З життя східних католицьких Церков. Зміни на верховних престолах
Життя Східних Католицьких Церков протягом останніх тижнів зазнало кардинальних перемін. В найбільших з них: Українській Греко-Католицькій, Маронітській Католицькій Церкві та Сиро-Малабарській відійшли від урядів їх очільники. Виборчі Синоди пройшли у маронітів та українських греко-католиків. Після відходу на емеритуру Патріарха Бутроса Сфеїра, главою маронітів став 71-річний єпископ Бешара Рай. А 23 березня у Брюховичах біля Львова єпископат УГКЦ обрав нового предстоятеля Київського престолу. Ним став Апостольський адміністратор Аргентинської єпархії Покрова Пресвятої Богородиці, єпископ Святослав Шевчук.
1 квітня о другій годині за індійським часом, в наслідок обширного інфаркту помер Верховний Архиєпископ Сиро-Малабарської Церкви Варкай Вітгаятгіл. Він втратив свідомість під час відправи богослужіння в каплиці своєї резиденції і був швидко доставлений в клініку Ернакулума. Однак лікарі не змогли нічого вдіяти. Єпископ-помічник Мар Боско Путур повідомив, що похорон відбудеться 10 квітня у соборі Діви Марії в Ернакулумі.
Глава Малабарської Церкви народився 29 травня 1927 року в Північному Парурі. Отримав шкільну освіту, а згодом навчався в Коледжі Святого Йосифа та Коледжі Університету Тіруванантапураму. Згодом вступив до чину Редемптористів і 2 серпня 1947р.склав обіти, а 2 червня 1954 року після філософсько-богословських студій рукоположений на священика. 1955 року відбув на навчання до Риму, де захистив докторат з канонічного права в Анджелікумі на тему «Походження і розвиток єрархії Сиро-Малабарської Церкви». Після повернення зі студій о. Варкай викладав канонічне право в семінарії Редемптористів, а також здобув докторат з філософії. З 1978 до 1984 року був головним провінціалом Редемптористів, а з 1990 по 1996 рік був призначений Папою Іваном Павлом ІІ апостольським адміністратором бенедиктинського монастиря в Бангалорі.
18 грудня 1996 року був іменований титулярним єпископ Антиної, апостольським адміністратором Сиро-Малабарської Церкви та єпархії Ернакулума-Ангамалі. Хіротонію звершив Папа Іван Павло ІІ 6 січня 1997 року. 23 грудня 1999 прийняв уряд Верховного Архиєпископа Сиро-Малабарської Церкви, а інтронізація відбулась 26 січня 2000 року. 21 червня Папа Іван Павло ІІ зарахував Верховного Архиєпископа Варкая до колегії кардиналів. Глава Сиро-Малабарської Церкви був членом Конгрегації Східних Церков, Папської Ради з інтерпретації законодавчих текстів і Конгрегації зі сприяння єдності християн. Протягом 2008 – 2010 був президентом Конференції католицьких єпископів Індії.
У зв’язку зі смертю Верховного Архиєпископа Варкая Вітгаятгіла Папа Бенедикт ХVІ направив вірним Сиро-Малабарської Церкви співчуття, в якому зокрема відзначив відданість кардинала Варкая Церкві Індії та Вселенській Церкві. «Сердечно уділяю всім, хто буде на похороні моє апостольське благословення, як розраду і силу у Господі» - пише Папа Бенедикт. Своє співчуття Владиці Боско Пуфуру, Адміністратору Сиро-Малабарської Церкви надіслав і новообраний глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук. «З глибоким сумом я дізнався, що наш дорогий брат Варкей кардинал Вітаятил, Верховний Архиєпископ Сиро-Малабарської Церкви, спочив у Господі. Я хочу висловити Вашому Преосвященству та членам Архиєрейського Синоду Сиро-Малабарської Церкви наші найглибші співчуття і нашу підтримку. Нехай пам’ять про кардинала Варкея буде вічною і Господь оселить його душу, де всі праведні спочивають. Від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви хочу запевнити вас, що ми об’єднаємо наші молитви з нашими братами і сестрами Сиро-Малабарської Церкви, які сумують через втрату свого духовного батька. Я також хочу запевнити Ваше Преосвященство у своїй молитві за Вас, коли Ви провадитимете Вашу Церкву аж до часу, коли Синод обере наступника кардинала Вітаятила», – написав Блаженніший Святослав.
