Війна церков

20 жовтня 2010, 12:57 | Суспільство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Богдан БУТКЕВИЧ

"Український тиждень", 18 жовтня 2010

5-7 млрд грн на рік сягає загальний обіг усіх українських церков та конфесій, переконані експерти. За влучним виразом творця харизматичної церкви саєнтології Рона Хаббарда, найкращий бізнес – це створити власну релігію. Дослідження, проведене Тижнем, приводить до висновку: донедавна більшість всіх релігійних конфліктів в нашій країні мало суто майновий характер. За паству, що дає змогу заробити, точиться жорстока, хоч і не завжди видима, боротьба. Доходить до рукоприкладства і підпалів храмів.

Ринок релігійних послуг

За підрахунками заступника директора Інституту соціології НАНУ Євгена Головахи, в Україні 3-4 % (приблизно 1,5 млн людей) воцерковлених – прихожан, що дотримуються обрядів і регулярно відвідують церкву своєї конфесії. Згідно соціологічним дослідженням, віруючими себе вважають 76% українців.

Найбільше вірних у православних конфесій – 53 % від усіх віруючих в країні. Греко-католики мають яскраво виражену географічну обмеженість — 97 % їх парафій (понад 3 тис.) зосереджено в Галичині і Закарпатті. За останні 10 років набули поширення нетрадиційні релігійні організації на кшталт Міжнародного Товариства Свідомості Крішни, науково-релігійної церкви саєнтології Рона Хаббарда, Корейської методистської церкви, буддистів, язичників з громад РУН-Віри, бахаїстів, рерихівців, тощо. До протестантів, баптистських та харизматичних церков належать щонайменше 2,5 % населення України, що складає близько 1 млн людей. Щотижня відвідують протестантські богослужіння близько 850 тис. осіб. Це на десятки тисяч більше, аніж у УПЦ МП, наприклад. До 50 % всіх релігійних громад складають також протестантські – їх вже понад 8 тис.

«Офіційно жодна церковна інституція у нас ні з ким не воює, тому всі конфлікти зазвичай точаться на рівні конкретних громад, - стверджує Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України. - Рідко коли єпархія офіційно дозволяє собі вступати у відкритий конфлікт. Щонайменше 90% міжконфесійних конфліктів мають суто майновий підтекст. У будь-якому разі першопричиною всіх конфліктів є якийсь конкретний об'єкт, що не можуть поділити. Чи то церква, чи то хлібне місце для церкви, приміщення тощо».

Всі експерти одностайні – війна за приходи, доступ до влади і грошей дотепер були основною причиною багатьох церковних конфліктів в Україні.

«Святі отці нагадують народних депутатів, - стверджує священик Української православної церкви Московського Патріархату, котрий побажав залишитись анонімним. - На людях воюють, а потім спокійно разом п'ють коньяк. Бо ж всі вчилися по одних семінаріях, всі один одного знають, той тому кум, той тому родич тощо. Знаєте, є бізнес, є приватне життя. В «бізнесі» вони ворогують, а в нормальному житті можуть бути ліпшими друзями.  Повірте, фанатиків, які серйозно вважають, що ті ж філаретівці – справді прокляті, дуже мало. Особливо серед тієї молоді, що йде вчитися в семінарії. Вони хочуть стати священиками чітко знаючи, навіщо їм це потрібно. Як ви розумієте, справа зовсім не в служінні Господу, а в бажанні гарно влаштуватись у цьому житті. Церковна ієрархія для цього дає всі можливості».

Лінії конфлікту

За останні півтора місяці спалено два храми Української православної церкви Київського патріархату в Шостці (Сумська область) та Маріуполі (Донецька область). В першому випадку було доведено провину священнослужителя Московського патріархату, який виступив замовником підпалу. В другому пошук злочинців продовжується..

