Будівничий православних храмів

23 травня 2011, 15:39 | Калейдоскоп-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Протоєрей Георгій ГУЛЯЄВ

"Церковна православна газета", № 9 (283) травень 2011

3 травня 2011 р. керуючий Донецькою єпархією Української Православної Церкви Високопреосвященніший митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, священноархімандрит Свято-Успенської Святогірської Лаври, відзначив свій 60?річний ювілей.

Владику Іларіона знають як будівничого православних храмів і мудрого адміністратора однієї з найбільших православних єпархій України. Владика не любить говорити про себе, вважаючи, що життя архієрея й очолюваної ним єпархії, тісно переплітаючись, і так достатньо на виду. Однак завжди хочеться познайомитися з пастирем поближче. У зв’язку з цим ми пропонуємо до уваги читачів матеріал, що розповідає про життя майбутнього архієрея ще до прийняття ним священного сану.

Родинне коріння

 

Родина майбутнього владики Іларіона походить з Холмщини — стародавньої української землі. Зараз це територія південно-східних воєводств Польщі. Предки по батьківській лінії — великі землевласники, по материнській — інтелігенція, духовенство. Рідний брат бабусі Меланії — Михайло Боровик — був дияконом. У 40?ві  рр. XX ст. у самий день Великодня його було вбито. Пізніше Польська Православна Церква причислила його до лику святих мучеників Холмських і Підляських. У сім’ї збереглася пам’ять про те, як українцям погрожували, вимагаючи прийняти католицизм. Після Другої світової війни родина Шукало втекла від погромів на Донбас. Збиралися спішно, з усього багатого господарства прихопили з собою тільки найнеобхідніше. Пізніше вдалося переселитися ближче до історичної батьківщини — у Західну Україну. У селищі Рудно, в передмісті Львова, 3 травня 1951 р. і народився Роман Шукало — майбутній митрополит Іларіон.

Практично з нуля почала облаштовуватися родина на новому місці. Але голов­не, що вони привезли з собою, — це віра в Бога і любов один до одного. Через усе життя пронесе майбутній архієрей пам’ять про батьків, про бабусю Меланію, а Турковицька ікона Божої Матері — заступниця православних українців Холмщини та Підляшшя — стане родинною святинею.

Роман Шукало з сестрами Євгенією і Надією


Віруючий радянський школяр

Як розповідають старші сестри владики Іларіона, любов до Церкви Роману прищепила бабуся Меланія. Вона жила в сусідній Тернопільській області, в Бережанах, куди дітей відправляли на час шкільних канікул: попити молока, побігати досхочу на природі, допомогти по господарству. А ще тут був храм… І щонеділі бабуся вела онука туди, до Бога. Як губка вбирав у себе Роман все, що бачив у храмі.

Це незвичайне як на ті часи тяжіння до Церкви якось не поєднувалося з образом здібного, ініціативного радянського школяра. Староста класу, лідер та організатор, він беріг свою щиру віру глибоко в серці. Однокласники та друзі дитинства запевняють, що рішення стати священиком Роман прийняв ще в юному віці, та вступити до семінарії відразу після школи не вдалося — абітурієнту не виповнилося 18?ти. Але він знайшов свій спосіб служити Богові, допомагаючи людям, підтримуючи своїх близьких.

Після школи

Цілеспрямований юнак твердо вирішив присвятити себе Богові. Але в напружені роки антирелігійної боротьби Роман беріг матір, яка, здогадуючись про його наміри, дуже переживала за молодшого сина.

Хоча школу юнак закінчив зі срібною медаллю, перша спроба вступити до Львівського університету на біологічний факультет не увінчалася успіхом. Чи то не вистачило кількох балів, чи то завадила анонімка, що прийшла з рідного селища…
У 1970 р. Роман вступає до Львівського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет. Під час навчання все частіше відвідує він кафедральний собор святого Юра, де з часом стає іподияконом Львівського митрополита Миколая.

