В якій вінницькій церкві попи "деруть" з людей найбільше?
Згідно зі статутом релігійних громад, одна зі сфер їх діяльності - проведення обрядів. Ці обряди, теоретично, мають проводитися безкоштовно. На практиці все трохи по-іншому. Тут логіка проста. Церква має на щось жити. А живе вона з пожертвувань. Чим їх більше - тим краще й живе.
Вінчання, хрещення, похорон - обряди, які замовляють у церкви навіть ті, хто не знають, якою рукою хрестяться. Журналіст RIA Олександр Столяров дізнався, яка "такса" встановлена в трьох основних церквах нашого міста
Скільки коштують послуги священика і обрядів у вінницьких церквах дізнавався журналіст RIA. Виявляється, що у одних обвінчатися або похрестити дитину нічого не варто, а от у інших ціни на “послуги Божі” заготовлені заздалегідь.
Найперший телефонний дзвінок був у храм Української православної церкви Московського патріархату на Хмельницькому шосе, 5. А предмет обговорення - вінчання молодят. При розмові представниця храму одразу дала зрозуміти, що без грошей діла не буде.
- Вінчання в нас коштує 400 гривень, також ми даємо свічки та вино, щоб ви нічого не купували - це ще 65 гривень, все освячене, - каже представниця церкви. - А тоді приходите на “бєсєду” з батюшкою, з дєнюжками. Оплачувати все одразу наперед потрібно.
Формулювання оплатити вінчання звучало як вимога до оплати, а не прохання пожертвувати “на розвиток храму”, а це суперечить статуту релігійної громади та законодавству5.
Для того, щоб дізнатися, скільки і за що беруть у вінницьких церквах основних християнських конфесій, журналістові RIA довелося трохи побігати містом, та зробити кілька десятків дзвінків, представляючись вінничанином, який хоче домовитися про обряди вінчання, хрещення та навіть похоронів.
Українська православна церква Московського патріархату
Хрещення
З приводу хрещення у храмі УПЦ МП на Хмельницькому шосе, 5 довелося поспілкуватися з вінничанином, який хрестив там свою дочку. За його словами, особисто він нічого не сплачував. За звичаєм, усі витрати взяли на себе хрещені батьки. Крім крижма, хліба, свічок, особисто священику вони заплатили 300 гривень. Також віддали 460 гривень за ікони та 800 гривень за ланцюжок та хрестик. Останні дві суми - не обов’язкові, але на хрестик та ікони також потрібно буде витратитися.
Похорон
Отець Олександр, який проводить богослужіння в храмі на Хмельницькому шосе, 5, сказав, що для того, щоб людину поховати, вона повинна бути похрещена.
- Перед смертю людини її потрібно посповідати і причастити - вона має бути при пам’яті, - розповідає отець Олександр. - Я приїду, куди скажете на машині чи ви мене заберете на своїй. Також потрібна іконка та хрестик. Важливо, куди людина перед цим ходила, в який храм. Бо є, наприклад, “раскольнічєскі” храми.1 Якщо ви будете звертатися в бюро ритуальних послуг “Реквієм”, то там у них є все. Є і священик, прикріплений до них. Ви не турбуйтеся, приїжджаєте, а священик бере все з собою. Оплачуєте послуги ви всі одразу і вартість послуг священика входить в загальну суму.
Якщо людина все організовує сама, вона приходить до нас на касу і каже: “Мені для похорону потрібно все” і вони дадуть набір, де є все необхідне. Воно не дорого - близько 200 гривень. Ще свічки потрібно, кожному в руки. Ну і по можливості розраховуєтеся зі священиком. Зрозуміло, що не дістанете п’ять “рублів”. Буває таке, що людина дістає десять гривень і каже просто “дякую”. А ти витратив на них півдня, поїхав і це отаке маєш1. А так, то гривень 300 десь дають, але конкретної суми в нас немає.
Українська православна церква Київського патріархату
Хрещення
Жіночка, яка допомагає в церкві на вулиці Станіславського, 7, розповіла, що насамперед потрібно, щоб куми були православними й хрещеними.
- Бажано кумам посповідатися і запричаститися, - розповідає помічниця при церкві. - Треба, щоб кума мала крижмо. Від батьків потрібно, щоб принесли пляшку олії, пляшку вина Кагору, буханець хліба43, ну і якісь солодощі. Пожертва значить така: хто жертвує 250, хто 300, хто 150 гривень. Розумієте, це ж таке. За хрестини, це ж куми розраховуються. Кумам ще потрібно знати молитву “Вірую”, ну хоча б гарно читати. Свічка, іконка іменна - це все входить в суму, яку ви пожертвуєте. Ще й даємо дерев’яного хрестика, якщо немає у вас. Кагор можна будь-який, його тут охрестимо.1
Вінчання
Про вінчання довелося дізнаватися в храмі на вулиці Київській, 126а, адже досить підозріло виглядає, коли людина одночасно хоче вінчатися, хрестити дитину та когось поховати. Працівниця в храмі розповіла, дещо про порядки та правила вінчання.
- Отець з вами спочатку має провести бесіду-науку, потім потрібно вам обом прийти посповідатися і причаститися, - розповідає помічниця при церкві. - Коровай, торт, цукерки на молебень за здоров’я молодих - це у добровільній формі, хто що може, те й приносить. Це не все потрібно, що написано в списку. Гостинець для обслуговуючих у храмі1 - це також, хто що може, той “етасамоє”. Молодим потрібно знати молитви “Отче наш”, “Богородице Діво”, “Вірую”. Значить свідоцтво, свічки та іконку ви придбаєте у храмі, за це ви дасте 50 гривень. Для церкви. За саме вінчання, ви вже з отцем Романом домовитеся, він вам скаже, скільки потрібно буде заплатити. Отець Роман по телефону повідомив, що за вінчання беруть 300-400 гривень.
