Черновецький: Я вірю в те, що Господь побачить мої заслуги й простить багато моїх гріхів
Мер Києва Леонід Черновецький, незважаючи на те, що вже давно не з'являється на людях, не продукує фантастичних розпоряджень і не співає для бабусь, все ж примудряється жити активним політичним життям і навіть давати інтерв'ю.
До того ж останнім часом регулярно оновлюється персональний сайт мера.
Також мер примудрився між роботою і відпочинком дати інтерв'ю "Фактам".
- Як ви самі представилися б нашим читачам?
- Успішною у всьому, віруючою людиною, з добрим великим серцем. А ще в мене безліч чисто людських недоліків, як і у всіх людей. Буваю іноді зайво дратівливим, якщо не все йде так, як я запланував. Можу різко поговорити зі своїм підлеглим, але потім про це жалкую.
- Ваш улюблений колір, запах, продукт, напій?
- Обожнюю природу. Люблю всі кольори, якими вона представлена. Особливо люблю колір осіннього листя. Мій улюблений запах - запах пролісків. Та сама їжа набридає. Тому люблю різні продукти: і м'ясо, і рибу, і салати. Останнім часом подобається сало c чорним свіжим хлібом і майонезом зверху. Дуже смачно! Мій улюблений напій - з ранку три кружки міцної натуральної чорної кави.
- Чим для вас пахне дитинство?
- Запахом багаття. Була у моєму житті людина (приблизно з років 7 до 15) - Едуард Дмитрович Тележкін - кандидат технічних наук, що прищепив мені любов до природи. Це дивовижно добрий, гарний і мужній чоловік. У нього не було свого сина, і він віддавав всю любов таким "дворовим" хлопчиськам, як я. Але тільки я один із всіх дворових хлопців цінував усе, що він робив для нас. Хоча він сам, як це з'ясувалося пізніше, коли я сам став робити йому знаки уваги, у старості не розумів, чому я про нього піклуюся.
Він щотижня брав мене із собою в так звані "вилазки" на Сіверський Донець, що під Харковом, на риболовлю. Увечері він із друзями розводив багаття, заварював смачний чай. Пив вино. Розповідав дуже цікаві історії.
- Щастя - це ... що? Ви щаслива людина?
- Щастя - це багатогранне поняття. Для мене щастя - це щоденна реалізація старих і нових планів. Я по натурі дуже творча людина й займаюся одночасно дуже багатьма справами. Зараз більше часу, наприклад, приділяю благодійності або невеликим бізнес-проектам, скільки мої обов'язки міського чиновника не так обтяжливі, як раніше.
Щастя - це коли ти щось хочеш зробити, мрієш про цьому й одержуєш результат. Але самий головне - це навіть не результат, а шлях до наміченої мети. Я завжди говорю своїм молодим менеджерам, що шлях - все, а ціль, якщо його пройдуть правильно, завжди буде досягнута. Сам процес руху до цієї мети і є щастя; коли ти бачиш, як крок за кроком реалізується те, про що ти мріяв.
Чи щаслива я людина? Так, на всі 100 відсотків. Тому що у свої майже 60 років я повністю реалізував усе, про що мріяв у житті! Усе збулося! І я завжди дякую Богові за те, що він дав мені можливість повної самореалізації. У житті я ставив перед собою найнеймовірніші завдання. Наприклад, у радянський час я хотів побудувати успішну кар'єру, захистити дисертацію, зайняти важливу державну посаду. Усе збулося.
На початку 90-х поставив перед собою завдання стати депутатом Верховної Ради, мером Києва, побудувати в Україні один із найбільш успішних бізнесів. Усе відбулося! Я мріяв про родину - і в мене найкращі на світі діти й онуки, і дружина, якої я добивався п'ять років, перш, ніж вона дала згоду вийти за мене заміж. Усе, усе збулося. Але я продовжую мріяти й знаю, що й далі все збудеться. Тому що вірю в Бога, щодня молюся, не бажаю нікому зла й умію прощати всіх без винятку людей, які б вони проти мене погані речі не робили.
- У чому вам бачиться сенс життя?
