Автокефалія Києва

7 червня 2010, 16:26 | Калейдоскоп-дайджест | 0 |   | Код для блогу |  | 

Ярослава МУЗИЧЕНКО. — "Україна молода", 5 червня 2010 року

20 років тому в «другому Єрусалимі» проголошено відновлення Української православної церкви

 

5–6 червня 1990 року православний Собор проголосив відродження УАПЦ, відновив церковну структуру у вигляді патріархату і обрав першим українським патріархом митрополита Мстислава Скрипника. Собор був велелюдний, від Софійського собору до Будинку кіно, де він відбувся, духовенство і миряни пройшли урочистою ходою. Серед них крокували 7 єпископів і майже 200 священиків. Київ не бачив такого від часів Української революції, коли столиця Русі стала духовно не залежною від Росії — вперше, відтоді як центр руського православ’я дивним чином «перемістився» до Москви. На той час уже діяли парафії Української автокефальної церкви на Заході й Сході України, відбувалися велелюдні молебні у пам’ять закатованих подвижників, про яких «у лоні російського православ’я» і згадати не можна було, та виходив незалежний часопис «Наша віра»...

Громада і Прибалтика

Українську автокефалію ніхто не нав’язував «згори». Ідея її відновлення визрівала поступово в широкій громаді, коли в перші тріщини «саркофага» тоталітаризму запроменіла надія. Утім, як згадує протоієрей Володимир Черпак, до 1988 року — відзначення тисячоліття Хрещення Русі, навіть у сім’ї на кухні розмови про Київську церкву не велися. Хоча з «Голосу Америки» й «Німецької хвилі» знали, що була в 1920–ті УАПЦ. До 1000 Хрещення Києва Український культурологічний клуб влаштував біля пам’ятника Володимиру молебень, у якому взяли участь кількасот людей. Вперше було заявлено, що в Україні є альтернативне «сергіанському» сприйняття православ’я.

«Після відзначення тисячоліття Хрещення стало легше, — каже отець Володимир. — Митрополит Мстислав домігся, щоб у СРСР завезли Біблію в перекладі українською мовою. Її продавали в екзархаті Московської патріархії на Пушкінській, 36. Там весь український бомонд збирався — черги стояли чималі!». Приклад прибалтів, казахів і безстрашних тувинців додавав українцям сміливості. У Єлгаві під Ригою служив отець Богдан Михайлечко. У 1989–му його запросили на з’їзд Товариства української мови до Києва. У своєму двохвилинному виступі він закликав відродити УАПЦ. У хатині Миколи Будника отець Богдан відслужив першу в Києві українську літургію.

До речі, у Литві «чеканилися» перші жовто–блакитні значки, і був надрукований перший номер газети «Наша віра», який поширили на першому з’їзді Народного руху. У київській хаті відомого музиканта й художника Миколи Будника на вулиці Сєдовців Олександр Ткачук, Будник і Микола Свирнюк у 1989–му створили газету. На її тиражування В’ячеслав Чорновіл видав з каси Руху 2000 тодішніх рублів.

Духовна пам’ять

«Ініціативний комітет відновлення Української автокефальної православної церкви в Україні» було утворено ще 15 лютого 1989 року. Безкорисливими й безстрашними його лицарями стали члени Української гельсінської спілки та Українського культурологічного клубу, де релігійний комітет очолювала Лариса Лохвицька. У своєму першому документі ініціативна група звернулася до президій Верховної Ради СРСР та УРСР і до світової християнської громадськості щодо відродження УАПЦ. Першою 19 серпня 1989 року вийшла з підпорядкування Москві парафія Петра і Павла у Львові, де служив отець Володимир Ярема (майбутній патріарх УАПЦ Димитрій). «Як не парадоксально, відродження розпочалося з західних областей, де у 1920–х не було УАПЦ. На Сході ж було страшенне протистояння, народ невіруючий, заляканий, пам’ятав, як чекісти знищували за саму приналежність до «автокефалістів», — розповідає протоієрей Володимир Черпак. — Церкви Карпатського гірського регіону масово переходили в УАПЦ».

У Києві перша парафія УАПЦ з’явилася 10 березня 1990 року. Завдяки відомому етнологу Лідії Орел для неї надали церкву святого архістратига Михаїла у Музеї народної архітектури та побуту. «Пріснопам’ятний отець Мефодій Андрущенко, якого висвятив у диякони сам митрополит Липківський, а у священики — єпископ Мстислав у 1942 році, почув по радіо про відновлення УАПЦ і приїхав з Вінниччини, — розповідає отець Володимир. — Він привіз зшиті дратвою книги, які в нього були десь закопані». Знаменно, що відновлення традицій, історичної правди, національної пам’яті, перші молебні за загиблими в час Голодомору, за героїв Крут, за розстріляними на Соловках зініціювала Українська автокефальна церква. УПЦ Московського патріархату «зацікавилася» цим лише у 2005–му.

