Останні новини
На Полтавщині вандали побили вікна в каплиці УГКЦ | 16 грудня 2019, 10:28 | Скандали, кримінал, адмінпорушення |
УКУ зібрав рекордну суму на щорічному благодійному вечорі у Києві | 16 грудня 2019, 10:07 | Теологія і релігійна освіта |
У США хочуть покарати Росію за утиски віруючих на окупованій території України | 16 грудня 2019, 09:45 | Міжнародні відносини |
У Караганді відбулася інтронізація адміністратора для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії | 15 грудня 2019, 18:17 | Українці поза Україною |
Порошенко: у 2020 році ще декілька Помісних Церков визнають ПЦУ, а РПЦ опиниться в ізоляції | 15 грудня 2019, 13:27 | Релігія і політика |
Точка зору
11 грудня 2019, 10:18 | Інтерв'ю |
В Естонії вони називаються дуже чітко — Московський Патріархат
Про «естонську модель», кількість православних в Естонії у різних юрисдикціях, естонський досвід переходів парафій і офіційну назву ЕПЦ Московського патріархату – в інтерв'ю зі священиком Естонської Апостольської Православної Церкви (Константинопольський патріархат) Айваром Сарапіком
9 грудня 2019, 14:09 | Колонка Дмитра Горєвого |
Останні рішення Синоду ПЦУ відновлюють давні Літургійні практики
Синод ПЦУ на своєму останньому засіданні схвалив два дуже важливих рішення. Перше – про виключення з тексту Літургії тропаря 3 години. Друге – про скасування єктенії про оголошених (оглашенних). Що це значить і чому це важливо?
Останні фото і відео
Релігієзнавчі студії
16 жовтня 2019, 15:09 | Релігієзнавчі студії |
Середньовічний монастир у Галичі: від св. Пантелеймона до св. Станіслава
Проблематика вивчення середньовічного Галича знайшла своє відображення у найрізноманітніших галузях історичної науки. Проте, однією з найцікавіших та малодосліджених видається нам тема церковного життя столиці Галицької землі.
4 жовтня 2019, 14:02 | Матеріали конференцій |
Томос про автокефалію Української Церкви та проблема її єдності
Доповідь на Міжнародному семінарі Українського християнського академічного товариства «Моделі єдності Київської Церкви: на шляху відновлення сопричастя»
Релігійне краєзнавство
19 жовтня 2019, 09:00 | Релігійне краєзнавство |
Блищиводи: озера, краєвиди та ікони
Тим цінніші є ці дві ікони, збережені у Блищиводах. На них є підпис Буцманюка, рік написання, а також імена селян які замовили ці ікони для церкви – Анни і Олекси Вольських.
25 серпня 2019, 13:18 | Більшівці |
|
Більшівці: святе місце з кривавим минулим
Неподалік від Галича, який за княжих часів був столицею руських земель, а тепер є районним центром в Івано-Франківській області, у межиріччі річок Гнила Липа і Нараївка розкинулося мальовниче селище Більшівці, історія якого сягає тисячоліть.
Краєзнавство-дайджест
5 грудня 2019, 10:59 | Краєзнавство-дайджест |
|
Золота галицька провінція: Забутий костел при дорозі в Березині
Коротка історія і світлини забутого костелу в с. Березин на Львівщині
26 листопада 2019, 20:57 | Краєзнавство-дайджест |
|
Ліки для тіла і душі, або секрети каплиці Косми і Дам’яна
Гуляючи вулицями, ми раз-по-раз натрапляємо на будівлі, які викликають захоплення і дивують величчю форм, грандіозністю задумки. Сказане стосується й храму Косми і Дам’яна УГКЦ, що на Лисенка, 45.
15 листопада 2019, 10:28 | Краєзнавство-дайджест |
|
Голоси села і факти – історія однієї (не)забутої каплички
Поздяч (українська назва; з 1977 року місцевість перейменовано на Лешно – ред.) – це гарне село, розташоване у ґміні Медика перемиського повіту. Тут переважають охайні краєвиди: зграбні хатинки з квітчастими городами по обидва боки дороги, дерева, плотики, велика дерев’яна церква з другої половини XVIII століття, яка сьогодні служить за римо-католицький костьол.
Посилання від партнерів
Ангел без крил чи людина, яка навчилась літати. 8 цікавих фактів про художника-монументаліста Юліана Буцманюка
Євген Гулюк
У товстелезній книзі Історії та Життя, яка пишеться ось уже кілька тисяч років, є один допис, зроблений філігранним і дуже акуратним почерком. Стосується він видатного українського художника-монументаліста Юліана Буцманюка. Останній народився на Львівщині, а відтак і без Львова його життя уявити складно. Враховуючи талант митця, а також його безцінний внесок у розвиток української культури, хочеться сподіватися, що світогляд українця також важко уявити без обізнаності з роботами Буцманюка. 3 липня 1885 року художник народився. Використаємо цей привід, аби сказати про нього кілька слів.
