Реставрувати не можна приватизувати - Держкультспадщини

20.04.2010, 13:26
Я не бачу проблему так, як ви її ставите. Буферна зона - це не мертва зона, де все забороняється, в ній однозначно можна будувати, але при цьому слід дотримуватися певних обмежень, щоб не спотворювати сприйняття об'єктів.

Надія ЮРЧЕНКО. — "УКРІНФОРМ", 18 квітня 2010 року

18 квітня в Україні відзначатиметься День пам'яток історії та культури, який збігається з Міжнародним днем пам'яток і визначних місць. Чи знаємо ми, чим маємо пишатися, а головне - чи нинішній стан пам'яток дає нам підстави для гордості? Про це кореспондент УКРІНФОРМу розмовляла з першим заступником голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Яковом Діхтярем.

- Якове Яковичу, почнімо зі статистики: скільки в нашій державі пам'яток історії та культури?

- Станом на кінець 2009 року в Україні нараховувалося понад 130 тисяч пам'яток. З них 57,2 тис. належать до пам'яток археології, у тому числі 418 - національного значення; 51,3 тис. пам'яток історії, з яких до національних віднесено 142; а також 5,4 тис. пам'яток монументального мистецтва (44 національні) і 16,8 тис. пам'яток архітектури і містобудування, з яких національне значення мають 3,5 тисячі.

- Ви можете хоч приблизно оцінити стан збереження цих пам'яток? Скільки з них перебувають у критичному стані?

- Точних даних у мене немає, але, думаю, ми не дуже помилимося, якщо припустимо, що близько половини. Із замками і замчищами, яких на території України налічується понад 300, ситуація гірша. До переліку пам'яток включено 82 об'єкти. Ті, що не входять до нього, взагалі перебувають у жахливому стані - як правило, вони або повністю, або напівзруйновані. Але й із тих 82 замків, які сьогодні є в переліку, більш-менш доглянуті лише ті, що використовуються під заклади мистецтва - музеї, заповідники, медичні та наукові заклади. Тобто, якщо є господар, замки хоч якось утримуються, ремонтуються, реставруються. Інші, які є безгосподарними, перебувають у дуже тяжкому стані.

- Ідея пошуку господарів для замків шляхом їх приватизації має і прибічників, і противників. Яка позиція щодо цього Держкультспадщини?

- Держава всі об'єкти однозначно не "потягне" - це не тільки позиція нашої служби, а й Міністерства культури і туризму. У 2005 році ми робили попередній розрахунок коштів, необхідних для приведення замків і замчищ до більш-менш нормального стану. Лише на перший етап, тобто на їх дослідження, облік та музеєфікацію, на той час потрібно було щороку близько 150-200 млн гривень, а зараз, враховуючи вплив економічної кризи, - то й ще більше.

- Тобто вихід усе ж таки у приватизації?

- В тому числі й у приватизації. У цьому немає нічого поганого! У всьому світі є об'єкти, які охороняються і реставруються за рахунок держави, і є ті, які за невеликі кошти, а інколи за символічну плату передаються у користування за умови, що новий господар забезпечить їх реставрацію, а потім і показ для відвідувачів.

- Ви сказали, що 150-200 млн гривень у цінах 2005-го року потрібно щорічно лише для збереження замків. А скільки коштів необхідно, щоб привести до нормального стану всі пам'ятки?

- Зауважу, що відреставрувати всі пам'ятки одночасно неможливо. Приміром, на дослідження і обстеження пам'яток, які не мають навіть облікової документації, потрібно 10-20 тис. гривень. На розроблення науково-проектної документації на проведення реставраційних робіт знадобиться вже більше - від 100 тис. грн до 1 мільйона, залежно від розмірів пам'ятки та її стану. А на саму реставрацію, тобто на будівельно-реставраційні роботи, потрібно набагато більше коштів. Тому, якщо підходити диференційовано, річна потреба на ремонтно-реставраційні роботи - десь 180-200 млн гривень на рік. Якби такі суми виділялися, то, думаю, протягом 10-15 років більшість пам'яток були б приведені до того стану, коли ними можна було б пишатися. Але спочатку треба зупинити процес руйнації.