Без ключа

Про «інспірування УАПЦ комуністичними спецслужбами» — мовляв, на перешкоду активному відродженню Української греко–католицької церкви, свого часу багато говорилося. «Спецслужби, якими все було начинено, боялися відновлення справжньої церкви, — каже відомий філософ–богослов, редактор часопису «Наша віра», голова оргкомітету з відзначення 20–ї річниці відновлення УАПЦ Євген Сверстюк. — Слід було влаштувати ворожнечу між двома гілками справжньої церкви, що відроджується. До певного часу це вдавалося. Утім люди опам’яталися і примирилися». На думку протоієрея Володимира Черпака, якщо чекісти на Луб’янці й планували зіштовхнути УАПЦ та УГКЦ, то прорахувалися, бо недооцінили, що рух за автокефалію йде з народу.

А як ставилися до відновлення українського православ’я політики–націонал–демократи, виховані в комсомолі? Відомо, що В’ячеслава Чорновола уже в дорослому віці хрестив патріарх Володимир (Романюк). «Чорновіл хоча й підтримував церкву, але доволі холодно ставився, — згадує отець Володимир Черпак. — Хоча коли ховали патріарха Володимира, то майже всі розбіглися, а він стояв із лопатою, відбивався від омонівців. Національна еліта розуміла, що РПЦ є інструментом не релігійного, а політичного впливу на населення. І хотіли позбавити церкву отого не природного для неї завдання. Але як? «Гадаю, у політичного проводу не було ключа до сприймання духовних речей, вони були далекі від християнства, хоча симпатизували йому, — каже Євген Сверстюк. — У 1920–ті українські інтелектуали мали належну освіту і знання євангельських текстів. У 1990–ті цього вже не було. Думаю, що та ж біда була й у духівництва. Пригадую виступи на з’їздах про духовні основи відродження, моральні сили Руху... Вони сприймалися позитивно, але люди більше думали про речі політичні».

 

ВАРТО ЗНАТИ

У 1917—1918 рр. значна частина українського православ’я, підтримана Центральною Радою, відокремилася від Московського патріархату і відновила Українську автокефальну церкву. У жовтні 1921 р. УАПЦ скликала свій перший Собор у Києві. Уже в 1924–му у таємній директиві ОДПУ зверталася увага на «постійне зростання впливу» УАПЦ, що «особливо небезпечно для радянського ладу». З0 січня 1930 р., в перебігу «процесу СВУ», большевицький режим організував «собор УАПЦ», на якому проголошено її «самоліквідацію» (у 1946–му за подібним сценарієм було «самоліквідовано» Українську греко–католицьку церкву). У таборах і тюрмах загинули всі митрополити УАПЦ, 1150 священиків і понад 20 тисяч парафіян та членів окружних церковних рад. 84–річного митрополита Василя Липківського розстріляли в 1938–му. Українська автокефальна православна церква відродилася на українських теренах у роки ІІ Світової війни. Згодом УАПЦ тривалий час розвивалася на теренах Канади й США.

ДОВІДКА «УМ»

До 20–літнього ювілею відродження УАПЦ при Святопокровській подільській церкві Києва створено громадський оргкомітет, який очолив відомий богослов, редактор часопису «Наша віра» Євген Сверстюк. 13 червня 2010 року у Покровській церкві (вул. Покровська,7), з 9.30 до 16.00 відбуватимуться урочистості, зокрема ювілейна конференція.

ПЕРШИЙ ПАТРІАРХ

92–річному митрополиту Мстиславу, предстоятелю УАПЦ, який мешкав у Банд–Бруку (США), забороняли в’їзд у СРСР як особі, що загрожує державній безпеці. Він домагався поїздки в Україну через американського президента, на Майдані сміливці влаштовували голодування з вимогою дозволити митрополитові в’їзд до Києва. 18 листопада 1990 року владика Мстислав прибув до столиці України. Від аеропорту до Києва вишикувався живий коридор. Тисячі людей зібралися на Софійській площі: у соборі святої Софії за участю численного духовенства та вірних відбулася його інтронізація на Київський патріарший престол.

 

 

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Моніторинг ЗМІ

    Останні коментарі

    • bokhalus | 18 жовтня 2018, 09:59

      Любі редактори. Звертаюся до вас як вікарій тієї церкви про яку ви пишете з благословення діючого єпископа Сергія Машевського. 1. такого сайту який зазначений в статті в церкви взагалі немає, наш

    • Стефан | 17 жовтня 2018, 23:50

      Правильное решение имеющее целью сохранить собор от разрушения врагами Украины, изуверами-коммунистами и их пособниками.

    • Стефан | 17 жовтня 2018, 23:33

      Дети героев будут героями.

    • Стефан | 17 жовтня 2018, 23:29

      Слушать Патриарха Филарета - это и есть согласие.

    • Ігор Затятий | 17 жовтня 2018, 22:16

      Друге.

    Популярні статті місяця