"Католицька церква на порозі змін"
Папа Римський Бенедикт XVI оголосив, що 28 лютого зречеться престолу. Про це повідомив особисто під час консисторії з кардиналами. Причина — похилий вік і стан здоров'я. Нового понтифіка оберуть у березні.
— Це сильний прецедент, — коментує богослов Андрій Баумейстер, 43 роки. — За всю історію Церкви таке трапилося лише 1415 року, коли у відставку пішов Папа Григорій XII.
Яка головна причина?
— Понтифік сам її назвав — стан здоров'я. Йому 85 років, і бракує сил повноцінно виконувати покликання глави Церкви. До того ж це його воля. Кожен єпископ має на це право. Навряд чи можна називати інші причини — це було б некоректно. Бо відповідь ми маємо.
Але Папи за станом здоров'я досі не йшли.
— Суть християнської влади, її авторитету — це вміння відмовитися від неї в потрібний момент. Цим вона разюче відрізняється від влади політичної. Світська влада має завжди контролювати суспільство, в тому числі через застосування насильства. Натомість від духовної влади завжди можна відмовитися. Це ніде не заборонено, це право кожного. Такий жест відмови від папської влади в майбутньому може ввійти навіть до історії теології. Це приклад Христа. Так само як і два роки тому пішов у відставку глава УГКЦ Любомир Гузар. І то теж був приклад, уже для Української церкви. Людина відчуває в собі силу не спокуситися на владу, не триматися за неї.
Які можливі наслідки відставки понтифіка?
— Ми стоїмо на порозі суттєвих змін. Бо понтифікат Бенедикта XVI розглядали як логічне продовження понтифікату попереднього Папи, Івана Павла ІІ. Його вибирали для того, щоби продовжити цю традицію. З іншого боку, Церква потребувала періоду спокою після бурхливої діяльності Папи-поляка. Багато сталося тоді у світі, і це потрібно було пережити. Отже, період Бенедикта XVI був до певної міри перехідний. А от зараз зміни настануть. Хай би хто став Папою, Церква робитиме серйозні кроки. Можливо, чимало з них будуть революційні.
Чому на такі кроки не йшов Бенедикт XVI?
— Католицька церква апріорі не може бути надто ліберальною. Але в ній завжди є люди, які цього або не розуміють, або занадто сильно прагнуть змін. Тому для них Бенедикт XVI був консерватором. Це викликало опір. Водночас існують і певні аспекти церковного життя, які можна змінювати. Це різниця між вірою і практикою. Догматичних речей не можна чіпати, а от дисциплінарні — цілком.
Бенедикт ХVІ був спокійний науковець, теолог. Він не міг імітувати загравання з тією ж таки молоддю, брати участь у різних шоу абощо. Коли намагався, це відразу було видно. Природно було, коли він залишався сам собою.
Хто може стати новим Папою?
— Хай би хто зараз що казав, це ворожіння на кавовій гущі. Але я гадаю, буде хтось молодший. Для того, щоб мав час провести певні реформи в Церкві. Це мусить бути людина, яка матиме потенціал, запал, бажання і фізичну можливість нести зміни. Новий понтифік має продумати, як краще вписати Церкву в сучасність.
Ігор ЛУБ’ЯНОВ
