"Днїстер" — а духовеньство

5 квітня 2020, 13:53 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

"Збруч", 03 квітня 2020

[Дѣло, 03.04.1895]

 03.04.1895

Проба до економічної орґанізації з оловцем в руках.

І.

Про орґанізацію говорить ся у нас много. Та нїкола не дійдемо до неї, сли не здобудемо ся на рішуче, прилюдне стереженє всїх заходів орґанізаційних, а здамо их, без евіденції з их наслїдку на добру волю одиниць загалу. В сїм бо загалї є всїлякі люде. Одні горячі серцем, що сейчас, на подану собі нагоду, жваво прикладають рук до доброї справи, на нїкого не оглядаючи ся. Инші, що потребують більшої або меншої міри принуки і припильнованя, щоби зробили се, що зробити єсть их обовязком Але не хибує і таких та й хто знає чи не дуже а дуже численних одиниць, котрим за мало принуки і припильнованя, а треба инших, драстичнїйших арґументів — а то публичного осуду, як, мимо принуки, даної з дуже поважних і компетентних сторін, сміють они таки свого обовязку не зрозуміти і наражати честь загалу на ганьбу, а заходи щирих і правих людей на неповодженє або бодай на зменшенє их успіху. Бо хоч як і зрозумілою єсть і хоч як личить куртоазія для поодиноких, важних становиском станів — куртоазія ся не може сягати аж так далеко, щоби під покривкою нетикальности станової чести дозволити одиницям котрого небудь стану виломлювати ся з обовязків для свого народу, а для институцій того народу, котрі мають єму запевнити так пожаданий розвиток, хоч би приміром і в економічнім напрямі.

II.

Перед трема лїтами, по утяжливих заходах, заложено у вас асекураційне товариство "Днїстер". Мимо знаної повільности нашого загалу і ще більше знаного недовіря в всьо, що своє, ми, мимо ноторичної бідноти, стягли ся на вимаганий услівями концесії капітал 50.000 злр. і в Боже имя розпочав "Днїстер" свою акцію, числячи головно на патріотизм всч. духовеньства, котре примусову асекурацію всїх церквей і будинків парохіяльних найскорше, ба єдино свому народному товариству повинно би придїлити, а через асекурацію сих найбільше люкративних предметів, бо найменше підпадаючих пожежи, "Днїстер" від разу взмогло би в силу і уможливило би евентуальну знижку премій при асекураціях будівель бідного руского люду. Позаяк в краю, у всїх трех діецезіях, находить ся 3.311 церквей о вартости асекураційній пересїчно 3.000 злр. а в загальній около десять міліонів злр., з чого річної премії платить ся найменше около 40.000 злр. — а приходских будинків находить ся 1869 о пересїчній вартости 2000 злр. а загальній около чотири міліони, з чого премія асекураційна виносить найменше около 24.000 злр., — то значило би, що з асекурацій самих лише церквей і приходств прийшло би для "Днїстра" річно около 64.000 злр. премії. Тимчасом, хоч і як заслужили ся многі одиницї з духовеньства справі розвитку "Днїстра", принукуючи своїх парохіян до асекурації і самі асекуруючи предмети віддані их зарядови, — то однак на 3.311 церквей і 1869 приходств асекуровано в "Днїстрі" лише 950 церквей і 648 приходств. Рахунок се з кінця 1894 року. За ті предмети асекураційні — після справозданя Ради надзираючої — вплинуло премії кругло 18.000 злр., значить ся: прочі около 46.000 злр., титулом асекурації зібрані з рук руского народу, віддало руске духовеньство в однім лише роцї, в чужі руки. Сею дорогою, Братя, годї йти дальше! — тому нехай буде зрозуміле, сли для береженя становищ і національної нашої чести на дальше, я з оловцем в руках задержу ся над сим предметом.

III.

В першім роцї основаня "Днїстра" не спішили ся многі духовні з асекурацією в "Днїстрі", не довіряючи економічному змислови Русинів і бояючи ся [як говорено] повіряти институції тілько-що повставшій зобовязаня поважної натури, котрим на випадок катастрофи "Днїстер" не міг би вдоволити. Тогдї мав я честь забрати публично в сїй справі слово, зазначуючи, що відсуджуванє свого власного народу a priori від економічної ретельности єсть ганьбленєм народу, чого бодай голосно нїхто не сміє голосити, сли не схоче стрітити ся з замітом злобної підлоти. Тогдї здавало ся менї, що неохоту до "Днїстра" з розмислу ширить праса т. зв. старої партії, але небавом по згаданій моїй розправі мав я приємність від головного п. редактора тогдїшної "Галицкої Руси" почути замітку, що несправедливо о сю неохоту посуджено єго часопись, бо в справах економічних т. зв. старо-руска партія не знає роздору. Сей погляд, впрочім цїлком справедливий, обовязаний я тут виразно констатовати тим і даючи сатисфакцію давнїйшому замітови.

Тож коли партійний роздор, після сказаного, на котре всї згодимо ся, в справах економічних єсть недопускаємий і сли "Днїстер" від початку свого истнованя на тій самій станув основі, бо був оснований грішми цїлого народу без партійної різницї, — то недовірюванє "Днїстрови" вже в першім роцї єго истнованя зі сторони численних одиниць духовеньства було справою зовсїм непатріотичною. Бо сли властителї удїлів "Днїстра" мала відвагу зложити 50.000 зр., щоби се товариство взагалї ввести в житє, то згадана непатріотична осторожність могла вже в першім роцї убити "Днїстер", — сказано бо, що церкви і парохіяльні будинки є для кождого асекураційного товариства найзисковнїйшими предметами. А сли, мимо сеї неоправданої, непатріотичної осторожности, котру можна би назвати підставленєм ноги, "Днїстер" таки розвинув ся над сподїванє сильно, то завдячує се теплому підпираню Всесв. Ординаріятів, та і численним одиницям з духовеньства, котрі ужили найревнїйше свого впливу, щоби "Днїстер" сильні межи сїльским людом запустив коренї, але — говорю се в виду асекурованих по инших товариствах 2361 церквей і 1221 приходств, — не загалови духовеньства. Терпка се правда, а годї єї затушовати. І коли ми повинні дорожити тим, щоби у всїх патріотичних змаганях яко стан бути першим, то до уґрупованя "Днїстра", завдяки нашій "осторожности", першеньство відняв нам люд. Мазур навіть [в Ряшівскім асекурує ся в "Днїстрі" около 40 родовитих Мазурів з різних сел] поспішив до "Днїстра" з довірієм скорше, нїж ми свої.

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:46

      Це жодна агітація. На Буковині казали :»Мойше герехт, Сури герехт».

    • Slava43 | 4 червня 2020, 13:39

      За часів союза, УПЦ підлягала моіковському патріярхату, примусово. Від незалежності УПЦ старалась отримати незалежність від Москви. Тепер, коли Україна має ТОМОС та незалежність то Лавру потрібно

    • Halo | 2 червня 2020, 16:46

      Табачник відпочиває...

    • Halo | 2 червня 2020, 16:45

      Нема харізми, поганенько вкид вийшов.

    • Стефан | 2 червня 2020, 15:54

      Последние события показали глубокий кризис РПЦ МП, где только отдельные редкие священнослужители твёрдо исповедуют Православную Веру, как схиигумен отец Сергий Романов, которого сейчас травят

    Популярні статті місяця