Церква. Суспільство. Діалог

6 липня 2012, 13:31 | Суспільство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Юліана ЛАВРИШ,

 Літня школа журналістики «Дня»

"День", 6 липня 2012

Збігнєв НосовскіРедактор польського часопису «В'єньзь» — про те, чому релігійні медіа повинні пропагувати дух екуменізму і знаходити в суспільстві нові авторитети

Цьогоріч церковний світ відзначає особливу дату — 50-річчя з часу проведення ІІ Ватиканського собору, який докорінно змінив діалог Церкви. Саме тоді було підписано «Декрет про мас-медіа» («Inter Mirifica» — від лат. «Серед незвичайних»).

Нещодавно Інститут екуменічних студій Українського католицького університету провів відповідну конференцію — «Другий Ватиканський Собор — дари Духа — таїна Церкви — свідчення людини». З учасником конференції, головним редактором варшавського часопису «В’єньзь», активним громадським діячем та інтелектуалом Збігнєвом НОСОВСКІ ми поспілкувалися про важливість релігійних ЗМІ та рівень діалогу між Церквою і суспільством сьогодні.

— «Декрет про мас-медіа» визначав абсолютно новий вектор співпраці ЗМІ та Церкви, які спільно мали стати рупором надії. Чи має цей документ актуальність сьогодні?

— Документ, про який ви згадали, є сьогодні не зовсім актуальним через те, що написаний в межах певного часу. За п’ятдесят років із часу підписання «Декрету» медіа змінилися. Згідно зі своїм англійським відповідником слово медіа означає «посередництво». Однак у наш час ми можемо спостерігати за тим, як ЗМІ підтримують різні позиції, можуть бути не лише «рупорами надії та миру». Сьогодні важливо, по-перше, щоб мас-медіа в усьому світі були посередниками у формуванні громадської ідеї, якогось загального національного концепту. По-друге, журналістика потребує таких професіоналів, які були б не лише інтелектуально наповнені, а й сповнених духом, які мислили б і не були прототипом метафори «підставка для мікрофона». Я, наприклад, не вважаю себе журналістом, адже, по-перше, здобув соціологічно-теологічну освіту; по-друге, праця над нашим місячником відрізняється від насиченого новинного світу, адже ми повинні бачити глибше, аналітично представляючи певні проблеми читачеві. Отож, називаю себе не щоденним журналістом, а місячним.

— Після підписання згаданого «Декрету про мас-медіа» Церква започаткувала Всесвітній день комунікації. Відтоді щороку Папа Римський звертається до журналістів зі своїми посланнями. Як, на вашу думку, журналісти дослухаються до того, з чим до них звертається Церква?

— Принаймні, їхня реакція на послання Папи є не зовсім помітною. Хоч насправді ці послання є доволі цікавими, адже Папа звертає увагу на такі речі, які часом видаються нам дрібницями. Знаєте, я навіть думав про таку акцію, коли журналісти відповідали б на листи Папи, висловлювали б свої думки та висновки і таким чином творили повноцінний діалог.

— Ви — головний редактор варшавського видання «В’єньзь» (із польської — «зв’язок»). Якою є концепція роботи часопису?

— Насамперед, «В’єньзь» — це інтелектуальний часопис, розрахований на мислячих людей. Ідея створення такого видання з’явилася в 1950-х роках і була реакцією на тодішню ситуацію в Польщі. «В’єньзь» означає єднання, тобто ми пропагуємо єднання між народами: між поляками і нашими сусідами, зокрема українцями. Розуміємо, що сьогодні часопис виконує певну історичну місію, адже нашій єдності перешкоджають стереотипи, витворені епохами. Також ми пропагуємо так званий рух екуменізму. Зокрема, часопис не раз звертався до християнсько-юдейського діалогу. Цей діалог потрібен для досягнення взаємної правди, наприклад, правди про взаємні провини. Але ця правда не повинна завдати ще більше ран, а, навпаки, стимулювати взаємопрощення та єднання. Адже в сучасному світі й без того доволі поділів! Крім того, наше видання неодноразово зверталося до основних ідей ІІ Ватиканського собору, зокрема, ми намагаємося пропагувати один із найважливіших концептів Собору — «Церква має бути відкритою». Я вже понад десять років працюю редактором часопису. Крім однойменної книжки і часопису, ми маємо свою лабораторію «В’єньзь», в якій працює близько п’ятдесяти людей. Разом ми організовуємо дискусії, зібрання, круглі столи. Наш основний вектор — це культура, релігія та суспільство.

