Представленість християнських конфесій в Інтернеті

Нові засоби зв’язку, небачена оперативність світової комунікації, стрімка зміна швидкості і можливостей сприйняття інформації – всі ці процеси у сфері комунікацій, що бурхливо розвиваються, змушують християнську церкву осмислювати нові напрями і форми своєї місіонерської діяльності в сучасному світі.

Зараз все суспільство переживає грандіозне культурне і антропологічне зрушення в моделях спілкування, коли небачене прискорення породжує потребу в спогляданні як компенсаторній реакції. У цій ситуації церква часто бере на себе відповідальність за збереження сенсів, освоюючи нові медійні технології [6].

Перед православною церквою зараз стоїть завдання охопити своїм впливом не лише парафіян, а й усі можливі інші цільові групи, які можуть стати частиною церкви [12, с. 65]. Церква активно намагається донести свою позицію до віруючих.

Якщо православна церква не цікавилася аудиторією Інтернету на початку його розвитку, то зараз, коли понад 10% населення України, спілкуються за допомогою Інтернету, вона почала приділяти цьому засобу комунікації особливу увагу (вслід за папою римським патріарх Московський організовує телеконференції та спілкування в Інтернеті у режимі реального часу) [12, с. 67].

Інший приклад, патріарх Московський Кирил у 2010 р. благословив відкриття офіційного відеоканалу РПЦ на відеоресурсі Youtube. Він заявив, що канал покликаний наблизити слово боже до життя сучасної молоді. Презентація каналу РПЦ відбулася у рамках четвертого міжнародного фестивалю “Віра і слово” у Москві. Патріарх зазначив: “ми робимо це лише для того, щоб наблизити до життя сучасної, особливо молодої людини слово боже, божественну мудрість, божественний закон, який є законом життя… Youtube – це помітне явище у сучасному культурному житті. Сотні мільйонів людей користуються цією системою для того, щоб отримувати інформацію через Інтернет, через свої персональні комп’ютери. І дуже важливо, що якраз у цій системі зараз виникає церковне представництво” [7].

Всі великі православні церкви в Україні мають офіційні сайти. Також в Інтернеті мають свої сайти деякі православні монастирі, навчальні заклади, громадські організації, газети та журнали. Наприклад, зараз доступними є сайти Інтернет-журналів “Київська Русь” (у якому акцентується увага на розвитку православ’я за межами слов’янських країн), “Амвон”, “Православне слово”, православного огляду “Віра і життя”, православних новин за тиждень “Седміца” та ін. [22].

Не зважаючи на зростання ролі віртуального чинника православ’я в Україні, на думку О. Сагана, не повністю усвідомлює можливості цього фактора, характеризуючи його як псевдокультурне та бездуховне явище. Головною причиною такого становища в українському православ’ї є традиція існування державної церкви, яка зорієнтовує православне духовенство на прагнення максимально залучити державний чинник до розвитку конфесії. Це досить чітко можна простежити у виступах практично всіх предстоятелів православних церков [11, с. 204].

Дещо інша ситуація прослідковується у католицизмі. Особливим зрізом комунікаційної системи тут є розгалужена і досить плідна діяльність щодо використання найсучасніших засобів комунікації та винесення цієї теми на загальний огляд (через щорічні звернення папи з приводу Всесвітнього дня комунікації, апостольські повчання, енцикліки та ін.).

Католицька церква чітко визначила своє бачення мети й завдань суспільного спілкування. Насамперед вона оцінює позитивний бік діяльності медіа: ”У наш час дивовижного поступу засобів комунікації найбільшою й найціннішою їхньою допомогою людям стає те мереживо зв’язків, що його ці засоби сплітають між народами й культурами” [3, с. 307]. Зараз для католицької комунікації дуже багато важать нові технології й засоби зв’язку, які уможливлюють широкий доступ до знання, до вчення й Переказу, до слів Святого Письма, до настанов учителів духовності, до історії й традиції місцевих церков, чернечих орденів та світських установ.

Про значення мас-медіа йдеться в душпастирській інструкції Папської Ради у справах соціальної комунікації “Communio et Рrogressio” (Єдність і поступ) [15, с. 34]. Засоби комунікації сприяють діалогові у самій католицькій церкві, допома¬гають пізнати погляди і життєві настанови сучасників. Таким чином, крім тради¬ційних засобів, таких як свідчення життя, вивчення Катехізису, особисті контакти, народна побожність, літургія та інші релігійні церемонії, католики для справи євангелізації та катехизації застосовують у своїй діяль¬ності мас-медіа [8, с. 19].

