, конфесійний конфлікт у цьому селі зберігається до дня сьогоднішнього.
Боротьба за віру?
Ситуація в Птичі цілком типова для багатьох волинських сіл, де існують приходи УПЦ (МП). Більшість селян не бажає ходити до церкви, яка служить російським окупантам. І вимагають, щоб храми перейшли до Української православної церкви Київського патріархату. Та духовенство, виховане в дусі московського православ’я, робити цього не хоче. Звісно, біля священиків є групи людей, які ладні йти за ними. На цьому ґрунті й виникають конфлікти між прихильниками Московського й Київського патріархатів. Часто вирішення цього конфлікту залежить від дипломатичності священика. Якщо він (хоча б на позір) займає патріотичну позицію, не поминає на богослужіннях патріарха московського Кирила, відверто не нав’язує прихожанам ідей «русского мира», ситуація залишається відносно спокійною. А якщо ні – вибухає конфлікт.
Під час таких конфліктів у волинських селах адепти УПЦ (Московського патріархату), знаходячись у меншості і не бажаючи йти на компроміси, вдаються до залучення зовнішніх сил. Для цього спеціально завозяться прибічники «русского мира», яких в Україні вистачає і яких часто підгодовує Росія. Саме ці людці й чинять різноманітні провокації, котрі потім, подані відповідним чином, тиражуються «православними журналістами» й російськими та проросійськими мас-медіа.
«Канонічним» Україна не потрібна
Наприклад, одним із таких заїжджих діячів у Птичі став одесит Васілій Чепразов. Свого часу, коли в Одесі намагалися сотворити місцеву «Новоросію», він брав активну участь у цих подіях. А тепер, маючи за плечима такий «безцінний досвід», приїхав допомагати «канонічним» у Птичу, де організовував різноманітні акції, а також знімав відеофільми про події в цьому селі. Зокрема, такими стали «Борьба за истину», «С Богом или дьяволом», «Все на защиту православия».
Використовуючи окремі кадри, де зображені конфлікті ситуації, а також інтерв’ю з місцевими жителями та духовенством УПЦ (МП) Рівненської єпархії, він дає свої коментарі, утверджуючи потрібні йому ідеї. Є у цих відеофільмах й образи прихильників Української православної церкви (МП) (їх називають не інакше, як розкольниками), є й розпалювання ворожнечі до представників неправославних конфесій. Але не будемо про це. Що тут можна чекати від «православного активіста», який (не виключено) перебуває на службі в нашого північного сусіда. Бо ж звідки в нього кошти на зйомки цих фільмів і їхнє поширення?
Варто звернути увагу, як у цих фільмах трактується Україна й Українська держава. Тут настирливо нав’язується думка, що остання не має права на існування, оскільки є не православною, а… єврейською. Постійно заявляється, що Україною керують євреї, що її державна символіка є юдейською. Наприклад, у фільмі «Борьба за истину» робиться заява, що український символ тризуба походить від хозарської тамги. «Цікава» інтерпретація історичного минулого – чи не так? А в фільмі «С Богом или дьяволом» тризуб називається сатанинським символом. Можна тут зустріти й наругу над державним прапором України. Зокрема, в цьому фільмі зображення державного прапора постійно подається в негативних контекстах.
Дістається й нинішньому президенту України Петру Порошенку. Він, в інтерпретації Чепразова, звісно, єврей; а його фірма «Рошен» випускає кошерні цукерки, до яких нібито додається… кров християнських немовлят. От якби Петро Порошенко цей фільм подивився! Може, тоді б переглянув свої стосунки з «канонічними».
У згаданих фільмах Чепразова утверджується думка, що в Україні переважно живуть люди, які є частиною «руського православного народу» («святої Русі»). Мовляв, цей народ проживає також у Росії й Білорусії. І цей народ має перебувати в одній «православній державі». У фільмі «С Богом или дьяволом» навіть говориться про майбутнього «православного царя», який має керувати цією державою, а гербом цієї держави повинен стати «православний символ» – двоголовий орел, який зараз є гербом Російської Федерації.
Загалом автор фільмів підводить глядачів до думки, що мають бути знищені й кордони України й сама Українська держава. Остання повинна влитися до складу «святої Русі» (Росії, Білорусії й України).
Звісно, можна говорити, що Чепразов не є священиком і що він офіційно не представляє ні УПЦ (МП), ні РПЦ, що це його власна позиція й думка, що більшість вірних УПЦ (МП) мають іншу думку і навіть є патріотами Української держави.
Але чи це так? Чи позиція Чепразова є позицією меншості УПЦ (МП)?
