Дні покаяння

19.04.2011, 13:18

Вчора розпочався Страсний тиждень, коли Церква згадує останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа. Цей час через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь посту стоїть окремо як перехід від Чотиридесятниці до Христового Воскресіння.

Вчора розпочався Страсний тиждень, коли Церква згадує останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа. Цей час через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь посту стоїть окремо як перехід від Чотиридесятниці до Христового Воскресіння.

Вчора, у Великий понеділок, згадувався старозавітний патріарх Йосиф, який є прообразом страждань Христа Спасителя. Крім цього, згадується прокляття Господом смоковниці, яку він побачив на дорозі, але не знайшов на ній плодів. Безплідна смоковниця є образом лицемірних фарисеїв та всіх, у кому, незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. До безплідної засохлої смоковниці буває подібна і всяка душа людська, якщо вона не приносить духовних плодів — правдивого покаяння, молитви й добрих діл.

Сьогодні, у Великий вівторок, згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані цього дня в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, притчі про десять дів і таланти. В притчах зображається неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).

У Велику середу згадується жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері у Віфанії, в домі Симона прокаженого, і цим приготувала Христа до похорону. У цей день згадується євангельська подія, коли рада первосвящеників і книжників уже вирішила взяти Христа і вбити Його. Вони боялись, що ісус вчинить щось таке, що похитне їхній авторитет і старі підвалини їхнього життя. Тоді ж Юда удаваною турботою про бідних виявив своє грошолюбство, а потім вирішив видати Христа юдейським старійшинам за тридцять срібняків. Звершується Літургія Наперед Освячених Дарів і читається з поклонами молитва преподобного Єфрема Сирина: «Господи і Владико життя мого...»

У Страсний четвер у богослужінні згадуються чотири важливі події з життя Христа Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Євхаристії. Господь Ісус Христос уклав Новий Заповіт між Богом і людьми ціною Власної Крові. Цього дня у храмі служать Літургію св. Василя Великого, а єпископи вмивають ноги 12 священнослужителям, як це вчинив Ісус Христос дві тисячі років тому своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному. Згадується молитва Господа в Гетсиманському саду, коли Христос від душевних терпінь плакав кривавими сльозами.

Страсний четвер також називають чистим четвергом, бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи — віруючі очищають житло від бруду, а також починають пекти паски та фарбувати великодні крашанки. Цього дня звершується єпископами освячення мира.

У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження синедріоном Ісуса Христа. Це найскорботніший день для християн, тому що саме в п’ятницю Христос добровільно віддав Себе на хресну смерть заради людей. На богослужінні згадується  час, коли Ісус Христос віддав на Хресті свій дух Богу Отцю, а тайні учні Його — Йосиф Ариматейський і Никодим випросили дозвіл у Пилата та зняли з хреста для поховання Пречисте Тіло Господнє (ін. 19,8-10). У п’ятницю благоговійно виносять на середину храму святу Плащаницю із зображенням на ній померлого за нас Господа Ісуса Христа для поклоніння і цілування Його лику. Цього дня особливо суворий піст, віруючі намагаються зовсім не споживати їжі.

Основні спогади дня Великої суботи викладено у церковному молитвослів’ї: «У гробі тілом, в пеклі душею як Бог, у раю ж з розбійником, і на престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописаний». Протягом Великої суботи християни мають перебувати в мирі й спокої, пам’ятаючи, що Спаситель перебував у гробі.

У Великі п’ятницю й суботу віруючі йдуть до Плащаниці, щоб вклонитися Спасителеві.

У дні Страсного тижня віруючим належить суворо постити «заради страстей Христових», які Він перетерпів за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом християни намагаються гідно підготуватися до зустрічі з Воскреслим Христом. Також протягом Страсного тижня всі християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов’язково зробити — в будь-який день зранку, окрім п’ятниці.

Роман ІВАСІВ

"Галичина", 19 квітня 2011 року