15 березня на Синоді Маронітської Католицької Церкви було обрано нового Патріарха Антиохійського і всього Сходу 71-річного єпископа Джебейл-Біблського преосвященного Бешара Рая. Новий маронітський Патріарх народився в місцевості Гімлая в Лівані 25 лютого 1940 р. Вступив до Маронітського Чину Пречистої Діви Марії, в якому 3 вересня 1967 року отримав священиче рукоположення. У 1986 році призначений єпископом-помічником маронітської Антіохійської архиєпархії, а у 1990 році очолив новостворену Джебейл-Біблську єпархію на півночі Лівану. Від 1967 до 1975 року о. Бешар очолював арабську редакцію Ватиканського Радіо.
Новий Патріарх відразу ж заявив, що девізом свого предстоятельства він обрав «Спілкування (сопричастя) і любов». Сьогодні аналітики виокремлюють низку викликів, які стоять перед новим главою маронітів. Перш за все, від нього очікують омолодження Церкви. Це стосується не тільки парафіяльного духовенства, але здебільшого єпископату Церкви. Оскільки Маронітська Церква потрохи починає втрачати довіру у суспільстві, головно через втрату довіри до старих провідників, яких звинувачують у багатьох недоліках, переважно в заполітизованості. Збоку політикуму Маронітська Церква розглядається, як важливий політичний гравець. Оскільки Церква має багато способів впливу на громадян, через парафії, навчальні заклади та соціальні проекти.
Отож, одним з основних завдань для нового Патріарха називають деполітизацію та обмеження впливу політиків на Церкву.
Іншим викликом для глави Маронітської Католицької Церкви є необхідність налагодження мирних стосунків із мусульманським населенням країни.
Свою інтронізаційну проповідь Патріарх Бешара присвятив Благовіщенню. В ній він зазначив, що Благовіщення в Лівані є державним святом, оскільки є спільним для християн і мусульман. Через вшанування Благовіщення, знаку «сопричастя і любові» Бога і людини, Ліван є домом «спілкування (сопричастя) і любові». Патріарх наголосив на важливості рівноправності і поваги один до одного між ліванцями. Він також розповів про значення «спілкування і любові», які він досвідчив у своєму житті. Від народження, хрещення в храмі Благовіщення, саме на храмовий празник. «Я висловив і попросив «сопричастя в любові» у Папи Бенедикта, коли мене було обрано Патріархом Антіохійським 15 березня», - сказав Патріарх Бешар. Він подякував колишньому Патріарху Бутросу Сферу та всім єпископам за довіру та пообіцяв і надалі провадити своє служіння у «спілкуванні і любові». Він також засвідчив сопричастя і любов зі всіма главами Східних Церков, а також зі всіма вірними Маронітської Церкви і керівництвом держави Ліван.
«Патріарх також сказав, що його програма – це продовження історії Маронітської Церкви. «Моя програма - це поліпшення реалізації та забезпечення виконання рішень та рекомендацій нашого Синоду та його структур, у церковній, освітній, соціальній галузях та національному рівні в Лівані, на Близькому Сході і в країнах діаспори. Це відбудеться тільки через ефективну співпрацю всіх. Наші очі звернені в напрямку нашої молоді, близько одного мільйона триста тисяч студентів в школах і університетах, це наше майбутнє і надія нашої Церкви та країни. Наша увага зосереджена на сім'ї, живій клітині суспільства, домашній церкві, яка вчить віри й молитви. Наша сила виходить від наших єпископів і священиків, наших монахів і монахинь та наших вірних», - підсумував Патріарх. Наприкінці він також особливо відзначив важливість засобів внутрішньої і зовнішньої соціальної комунікації.
11-16 квітня Патріарх Бешара Рай буде перебувати в Римі, де зустрінеться з Папою Бенедиктом XVI та відслужить богослужіння в соборі Святого Петра і засвідчить вірність насліднику Святого Петра.
Єпископи Сиро-Маланкарської Церкви на чолі з Верховним Архиєпископом Католикосом Мораном Мор Базеліосом Клемісом 25 березня зустрілись в Римі з Папою Бенедиктом в рамках візиту ad limina. «Традиція, яку Ваша Церква отримала від апостолів дає рясні і повні плоди тоді, коли ви живете в єдності з Вселенською Церквою» - сказав Святіший Отець. «Ви продовжуєте справу свого попередника Мар Іваніоса, який привів Вашу Церкву до католицької єдності, і як Ваші попередники ви продовжуєте те, що було вам передано». Папа засвідчив вагу і успіхи Церкви в справі служіння індійському народу, а також звернув увагу на виклики, які стоять перед Маланкарською Церквою. Він зосередився на «маленьких християнських спільнотах», які дуже часто дають непересічне свідчення в історії Церкви. Папа заохотив єпископів і надалі наполегливо працювати та відзначив успішні ініціативи, які маланкарські єпископи вже впроваджують в розбудову Церкви.