Одне із провідних місць серед неканонічних засобів передачі релігійної інформації у католицизмі займає Інтернет [4, с. 12].

У 2002 р. папа Іоан Павло ІІ у посланні з нагоди Всесвітнього дня комунікації особливу увагу звернув на значення та місце Інтернету у системі католицької комунікації. Він наголосив, що католицька церква ставиться до цього нового засобу комунікації із впевненістю. Як і всі інші засоби спілкування, він є тільки знаряддям, але ніяк не само¬ціллю. Інтернет, якщо фахово його використовувати й усвідомлювати всі його сильні та слабкі сторони, може допомогти у справі євангелізації. Насамперед, постачаючи інформацію та пробуджуючи зацікав¬лення, він дає можливість ознайомитись із християнським посланням багатьом людям – особливо молоді, для якої кіберпростір дедалі частіше стає головним вікном у світ [2, с. 420].

Інтернет допомагає у проведенні євангелізації. В його мережах є безліч інформаційних, документальних та освітніх джерел, що розповідають про церкву, її історію й Переказ, її вчення й діяльність у різних напрямах та в різних країнах. Тому очевидно, що Інтернет (хоч він ніколи й не зможе замінити того глибокого спілкування з Богом, що його дає тільки живе, літургійне життя) здатний стати доповненням і підтримкою, готуючи людей до зустрічі з Христом у спільноті й допомагаючи новонаверненим. Вже стала реальністю віртуальна участь католицьких громад і окремих вірних у богослужіннях папи римського, які відбуваються в режимі реального часу  на площі і в Соборі св. Петра у Римі. Візит глави Ватикану в Україну також супроводжувався трансляцією в Інтернеті в реальному часі [12, с. 67]. РКЦ в Україні має свій медіа-центр в Інтернеті, у якому інформація подається українською, російською, польською, англійською, іспанською та іншими мовами.

З іншого боку, наприклад, за сприянням Інтернету у жителів Латвії з’явилася можливість зробити “віртуальну сповідь”. Таку можливість надає відкритий у 2010 р. інтернет-портал [17].

Утім, використання мереж Інтернету у католицькій комунікаційній системі порушує певні закономірні й очевидні питання. Питома ознака Інтернету – це те, що він постачає віруючим майже нескінченний потік інформації, у культурі, яка живиться плинним і скороминущим, є велика небезпека того, що віруючі почнуть вважати, ніби вирішальне значення мають самі тільки факти, а не цін¬ності. Інтернет дає багато знання, але не навчає цінностей; а коли цінності залишені без уваги, то сама людина легко забуває свою трансцендентну суть, перестає користуватися екзистенційною комунікацією. Але не зважаючи на це легко побачити, що релігійній інформації в мас-медіа католики приділяють дедалі більше уваги. Причина цього полягає у все більшому інтересі до релігійного виміру людського життя –  особистого, чи суспільного [5, с. 278]. Доказом серйозного комунікаційного значення Інтернету з боку католицької церкви є спроби знайти святого покровителя Інтернету (тобто намагання наблизити до канонічного це джерело комунікації) [9, с. 55].

Серед українських католиків діяльність Української Греко-Католицької церкви є яскравим прикладом розвитку масової комунікації.
Низка греко-католицьких видань (зокрема, “Арка”, “Мета”, “Нова зоря”, “Пізнай правду”, часопис “Патріархат”, “Промінь любові” та ін.) представлена  в  Інтернеті,  в  якому  щороку  з’являється  декілька  нових греко-католицьких   сайтів  та  вдосконалюються  уже  існуючі   (у 2010 р.  в  Інтернеті  було представлено 116 греко-католицьких сайтів) [22]. Важливість Інтернету підтверджується також і тим, що керівні особи УГКЦ проводять веб-конференції в Інтернеті. Так, глава УГКЦ першу веб-конференцію провів у квітні 2006 р. [10, с. 25].

Модернізація греко-католицизму виявляється в активізації “молодіжної політики”. Молодіжні організації активно представлені в Інтернеті, що дає можливість масовій комунікації та широкому залученню нових членів. Серед таких організацій можна виділити Молодіжну комісію Івано-Франківської єпархії, Академію української молоді, Молодіжні християнські сторінки “Сарепта” та “Зустріч” та ін. [22].

На основі католицизму в Україні поступово формуються електронні інформаційні служби, такі, наприклад, як Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ). Сьогодні це одне з головних джерел інформації про релігійне життя в Україні. Його особливість серед інших полягає у тому, що це поліконфесійний проект, хоча й існує при Українському Католицькому Університеті. Релігійно-інформаційна служба постійно організовує круглі столи, присвячені темі “Релігія. Мас-медіа. Суспільство”.

Директор РІСУ Тарас Антошевський зазначає: “ми можемо формувати певні суспільно-світоглядні традиції, бо як ЗМІ ми так чи інакше впливаємо на суспільство. Скажімо, ми формуємо толерантний погляд на оточення, на інших та їхнє право вірити по-іншому” [1].

Не менш активно Інтернет використовують і протестанти. У 2010 році в Україні відбулася ціла низка конференцій присвячених взаємодії протестантських церков та мас-медіа. Найбільші із них – це конференція “Media Mobilization”, організована завдяки ініціативі Союзу молодих християн України, асоціації “Духовне відродження” та асоціації інтернет-євангелістів [13]; та конференційний форум “Дні інформаційних технологій ІТdays” (м. Дніпропетровськ), організований Церквою адвентистів сьомого дня, присвячений сучасним інформаційним технологіям. Програма форуму передбачала ознайомлення учасників із історією та тенденціями розвитку сучасних інформаційних технологій, навчання можливостям оформлення інформації, розкриття есхатологічної ролі інформаційних технологій, пояснення перспективи служіння та поширення Євангелія за допомогою мас-медіа та ін. Учасники форуму ініціювали організацію адвентистських інтернет-євангелістів [13].

За допомогою Інтернету дублюється інформація друкованих періодичних видань. Така ситуація дає можливість брати активнішу та масову участь у релігійних комунікаційних процесах. В Україні більшість протестантських церков мають офіційні сайти в Інтернеті. Найактивніше розвинені електронні ресурси в Української Лютеранської Церкви, Реформатських церков, Євангельських християн-баптистів, п’ятидесятників, харизматів, АДС, Церкви Христа та ін. [22].

З наведених прикладів видно, що протестантські деномінації у свою комунікаційну систему надзвичайно активно включають новітні засоби передачі інформації, поряд із використанням традиційних. Саме мобільність протестантської комунікаційної системи, у порівнянні із католицькою та особливо православною, робить її зараз інтенсивною та прилаштованою до змін у сучасному світі. Догматична особливість протестантизму – особисте звернення кожного віруючого до Біблії – сприяє розвитку проповідництва та місіонерської діяльності, активізує релігійну комунікацію як між віруючими, так і між віруючими та Богом.

Ефективною формою роботи з молоддю є “Молодіжні християнські клуби і кафе” (наприклад, міжнародне християнське кафе “Тиха пристань” у Харкові [21]), на базі яких формуються нові баптистські церкви, значну кількість яких становить молодь. Часто молодіжні організації мають адреси в Інтернеті, наприклад, ЄПЦУ (Євангельська Пресвітеріанська Церква) [20], молодіжне служіння ЄХБ [18], молодіжне служіння “Іоанн” [19], студентська молодіжна спільнота м. Львова [23] та ін.

Отже, не маючи власної традиції священства, настільки розви¬нутого культу, як у католиків і особливо – православних, прак¬тично не маючи власного релігійного мистецтва, протестанти переконані в тому, що з Богом можна спілкуватися багатьма спосо¬бами, знаходячи форми вираження своєї віри в контексті сучасної культури. Протестанти вважають можливим запропонувати людині Євангеліє в доступній, близькій їй формі. Нерідко це спричиняє появу дуже спрощених моделей євангелізації, і розуміється як спроба йти за людиною, з огляду на її досвід, її культуру, інтелект, смак, душу. Але форма і зміст перебувають у діалектичній єдності. Якщо форма не сакральна, зміст втра¬чає свою сакральну складову, але саме вона є головним зміс¬том релігії. Хоча якщо стосунки з Богом споконвічно задані, як вважають протестанти, якщо їх не потрібно встановлювати і зміцнювати, то ні складний культ, ні обряд, ні культове мисте¬цтво не потрібні.

Отже, християнські конфесії об’єднує прагнення використовувати у своїх цілях мас-медіа. Т. Андрошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України, наголошує: “ми констатуємо покращення роботи церковних інформаційних служб. Знаємо, що й самі провідники Церков почали до цієї справи ставитися з більшою повагою. І це не було викликано лише тим, що потрібно оперативно реагувати на закиди суспільства, хоча і це вагомий чинник. Мені здається, що Церкви свідомо починають значно конструктивніше ставитись до ЗМІ, вбачають в них силу, яку можна використати на користь місіонерству, євангелізації, особливо в служінні з молоддю, інтелігенцією тощо” [1].

