Брати Андрей і Климентій вже ніколи не покинуть свого графського маєтку...
29 липня, у день народження митрополита Андрея Шептицького, у родинному селі постав пам’ятник цим вірним слугам Божим.
У селі Прилбичах, що на Яворівщині, біля собору Пресвятої Богородиці (УГКЦ) возвели пам’ятник братам Шептицьким – митрополиту Андрею та архімандриту блаженному Климентію. Освятили його у день народження Андрея Шептицького та 110-ту річницю з дня його сходження на митрополичий престол. Службу Божу правив владика Ігор Возьняк та священнослужителі УГКЦ. До речі, досі ніде в Україні не увічнили пам’ять цих видатних релігійних діячів.
Що духовно єднає двох братів — Андрея і Климентія? Не лише те, що вони обидва були вірними слугами Божими, страдальцями за віру, патріотами України, щедрими меценатами, людьми надзвичайно скромними у побуті. Брати відмовилися від спокус світського життя. Андрея не спокусила військова кар’єра, а Климентій у віці 43 років покінчив з адвокатською практикою і, як Андрей, став монахом. Архімандрит Климентій ніби перебував у тіні свого старшого брата — митрополита Андрея, який здобув світове визнання.
Народився Климентій у 1869 році. Закінчив гімназію святої Анни у Кракові, навчався в університетах Кракова, Мюнхена і Парижа. Отримав ступінь доктора права у Ягеллонському університеті (Краків). Паралельно закінчив Інститут лісництва.
Був послом до Галицького сейму та Віденського парламенту. Написав кілька робіт з сільського господарства, очолював Галицьке лісниче товариство. У 1911 р. вступив до бенедиктинського монастиря у Байроні, перейшов у греко-католицький монастир Студійського уставу у Кам’яниці в Боснії, де приніс монаші обіти. В 1915 р. став ієромонахом. У його монастирській келії стояли лише монастирське ліжко, шафа з книгами і клячник, на якому молився перед розп’яттям.
Коли почалися сталінські репресії проти Української греко-католицької церкви, Климентій закликав священиків не погоджуватися на перехід в юрисдикцію Російської православної церкви. Надіслав у Ватикан лист з описом переслідувань, яким піддавалися греко-католики. Послання перехопили «енкавеесники», а його автора заарештували. Помер 1 травня 1951 р. у володимирській тюремній лікарні.
Архімандрит Климентій був беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ 27 червня 2001 року під час офіційного візиту Святійшого Отця в Україну. Має звання «Праведник народів світу» за порятунок євреїв у період Голокосту.
...Мешканці Прилбич пишаються своїми видатними земляками. Старожили добре пам’ятають цю родину. Те, що у селі встановили пам’ятник братам Шептицьким, велика подія не лише для них. Сюди з’їхалися прочани з усієї Західної України.
82-річна мешканка Прилбич Марія Гевало мешкає неподалік колишньої садиби Шептицьких. Каже, це були надзвичайно добрі та хазяйновиті люди.
«Тут, де зараз церква, був їхній город, — пригадує. — Навпроти — їхнє помістя. Андрей висадив цілу алею каштанів. Дуже любив квіти. Усе село ходило до нього по розсаду. Нам, дітям, дарував образки. Бідним завжди допомагав чи харчами, чи грішми».
Бабуся Ольга розповіла, що її мама бавила дітей з родини Шептицьких. «Вони дуже добре ставилися до прислужників. Ніколи слова кривого не казали, усім допомагали. Були дуже інтелігентні та освічені. Дітей вчила їхня мама Софія, яка знала кілька іноземних мов».
Викладач Андрій Цегельський приїхав сюди зі Львова разом із сестрою. Про життя Шептицьких може розповідати годинами. «Мене назвали на честь Шептицького, — говорить з гордістю. — Це дуже добре, що встановили пам’ятник у його рідному селі. Обов’язково має бути ще один — навпроти собору Святого Юра».
Керівник апарату Яворівської райдержадміністрації Олег Піх не натішиться пам’ятником. «Він гармонійно вписується в ансамбль храму. Життя Шептицьких — приклад для українського народу. Вони пропагували любов та милосердя. Саме таких моральних якостей зараз нам дуже бракує. Шептицькі мали польське коріння, та все життя відстоювали права українського народу, безмежно його любили».
Над пам’ятником понад рік працював скульптор Василь Гоголь. Зробив його у вигляді піраміди, попереду якої сидять брати Шептицькі у рясах. Заввишки майже 4 метри, композиція займає близько 16 метрів квадратних. Пам’ятник зроблений із натурального каменю вапняку і важить понад 40 тонн. «Найважче було передати велич та непохитність обох постатей. Мав кілька версій. Як на мене, цей варіант найяскравіше передає величний дух Шептицьких», — зазначив пан Василь.
Владика Ігор Возьняк запевнив: Церква активно відстоює ідею звести пам’ятник Андрею Шептицькому у Львові. На жаль, у владних коридорах питання просувається дуже повільно. «Така світла для України постать, а вшанувати не поспішають, — нарікає. — Це були великі патріоти України, які безмежно любили свій народ, захищали його, оберігали».
На фото: Автор пам’ятника — скульптор Василь Гоголь. Монумент заввишки 4 метри, площа — близько 16 кв. метрів, важить 40 тонн.
Інна ГОНЧАРУК
