Монастирський храм на благословенній землі

6 липня 2017, 12:43 | Калейдоскоп-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Добре, коли земля повниться святими місцями. Добре, коли створюються і будуються храми, які потім стають намоленими, а отже також святими місцями. До одного з таким місць в Обухові по вулиці Б. Хмельницького, 13 ми здійснили невеличку подорож.

Обухів, монастир

 

Монастир монахів Студійського уставу Святого Антонія Печерського Української Греко-Католицької Церкви купив у 2011 році в місті Обухів будинок із земельною ділянкою для побудови монастирського храму і для потреб монастиря.

 

А цьому передувала цікава історія. Раніше в будинку, який купили монахи, жив Григорій Прилепа з родиною. Молодша його дочка Тамара розповідала таку історію, що вони не могли 14 років продати цей будинок. У 1992 році вона поверталася з роботи і побачила біля вхідних воріт монаха. А іншого разу вона побачила його в кімнаті, він сидів за столом. Після того як вона попросила його вийти, монах пішов. Всім, кому розповідала Тамара цю історію, не вірили та називали це галюцинаціями. А коли монахи з цією родиною оформляли купівлю будинку у нотаріуса, то Тамара серед монахів побачила дуже схожого на того, що приходив до них.

 

DSCN3709

 

Вже більше трьох років в монастирському будинку, де знаходиться каплиця, проводяться богослужіння. День у монахів починається з молитви Церковного Правила о шостій годині ранку, а саме: Утрені, Святої Літургії, далі йде обідня молитва, а у вечері – Акафіст до Богородиці, Вечірня та Повечір’я.

 

Настоятелем цього храму є отець Олександр Приліп.

 

Монахи Східної Церкви дотримуються правил святих Отців Сходу і також повчань святого Теодора Студита. Преподобний Теодосій Печерський у 1060-х роках запровадив у Печерськім монастирі Студійський устав, а в греко-католицькій Церкві Митрополит Андрей в кінці 19 ст. відновив монаше життя за цим уставом.

 

Звичайно, коли розпочалося монаше життя, виникла потреба у храмі для богослужінь. Коли монастир отримав всі дозволи для забудови церкви, тоді запросили Патріарха Святослава для здійснення чину благословення та покладення першого каменю на заснування храму святого  Антонія Печерського.

 

1 квітня 2017 року блаженніший Святослав у співслужінні владик Йосифа і Теодора та багатьох священників освятив наріжний камінь на будівництво храму. Настоятель монастирського храму Олександр та монахи дуже вдячні за посвяту блаженнішому Святославові, владикам, священникам, а також Обухівському міському голові Олександру Миколайовичу Левченку за його добрі побажання для нас. Особлива подяка від служителів монастиря прихожанам та гостям, які розділили цю світлу та визначну подію.

 

DSCN3712

 

В підземному храмі, що будується, монахи хочуть зробити келію святого Антонія Печерського, який є покровителем цієї обителі.

 

Блаженніший Любомир Гузар, який нещодавно відійшов у вічність, допомагав у цьому будівництві. Біля п’яти разів він приїжджав до Обухова. Мав бесіди з прихожанами і монахами. Отець Олександр вважає, що це велика Божа ласка, що владика Любомир тут бував і молився з нами і за нас.

 

Прихожанами монастиря св. Антонія Печерського є жителі не тільки міста Обухова, а сюди приїжджають віруючі з м. Києва, м. Українки, навколишніх міст і сіл. Майже кожного дня в монастирі проходять сповіді та молитви оздоровлення у недугах.

 

В неділю при монастирі працює школа для дітей, де вивчають Слово Боже. Крім того, після Святої Літургії, отець Олександр збирає усіх бажаючих на духовні розмови, на так звану катехізацію. На цих заняттях розглядають актуальні питання теперішнього дня і навчають розуміти Святе Письмо.

 

Головне завдання для монахів студитів є молитва у спільноті і особиста до Бога, як прослава, як подяка, як прохання за єдність Христової Церкви і українського народу, за спасіння людей, за добро потребуючих і жителів нашого міста.