Юліан Буцманюк. Фото з http://photo-lviv.in.ua
Сумне і щасливе синівство. Юліану Буцманюку ледь минув рік, коли помер його батько. Незабаром померла також і мама. Хлопець залишився сам і вже від малечку відчув справжній смак життя. Він мусив не тільки пізнавати світ, як це роблять більшість дітей у такому віці, а вже вчитися виживати та шукати собі місце. На щастя хлопця, йому трапилися хороші вчителі, які у всіх значеннях цього слова, стали для нього другими батьками. Тадеуш Рибковський та Модест Сосенко не тільки ділилися теоретичними напрацюваннями з талановитим юнаком, але й постійно дбали, аби отримані знання та вроджені навики той зумів розвинути на практиці – за роботою. Ще одним батьком для Буцманюка став митрополит Андрей Шептицький. Він не тільки підтримував митця порадою, а й організовував та фінансував його навчання.
Модест Сосенко. Автопортрет , 1915 р.
Казковий Краків. З ініціативи та за фінансової підтримки митрополита Андрея і за сприяння Модеста Сосенка, Юліан Буцманюк навчався у Кракові – в академії мистецтв. Там трапилося дві речі, які мали велике значення для його подальшої творчої діяльності. По-перше, у 1912 році він брав участь у реставрації Марійського костелу – неймовірно красивої памятки у самому центрі Кракова. По-друге, митець отримав нагоду попрацювати якийсь час у відомій вітражній фірмі Г. Желенського, яка навіть для Львова виготовила багато зразків (вітражі у вірменському соборі, Успенській церкві і ін). Багато майстрів у той час могли лише мріяти про подібні штрихи у біографії.
Марійський костел. Фото з https://www.pinterest.com/pin/393572454929231053/
Рідний Львів. У Львові Юліан Буцманюк асоціюється із одним цікавим, але мало знаним львів’янам місцем. Разом із професорами Тадеушем Рибковським та Юліаном Макаревичем він розмалював головний читальний зал бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. У роботі реалізовано неймовірно цікаву ідею – символи чотирьох факультетів, з яких розпочинався університет (філософський, медичний, теологічний, юридичний). Ансамбль доповнюють зображення книг, а також латинські й грецькі цитати з античних та середньовічних мислителів. Є свідчення, що митець виконував окремі дрібні малярські роботи у латинській катедрі. Також його художні полотна зберігались у національному музеї імені Шептицького, але були свідомо знищені представниками радянської влади у 1952 році.
Фрагмент розпису головного читального залу НБ ЛНУ. Фото з https://humaniora.ucu.edu.ua/news/nezabutnya-mandrivka-v-ukrayinskyj-gogvorts/
Ідеальне місто Жовква. У Церкві Серця Христового у Жовкві, якою опікуються василіани, Буцманюка запросили розписати каплицю. Важко сказати, чи очікували замовники поєднання сецесії, романтизму і “українізації” написаних автором мотивів, але у Жовкві Буцманюк створив унікальні розписи. Таке поєднання сецесії та української народної традиції складно відшукати у інших місцях. Вишиванки, героїчні персонажі української історії – це далеко не повний перелік патріотичних мотивів, які майстер уміло поєднав із біблійними сюжетами. На жаль, закінчити задумане митець не встиг. У 1939 році він був змушений тікати, адже в історії цих земель починалась нова сторінка – радянська.
“Покрова” з храму Пресвятого Серця Христового у Жовкві. Фото з https://uk.wikipedia.org
Професіоналізм у всьому. Юліан Буцманюк працював у маленьких селах і великих містах, що були культурними центрами того часу. У першому випадку було важливо зробити так, “як воно повинно бути”, а в другому – важко когось здивувати. Тим не менше, роботи Буцманюка всюди своєрідні, оригінальні і майстерні. Конюхи, Славське, Жовква, Львів, Краків – він ніде не давав слабинки. З іншого боку, у Буцманюку чудово поєдналися різні “мазки”. Глибоко символічна античність, або містичне одухотворене християнство, “мовою” яких він спілкувався у своїх роботах мирного періоду не заважали йому дуже точно та реалістично зображувати трагізм військових подій початку ХХ століття.
Мистецтво на службі … Характерні для творчої діяльності Буцманюка патріотичні мотиви знайшли вираження у подіях після 1914 року. Коли розпочалась Перша світова війна, Буцманюк записався у легіон Українських Січових Стрільців. Попри небезпеку, яка панувала довкола і військові дії, головною зброєю Буцманюка надалі була творчість. Він працював фоторепортером і збирав та фіксував інформацію, яка стосувалась діяльності згаданої військової структури. Пізніше на основі матеріалів Юліана Буцманюка вийшла серія поштівок, присвячена Українським Січовим Стрільцям. Знаючи про здібності майстра, йому також доручили розробку символіки та відзнак легіону.