- Сенс життя я бачу в повній самореалізації, а також у безмежній вірі, надії, любові. "Вичавити" у буквальному значенні із себе всі закладені в тебе природою якості - це і є сенс життя. У найбільшого філософа всіх часів і народів - Гегеля - основною ідеєю всього сущого була якась всеосяжна ідея, що збагачувалася й з кожним вчинком кожної людини, вчинком неординарним, і таким, котрий привносив щось нове.
Звичайно, я дуже спрощено представляю читачам цю велику філософську ідею (я не філософ за освітою), але я бачу її приблизно так: Гегель не вірив у Бога, я вірю, і вірю в те, що ми всі, кожний людина є часточкою Всевишнього й збагачує його своїми вчинками, своїми думками, своїми ідеями. Багато чого з того, що я робив у житті, не робив ніхто, тому я вірю в те, що Господь побачить мої заслуги й простить багато моїх гріхів. А я грішна людина, як і все на землі.
- Що таке любов?
- З позиції мого років, я сприймаю любов, як любов до ближнього, тобто будь-якої конкретної людини. Я дійсно люблю всіх людей, не залежно від того, роблять вони мені погано чи добре. Якщо хтось думає, що це божевілля - нехай почитає Біблію.
Якщо говорити про звичайну людську любов, то я знаю, що таке любов до людей у повсякденному її прояві. У моєму житті було і є багато справжніх друзів, яких я люблю. І, звичайно, я дуже люблю своїх дітей.
- Ви добре пам'ятаєте найщасливіший день свого життя? А найскладніший?
- У моєму житті було дуже, дуже, дуже багато щасливих днів. І якщо до певного віку я насолоджувався щастям від кожного такого дня довго, то згодом став зауважувати, що дуже швидко переходжу від одного щастя до іншого. Взагалі-то я людина справи й те, що мені на мою долю випало створення нових підприємств, нових робочих місць, високі державні посади, все це викликало в мене бурю позитивних емоцій. Я був щасливий любов'ю до своєї дружини, народженням своїх дітей, щасливий кожним новим етапом розвитку мого бізнесу, перемогою на виборах у Верховну Раду й у Київраду і т.д. і т.п. Не можу так точно визначити ієрархію цього щастя, яке з них було найбільше.
Найважчим, непростим для мене днем була новина про хворобу близького для мене, рідної людини. Я не хочу його називати, це було дуже давно. Я тоді вважав, що він не впорається із цією хворобою, що це неможливо. Це настільки мене засмучувало, що я плакав ночами, і тривало це упродовж декількох років. Це було велике нещастя, порівняно з яким всі інші мої перемоги й досягнення просто блякнули. Сьогодні цієї проблеми немає. Хвороба пішла назавжди!
- Чого ви нізащо не зможете пробачити іншим людям?
- Немає нічого такого, і не може бути, чого б я не міг пробачити іншим людям. Ні, просто не можу собі уявити, що хто-небудь може зробити що-небудь проти мене, і я йому це не пробачу.
Я щодня молюся за своїх ворогів.
На жаль, насправді я відкидаю теорію відносності Ейнштейна, у будь-якому разі відносно визначення характеру людей (жарт, звичайно). На мій погляд, є люди гарні й погані. Гарні люди хочуть добра навколишнім, погані люди живуть ненавистю й самі себе цим з'їдають. Я можу тільки жаліти про те, що вони такими народилися й, на великий жаль, за моїми життєвими спостереженнями, погані люди дуже-дуже рідко стають гарними. Ціную в людях доброту й любов.
- Щось може довести вас до сліз?
- З роками я став більше сентиментальним. До 50 років я не міг проронити ні сльозини, хоча в моєму житті було багато великих, і здавалося, непереборних проблем. Сьогодні мене до сліз (ну якщо це можна назвати сльозами, взагалі-то, до однієї сльози) може довести якась гарна мелодрама. Інших проблем, через які я міг би плакати, навіть коли мене дуже сильно кривдять, не існує.
- Якими якостями потрібно володіти, щоб домогтися успіху?
- Є ціла низка якостей, якими повинна володіти успішна людина. Основна з них - це безмежна віра у свої можливості й працьовитість. От я вам приведу такий простий приклад: у радянський час важко було досягти чогось без підтримки "волосатої" руки, яка має владу. І в той же час я ставив перед собою неймовірні завдання й змінював своє життя відповідно до своїх уявлень про успішну кар'єру. З безбатченка й поганого учня в школі, перетворився у відмінника в інституті, кандидата наук і заступника проректора Київського університету.
