Інтерв’ю архиєпископа Ігоря газеті "Експрес"
Офіційний сайт Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, 12 лютого 2010 року
1. Чому піст називається Великим постом та триває саме 40 днів?
- Великий піст триває насправді аж 49 днів і складається зі святої чотиридесятниці (сорок днів), яка символічно нагадує і 40-річний шлях Мойсеєвого народу з єгипетської неволі до Обіцяної землі, і 40-денний піст Господа Ісуса Христа, що передував Його трирічному служінню, та страсного тижня (дев’ять днів, починаючи від вечора п’ятниці шостого тижня, напередодні Лазаревої суботи). Визначення «Великий» обумовлене і тривалістю посту, і його унікальним місцем у духовному житті християн.
2. Чому саме до цього посту завше найбільше прикута увага віруючих та церкви?
- Великий піст готує християн до найбільшого річного свята – Воскресіння Христового (Великодня). Найголовніше ж – він дає унікальну нагоду духовно пережити разом зі Спасителем Його страждання (по-церковнослов’янському «страсті») й хресну смерть. А отже, відчути свою добровільну жертву – обмеження в їжі, в спілкуванні з іншими, загалом, у способі життя, - частиною відкупительної жертви, принесеної Сином Божим задля спасіння світу.
3. Які приписи щодо Великого посту дає церква? В якій їжі потрібно себе обмежувати?
- Їжа – зовсім не найголовніше в пості. Перш за все, піст вимагає відмови чинити зло, кривдити або навіть засуджувати ближнього. Він передбачає впровадження в повсякденне життя тиші, необхідної для самоаналізу, іспиту совісти, що увінчається сповіддю. Неухильний обов’язок кожного християнина – сповідатися не менш як раз на рік, під час Великого посту. Рекомендується стримання від статевого співжиття навіть для осіб, які перебувають у шлюбі, не говорячи про загалом заборонені Церквою позашлюбні стосунки. Дуже бажано відмовитися від алкоголю, наркотиків, спробувати кинути палити. Принаймні на ці дні. Виключаються з меню м’ясні й молочні страви, яйця, у переважну більшість днів – також і риба. Ці обмеження покликані допомогти в боротьбі з тілесною пожадливістю, з принизливою залежністю людини від тваринних інстинктів. Без реґулярної молитви, читання Святого Письма, без участи в церковних богослужіннях обмеження в їжі втрачають свій сенс. Значення посту розкривається в ту мить, коли, гідно підготувавшись, ми причащаємося Святих Таїн і переживаємо особливе, таїнственне єднання з Богом. Перед причастям Православна Церква рекомендує дорослим і здоровим людям євхаристійний піст – тобто цілковите стримання від їжі, будь-яких напоїв, навіть води, від тютюну – для тих, хто палить, - з півночі й до часу причастя. Коли Літургія Ранішосвячених Дарів правиться увечері, євхаристійний піст може починатися опівдні.
4. В які дні посту нема?
- Піст триває протягом усіх семи тижнів, він ніколи не скасовується. Але рівень його суворости буває різний. Найсуворіший піст буває в перші чотири дні, коли читається Великий канон прп. Андрія Критського, а також в останні дні, в страсний тиждень, насамперед у Велику П’ятницю. Тоді рекомендується сухоїдження, тобто вживання сирих овочів, хліба й води – без олії та варених страв. Дехто у Велику П’ятницю зовсім не їсть. Полегшується піст у Квітну неділю та на Благовіщення – тоді можна навіть їсти рибу. Хоча цього року Благовіщення й так припадає на великодні свята, що трапляється досить рідко, а отже й посту в цей день бути не може.
5. Крім обмежень в їжі, які ще рекомендації на час Великого посту дає церква?
- Найголовніша рекомендація – завжди пам’ятати про справді велику мету посту – відновлення єдности з Богом, повернення внутрішньої гармонії, оздоровлення духовного життя. Піст – це штучна пустеля, місце усамітнення, де ми ховаємося для перепочинку від гамірливого світу й відкриття свого справжнього єства. Зміни в харчуванні мають допоміжний, службовий характер і лише сприяють плеканню спокою, сповненого молитви, що й визначає атмосферу Великого посту.
