Особисті речі родини Шептицьких вперше представлені у Львові
У Львові в музеї історії релігії відкрили виставку «Листопадові дні родини Шептицьких», яка присвячена 65-им роковинам смерті митрополита Андрея Шептицького і 140-річчю від дня народження його брата – Блаженного Климентія Шептицького. Виставка триватиме до лютого наступного року.
Галина ТЕРЕЩУК. - "Радіо свобода", 8 грудня 2009 року
У Львові в музеї історії релігії відкрили виставку «Листопадові дні родини Шептицьких», яка присвячена 65-им роковинам смерті митрополита Андрея Шептицького і 140-річчю від дня народження його брата – Блаженного Климентія Шептицького. Виставка триватиме до лютого наступного року.
Вперше на огляд представлені особисті речі духовних пастирів, предмети,які належали родині Шептицьких. Усі експонати – унікальні. Це предметиз родинного маєтку Шептицьких у селі Прилбичі, що на Львівщині, а це іпосуд, фотографії, картини, вишивані подушки.
Можна побачитизнаменитий з багатьох світлин чорний фетровий капелюх БлаженногоКлиментія Шептицького і його простеньку, ручної роботи, в’язану куртку,бавовняний пояс із металом, будильник і окуляри, вбрання длябогослужіння.
На виставці представлений жезл митрополита і його єпитрахилі
Великучастину експозиції складають особисті речі митрополита АндреяШептицького. Тут Митрополичий жезл, печатка Владики, численні листи,банковий чек із підписом Слуги Божого, тарілки і горнятка з гербомМитрополита, відомий з фотографій білий лляний плащ, розшиті золотиминитками єпитрахилі (елемент богослужбового одягу архієрея), головніубори, пояс. Збереглись і ноші, на яких піднімали Митрополита, коли вінважко хворів.
Векспозиції представлені два підсвічники майстра Шкрібляка, 1900 року,які стояли були біля труни Андрея Шептицького, який помер 1 листопада1944 року в Митрополичих палатах у Львові, а також пасмо волоссяВладики. Віднайдений металевий свічник, який любив запалювати ВладикаАндрей, будучи Станіславським єпископом 110 років тому.
Митрополит вирізнявся скромністю і невибагливістю у побуті
Аще чимало інших предметів і картин художників (сучасників Шептицьких)розповідають про особистість Галицького митрополита, його відданогобрата Климентія, родинні цінності Шептицьких. Митрополит Андрей бувдуже скромною людиною і невибагливою до побуту і це при тому, що Вінпоходив із графського роду. Коли у Львів у 1941 році прийшли німецьківійська, поважні офіцери завітали до авторитетного у світі МитрополитаАндрея на Святоюрську гору. Оскільки знали, який вплив Владика має нанарод. Тоді уже митрополит важко хворів. На столі у митрополичихпалатах була печена картопля, хліб і джерельна вода. На заувагунімецьких офіцерів, мовляв, хіба так харчується Владика, митрополитАндрей відповів: «Я їм те, що їсть мій народ!»
Протягом життяцінним скарбом для митрополита Андрея був білий покров, якийпредставлений на виставці. У ньому був загорнутий хребець СвятогоВасилія Великого. Ці мощі митрополитові подарував єпископом із Бельгії,про що написано на конверті рукою Владики Андрея.
Щеодна книга чи не найбільше привертає увагу на виставці – Євангеліє XIXстоліття, видане у Москві церковнослов’янською мовою. Щодня митрополитвикористовував Євангеліє на літургії в каплиці у митрополичих палатах.Коли у квітні 1945 року НКВС заарештувало усіх греко-католицькихєпископів, цю Святу книгу на смітнику знайшла двірничка і чудомпринесла її отцю Грицаю, який за життя митрополита був його секретарем.Отець впізнав у знахідці Євангеліє Слуги Божого і зберіг його.
Усі експонати збирались і береглись десятиліттями
Усіречі, які експонуються на виставці: зібрані протягом десятилітьієромонахом Севастіяном Дмитрухом; подаровані родиною Лінинських;збережені у митрополичих палатах, сестрами-служебницями, а також ізфондів музею історії релігії. А предмети, які належали БлаженномуКлиментію Шептицькому, десятиліттями берегли монахи-студити. Про церозповіла Радіо Свобода упорядник виставки, завідувач відділуЛьвівського музею історії релігії Руслана Бубряк.
«ПетроЛінинський мріяв про музей Шептицького у Львові. Тому він передав усізбережені ним речі митрополита Андрея. Наразі ці речі, представлені навиставці не стануть експозицією одного музею, бо такого ще немає. Намою думку, мав би бути окремий церковний музей УГКЦ, основою якогостала історія родини Шептицьких, чи мав би бути музей родиниШептицьких, чи історії УГКЦ в підпіллі. Про це мовиться 20 років, але,як бачимо, на сьогодні немає ні пам’ятника митрополитові, ні музею, деб можна було експонувати усі ці віднайдені і збережені речі», –зауважує Руслана Бубряк.
Меблі, ікони та картини митрополита зникли безслідно 8 років тому
Досьогодні ніхто так і не знає, куди пропали антикварні меблі – крісла зчервоного дерева, оздоблені родинним гербом Шептицького, столи, шафи,секретери; ікони і картини митрополита Андрея Шептицького, які 8 роківтому безслідно зникли зі сховищ УГКЦ. Зокрема, вкрадена ікона «Христос– Пастир», яку написала мама митрополита Софія Фредро. З 2001 року аніправоохоронці, ані прокуратура так і не з’ясували і не розслідуваликримінальної справи щодо зникнення цінностей як у церковному значенні,так і в мистецькому. Ба більше того, кримінальну справу просто закрили…Подейкують, що частина меблів прикрашає оселі високих посадовців устолиці.
А до 2001 року ці меблі були інтер’єром Митрополичихпалат на Святоюрській горі. Ними користувався митрополит Андрей зажиття, збереглись вони за православних владик після ліквідації УГКЦ,але не впильнували за ними уже в незалежній державі. Втрачена великачастина предметів, які мали стати безцінною окрасою музею родиниШептицьких.
Рід Шептицьких – один із найдавніших українських родів
РідШептицьких належить до найдавніших українських родів. Грамоту на правоземельного володіння родина отримала ще в XIII столітті від сина короляДанила Галицького князя Лева. Шептицькі обіймали високі військові,державні посади в Галицькій, а уже згодом у Польській і Австроугорськійдержавах. Варлаам, Атанасій, Лев Шептицькі були знаними церковнимипровідниками народу.
Жіноча лінія Шептицьких сягаєкоролівського роду Собєських, австрійського цісарського роду Стюартів.Батько митрополита Іван був графом, мати Софія Фредро, графськогопоходження, донька відомого польського драматурга. Вони мали семеросинів. Найперший Стефан помер, маючи не повних 2 рочки. Другий син Юрійвідійшов зі світу у віці 17 років. Леона разом із дружиною Ядвігоюрозстріляли у 1939 році. Олександра розстріляли в 1941 році, Блаженнийотець Климентій, заарештований у 1947 році, помер, не зрадивши своєїЦеркви, у Володимирській в’язниці 1 травня 1951 року, СтаніславШептицький помер у 1950 році. Митрополит Андрей помирає, дивлячись наруїну Церкви, якій посвятив усе своє життя, 1 листопада 1944 року, алевін запевняє свій народ, що його Церква підніметься і Воскресне.