У 40 років, уже в літньому віці, я пішов з досить престижної посади з Київського державного університету й зайнявся бізнесом, я вірив у те, що буду кращим, хоча й за віком, і за минулим досвідом в мене причин для віри в успіх начебто б і не повинне було бути. Я й продати-то нічого без збитку для себе не міг. Перші півроку в мене нічого не виходило, але я вірив у те, що я все-таки знайду шлях, пройшовши який, я стану найуспішнішим.
Я аналізував свої помилки, робив з них висновки. Для того, щоб бути успішним, треба й помилки сприймати як успіх, оскільки ти робиш із них висновки й стаєш ще більш сильним. І я домігся всього, про що мріяв. А продаж "Правекс-Банку" міжнародній корпорації "Інтеза-Санпаоло" був визнаний найкращою докризовою угодою в Україні.
Треба вірити людям і мати впевненість у тому, що 99 % людей є чесними і порядними, але не можна їх провокувати на нечесні вчинки низькими зарплатами або неповагою. Я можу говорити про якості, якими повинна володіти успішна людина, дуже багато: чесність, порядність, працьовитість, але головна все-таки з них - віра в себе, віра в те, що ти кращий, найефективніший, найбільш організований і самий-самий-самий!
- Є у вас особиста формула успіху?
- Моя формула успіху дуже проста: глибоко вникай у ті процеси, у яких ти хочеш бути переможцем, щодня аналізуй інформацію про подібні проекти з інших джерел, сприймай конкурентів як носіїв важливої для тебе інформації, яку варто почерпнути, щоб стати ще успішнішим, ніж вони. Будь чесним і порядним у всьому, чим ти займаєшся.
- Яку роль у вашім житті грають гроші?
- Моє життя складається умовно із чотирьох частин - це політика, бізнес, благодійність і моє особисте життя, про яке я не хотів би говорити. Про політика я вже багато розповідав...У бізнесі гроші грають дуже велику роль, тому що бізнесмен може говорити про себе скільки завгодно гарного, важливого, але насправді, якщо він не заробляє грошей - він невдаха. У бізнесі гроші є мірилом того, наскільки ти успішний.
З кожним роком я витрачаю на благодійність (а це опіка безпритульних людей і наркоманів) усе більше грошей. І мені це приємно. Сьогодні благодійність займає в моєму житті усе більше часу. Що стосується моїх особистих витрат, і яку роль грають у моєму особистому житті гроші: мені подобається витрачати гроші на себе, на свій відпочинок, на своє здоров'я, і я роблю це із задоволенням.
- Що для вас означає бути вільним?
- Для мене бути вільним означає робити вчинки, які я ні з ким не погоджую, говорити те, що я думаю, вчиняти так, як я вважаю правильним.
- Чи боїтеся ви смерті?
- З роками будь-яка людина все частіше думає про свій кінець. Я не думаю сьогодні про смерть і не думаю про те, у якому щиросердечному стані я її зустріну, я молю тільки Бога про те, щоб смерть наступила для мене безболісно і я встиг вимовити головну в моєму житті молитву з Біблії - "Отче наш!" Я вірю в те, що Господь простить мені всі гріхи, і перед тим, як я вмру, я зроблю достатню кількість добрих справ, щоб потрапити в рай.
- Що ви станете робити, довідавшись про те, що вам залишилося прожити рівно сім днів?
- За 7 днів до смерті я нічого робити не стану, тому що всі питання, які про всякий випадок повинні бути вирішені й відносно моєї спадщини, у т.ч. і політичної, і щодо моїх благодійних проектів, і бізнесу, я як людина завбачлива давно вирішив.
Напевно, я постараюся зробити так, щоб смерть для мене наступила безболісно, я стану більше молитися й спілкуватися зі священнослужителями, щоб вони зміцнювали мою віру, що моя душа може потрапити в рай. Усе!
- Ви ніколи не замислювалися над тим, є чи життя після смерті?
- Замислювався, і повністю впевнений у тому, що життя після смерті є: або в раї, або в пеклі.
- Що ви вкладаєте в поняття добра й зла?