Подекуди церковники йдуть на провокації. Зокрема у Луганську, де, за інформацією УПЦ КП, 18 липня невідомі зловмисники спалили дерев'яну будову храму Архістратига Михаїла. Міліція й пожежники заперечують факт не тільки підпалу, а й взагалі існування такої будівлі (офіційну версію підтверджують незалежні журналістські розслідування). Ходять вперті чутки, що таким чином місцеве керівництво УПЦ КП намагалося списати на міжконфесійні конфлікти факт розтрати грошей,  перерахованих з Києва на будівництво храму.

За інформацією Тижня з середовища УПЦ МП, на початку червня в цій конфесії була схвалена неофіційна установка на ескалацію конфлікту з УПЦ КП у зв’язку з візитом предстоятеля РПЦ патріарха Кирила (Гундяєва). З одного боку, аби продемонструвати  патріарху свою «ефективність», з іншого – максимально схилити шальки терезів у всіх місцевих конфліктах на свій бік, користуючись вигідним інформаційним тлом. Свідченням цього може бути перехід декількох приходів УПЦ КП до лав УПЦ МП саме підчас візиту предстоятеля російської церкви до нашої країни.

Чимало конфліктів існує між греко-католиками й православними конфесіями. «Наприклад, в одному селі на Львівщині, де греко-католики складають абсолютну більшість, нещодавно раптом виділили землю для будівництва храму УПЦ КП, - розповідає Тарас Антошевський. - Селяни обурились: “Навіщо ви тут будуєтесь, йдіть туди, де є ваші вірні!” Конфлікт досі не вирішено».

Сутички між конфесіями нерідко спричиняє влада  нерозумною, а іноді й відверто провокативною поведінкою. «У Севастополі греко-католицька громада рік тому отримала ділянку для будівництва храму прямо біля Окружної дороги, - пригадує Тарас Антошевський. - Огородили, подали проект в міськраду. Проект гарний, до того ж нікому не заважав, бо з одного боку від майбутнього храму – пустка, з іншого – магазин. Влада поруч, буквально паркан до паркану, виділяє ділянку Московському патріархату під будівництво свого храму. Зрозуміло, уніати на розширення вже можуть на сподіватися. Але головне те, що два храми стоятимуть прямо один біля одного, і хто дасть гарантію, що не виникне конфліктів. Особливо, враховуючи, що це Севастополь. Греко-католицький священик пішов в прокуратуру з застереженням, а там йому прочитали лекцію про рівність всіх конфесій».

Постійна напруга існує між традиційними православними церквами та харизматично-протестантськими формаціями. «Найбільші проблеми між харизматами та православними виникають в великих канонічно православних містах – у Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, - стверджує релігієзнавець Семен Сокальський. - В Черкасах виник конфлікт між церквою «Нове покоління» Олексія Лєдяєва та місцевими мешканцями, що проживають біля будинку культури, який харизмати орендували для своїх богослужінь. Ці меси доволі шумні, тому ледяєвцям відмовили в продовженні оренди. У відповідь віруючі влаштували акції протесту, проводили служіння на вулиці, і врешті решт добилися відновлення оренди, бо формальних підстав для розірвання договору справді не було. Справжньою причиною конфлікту було неприйняття харизматів місцевою владою та жителями. Подібних випадків у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях багато. Агресивні настрої до того ж підтримують й єпархіальні видання ортодоксів, особливо – УПЦ МП, яка відзначається особливою нетерпимістю щодо нетрадиційних конфесій».

Експерти зазначають: в Східній Україні є тенденція до постійно збільшення харизматичних громад, особливо актуально це для Донецької області – найбільшої промислової зони. «Це соціально важкий регіон, який, до того ж, традиційні конфесії вважають своєю беззаперечною вотчиною, - пояснює Тарас Антошевський. -  У наслідок цього священики елементарно недопрацьовують. Тоді як, харизмати активно працюють з соціально обділеними верствами населення, і ряди цих церков невпинно зростають. І справді, чи прийде батюшка до якоїсь бідної бабці за нею доглянути? Ні, бо в нього будівництво, хрестини, іменини кумів у владі тощо. Він не має ні часу, ні бажання. А «Свідки Єгови» прийдуть. Мормони ходять в молодіжні центри і пропонують молоді безкоштовно вивчати англійську мову в їхніх групах і поступово залучають до своєї церкви. Все це викликає обурення у канонічних православних, які вважають, що харизмати лізуть на чужу територію».

