У "Русский мир" - хрестом, мечем і держбюджетом

4 жовтня 2010, 12:05 | Суспільство-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Роксолана ПРОЦЬКІВ

"Zaxid.net", 4 жовтня 2010 року

Хоч би що казала Ганна Герман, а покращення життя за Януковича, окрім соратників президента і членів їхніх сімей, в Україні точно відчули підлеглі творця «Русского мира» Патріарха Кіріла. Тоді як звичайним громадянам піднімають ціни на газ, комуналку і метро, а дефіцит держбюджету перевалює за 10 мільярдів гривень, влада не шкодує державних грошей, адмінресурсу та нерухомості на потреби президентських духовних наставників.

Найвідоміше за літо. З державного бюджету дали більш як 3 мільйони гривень  на добудову двох храмів УПЦ МП у Донецькій і Херсонській областях. Тернопільські можновладці допомагають розширитися Почаївській Лаврі. Шукають, куди б можна було виселити людей із будівель, що на них претендують почаївські монахи. Києво-Печерську Лавру звільняють від музеїв та іншого культурного «непотребу». І навіть смертельно хворих з-під Лаври викидають, щоб не псували лаврському настоятелеві пейзаж…

Одеський бліцкриг

Паралельно з цими пожертвами, влада почала реалізовувати ще одну церковну забаганку. На прохання Одеського ієрарха московської церкви (його він виклав в офіційному листі до Януковича), до початку навчального року в Одесу терміново евакуювали кілька десятків курсантів з Академії сухопутних військ зі Львова.

«Західний регіон України є осередком греко-католицької церкви, яка перебуває під впливом папи римського. Католицька церква протягом століть бажала та робила все можливе для захвату земель, які населяють православні християни силою зброї та насильного нав’язуванням католицької віри. На території Академії сухопутних військ (м. Львів) існує греко-католицька церква, яка здійснює вплив на світогляд, моральні та духовні цінності майбутніх офіцерів Української армії. В Одеському військовому інституті функціонує православний храм Св. Рівноапостольних Кирила та Мефодія, який ще з часів заснування кадетського корпусу гартував мужність та відданість Одеських кадетів», - митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел Януковичу на початку травня. 

Тут потрібно нагадати, що до 2005 року, ще з позаминулого століття, кожне з двох міст мало по власному військовому вишу. Перший помаранчевий уряд задекларував курс на зміцнення обороноздатності країни. Збільшення військових навчальних закладів, на думку тодішнього міністра оборони Анатолія Гриценка, мало б водночас оптимізувати видатки і так бідного військового бюджету. Обираючи місце об’єднаної дислокації, навряд чи зважали на те, яка там церква працює на території вишу. З іншого боку, не дивно, що в післямайданний рік схилилися до Львова. Хоч і пояснювали, що матеріальна база там краща.

До того ж, рішення про розширення ухвалював перший уряд Тимошенко, а втілював його у життя на другій своїй прем’єрській каденції вже Янукович. Це не завадило Партії  регіонів експлуатувати в Одесі  на кожних наступних виборах тему повернення «сухопутки».

Так от, поки львівські депутати, медіа  і небайдужі городяни гайнували сили на словесні обурення листом одеського депутата-церковника (Агафангел за сумісництвом є депутатом облради від Партії регіонів), у «перлині біля моря» повним ходом пішла робота з реінкарнації кадетської слави. Новопризначений губернатор Едуард Матвійчук навіть попросив одеситів скинутися  на відновлення вишу і створив для цього спеціальний благодійний фонд.

Правда, схоже на те, що платити з власних кишень одесити не поспішали. Як розповів на початку серпня у своєму блозі на УП Анатолій Гриценко, перенесення Інституту до Одеси фінансує міністерство оборони, чим грубо порушує бюджетних кодекс.

«Чому міністр оборони, розпорядник коштів Міністерства, пішов на свідоме порушення бюджетного законодавства – і направив мільйони гривень на підготовку навчальних приміщень у Одесі? У відповідь на заклик тамтешнього митрополита УПЦ-МП? Чи по команді згори? Але якщо така команда з якогось високого кабінету й була, то вона завідомо незаконна, адже рішення про утворення в Одесі Академії Сухопутних військ Кабмін не приймав! А ніхто інший, крім Кабміну, Законом не уповноважений приймати рішень щодо утворення чи зміни профілю військових навчальних закладів», - розвінчував порушників тепер уже голова профільного парламентського комітету.

Спроба так званого «повернення» військового інституту до Одеси була такою стрімкою і непродуманою, що про сумнівний вплив цього задуму на якість військового навчання  не змовчала навіть наймасовіша провладна газета: «Взагалі відчувається, що повернення «сухопутки» провадиться поспіхом, без належної організації. На думку військових експертів, опитаних «Сегодня», ввести навчальний процес до нормального русла за нинішніх умов вдасться не швидше, як за 5-6 років. «Це якраз той випадок, коли є політична воля, та немає реальних можливостей. Страшно подумати, які знання і навички отримають курсанти, якщо все робиться  подібним чином, через пень-колоду», - обурюється колишній співробітник Одеського інституту сухопутних військ Іван», - писало видання напередодні початку навчання.

