Митрополит Андрей Шептицький і салезіяни

7 серпня 2019, 16:00 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Юстин Бойко,

синкел у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ

фото автора

GalInfo, 6 серпня 2019

Сьогодні для багатьох тих, які беруть активну участь у житті Церкви, наявність східних гілок латинських монарших орденів є цілком природною справою.

Редемптористи, Салезіяни, Єзуїти східного обряду пересічним вірним УГКЦ сприймаються як чернечі спільноти, які вже від незапам’ятних часів діють у нашій Церкві. І тільки одиниці можуть більш докладніше розповісти про часто густо нелегку історію утворення східних гілок латинських монарших Чинів чи Орденів у нашій Церкві.


Питання ролі митрополита Андрея в утворенні східних гілок латинського чернецтва у нашій Церкві не є до сих пір добре вивчене. Це питання за майбутніми поколіннями істориків та богословів. Але, не підлягає сумніву той факт, що саме він зіграв ключову роль в процесі утворенні віток східного обряду у латинських орденах. Отець Кирило Королевський у своїй книзі «Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944)» стверджує, що митрополит Андрей брав у цьому процесі чи не найбільшу участь, «хоча ті чи інші подробиці його діяльности стануть відомі лише тоді, коли можна буде вільно вивчити всі архіви» (С. 337).

Сьогодні хочу поділитися з достойною публікою архівними документами, які трішки проливають світло на тему участі митрополита Андрея у виникненні східної вітки Салезіян. Отці Салезіяни під дану пору є дуже добре знані в УГКЦ як творці та ідейники літніх «Канікул з Богом» та праці з дітьми. Окрім того, у Львові вони провадять елітний виховний заклад, що ним є ліцей-гімназія імені митрополита Андрея і архімандрита Климентія Шептицьких та «Родинний дім», у якому виховуються діти-сироти.

Останніми роками їхня історія в особливий спосіб стала предметом зацікавлення окремих церковних дипломатів, оскільки один з отців Салезіян, о. Степан Чміль, який разом з іншими своїми співбратами служив для нашого люду у Аргентині, взяв активну участь у духовній формації теперішнього Папи Франциска. Про цей факт Папа відкрито говорить при кожній зустрічі чи то з українським єпископатом, чи то з вірними. Окрім того, о. Степан був одним з трьох єпископів, яких патріарх Йосиф 1 квітня 1977 року таємно хіротонізував у монастирі св. Теодора Студита «Студіон» у Кастельгандольфо біля Риму. Він також з огляду на чеснотливість життя є кандидатом на беатифікаційний процес.

Вже цих фактів вистачить для того, що більш докладно зацікавитися історією українських Салезіян, вже на кажу про те, що зараз була б дуже на часі окрема історична монографія. Але, звісно, так важливі дослідження вимагають часу і зусиль. Тому, щоби зацікавити усіх охочих темою ролі митрополита Андрея у виникненні східної вітки Салезіян і цим самим заохотити дослідників зацікавитися цією темою, я вирішив опублікувати кілька листів першої групи кандидатів з України, які зголосилися стати її наріжними каменями. Серед них знаходимо також пізнішого о. Степана Чміля.

Документи, що їх сьогодні представляю, мені вдалося віднайти у процесі праці з фондом митрополита Андрея Шептицького у ЦДІАУ у м. Львові. Тому, вже на самому початку висловлюю подяку дирекції і працівникам Архіву за сприяння у приготуванні цього матеріалу.

ОПИС І АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ

Архівні документи, про які веду мову, являють собою чотири листи спільного характеру, авторами яких були перші кандидати з України до східної вітки Салезіян, адресовані безпосередньо митрополиту Андрею Шептицькому. Вони знаходяться у знаному дослідникам фонді № 358, опис 1, справи 393,  394 і 395. Для того, щоби читачеві було зручніше і зрозуміліше читати згадані листи, представлю їх окремо.

Архівні документи

Листи № 1 і № 2

(Фонд 358, опис 1, справа 393, аркуш 34 і 35)

Ці листи слід трактувати як одне ціле, хоча фізично вони становлять дві окремі одиниці. Вони були написані з Villa Moglia, яка знаходиться поблизу маленького італійського містечка Chieri. На даний час ця вілла разом з церквою перебуває у запустінні і є пристановищем для вітру і птахів, а також для любителів старовини. Але на початку минулого століття вона була одним з формаційних центрів Салезіян, у якому розміщувався новіціят, де формувалися майбутні салезіянські місіонері. Згодом його було перенесено до Турину, а сама споруда опустіла.

Так ось, саме у Villa Moglia проходили свою початкову формацію перші українські салезіяни. Листи датуються 3 і 7 вересня 1936 року і, так виглядає, що вони були переслані митрополиту Андрея в одному конверті.

Авторами листа № 1 були Степан Чміль та Іван Саба, які, підписуючись, додають до своїх імен від хрещення ім`я Марія. Така практика була досить поширена на Заході не тільки серед чернечих згромаджень, але серед люду, особливо у Іспанії. У листі вони сповіщають митрополита Андрея, що 3 вересня 1936 року вони склали Святі Обіти, тобто перші Обіти у Салезіянському Згромадженні. Вони дякують йому за пам'ять та опіку, а також просять про молитву, щоб вони могли витривати у своєму покликанні до кінця своїх днів. Така форма молитовного наміру була дуже популярною серед духовенства і монашества як перед війною, так і в часи підпілля. У її основі стоїть розуміння монашого покликання як процесу неустанної боротьби з самим собою та зі світовими спокусами, у якій надважливу роль відіграє Божа ласка, про яку слід постійно просити у молитві.

Користаючи з нагоди інші кандидати з України до Салезіян вирішили також написати митрополиту Андрею про себе, оскільки він дуже цікавився обставинами їхнього життя і перебування. Мабуть з технічних причин, свого листа вони написали кілька днів пізніше.

У своєму листі № 2 вони сповіщають митрополита Андрея, що 4 вересня 1936 року вони розпочали новіціят і надіють через рік стати повноцінними членами товариства Салезіян та за прикладом їхніх двох співбратів скласти монаші обіти. Вони також просять про молитву і дякують за підтримку. Але, дуже цінним у цьому листі, зрештою як і в усіх інших листах, є те, що вони подають свої імена і прізвища.

Лист № 3

(Фонд 358, опис 1, справа 394, аркуш 3)

 У цьому листі, який датується 1 січня 1937 роком, українські Салезіяни першочергово вітають митрополита Андрея з Різдвяними Святами. При цьому, використовують нагоду, щоб розповісти йому про своє життя.

В першу чергу вони дякують йому за надіслану літературу українською мовою. Хоча вона їм була потрібна для катехитичних цілей, то як стверджують, вона їм знадобиться для того, щоби не забувати рідної мови, оскільки кількарічне перебування у чужому середовищі давалося в знаки. Зрештою, це видно і по стилі листа, у якому вони вже з трудністю будуть речення і підбирають відповідні слова.

У цьому листі вона також згадують і про приїзд до них владики Миколая Чарнецького, який завернув до них по дорозі з Риму до Парижу. Згідно попередніх домовленостей владика повинен був у них відслужити візантійську Літургію  українською мовою, і, як виникає з листа, настоятелі дому до цього готувалися. Та в силу певних обставин він не зміг відслужити її, а обмежився коротким візитом, в часі якого розповів їм про стан справ в Україні, Церкві, а також про слабе здоров`я митрополита Андрея.

Згадка про відвідування владикою Миколаєм Чарнецьким українських Салезіян у новіціяті у Villa Moglia є дуже вагомим фактом і аргументом. Він бо підсилює твердження згадуваного раніше о. Кирила Королевського, який писав, що саме владика Миколай був ініціатором утворення східної вітки Салезіян.

З листа № 3 відчитується також усвідомлення, що надходять тяжкі часи. Тому, українські Салезіяни пишуть, що у своїх молитвах проситимуть Господа, щоби дарував довге життя митрополиту Андрею і щоби саме під його проводом Церква і Український Народ міг ці часи пережити.

Під листом підписуються усі кандидати з України, які увійшли до так званої першої групи українських Салезіян. Усіх же перед Другою Світовою війною їх було чотири. Перша прибула до Італії у 1932 році, друга – у 1937 році, третя – 1938 року і четверта – у 1939 році. Прибуття кандидатів з України, а опісля їх формація з майбутнім призначенням для праці УГКЦ було офіційно погоджене з Генеральною Курією Салезіян 1 листопада 1932 року.

На жаль, так сталося, що воєнні лихоліття не дозволили Отцям Салезіянам повернутися після формації в Україну. Вони стали місіонарями для наших вірних в Аргентині, а також провадили Малу Духовну Семінарію в Римі, з якої вийшло немало священиків, які до сих пір служать в різних куточках, де діє наша Церква. Щойно на початку 90-х років минулого століття вони змогли повернутися в Україну і тут з чистого листка на рідній землі продовжувати справу святого Івана Боско.  

Нехай ось цей маленький матеріал стане моєю скромною вдячністю Отцям Салезіянам за їхню працю та посіє бажання стати на дорогу салезіянського покликання у молоді серця українських хлопців та дівчат.

Лист № 4

(Фонд 358, опис 1, справа 395, аркуш 3 і 4)

Цей лист датується 2 січня 1938 року і був надісланий митрополиту Андрею як привітання з нагоди Свят Різдва Христового, які наближалися. Окрім святочних побажань і запевнення про молитовну пам'ять українські Салезіяни називають себе у листі дітьми митрополита Андрея з далекої чужини, що свідчить про їхній дуже тісний, принаймні особистий зв'язок з його особою. До того ж, самого митрополита вони звуть «Отцем всіх дітей України». Це дуже глибоке окреслення постаті митрополита Андрея, яке вказує на те, що у свідомості багатьох людей він поставав передовсім як захисник та опікун дітей, особливо сиріт, для яких спеціально по усіх можливих закутках створював дитячі приюти, що звалися «захоронками» або «сиротинцями».

ТЕКСТ ЛИСТІВ

Лист № 1

+

Ісусе люблю Тебе,

Хай прийде Царство Твоє!

Ваша Ексцеленціє!

В найдорощих хвилинах в нашому житті бажаємо поділитися радістю з Вашою Ексцеленцією. Нині 3 вересня 1936 р. нас двох зложили Святі Обіти в Салезіянському Товаристві.

Просилиб ми Вашу Ексцеленцію уділити для Своїх все люблячих синів святе Благословення, аби ми могли видержати в нашому святому покликанні аж до кінця життя.

Сердечно дякуючи Вашій Ексцеленції за свою доброзичливість оглядом Своїх далеких синів, остаємося з правдивою пошаною.

Степан Марія Чміль

Іван Марія Саба

Салезіяни         

Villa Moglia, 3.IX.[19]36 + (року Божого – ред.)

Лист № 2

+

Ісусе люблю Тебе,

Хай прийде Царство Твоє!

Ваша Ексцеленціє!

Також і ми чотири Українці, як і наші товариші, ще за оден рік будем Салезіянами, бо доперва 4 вересня вступилисьмо на новіціят.

Як Ваша Ексцеленція не забуває наших двох товаришів, так і на нас хай деколи згадають з далекої Вітчити України.

Поздоровляючи Вашу Ексцеленцію сердечно, обіцюємо багато молитов, та просим о св. Благословення.

Сини в Христі,

Роман Самотий

Василь Тиндало

Кудла Теодор

А[вгустин] Породько

Villa Moglia, 7/IX – [19]36/

Лист № 3

G.M.A.C.T.

Христос рождається – Славіте!

Chieri 1-I-[19]37.

Ваша Ексцеленциє,

Красненько дякуємо за листа, та за книжечки, які ми дуже радо одержали. Справді не лишень они нам придадуться до скріпленя духу, але і до вправи нашої мови, якою по чотирьох роках як перебуваємо в Італії не так плинно (вільно – ред.) вправляємо.

Сего місяця справді будем ми дуже щасливі: приїхали тут до новіціяту відвідати нас Його Екс[целенция]. Николай Чарнецкий, коли переїздили з Риму до Парижа. Хотяй не могли відправити тут у нас Св. Служби Божої, тому що зпізнилися та вже вперід були відправили в Турині, все ж таки своєю присутністю, хотяй дуже короткою, не мало справили нашим настоятелям і нам вдоволення.

Конечно хотіли наші настоятелі щоби Його Ексцеленция були лишилися у нас хотяй пару днів, та відправили Св. Службу, але се було неможливе, тому що на другий день мали бути вже присутні в Парижі. Але обіцяли вступити до нас другим разом коли будуть їхати до Риму.

Засумувало нас дуже, що Ваша Ексцеленция були так тяжко хорі. Про се ми вже вперід довідалися, та о скільки було нам можливе завсігди ми молилися за здоровля та за потреби в тяжкій апостольській праці Вашої Ексцеленциї.

Тим більше тепер слова Вашої Ексцеленциї закликали нас збільшити ще гарячіше наші молитви, щоби Всевишній задержав Вашу Ексцеленцию на потіху та скріплення нашому народові  в так тяжкі часи. Певно ще нема відповіднійшого часу на вислухання молитов, як час до котрого зближаємося: «Рождество Христове», самі Ангели з небес се нам заявили св. словами: «Слава во вишних Богу і на земли мир добрим людям».

Тому також і ми маємо велику надію, що дитятко Боже нас вислухає та дасть нам мир, любов і все, що бажаємо для Його слави.

В сей св. день не забудемо, як і в жаден день не забуваємо, молитися за Вашу Ексцеленцию, та бажаємо Вашій Ексцеленциї «Веселих Свят та щасливого Нового Року».

Рівночасно бажаємо та благаємо від Вашої Ексцеленциї Св. Благословення.

І. Саба

А. Породько

Т. Кудла

В. Тиндало

Р. Самотий

С. Чміль 

Лист № 4

+

Христос рождається: Славіте!

Фоліно 2-I-[19]38

Ваша Ексцеленциє!

При нагоді свят Рождества Христового, також і діти з далекої чужини сьогодні в дусі горнуться до Отця всіх дітей України та бажають висказати найщиріші желання «Веселих Свято Рождества Христового» та «Щасливійшого Нового Року».

Рівнож зі святочними желаннями засилаємо Вашій Ексцеленциї вінець св. молитвів (молитов – ред.) та св. Причастів, які кождий з нас складав в оден день тижня на інтенції Вашої Ексцеленциї та вінець св. молитві, які зложимо Найсвятійшому в день Його св. Рождества.

Просимо о св. Благословення

Вашої Ексцеленциї

завжди діти в Христі

А[вгустин] Породько

Р[оман] Самотий

В[асиль] Тиндало

Т[еодор] Кудла

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 18:29

      Р. S. От у Вікіпедії знайшов, зокрема, таку інфу. Тобто, що у с. Сартана (недалеко Маріуполя) була збудована нова ГРЕЦЬКА церква Святого Георгія (2005 р.) – за активної участі Маріупольської

    • velovs@ukr.net | 22 жовтня 2019, 17:51

      А, може, в Маріуполі є? Як відомо, це місто було засновано і заселено, переважно, етнічними греками, яких царський уряд виселив з Криму...

    • ukrlem | 22 жовтня 2019, 16:15

      Назовіть хоча одну грецькомовну громаду на сході України будь ласка. Хоч одну!

    • ukrlem | 22 жовтня 2019, 16:11

      Ой так, так 12 листопада!!! Які ви професйонали.

    • Ігор Затятий | 22 жовтня 2019, 14:28

      Під гаслом: "Згинь нечисть!"

    Популярні статті місяця