Існують, звичайно, конфлікти і у стані самих харизматів. Вже не один рік триває тертя між “Посольством Божим” Сандея Аделаджі та пов'язаною із ним церквою «Нове покоління» Олексія Лєдяєва. Конфлікт призвів до розколу церкви Сандея – деякі соратники його зреклися. «Найбільш розповсюджені конфлікти у стані харизматів – поділ церков, коли з лав великої церкви виділяються нові пастори, які формують нові громади, - констатує Семен Сокальський. – Але в цьому середовищі не прийнято говорити про внутрішні проблеми. Часто бувають конфлікти, коли церкви разом будують молитовний дім, потім діляться, і не можуть його поділити. Наприклад, на Херсонщині «П'ятидесятники» дійшли аж до суду».  

Протистояння світів

В Україні завжди під виглядом релігійних війн відбувалися зіткнення цивілізацій. Кожна сила намагається втягнути українців у свою так звану «єдину політичну націю» Патріарх Російської православної церкви Кіріл розбудовує «східнослов'янську духовну націю», чимало галицьких римо-католицьких священиків мають пропольські погляди, через вакхабітські течії у середовищі мусульман в країну потрапляє ідея Великого Халіфату.

«Саме церква як інститут створила концептуальне поняття управління, - підсумовує Андрій Мішин, директор Інституту стратегічної політики. - Мається на увазі, що у будь-якої організації має бути місія, магістральна ідея та чіткий зміст свого існування. Цим похвалитись може тільки церква – найуспішніший за дві тисячі років корпоративний проект. Зрозуміло, що ці ідеї не співпадають та конкурують між собою навіть на теоретичному рівні, не кажучи вже про практику. Найкращим доказом цієї тези є факт, що скільки існує будь-яка церква або конфесія, стільки існують й різноманітні «єресі», тобто, конфлікти в ній. Тут завжди є конфлікт – церковна влада не бажає як сприймати якісь нові ідеї, так і ділитися ресурсами».

В інформаційному суспільстві осучаснена та гарно сформульована теологічна ідея є прекрасним засобом влади. Звідсіля й нескінченність конфліктів навіть в сучасних, здається, секуляризованих умовах. Адже влада над душами віруючих відкриває шлях до влади цілком земної з усіма її вигодами і привілеями.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • barni | 21 липня 2019, 15:20

      "привет" піпсько-феесбешно-гундяєвський провокатор. Скільки і кого там було це питання ??? А от те що це ПОЛІТИЧНЕ ДІЙСТВО - ЦЕ ФАКТ.Що стосується РПЦвУ то це "батюшки",

    • barni | 21 липня 2019, 15:04

      Владико, я знаю що Ви нічого не читаєте і нічим, крім компартійно-кравчукових грошей не цікавитесь, ДУЖЕ ЖАЛЬ, але, при всій повозі, ВІК БЕРЕ СВОЄ !!!

    • barni | 21 липня 2019, 14:59

      P.S. А от ябки ще організував таких як сам ...???

    • barni | 21 липня 2019, 14:56

      Дуже приємно, "МОЛОТОК", будемо сподіватися, що це НОВА ГЕНЕРАЦІЯ священнослужителів! Це не "дядько" в якого тельбухи не поміщаються в рясу, а пика від "пихи надута", а

    • enzian | 21 липня 2019, 14:23

      Мабуть, варто було не відмовлятись.

    Популярні статті місяця