 

2

 

Монастирський храм відноситься до Київської Церкви Володимирового хрещення. Київська Митрополія на чолі з Митрополитом Михаїлом Рогозою в 1596 році відновила втрачену єдність з Римським Престолом. Так, згідно архівних даних, у середині 18 століття у Київському воєводстві налічувався 861 храм, а у Блацлавському – 498 храмів. У середині 19 століття царський уряд забороняє греко-католицьку Церкву. А в середині 20 століття комуністичний уряд забороняє Церкву у Західній Україні.

 

З 1946 по 1990 роки УГКЦ діяла підпільно. У підпіллі були єпископи, священники, монахи, монахині та вірні. В той час діяло 3 чоловічих та біля 10 жіночих монастирів. Одночасно монахи і монахині працювали в різних установах і поєднували служіння Богові з мирськими роботами та посадами. Наприклад, сам настоятель Олександр був і монахом, і працював економістом на заводі.

 

За словами настоятеля, після розпаду Радянського Союзу греко-католицьку Церкву було відновлено у своїх правах. Таким чином почався новий виток у розвитку греко-католицької Церкви. Не дивлячись на період заборони УГКЦ в нашій державі, в усьому світі вона стрімко розвивалася. Де живуть у світі українці, там діє УГКЦ.

 

Найбільше церковних громад припадає на Канаду, США, Бразилію, Аргентину. Багато греко-католицьких церков знаходиться у Франції, Англії, Німеччині, Польщі, Бельгії, Італії, в Іспанії та Португалії.

 

 У 2007 році отець Олександр відвідав церковні громади в Іспанії, де є багато нових греко-католицьких приходів. Недільні служби в церквах відвідує до 800 чоловік. Вже на той час в Мадриді була створена школа для українських емігрантів, яку відвідувало близько 90 дітей. В ній вивчали українську мову, історію України, релігію.

 

Таким чином УГКЦ єднає українців в цілому світі.

 

На теренах України є багато навчальних духовних закладів, де вивчаються на греко-католицьких священників, а саме: у Дрогобичі, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді та у Києві. А у Львові діє Український Католицький Університет.

 

Наприкінці нашої бесіди з настоятелем монастирського храму св. Антонія Печерського Олександром ми дізналися, що отець виріс недалеко від Почаївської Лаври, яка була діючою і в радянський час. Він часто спостерігав за монахами, які жили у Лаврі, і 9 травня 1985 року вступив до підпільного монастиря монахів Студійського уставу УГКЦ. Отець Олександр зустрічав на своєму шляху багато ієромонахів та монахів, які витримували знущання та гоніння за свою віру Богові та Церкві, за любов до України.

 

Наостанок, отець Олександр поділився інформацією про те, що в монастирській каплиці св. Антонія Печерського зберігаються мощі багатьох мучеників, а саме: Василія Великого, Онуфрія Великого, священномученика Йосафата, св. Артемона, Хризантія, Раймонда, Мартина і блаженних Пратулинських мучеників.

 

А від себе хочеться додати. Перше, на що відразу звертаєш увагу і це дуже тішить око, коли заходиш до монастирської церкви – немає помпезності та надміру золотого оформлення інтер’єру. В церкві дуже затишно, і думки линуть до духовного, а щира молитва отця Олександра надихає приходити сюди, щоб очистити душу і серце від буденності і сірості життя. Ця церква дійсно єднає, а ще і лікує духовно.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Останні коментарі

    • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 13:10

      А хто підкаже, митрополиту Онуфрію було надіслано офіційне запрошення на святкування як предстоятелю Церкви чи він поїхав як архієрей московського патріархату?

    • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:58

      «За доблесну працю» на чию користь?

    • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:23

      Українського патріархату??? А де Ваш український патріарх?

    • Andriy Burdyk | 23 липня 2017, 12:13

      Дайте, будь ласка, посилання на слова патріарха Філарета, де він називав "громадянська війна"? Просто цікаво. Наперед дякую!

    • netoy_gaidamak | 23 липня 2017, 11:02

      Та у нього якісь напливи склерозу, то два місяці назад казав що там таки "громадянська" війна - а тепер говорить що там війна з росією. Наша держава на офіційному рівні весь час мовчить про

    Популярні статті місяця