Колишній міністр оборони й ініціатор об’єднання кількох вишів Гриценко пояснював, що навіть мила серцю теперішньої влади  Росія встигла розширити військові навчальні заклади за родами військ. Перенесення «сухопутки» коштуватиме бюджету не менш як сто мільйонів гривень, а ці немалі для війська гроші могли б піти на зміцнення обороноздатності. Гриценко задавався питаннями: «Де ГоловКРУ? СБУ? Генпрокуратура? Ніхто з них не помітив порушення Закону? Чи не хоче помічати?»…

Якщо підвищення якості підготовки офіцерів не було причиною термінового перенесення Інституту, тоді стрімкий марш-кидок зі Львова до Одеси пояснюється або чутливістю Януковича до прохання Агафангела, або місцевими виборами, призначеними на 31 жовтня. Чи і першим, і другим водночас.

Та як би не називали те, що відбулося із «сухопуткою» – історичним поверненням, передвиборним піаром чи релігійним рейдерством, а в сухому залишку на сьогодні є потрачені, як стверджують експерти, понад тридцять мільйонів гривень військового бюджету і 70 курсантів першого курсу з факультету забезпечення тилу, що тепер навчаються в Одесі. Курсанти престижніших факультетів, зокрема десантники та інші майбутні офіцери, далі навчаються у Львові. Одеський військовий інститут при тамтешній політехніці так і не отримав визначеного статусу, і назва «Одеська Академія» поки що – лише журналістська метафора одеських медій.

 

Адмінмашина і комуністи на службі РПЦ

Кожен, хто проїжджав улітку Одесою, міг помітити ось такий рекламний щит. Він височів перед корпусами відновленого Військового інституту: 

ArticleImage_1_75965.jpg

«По благословению Высокопреосвященнейшего Агафангела, митрополита Одесского и Измаильского, восстанавливается действующий храм, построенный 1902 г. и освященный Владыкой Агафангелом в январе 2006 г. во имя святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, учителей словенских. В храме постоянно проводятся богослужения», - сповіщає наочна агітація.

ArticleImage_2_75965.jpg

Можливо, таким чином на службу до храму запрошують усіх охочих? Мабуть, ні, адже вхід на територію режимного об'єкту, що ним є військовий ВНЗ, не є вільним. Не варто забувати про інше: у митрополита Агафангела (в миру – депутата Саввіна) також вибори. Можливо, митрополит так ненав'язливо вирішив пояснити, хто ж повернув Одесі «сухопутку» з «уніатського» Львова?

Хоча влада провела часткову репатріацію закладу, до Одеси (та й те напівлегально) переїхало лише невелике число курсантів молодших курсів найменш престижніших факультетів, утім у Львові не визнають жодного програшу і запевняють, що Академія імені гетьмана Сагайдачного залишиться у серці Галичини. Ще й від колишніх «однокашників» з Одеси у Львів доходять невеселі звістки: офіційного наказу про Одеський виш так і не з'явилося, і багато хто вирішив забрати документи. Розраховували ж на диплом Академії…

Проте за бравурним фасадом у Львові також тривожно.  Можна було б повірити, що перенесення військового вишу з Агафангелом зокрема і церковними пріоритетами влади загалом ніяк не пов’язано. Якби не такі нюанси. Керівництво Академії буквально затягали по «органах», вимагаючи пояснити статус храму Архистратига Михаїла, що працює на території закладу.

Причиною трусу нібито стали звернення мешканця Львова до Міністра оборони, начальника Академії та інших «компетентних органів» з вимогою пояснити правовий статус храму. Серйозності запиту додав супровідний лист, підписаний помічником нардепа від Компартії Олександра Голуба.

ArticleImage_4_75965.jpg

Начальство «сухопутки» виправдовується: і храм не є власністю жодної церкви, бо перебуває у держвласності, і благословляли його ієрархи УГКЦ, УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ і РКЦ, і вони ж приходили на присягу. Правлять греко-католики, бо вони свого часу зголосилися власними силами привести колишній клуб військового училища до стану сакральної споруди. Але храм відкритий усім конфесіям.

Не переконало. Комуністи хочуть бачити, хто саме з військовослужбовців та членів їх сімей звертався до адміністрації, щоб для них служили «уніати». Майже як в анекдоті: «А можна поіменно?»… 

ArticleImage_3_75965.jpg 

Чомусь ні одеський білборд Агафангела, ні те, що новоприбулих курсантів на урочистій лінійці в Одесі він благословляв одноосібно, не зацікавило ні наглядові інстанції, ні депутатів від КПУ…

А можливо, така одноосібна преференція для діяльності московської церкви в українських силових структурах  пояснюється простіше? Підписав же міністр Могильов 14 травня Угоду про співпрацю між УПЦ і МВС, де про жодні інші церкви – ні слова. Можливо, схожі «таємні пакти» існують і з Міноборони? Про щось, зрештою, домовлялися і президент зі своїм духовним опікуном…

 

Чи прозріє мирський владика?

Тим часом колишній нардеп першого скликання і чинний депутат облради від Партії регіонів митрополит Агафангел такою чутливістю Лідера до питання загрози окатоличення для майбутніх військових сильно надихнувся. Настільки, що у день, коли курсанти знову сіли за одеські парти, він офіційного оголосив про свій намір видворити і самих носіїв цього «окатоличення». Тепер уже з власної вотчини.

«Будівництво собору УГКЦ в православній Одесі викличе обурення й протест з боку духовенства і православних віруючих Одещини, створить в нашому мирному місті ситуацію міжрелігійного конфлікту, не сприятиме зміцненню миру і суспільної злагоди в Одеському регіоні. Тому вважаємо недоцільним й вкрай небезпечним зведення уніатського культового об’єкту в столиці нашого регіону», - сказав депутат-церковник устами своєї прес-служби і тоном «Советского информбюро».

Попри знану українофобію й епатажність автора заяви,  навіть пропалені тонкощами церковного співжиття релігієзнавці від такого здригнулися. Забили на сполох і самі греко-католики. Заклик Агафангела не дати уніатам збудувати собі церкву, що для її зведення одеська громада намагається випрохати ділянку від початку 90-х, по часу збігся з єпископальним Синодом УКГЦ.

Владик-уніатів, багато з яких керують закордонними єпархіями, ці «бандитсько-радянські понятія» у церковному викладі обурили і схвилювали. Як таке може бути, що у Франції, Португалії, Аргентині, Бразилії і навіть у далекій Австралії вони вільно будують храми і не бояться бути звинуваченими в експансії і місіонерстві за служіння своїм вірним, а  в рідній Україні без дозволу «канонічної церкви» можна служити лише у чітко визначеній резервації?

Єпископи на погрози Агафангела пожалілися самому Вікторові Януковичу. Посилаючись на статті Конституції України, вони зажадали у Президента забезпечити рівність для всіх Церков і рівних прав для громадян.

«Україна є багатоконфесійною. І нам важливо, щоб різні конфесії одне одного шанували, щоб не було заохочення до поганого ставлення одної до інших церков», – прокоментував звернення глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар.

І якою б наївною не здавалася ідея ієрархів третьої за величиною церкви в Україні звернути саме президентську увагу на безчинства одеського депутата у рясі, в одному вони праві: дозволити собі такі звернення місцевий керівник церковної конфесії зміг передусім тому, що на це його спокусив президент. А спокусив він своїм демонстративним фаворитизмом у відносинах з однією церквою, вірним якої він себе визнає.

Самого гаранта хотілося б запитати: невже, пане президенте,  гріхів назбиралося стільки, що замолювати їх треба аж такими пожертвами?..

А якщо серйозно, то, підриваючи обороноздатність країни, розбазарюючи державну власність і оббираючи українську казну задля своїх духовних забаганок, президент мав би бути обачнішим. Бо коли «Русский мир» в Україні впевнено стане на ноги, жоден Янукович разом з іншою «біжутерією незалежності» йому вже не знадобиться.

P.S. А президент Янукович  до нарікань греко-католицьких ієрархів таки дослухався. Тепер митрополит Агафангел "відбуватиме покарання" першим номером списку Партії регіонів до Одеської облради...

Система Orphus
Рейтинг
0
1
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • igorshevchuk | 19 вересня 2017, 20:31

      * * * Скільки написано й що наговорено?? дивлюся як це насправді: пальчатка сходить із рук упокорена можна мені вам руку подати тіло із серця зсувається — тільки впокорене Бог є в серці

    • Учкудук | 19 вересня 2017, 16:22

      Офіційна УГКЦ теж не призначені і очорнює УПГКЦ вже декілька років. Вони більше переймаються свідками Єгови.чим душами своїх вірних.

    • bopa | 19 вересня 2017, 09:22

      Не буде таких глибоких об'єктивних досліджень, втратимо те що маємо. Господь нам цього не простить! І ціна розплати буде небачено дорогою. Освідомлюймо!

    • bopa | 19 вересня 2017, 08:59

      Гарний коментар дозволю собі доповнити кінець: "Це велика перемога і вся слава тільки Богу! А я зі своїми братами прикладемо усіх зусиль, щоб бути вірним і виконувати Його святі заповіді".

    • bopa | 19 вересня 2017, 08:40

      Реальність залежить від нас! "Ніхто за нас не зробиnь нашої роботи", шановний Fr.

    Популярні статті місяця