На Чернігівщині церковна громада знищила дерев'яну церкву 1847 року побудови

18 лютого 2011, 12:24 | Калейдоскоп-дайджест | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Сергей ЛАВРЕНТЬЕВ

Відлуння Віків:

Український пам'яткоохоронний інтернет-ресурс, 18 лютого 2011 року

Вигляд "крізь" місце, де стояв храм, на дзвіницю. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

Вигляд "крізь" місце, де стояв храм, на дзвіницю. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

У жовтні 2010 року в смт. Сосниця на Чернігівщині була розібрана Свято-Покровська церква з метою її подальшої реконструкції. Як повідомили в обласній інспекції охорони пам'яток, у далекому 1991 році по всіх районах Чернігівської області збиралися документи щодо церков для надання їм статусу "пам’ятки архітектури". Але, як запевнили спеціалісти обласної інспекції охорони пам’яток, Сосницький район не надав відповідних документів взагалі.

Тож досі Свято-Покровська церква у Сосниці, побудована 1847 року, не мала жодного охоронного статусу. Провівши невеличке журналістське розслідування, було з’ясовано, що храм зруйнували без будь-яких дозволів та планів подальшої реконструкції. Як саме виглядатиме споруда у майбутньому, на жаль, невідомо. Не йдеться про це і в офіційному листі Сосницької райдержадміністрації, текст якого наводиться нижче:

"Повідомляємо Вас про те, що в районі вже не перший рік обговорювалось питання щодо проведення капітального ремонту Свято-Покровської церкви в смт. Сосниця. Дана церква є осередком духовності для багатьох сосничан, жителів та гостей району, яка простояла не одне століття, побачила на своєму віку вдосталь лиха і вже давно потребує ремонту.

Для вирішення даного питання розглядалися декілька варіантів, зокрема настоятель Свято-Покровської церкви отець Іоанн був схильний до думки, щоб на церковній території звести новий храм, для якого вже заготовлено чимало будівельних матеріалів. У відповідь добре знана на Сосниччині людина з активною життєвою позицією, член Спілки письменників України Микола Адаменко був проти зведення нового храму, аргументуючи тим, що цього робити не можна, оскільки для сосничан Свято-Покровська церква значить набагато більше, ніж просто нова культова споруда.

sosnytsia016lavrentjev.jpg

Від храму лишилася тільки псевдоросійська дзвіниця, а власне церква розібрана до грунту. Вже зроблено новий фундамент. Місцеві мешканці розповідають, що старовинний храм розвалити було дуже тяжко, що рвалися троси, коли стіни розтягували важкими гусеничними тракторами (!!!). І це "розбирання з метою реставрації"???. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

Тож як бути, коли роки зробили свою справу і храм нині тримається лише на Божій вірі? Це питання хвилює і керівництво району і прихожан даної релігійної громади. Неодноразово проводилися збори та обговорювались оптимальні варіанти і компроміс було знайдено - прийнято рішення капітально відремонтувати Свято-Покровську церкву, починаючи з фундаменту до куполів.

В районній газеті «Вісті Сосниччини» було оприлюднено відкритий рахунок ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для перерахування коштів на ремонтні роботи Свято - Покровського храму. Грошову допомогу для ремонтних робіт надавали підприємства, установи і організації району, народні депутати України, політичні партії, громадські організації, місцеві підприємці, а також неодноразово проводився благодійний збір коштів у мешканців району на проведення ремонтних робіт Свято-Покровського храму.

В жовтні 2010 року в Сосниці побував Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, щоб власноруч освятити хрест на місці будівництва храму та закласти капсулу і камінь в його фундамент. Урочиста церемонія проходила при безпосередній участі настоятеля Свято-Покровської церкви, Благочинного Сосницького округу, протоієрея Іоана Кузьовича, священників, а також керівництва району, приїжджих і місцевих мешканців. Присутні пройнялись вірою в швидке оновлення Покровського храму.

Залишки розібраного храму. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України"

Залишки розібраного храму. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

На сьогодні вже розпочато проведення реставраційних робіт. В зв'язку з цим, поки що не працює єдина в районі недільна школа, що відкрита при Свято-Покровській церкві і налічує до 30 слухачів.

Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування Сосниччини забезпечують дотримання законодавства України «Про свободу совісті та релігійні організації», здійснення державної політики у сфері державно-церковних відносин, створюють умови для функціонування релігійних організацій чотирьох конфесій, що є гарантією для всіх громадян району у використанні ними свого конституційного права на свободу совісті, забезпечення міжконфесійного миру і злагоди".

Покровська церква у Сосниці. Фото Олени КРУШИНСЬКОЇ (2001) з сайту "Дерев'яні храми України".

Покровська церква у Сосниці. Фото Олени КРУШИНСЬКОЇ (2001) з сайту "Дерев'яні храми України".

У ХІХ столітті в Сосниці було шість церков, але у радянські часи не зруйнували лише одну – Покровську. Цей досить колоритний храм був збудований у 1724 році, але у 1847 його повністю перебудували. За структурою він традиційний "козацький". Досить рідкісним, як для середини ХІХ століття, стало влаштування барокових фронтонів над зрубами.

У 30-ті роки минулого століття Покровську церкву закрили. Під час окупації тут поновилися богослужіння, однак у 60-ті її закрили знову. У приміщенні храму спочатку відкрили автошколу, вирізавши у стіні великий в’їзд для машин, згодом облаштували склад. Лише у 1989 році церкву повернули вірянам.

* * * * *

Покровська церква у Сосниці. Фото Тетяни ТУРЕЙСЬКОЇ (березень 2009 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

Покровська церква у Сосниці. Фото Тетяни ТУРЕЙСЬКОЇ (березень 2009 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

Покровська церква у Сосниці була збудована у 1724 році на місці старенької, струхнявілої церкви-попередниці. І хоч у середині ХІХ ст. храм повністю перебудували, у ньому збереглися риси козацьких церков XVIII ст. - традиційне п'ятидільне планування, криволінійні барокові звершення зрубів. Взагалі, споруда мала дуже архаїчний вигляд, і завдяки загальним "кремезним" пропорціям, і завдяки нахилу і кривизні стін, що їх часто зустрічаємо у більш давніх пам'яток. Покровська - єдина з численних церков Сосниці, що збереглася до нашого часу.

Найдревніший храм Вознесіння (1657-59) у передмісті В'юнищі розібрали у 1935 р., Троїцький собор у стилі українського барокко підірвали у 1950-х, муровану Воскресенську церкву (1756 р.) розібрали у 1930-ті. Не збереглися дерев'яні Митрофанівська (1841 р.) та Михайлівська церкви.

У 2010 році Покровську церкву було ПО-ВАРВАРСЬКОМУ ЗНИЩЕНО під маркою розібрання з метою реставрації. Знищено останній давній храм Сосниці, що пам'ятав, зокрема, і малого Сашка, у майбутньому - генія світового кінематографа Олександра Довженка.

"Дерев'яні храми України"

* * * * *

Залишки розібраного храму. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

Залишки розібраного храму. Фото Сергія Лаврентьєва (листопад 2010 року) з сайту "Дерев'яні храми України".

"Был случайно летом в Соснице, и увидел деревянную церковь в процессе разборки. Отдельные деревянные элементы, демонтированные и сложенные поодаль, производили гнетущее впечатление: сгнили...

Но это их более чем плачевное состояние можно было объяснить: они находились вверху церкви, в самых сложных местах – в переломе профиля крыши, в местах примыканий горизонтальных поверхностей к вертикальным.

Затем у Олены Крушинской узнал, что ведется борьба за сохраниение здания церкви в первоначальном виде, и в середине осени, когда был примерно в тех же местах, уже специально заехал, чтобы посмотреть, в каком состоянии находится объект.

Объект не находился ни в каком состоянии: его уже просто не было. Кучи кирпичей, отдельные со следами старых заводских клейм; кучи гнилушек, некогда бывших конструкциями (и таких куч было на удивление мало); кучи древесины от разборки: древесины сухой, выдержанной, в превосходном состоянии и такой древесины было очень много. Особое впечатление произвела гигантская металлическая ферма, совершенно без признаков ржавчины, и, покореженная, одиноко валявшаяся посреди церковного двора.

Местные жители – специально я их не опрашивал, но с некоторыми поговорил – рассказали, что разбирали церковь с большим трудом: цепляли тросы и тянули тракторами; да не все время получалось, постройка оказалась крепкая и тросы частенько рвались".

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • LASTIVKAUST | 17 лютого 2019, 07:32

      ЧІТКО І АРГУМЕНТОВАНО! НА ВІДМІНУ ВІД ПРОМОСКОВСЬКИХ КОМЕНТАТОРІВ, ЯКІ І САМІ "блудять" у своїх опусах...

    • RODOVID | 16 лютого 2019, 21:45

      "Тому що еллінізм і Вселенський Патріархат мають першість в Православ'ї"? Вселенський Патріархат - так має першість у Православ'ї, але яке відношення до Церкви має так званий

    • velovs@ukr.net | 16 лютого 2019, 18:25

      Разом з тим. Так виглядає, що нинішнього понтифіка тоді просто, по суті, ПІДСТАВИЛИ! Тобто його - уродженця ДАЛЕКОЇ-ПРЕДАЛЕКОЇ Аргентини та, до того ж, правдивого, простого й щирого і навіть (в

    • boryspil | 16 лютого 2019, 12:39

      Так, усе вірно. Але якщо не вдається вирішити проблему протистояння у великих масштабах, то кожному небайдужому треба намагатися щось робити у цьому напрямку зі своїх позицій і своїх можливостей.

    • velovs@ukr.net | 16 лютого 2019, 09:51

      Звертає на себе особливу увагу, зокрема, те - що поміж різного іншого - шановний автор цієї статті "незлим тихим словом" згадує оту "епохальну зустріч" в Гаванському аеропорту 12

    Популярні статті місяця