Варто зазначити, що митрополит Львівський і Тернопільський Миколай (Юрик) — людина високої культури, чудовий богослов — справив величезний вплив на становлення духовних якостей Романа. Глибоке вивчення святоотцівської літератури, богослужбової традиції проходить під батьківським наглядом цього богомудрого пастиря. Як згадує сам нинішній владика Іларіон, митрополит Миколай під час служби цілковито поринав у молитву. Саме митрополит Миколай дає Роману рідкісну на той час релігійну літературу. Завжди жадібний до книг, володіючи крім російської та української мови польською, юнак багато читав, вивчав Передання Церкви.

Іподияконське служіння не завадило йому успішно навчатися в сільськогосподарському інституті, бути душею колективу й визнаним лідером. У 1975 р. Роман закінчує ВНЗ, отримує направлення на викладацьку посаду у Вишнянський сільгосптехнікум та одночасно в аспірантуру. Пізніше трудиться на престижній посаді начальника державної насіннєвої інспекції Бузького району на Львівщині.

І раптом несподівано для всіх перспективний молодий чоловік на самому злеті своєї кар’єри зникає з поля зору оточуючих.

На круги своя

У 1979 р. у Свято-Успенському храмі донецького селища Будьонівка з’являється нікому не відомий псаломник, який чудово читає та співає церковно­слов’янською, досконало знає устав. У вересні 1980?го цей псаломник –Роман Шукало — вступає до Одеської духовної семінарії, подавши лише атестат про середню освіту.

15 лютого 1981 р. вихованця семінарії висвячують у сан диякона і направляють на служіння у Свято-Петропавлівський собор м. Ворошиловграда (нинішній Луганськ). Дуже нелегко було тиждень служити ключарем у кафедральному соборі, а тиждень — старанно сидіти за семінарською партою в Одесі, але він ніколи не скаржився… І весь шлях, який, з волі Творця, Роман Шукало пройшов у перші 30 років свого життя, допоміг йому стати тим, ким він став.

У 1991 р. протоієрей Роман Шукало закінчує Московську духовну академію, приймає чернецтво з ім’ям Іларіон (на честь преподобного Іларіона, схимника Києво-Печерського), й рішенням Священного Синоду УПЦ направляється на єпископське служіння на Івано-Франківську кафедру. Починається його архіпастирське служіння.
Слід відзначити такі якості владики, як щедрість, працьовитість, патріотизм, любов до Бога і тверде стояння за Православну віру. Сьогодні митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, по?отцівськи працюючи, вирощує паростки на ниві духовній, щоб вони давали рясний урожай.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • qazwsxedc12 | 11 грудня 2018, 22:41

      дії РПЦ в Україні політичні тому ними цікавиться політична поліція СБУ

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:53

      Так це лише ТЕ (75 прим.), що там їм, правоохоронцям, наразі вдалося ВИЯВИТИ й, відповідно, вилучити! А скільки вже розповсюджені? А скільки ще ЗБЕРІГАЮТЬСЯ в інших місцях і схованках? Отож! І ніяк

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:45

      А от якось - аргументовано й переконливо - ЗАПЕРЕЧИТИ й СПРОСТУВАТИ цю - оприлюднену СБУ інфу і конкретний фактаж про активне використання Кремлем-ФСБ структур та окремих священнослужителів МПвУ Ви,

    • velovs@ukr.net | 11 грудня 2018, 19:28

      Р. Р. S. Вот единственное что мне не очень понятно и не нравится, так это - заметный ПОЛОНОФИЛЬСКИЙ крен в рядах и служении РКЦвУ. Тем более, что там, как хорошо известно, среди рядового священства и

    • muhamuha33 | 11 грудня 2018, 19:23

      75 примірників ! Тільки 75 !!!! Не 7500, не навіть 750 !!!! Для країни з населенням 40 мільйонів !!!! З іншого боку навіть 750 брошур вже важко підкинути, а так 75 !!! Ха-ха !!!