- Яка ситуація із збереженням та реставрацією пам'яток у тих містах, котрі прийматимуть Євро-2012?

- На об'єкти у самих містах і ті, які належать до екскурсійних маршрутів туристів, фінансування передбачається по лінії футбольного чемпіонату. Наприклад, у Києві це і пам'ятки, розташовані на території столиці, - Софія Київська, Києво-Печерська лавра, Лук'янівський заповідник, Биківнянські могили, Бабин Яр, і віддалений на 80 км від столиці Переяслав-Хмельницький.

- Два з названих вами об'єктів - Софія Київська і Києво-Печерська лавра - включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як ви оцінюєте заяви про їх виключення?

- Хочу зазначити, що чув про них тільки з вуст наших людей, які працюють у цій сфері. Я спілкувався з експертами ЮНЕСКО, в них дійсно були певні зауваження, рекомендації, але на жодному засіданні, на яких я був присутній, це питання не порушувалося. На жаль, ми не маємо офіційного перекладу висновків комісії ЮНЕСКО, але і в неофіційних перекладах жодним словом не говориться про те, що ці об'єкти перебувають під загрозою виключення.
Проте проблема справді є, і вона полягає в тому, що, можливо, слід "зменшити апетити" тих людей, які ведуть забудову в буферних зонах цих об'єктів.

- Як сталося, що держава однією рукою включає ці пам'ятки до охоронних реєстрів, а другою - дає дозволи на забудову в їхніх буферних зонах?

- Я не бачу проблему так, як ви її ставите. Буферна зона - це не мертва зона, де все забороняється, в ній однозначно можна будувати, але при цьому слід дотримуватися певних обмежень, щоб не спотворювати сприйняття об'єктів. Більш того, у таких зонах дуже багато ділянок, на яких будівлі були знесені через їхній ветхий стан. Тож відбудова на їхньому місці інших будинків для відтворення містобудівної структури не становить ніякої загрози для цієї зони.

- Ви можете пригадати, на які роки припала, так би мовити, золота доба для справи збереження національної культурної спадщини?

- Можливо, ця цифра не буде надто вражаючою, але у 2004 році на реставраційні роботи пам'яток, підпорядкованих міністерству заповідників було виділено 22,4 млн гривень. Потім ці суми зменшувалися. Торік були цільові спрямування коштів на конкретні об'єкти, з них ми не могли взяти навіть 20-30 тис. на ремонт, приміром, дерев'яної церкви, в якої зруйнувалася покрівля.
Зараз триває формування бюджету на поточний рік. Ми подавали заявку на виділення коштів для реставрації тих об'єктів, які потребують цього нагально. Добра воля нинішнього уряду щодо цієї проблематики є, тож сподіваюсь, що кошти на реставрацію і охорону пам'яток будуть передбачені навіть у нинішній складній економічній ситуації.

- Чи буде продовжено фінансування таких проектів, як, наприклад, "Мистецький Арсенал", Музей голодомору тощо?

- Думаю, що найважливіші для країни програми згортатися не будуть. Але подивімося конкретно. "Мистецький Арсенал" підпорядкований не міністерству, а Державному управлінню справами, проте мені здається, що його фінансування буде продовжено, Музей голодомору перебуває у підпорядкуванні КМДА, тому я не знаю про їхні плани.
Стосовно Шевченківського національного заповідника у Каневі можу сказати, що Президент Віктор Янукович під час своєї поїздки 9 березня у Канів поставив конкретне завдання Черкаській облдержадміністрації та міністерствам, які причетні до проведення ремонтно-реставраційних робіт, завдання якомога швидше їх завершити. Я думаю, що на це будуть виділені достатні кошти.