Білоруські греко-католики Калінінграда від тепер мають можливість регулярно відвідувати богослужіння. У 2010 році тут було започатковано парафію Єфросинії Полоцької. Почалося все з того, що греко-католицький священик із Санкт-Петербурга став періодично приїжджати в це балтійське місто, щоб проводити богослужіння. Пізніше з'явилася думка створити парафію, тому що багато білорусів, які хотіли б відвідувати греко-католицький храм, ходили в римо-католицький костел. Поки греко-католики не мають свого будинку і богослужіння проводяться кожної останньої неділі місяця в будівлі римсько-католицької громади Святої Родини (м. Калінінград, вул. Лісопильне, 72). Служби проводить отець Кіріл Миронов, він росіянин за походженням, але знає українську і білоруську мови. З 18 жовтня 2009 року він призначений церковною владою адміністратором греко-католиків Калінінграда і Калінінградської області. «Коли приходять тільки білоруси, то отець Кіріл проводить службу тільки білоруською, коли приходять і українці, то він проводить службу білоруською і українською, якщо є росіяни, то він намагається зробити службу трьома мовами, - говорить Ростислав Шаховіч. З приводу перспектив придбати своє приміщення для греко-католицької парафії в Калінінграді, як повідомив Ростислав Шаховіч, отець Кіріл обіцяв допомогу. Він сказав, що якщо будуть приходити люди, то Петербурзька греко-католицька парафія, до якої належить сьогодні громада в Калінінграді, допоможе знайти кошти, щоб можна було спорудити свій пастирських центр, свій храм», - пише ЗБС «Бацькаўшчына». «Тобто - все залежить від нас, від людей, які будуть туди приходити і будуть розвивати це в Калінінграді» , - підкреслив Ростислав Шаховіч.
25 березня на престольне свято Благовіщення Папська колегія Pio Romeno (Румунська Греко-Католицька Церква) у Римі зустрічала численних гостей (ця колегія була створена в Римі для греко-католиків Румунії Папою Пієм ХІ у 1937 році). Цього дня вранці ректор о. Лукіан Клаудіу Поп з духовенством колегії відслужили Божественну Літургію, а в першій годині було відслужено Акафіст за участі префекта Конгрегації Східних Церков кардинала Леонардо Сандрі. На відправі були представники дипломатичних структур Румунії при Святому Престолі і державі Італія та багато викладачів і професорів Римських Університетів. Під час урочистого прийому ректор колегії відзначив важливість цього закладу для Румунії і Румунської Греко-Католицької Церкви. Він особливо подякував Конгрегації Східних Церков, яка багато подбала про колегію, що виховала багато священнослужителів для РГКЦ. В свою чергу, префект Конгрегації подякував за можливість бути присутнім на святкуванні.
Пряшівська Греко-Католицька єпархія презентувала путівник по дерев’яних храмах Словаччини. Єпархія, яка володіє більшістю дерев’яних культових споруд серед головних своїх пріоритетів має збереження цієї унікальної спадщини. Як пише офіційний сайт, «ці храми свідчать про віру», тому греко-католицька єпархія намагається всіма силами зберегти і відновити ці унікальні пам’ятки. Аудіо-путівник з буклетами видано десятьма мовами. А 26 березня відбулась проща вчителів і педагогів. В своєму зверненні до прочан протосинкел Пряшівської єпархії Михаїл Орденка підкреслив важливість професії вчителя, який повинен нести істину до молодих поколінь в сучасному світі брехні і напівправди. В паломництві взяло участь понад 150 вчителів і 17 священиків.
5 березня Апостольський Екзархат Міскольц в Угорщині отримав нового єпископа Атанасія Ороша, титулярного єпископ Паніума. До цього часу обов’язки адміністратора виконував єпископ Гайдудорозький Петер Фулоп Кошик. Новий Екзарх народився в Ніередгазі в 1960 році в сім’ї греко-католицького священика. Докторські студії закінчив у 1984 році, а рукоположений на священика у 1985. У 1985-1989 рр. навчався в Римі в колегії святого Альфонса та вивчав літургіку в Папському Східному Інституті. А в 1991-1993 рр. жив у монастирі Шевтонь в Бельгії. Після двох років перебування на посаді ректора семінарії в Ніередгазі у 1995 році повернувся в монастир Шевтонь, де у 1996 році склав монаші обіти. Деякий час проживав на самоті в монастирі, дотримуючись строгих монастирських правил. Екзарх Атанасій є авторитетним науковцем в галузі візантійської патристики і літургіки, а також екуменічних студій.
На фото Папа Іван Павло ІІ рукопокладає главу Сиро-Малабарської Церкви Варкая Вітгаятгіла (1927 - 2011) на єпископа (6 січня 1997 року)
Анатолій БАБИНСЬКИЙ