- Добро й зло - це стан душі. Добро передбачає, як і зло, що відповідні вчинки. Вчинки добра - це співчуття до чужого горя, бажання допомогти ближньому, якщо в нього проблеми, співчуття, до речі, і до людини, що зробила стосовно тебе злий або дуже злий вчинок.
Добро - це щирість у вчинках, любов до людей. За кольором воно яскраво біле. Зло чорне, і це, на жаль, стан душі. Заздрість, у всьому до кожного, хто досяг більше, ніж ти сам, недоброзичливість, обман, підступні задуми, зрадництво, створення собі благополуччя за рахунок нещастя інших людей. Зло завжди буде покаране, але, на жаль, це не розуміють ті, хто його творить.
- Вас часто зраджували?
- Мене зраджували нечасто, я дуже добре розбираюся в людях. Так, було кілька людей, але я не вважаю зрадниками тих, хто не виконував переді мною своїх зобов'язань, у тому числі й написаних на папері.
Я вважаю зрадниками тих, кому я віддав частину своєї душі, віддав частину своєї віри, надії, любові, а вони наплювали на це, і замість добрих вчинків, яким я їх учив, стали робити злі й виявилися злими людьми. Я не хочу їх згадувати, їх було 2-3 людини упродовж всього мого життя.
- Що вам допомагало перебороти періоди повного розпачу?
- Віра в Бога й щирі молитви. Стан повного розпачу мені не відомий, я на всі 100 відсотків знаю завжди, що всі, хто робить мені зло, одержать цього зла в тисячу, мільйон разів більше, але не від мене. Я нікому не буду мстити, за мене це зробить Господь-Бог. Я тільки молюся про ворогів своїх, і говорю, що я прощаю їх, як і Ти, Господи, завжди прощав мене. Є така молитва.
- Чи існує Бог?
- Звичайно, існує. І той, хто не вірить у Бога, має звичайно, великі проблеми в житті. До речі, абсолютна більшість учених, політиків і бізнесменів вірять у Бога.
- Чи траплялися у вашому житті чудеса?
- У світі існує безліч явищ, які ніколи не пояснить наука. Кожна людина має здатності, часто не розкриті, які свідчать про те, що вони є надприродними. Людина може все, навіть перебороти земне притягання, але для здійснення надприродних вчинків йому потрібен Бог, йому потрібна безмежна віра.
Ніхто не пояснить, чому Ванга пророкувала долі людей, звідки надприродні здатності в багатьох йогів, звідки надприродні творчі, інші здатності в багатьох вчених і музикантів. Я не говорю про фізичні явища природи, це можна пояснити.
Людина, її поводження, мислення - непояснені жодною наукою явища. У моєму житті було дуже багато чудес, я не хочу їх приписувати собі. Ну, наприклад, у школі я вчився гірше за всіх, був другорічником, а в інституті я вчився краще, ніж усі, хто із мною вчився й раніше за всіх захистив дисертацію. Ніколи до 40 років, не займаючись ніяким бізнесом, я зумів стати успішним бізнесменом. Все це чудеса, які неможливо пояснити нічим, крім надприродних причин.
- Скільки часу ви змогли б прожити на безлюдному острові і що взяли б із собою?
- Я не хотів би жити на безлюдному острові й не стану міркувати про те, чого в моєму житті ніколи не трапиться. Ну, напевно, знайшов би собі якесь заняття. До речі, дуже люблю тварин, природу. Став би описувати нові природні явища й коли б мене знайшли - опублікував би про це блискучу роботу (жартую).
- У яку епоху вам хотілося б жити й з ким із представників тієї епохи поспілкуватися?
- Я надзвичайно задоволений усім, що подарувала мені доля, Господь-Бог. Я жив у двох різних епохах: в епосі тоталітаризму й в епосі демократії. Про що ще можна мріяти? Віддаю перевагу демократії. Мрію познайомитися й поспілкуватися з М. С. Горбачовим. Величнішої людини на всім просторі СРСР не було. Маючи все, він відмовився від цього через свої переконання. Якби не він, дотепер ми жили б у тоталітарному суспільстві й не було б суверенної України!
- Як ви вважаєте, краса дійсно може врятувати світ?
- Краса дійсно може врятувати мир! Тому що все, що гарне - завжди від Бога: і люди, і квіти, і природа. Все некрасиве від диявола. І саме краса врятує світ, я в цьому глибоко переконаний!
Переклад Української правди. Київ