Мас-медіа спричиняють значний вплив на конфесійні комунікаційні системи християнства, але цей вплив у конфесіях не однозначний. Найяскравіше він виявляється у протестантизмі та католицизмі; православна церква досить помірковано використовує сучасні засоби передачі інформації. Зараз канонічні індивідуальні та візуальні аспекти поклоніння уже не здаються задовільними. При високих швидкостях електронних комунікацій більше неможливі лише візуальні засоби осягнення світу; вони надто повільні, щоб бути своєчасними чи ефективними.

Звертаючись до сучасного стану християнської комунікаційної системи слід наголосити, що тут одночасно відбуваються кардинально відмінні процеси. З однієї сторони, Інтернет дозволяє пришвидшити обмін релігійною інформацією, збільшити аудиторію, розширити ареал християнської комунікації. Але з іншої сторони, інтенсивне використання Інтернету стає причиною десакралізації релігійного слова, руйнування канонічних особливостей християнського спілкування, виникнення у віруючих відчуття розгубленості, своєрідної духовної кризи.

ЛІТЕРАТУРА:
1.    Директор РІСУ Тарас Антошевський: «Церкви починають значно конструктивніше ставитись до ЗМІ» // http://novomedia.org/node/1205
2.    Іоан Павло ІІ, папа. Інтернет – новий форум для проголошення Євангелія. Папські послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації. 2002 // Церква і соціальна комунікація: Найголовніші документи Католицької Церкви про пресу, радіо, телебачення, інтернет та інші медіа / Упорядник і наук. ред. М. Перун. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004.
3.    Іоан Павло ІІ, папа. Соціальна комунікація і поширення солідарності та братерства між країнами й народами. Папські послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації. 1988 // Церква і соціальна комунікація: Найголовніші документи Католицької Церкви про пресу, радіо, телебачення, інтернет та інші медіа / Упорядник і наук. ред. М. Перун. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004.
4.    Кисилев Г. С. Постмодерн и христианство // Вопросы философии. – 2001. - № 12.
5.    Массовая культура: Учебное пособие / К. З. Акопян, А. В. Захаров, С. Я. Кагарлицкая. – М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004.
6.    На якій мові християнство може говорити з сучасним світом? Роздуми учасників круглого столу в КЦ «Покровські ворота» // http://www.christusimperat.org/uk/node/15278
7.    Патриарх Кирилл благословил Youtube // Газета по-киевски // http://mycityua.com/news/world/2010/10/11/191910.html
8.    Перун М. Церква в системі соціальної комунікації // Соціальна комунікація: виклики ХХІ століття. – Львів, 2005.
9.    Релігійна панорама: Інформаційно-аналітичний журнал. - № 11, 2002.
10.    Релігійна панорама: Інформаційно-аналітичний журнал. - № 6, 2006.
11.    Саган О. Православна ортодоксія у світі релігійного постмодерну / Християнство доби постмодерну: Колективна монографія. – К., 2005.
12.    Свистунов С. Глобальні трансформації християнства доби постмодерну / Християнство доби постмодерну: Колективна монографія. – К., 2005.
13.    Христианская конференция – Дни информационных технологий ITdays // 1.0http://www.cnlnews.tv/2010/03/29/conference
14.    Христианская конференция Media Mobilization // http://mediamob.org.ua/ru/khristianskaya-konferentsiya-media-mobilization
15.    Церква і соціальна комунікація: Найголовніші документи Католицької Церкви про пресу, радіо, телебачення, інтернет та інші медіа / Упорядник і наук. ред. М. Перун. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004.
16.    Церковь и Интернет: Понтификальный Совет по средствам массовой коммуникации // http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/katholic/Article/ChurIntern.php
17.    http://vidgolos.com/14801-katolikam-zaproponuvali-spovidatisya-po-telefonu.html 20/03/2010
18.    http://www.cyouth.info
19.    http://www.ioann.dn.ua
20.    http://www.molod.epcu.org.ua
21.    http://www.pages.ivillage.com
22.    http://www.risu.org.ua
23.    http://www.utj.org.ua

Про автора: Петрушкевич Марія - кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри гендерних досліджень Національного університету "Острозька академія"

Петрушкевич М.

"Культурологія в НаУОА", б.д.