Похорон
Отець Микола з храму на вулиці Станіславського, 7 розповів, що за похорон потрібно йому дати 200 гривень і ще по 50 гривень півчим. Їх буде одна або дві. Також потрібно заплатити за так званий поховальний набір 55 гривень, в який входить хрестик, покривало та іконка, або 20 гривень за дешевший варіант без покривала. Обов’язково купити свічки по одній гривні - кожному присутньому в руки.
Римо-Католицька церква
Спілкування з цією конфесією християн виявилося найкоротшим. Виявляється, що у них не прийнято брати ніяких грошей. Якщо хтось хоче зробити пожертвування, то це робиться в спеціальну скриньку. Такси за проведення таїнств немає і ніколи не існувало.
Тому довелося шукати когось, хто мав справу з собором Капуцинів на Соборній, 12. Пара вінничан Лілія та Олександр Карпенки, які вінчалися близько трьох років тому, підтвердили, що не заплатили жодної копійки за вінчання. Чоловік особисто кинув якусь певну суму в скриню.
Інша пара, Євген та Олена Вишневські вінчалися 12 років тому. Аналогічно, як і з попередньою парою, з них ніхто нічого не вимагав та не натякав. В кінці вони просто від себе залишили коробку цукерок та пляшку шампанського.
Коментарі представників конфесій
Секретар Вінницької єпархії УПЦ МП протодиякон Владислав Демченко:
- Хто ж сьогодні регламентує міру пожертви? В більшості випадків, це керівний орган релігійної громади - парафіяльна рада, яка визначає, скільки потрібно коштів конкретно для їхнього храму, наприклад, на ремонт, або на здійснення соціальної, просвітницької чи іншої діяльності7. Є й такі храмі, де немає ніякого регламенту на пожертви.
Що ж стосується священиків, то вони, безумовно, можуть зменшити або взагалі відмінити пожертву, якщо людина, котра звертається по духовну допомогу, перебуває у скрутному матеріальному стані. Особисто мені не відомий жоден приклад, коли священик відмовився молитися за людину тільки тому, що вона не дала грошей. Це якась карикатура, яку перемальовують деякі сучасні ЗМІ з атеїстичних замальовок радянського часу. Особисто таких фактів я не зустрічав.4
Якщо ви не подякуєте Церкві і священику за те, що вони для вас зробили, думаю, що вони не образяться. А багато чи мало ви жертвуєте – вирішуйте по тому, наскільки цінним є для вас дарунок, який ви отримуєте.
Секретар Єпархії УПЦ КП отець Ігор Сіранчук
- У нас 80% наших церков будується або ремонтується. Очевидно, що для цього потрібні якісь гроші. Вони беруться тільки з пожертв релігійної громади. Також не можна прирівнювати парафії одна до одної. Адже й потреби в них різні. Інколи, якщо якась парафія потребує коштів, священик може рекомендувати людям вносити певні суми. Але це може стати каменем спотикання та причиною відмови проведення обрядів. Принаймні мені такі факти не відомі.
У більшості випадків у нашої церкви немає спеціально побудованих приміщень. Ми перебиваємося пристосованими для наших потреб будівлями.
Священик не має права відмовити в проведенні обряду, через те, що людина не внесла пожертву. Але якщо людина має що дати, але не дає, спокусилася на те, щоб не пожертвувати - то гріх їй. Особливо це показово в селі, де усі всіх знають. Усі знають про достатки інших і знають фінансові можливості. Та й по людині видно, з її вигляду, cкільки вона могла б пожертвувати.
Священик ордену братів менших Капуцинів Сергій Кіппа (Римо-Католицька церква)
- Проведення будь-яких обрядів у нас - безкоштовне. Ніхто не вимагає та не натякає на те, що потрібно за щось заплатити. В нас немає такої практики.
Я розумію, що коли ти освячуєш людині машину чи будинок, хрестиш дитину чи проводиш обряд вінчання, люди керуються вихованим змалку радянським почуттям - заплатити. Вони не звикли по іншому. Вони розуміють, що нічого безкоштовно не буває. Через що намагаються дати якісь гроші особисто в руки нашим братам. Але ми їх не беремо, адже для нас вони не потрібні. Ми давали обітницю послуху та цнотливості. Якщо хтось дуже хоче пожертвувати гроші, то ми рекомендуємо їх кинути до скриньки пожертвувань в костелі. Людину при цьому ніхто не буде бачити і вона зможе кинути таку пожертву, наскільки їй дозволяє совість. Особисто нашим братам гроші не потрібні, адже все потрібне для богослужіння майно та витрати оплачуються9.
Закон забороняє встановлювати “таксу” за обряди
Виявляється не все безкоштовно в церкві. Все має свою вартість. Цікаво, що згідно зі статтею 18 закону “Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації мають право просити та отримувати добровільні пожертвування. Ці пожертвування релігійних організацій, не оподатковуються. І найцікавіше, за законом - релігійні організації не мають права примушувати платити віруючих за обряди.
Згідно зі статутом релігійних громад, одна зі сфер їх діяльності - проведення обрядів. Ці обряди, теоретично, мають проводитися безкоштовно. На практиці все трохи по-іншому. Тут логіка проста. Церква має на щось жити. А живе вона з пожертвувань. Чим їх більше - тим краще й живе.