Якщо це меншість – то меншість агресивна, яка не безуспішно нав’язує свою думку «канонічним» віруючим. У згаданих фільмах Чепразова часто з’являються не лише прості прихожани, а й священнослужителі УПЦ (Московського патріархату), які висловлюють свої міркуваннями. Наприклад, там часто з’являється благочинний УПЦ (МП) Дубенського району. Якщо проаналізувати ці висловлювання «канонічних» священиків та парафіян, то вони якраз і створюють таку собі мозаїку ідеології «русского мира», яка в усій красі представлена у фільмах Чепразова. Звісно, говорячи на камеру, ці люди трохи остерігаються, намагаються уникати відвертих антидержавних висловлювань. Проте можна лише уявити, які ідеї доносять вони, спілкуючись поза камерою. Скажемо відверто: чимало священиків УПЦ (МП) та «канонічних» активістів під релігійним прикриттям займаються антиукраїнською і антидержавною пропагандою.
Проте Чепразов не обмежується лише просуванням ідей «русского мира». У фільмах він проводить думку, що треба створювати «православні загони самооборони». Певно, досвід цей діяч має. Подібні загони вже створювалися в «одеській Новоросії». Правда, це «загонотворення» мало трагічні наслідки. Але хіба це цікавить Чепразова? Головне йому й таким, як він, просувати російське православ’я – і будь-якою ціною, у тому числі й ціною крові. Зрештою, такі загони «православної самооборони» давно вже реально існують, передусім у «канонічних» монастирях і семінаріях. Вони вже не раз показували себе в селах, де більшість віруючих вимагали переходу від УПЦ (Московського патріархату) до Української православної церкви Київського патріархату.
Чепразов – це далеко не виняток. Таких активістів в УПЦ (МП) більш ніж достатньо. І мають вони чимало прихильників, у тому числі й серед духовенства і навіть єпископату. Діяльність православних активістів типу Чепразова чудово демонструє, що УПЦ (МП) не тільки і не стільки релігійна організація, скільки організація політична, яка, не особливо ховаючись, працює на країну-агресора.

Коментарі
Моніторинг ЗМІ
Кругом враги. Как ПЦУ и УПЦ МП "обменялись Синодами" (рос.) | 9 грудня 2019, 09:33 | Суспільство-дайджест |
|
Рік із Православною церквою України: становлення і здобутки ПЦУ | 8 грудня 2019, 20:06 | Суспільство-дайджест |
|
«Тут суть гроби предків наших» | 8 грудня 2019, 17:28 | Калейдоскоп-дайджест |
Останні коментарі
- 9 грудня 2019, 18:49
Так, вони - проімперські московські і промосковські (в Україні) церковники, безумовно, "знають", що чинять... Але це - т. зв. їхнє "знання" продиктоване і накинуте їм, по суті...
| - 9 грудня 2019, 16:20
П.Velovs, я не можу і не в праві заперечити слова Господа нашого Іісуса Христа, але скажу московські церковники добре знають, що вони чинять. І тут хотілося б нагадати свою позицію, щодо істерики
| - 9 грудня 2019, 16:05
"А ти коли молишся, " увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися" Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій , що бачить таємне, віддасть тобі явно" (Мт 6:6). Звичайно
| - 9 грудня 2019, 15:54
Ну а тепер дещо про етимологію цієї дефініції - ПРАВОСЛАВ'Я. ------ Так от, бути воістину ПРАВОСЛАВНИМ - це означає: прагнути й старатися ПРАВИЛЬНО й ПРАВДИВО та щиросердно почитати й СЛАВИТИ
| - 9 грудня 2019, 15:29
Ні: я - гуманоїд-інопланетянин, шановний п. ivanmorozenko. :) Але щоб уже - вповні задовольнити Вашу (перепрошую) параноїдну цікавість, тобто дуже точно й безперечно - дізнатися всю, як мовиться,
|
Популярні статті місяця
11 листопада 2019, 13:15 | Колонка Тетяни Деркач |
| 15 листопада 2019, 17:41
25 листопада 2019, 10:24 | УГКЦ | 26 листопада 2019, 19:50
26 листопада 2019, 16:47 | Суспільство-дайджест | 29 листопада 2019, 13:18
25 листопада 2019, 12:03 | Релігійна нетерпимість та вандалізм | 27 листопада 2019, 09:52
5 грудня 2019, 08:03 | Державно-конфесійні стосунки | 8 грудня 2019, 14:00
Лідери Церков і релігійних організацій України обговорили з Президентом актуальні проблеми
Був би живий князь Остозький, випоров би прилюдно цього проректора Острозької академії за брехню! "біля священиків є групи людей, які ладні йти за ними. На цьому ґрунті й виникають конфлікти між прихильниками Московського й Київського патріархатів." Але вся правда в тому, що ті люди, які є біля священника, це і є якраз люди, які моляться, причащаються і відвідують храми щонеділі. А прихильники КП - бузотери. які не ходили і ходить не будуть в храми. Їм головне відвоювати храм - попестити свою гординю
Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти