Софійський собор у Стамбулі: сьогодні - музей, завтра - мечеть?

29 червня 2017, 12:45 | Релігієзнавство-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Керстен Кніпп, Олена Перепадя

"DW.COM", 26 червня 2017 року

Багато що свідчить про те, що музей Ая-Софія у Стамбулі уже зовсім скоро використовуватиметься як мусульманський храм. Під час Рамадану там уже другий рік поспіль читали Коран.

Софійський собор у Стамбулі
Софійський собор у Стамбулі

Протест був гострим. Під час Рамадану турецька ісламська громада Diyanet організувала читання Корану та мусульманські молитви у Софійському соборі Стамбула, який після свого зведення майже ціле тисячоліття діяв як християнський храм, а в часи Османської імперії був найбільшою мечеттю в світі. Уже другий рік поспіль турецьке телебачення транслювало наживо мусульманські молитви та читання Корану в будівлі, яка останні 80 років є музеєм.

Цей крок відразу засудив уряд Греції. "Собор Святої Софії належить до світової культурної спадщини ЮНЕСКО, - йдеться у поширеній грецьким МЗС заяві. - Спроба читанням Корану перетворити собор на мечеть є зневагою до міжнародної спільноти, яка повинна на це відреагувати". Відповідну критичну заяву поширила й Конференція європейських церков.

Турецькі націоналісти справді вже тривалий час намагаються перетворити музей на мечеть, незважаючи на історію зведення та релігійного використання храму. У 537 році візантійський імператор Юстініан розпорядився звести в Константинополі величний християнський храм, який діяв майже тисячоліття. Після того, як у 1453 році Константинополь захопили турки, вони стали відправляти у Соборі Святої Софії мусульманські обряди та перетворили його на мечеть. З часом там добудували чотири мінарети, а купол сягнув висоти у 56 метрів.

Культурний шок

Майже 500 років храм діяв як мечеть. У 1935 році засновник Турецької республіки Мустафа Кемаль Ататюрк розпорядився відкрити у будівлі храму музей - на знак своєї рішучості перетворити глибоко мусульманську країну на світську державу. З цією метою він скасував у країні найвищі релігійні та політичні інституції ісламу, халіфат та султанат як форму правління.

Свята Софія

Свята Софія

 

Ататюрк ніколи не приховував свого ставлення до релігії. Він вважав, що іслам віддалив турків від їхньої первинної ідентичності. "Через це турецька нація прирівнялась до націй, які вивчають на пам'ять Коран, не розуміючи у ньому жодного слова, і як наслідок - втрачають пам'ять", - казав Ататюрк. 

"Важкі спогади"

Радикальне перетворення Османської імперії у світську державу в 1923 році до цих пір болюче сприймається багатьма турками. Сучасний турецький письменник Орхан Памук пише у своїх спогадах "Стамбул", що навіть у світських родинах, як от його, спогади про османсько-ісламські часи панували й після заснування Турецької республіки. "Сумні свідчення культури, що помирала, були всюди", - згадує про свої юнацькі роки письменник, який народився у 1952 році.

"Прагнення європеїзації, здається, було менш обумовлено потягом до модернізації, а більше бажанням якнайшвидше позбавитись болючих спогадів та обтяжливих решток імперії. Так після смерті коханої людини позбавляються її одягу, прикрас чи фотографій, щоб не силувати себе спогадами", - написав Памук.

Меланхолія та зловживання

Цей частково прихований, частково відкритий біль сьогодні й використовують радикальні націоналістично-ісламістські кола. Бажання повернутись до ісламу, який дедалі більше посилюється в суспільстві й у своєму екстремістському прояві прагне встановлення халіфату, уже давно став м'ячем у грі політичних партій у Туреччині.

Засновник Турецької республіки Мустафа Кемаль Ататюрк

Засновник Турецької республіки Мустафа Кемаль Ататюрк

 

Спочатку дискусію про Собор Святої Софії розбурхали ультранаціоналістичні угруповання. Згодом дискусію підтримала права Milliyetci Hareket Partisi - "Партія націоналістичного руху". Зі своїми вимогами вона навіть склала конкуренцію Партії справедливості та розвитку (AKP) президента Реджепа Таїпа Ердогана - обидві партії усіма силами добивались голосів консервативних виборців.

У 2013 році Національний турецький союз студентів започаткував кампанію зі збору підписів для використання Софійського собору як мечеті. Акція завершилась 29 травня 2014 року - у річницю взяття Константинополя турками-османами. На тлі кампанії тоді висловився член АКР та віце-прем'єр Бюлент Аринч: "Ми дивимось на сумну Ая-Софію та благаємо Бога, щоб скоро настав той час, коли вона посміхнеться". А посміхнетьcя Ая-Софія, на його думку, тоді, коли у ній знову звучатимуть мусульманські молитви.

Уже багато років поспіль за повернення до мечеті виступає й Анатолійський молодіжний союз. Його стамбульський голова в червні 2014 року заявив німецькому виданню Der Spiegel, що будівля є не тільки символом Стамбула, а й "символом ісламського завоювання Константинополя у 1453 році, і наше завдання - охороняти цей ісламський спадок та передати його наступним поколінням. Свята Софія повинна знову стати мечеттю!"

Порожні мечеті? 

Цей погляд, здається, розділяє й турецький уряд. На закиди з Греції щодо читання в храмі Корану він відреагував доволі різко. "Замість того, щоб привітати турецький народ з Рамаданом та "Ніччю могутності", грецьке міністерство закордонних справ вирішило спотворити читання Корану та заклик до мусульманської молитви", - заявили 23 червня в турецькому МЗС.

Однак такої позиції AKP дотримувалась не завжди. Голова партії, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган кілька років тому під час дискусії щодо Собору Святої Софії мав зовсім іншу думку. Ті, хто вимагає відкрити в соборі мечеть, заявляв він тоді, повинні спочатку попіклуватись про те, щоб інші мечеті Стамбула наповнились віруючими мусульманами.

Система Orphus
Рейтинг
0
0

Останні коментарі

  • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 13:10

    А хто підкаже, митрополиту Онуфрію було надіслано офіційне запрошення на святкування як предстоятелю Церкви чи він поїхав як архієрей московського патріархату?

  • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:58

    «За доблесну працю» на чию користь?

  • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:23

    Українського патріархату??? А де Ваш український патріарх?

  • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:13

    Дайте, будь ласка, посилання на слова патріарха Філарета, де він називав "громадянська війна"? Просто цікаво. Наперед дякую!

  • netoy_gaidamak | 23 липня 2017, 11:02

    Та у нього якісь напливи склерозу, то два місяці назад казав що там таки "громадянська" війна - а тепер говорить що там війна з росією. Наша держава на офіційному рівні весь час мовчить про

Популярні статті місяця