— Під час перебування в Польщі мене найбільше здивувало те, що у вашій країні багато релігійних ЗМІ: не лише преса, а й радіо, телебачення, інтернет-видання. Крім того, ці медіа вирізняє високий рейтинг. Що є підставою для такої популярності?

— Основною підставою для такого попиту є віра, яка потрібна всім без винятку. Хоча перед Другою світовою війною релігійні ЗМІ в Польщі відігравали вагомішу роль. Сьогодні, на думку єпископів Римо-католицької церкви, було б непогано, якби кожна дієцезія (єпископат у римо-католиків. — Ред.) мала свій засіб масової інформації, який був би сконцентрований на тій інформації Церкви, що важлива саме для цієї місцевості. Тому сьогодні в Польщі маємо багато радіостанцій. Проте нам потрібно виробити концепт справжньої національної релігійної радіостанції, яка мала б об’єднавчий характер.

— Яким чином релігійні медіа можуть впливати на вирішення суспільних проблем?

— Знаєте, я не дотримуюся такої позиції, що через медіа можна блискавично змінити світ. Утім, це можна зробити шляхом тривалого й послідовного формування громадської думки та свідомості.

— Які поради ви дали б журналістам, які прагнуть працювати над релігійними темами?

— Журналіст, який хоче працювати в релігійних медіа, повинен замислитися над вагомістю його місії, адже він висловлює позицію сенсу релігії в житті кожної людини і світу загалом. Гадаю, така людина має бути активно віруючою, прагнути поділитися своїм персональним досвідченням Бога — і не лише з тими, хто вірить, а й, що суттєвіше, з тими, хто стоїть далеко від Церкви. Ці журналісти мають бути людьми з доброю життєвою мотивацією, для яких віра — щоденне джерело їхньої енергії, які несуть у світ любов. Знаєте, у світі сьогодні переважає думка, що віруюча людина — не сучасна. Релігійна журналістика має показувати людям нові авторитети і нових людей.

ДОВІДКА «Дня»

Збігнєв Носовскі — польський журналіст, публіцист, католицький діяч, головний редактор часопису «В’єньзь». Народився 6 листопада 1961 р. Закінчив соціологічні студії у Варшавському університеті й теологію в Академії католицької теології (Варшава). Наприкінці 1970-х разом з дружиною Катажиною заснував рух «Світло-Життя», 1984 р. — спільноту «Зернятко» для осіб з особливими потребами. 2001 р. став головним редактором часопису «В’єньзь». У 2002 — 2008 рр. був консультантом Папської ради у справах мирян. У 2007 — 2009 рр. — християнський співкерівник Польської ради християн та євреїв, згодом — віце-провідник цієї організації. Належить до Клубу католицької інтелігенції, Форуму Св. Войцеха, що організовує зустрічі у Гнєзно. 2005 р. нагороджений кавалерським хрестом Ордена відродження Польщі.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 24 жовтня 2017, 08:38

      А вот, скажем, нынешняя РПЦ МП (в т. ч., естественно, и её филиал в Украине - т. наз. "УПЦ" МП) берёт своё начало в 1943 г. от таких "апостолов", как Сталин и Берия...

    • Михаил | 24 жовтня 2017, 02:28

      Как это "перешли в упц кп"? Невозможно перейти из Церкви в нецерковь. Главный признак Церкви - преемство от Апостолов, ведь они её создавали. Апостольские Церкви - Римская (в т.ч. УГКЦ),

    • Fr. Valerii | 23 жовтня 2017, 21:58

      Для чого намагатись щось доказувати? Як УПЦ діє нині, так і надалі буде діяти, тому що держава діє так само. Українська Миротворча Школа готує кадри "циміків" (Civil-Military Cooperation)

    • velovs@ukr.net | 23 жовтня 2017, 19:49

      Це тільки повний (перепрошую) дурень і неадекват-параноїк може в НАШ ЧАС шукати якихось "перекрашенных и даже перекрещённых НКВДистов", котрі, мовляв, ховаються "под видом т. н.

    • Василий Петров | 23 жовтня 2017, 17:29

      Однополые браки и смена пола есть как Армагедон но уже сейчас и во плоти и крови, т.к. тем самым ставится под сомнение всякий смысл сотворения Богом человека, а это уже не что иное, как хула на Духа

    Популярні статті місяця