З серії про УСС. Фото з http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38366
“Час жити і час помирати”. На 20-ті роки ХХ століття припали важкі для Юліана Буцманюка часи. Після легіону він воював також в Українській Галицькій Армії. Став отаманом Армії УНР, але водночас був кілька разів поранений. У той самий час він одружився – з Іриною Чайківською. Через якийсь час дізнався, що буде мати сина. Тим не менше, на момент його народження, перебував у таборі для інтернованих у Чехословаччині.
Храм св. Йосафата у Едмонтоні. Фото з https://kyrios.org.ua
За океаном. У 50-х – 60-х роках ХХ століття Юліан Буцманюк розмалював стіни храму святого Йосафата у Едмонтоні, куди був запрошений місцевою українською громадою. На той момент він уже перебрався до Канади. Перед тим було викладання малювання у Львові довжиною у кілька років, а також Краків, Відень, Мюнхен. Крім того, у Едмонтоні Юліан Буцманюк заснував мистецьку школу-студію малярства.
Юліан Буцманюк. Фото з http://zhovkva-zamok.do.am/publ/1-1-0-35
Юліан Буцманюк сто років тому робив більше для нас та української ідеї, ніж ми сьогодні робимо для нього. Дивлячись на все перераховане вище, хотілося би щоб українці у день народження митця згадали того, хто закарбував образ України в історії.
Використані джерела:
1.Гах І. Дружба митців, зруйнована пристрастю // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/druzhba-myttsiv-zrujnovana-prystrastyu/
2.Гах І. Українські вітражі Холодного-старшого // Zbruč, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/60087
3.Заславський В. Духовне і національне у жовківській спадщині Юліана Буцманюка // Risu, 2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/31994/
4.Науменко К. Буцманюк Юліан // Енциклопедія сучасної України, 2004 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38366
5.Турчин О. Унікальні стародруки, монети і гравюри: скарби у сховищах Наукової бібліотеки Львівського університету // Дивись, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dyvys.info/2016/07/19/unikalni-starodruky-monety-i-gravyury/

Коментарі
Моніторинг ЗМІ
Гернгутська зірка | 16 грудня 2019, 09:13 | Калейдоскоп-дайджест |
|
Прямуючи вперед, вкорінені у пам’яті: 80-річчя української редакції Радіо Ватикану | 15 грудня 2019, 19:05 | Калейдоскоп-дайджест |
|
Чому законопроект 0931 є небезпечним для віруючих і свободи слова | 14 грудня 2019, 20:29 | Суспільство-дайджест |
|
Останні коментарі
- 16 грудня 2019, 09:38
Минуле людства - це (поміж різного такого іншого), зокрема, і жахлива трагедія Содома і Гоморри. Тих прадавніх міст (та всієї тієї округи), які всуціль загинули: і якраз унаслідок того, що їхні
| - 16 грудня 2019, 01:41
Проблема церковників у тому, що вони і надалі не бачать людей ЛГБТ в Україні. Хоча щороку організовуються різні заходи, щоб навіть дуже духовно засліплені особи почули і побачили, що ЛГБТ існують і
| - 16 грудня 2019, 00:53
Никакими административными процедурами, юридическими ухищрениями невозможно вопросы духовной жизни православных ограничивать формальными требованиями не связанными с их вероисповеданием.
| - 15 грудня 2019, 19:36
До речі, у цьому фільмі ("Тіні забутих предків") дійсно: були немов "воскрешені" і (неначе) отримали "нове життя" оті прадавні "тіні" - по суті,
| - 15 грудня 2019, 18:09
Ну а щодо доволі активної, конструктивної і послідовної ролі (участі) п'ятого президента в об'єднавчому процесі українського православ'я і отримання Томосу, то справді: її треба визнати і подякувати
|
Популярні статті місяця
5 грудня 2019, 08:03 | Державно-конфесійні стосунки | 12 грудня 2019, 16:16
Лідери Церков і релігійних організацій України обговорили з Президентом актуальні проблеми
23 листопада 2019, 18:57 | Національно-релігійні питання | 15 грудня 2019, 12:13
7 грудня 2019, 08:47 | Релігійні свята і традиції | 13 грудня 2019, 21:43
Святу великомученицю Катерину сьогодні вшановують християни східного обряду
25 листопада 2019, 10:24 | УГКЦ | 26 листопада 2019, 19:50
26 листопада 2019, 16:47 | Суспільство-дайджест | 29 листопада 2019, 13:18
Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти