У Луцьку відкрили курси дзвонарства

09.12.2009, 14:51
Серед учнів – і хлопці, і дівчата

Олеся ПАСТЕРНАК. — "Вискоий замок", 9 грудня 2009 року

Серед учнів – і хлопці, і дівчата

При Волинській духовній семінарії УПЦ (МП) розпочав роботу гурток дзвонарства. Найкращі студенти, які його відвідують, візьмуть участь у традиційному фестивалі дзвонарства, який щороку відбувається у древньому луцькому замку Любарта. Про це кореспонденту “ВЗ” повідомив клірик Свято-Покровського храму ієродиякон Агапіт Шпиняк.

«На черговій педраді було вирішено запровадити в семінарії курси дзвонарства, - розповідає ієродиякон Агапіт. – Діяльність гуртка благословив керуючий Волинською єпархією УПЦ митрополит Луцький і Волинський Нифонт, ректор Волинської духовної семінарії. Заняття проходять у приміщенні замку і тривають дві години на день».

На курсах дзвонарів навчаються 24 хлопці і 8 дівчат. Усі – студенти Волинської духовної семінарії (дівчата вчаться на керівників церковних хорів. - Авт.) Курсами дзвонарства цікавляться і пересічні жителі Луцька. Їх також залучають до занять.

“На перших лекціях студентам читають історію дзвонарства в Україні, потім на дев’ятьох дзвонах вони вивчають найпростіші мелодії, як-от “Бог над нами”, “Люди Божі, йдіть у храм” та інші, - розповідає ієродиякон Агапіт. – Оскільки в семінарії викладають уроки музики, то навчання студентам дається легко. Після простих мелодій дівчата і хлопці перейдуть до складніших. Їх викладачі навчилися грати від священиків, з якими служили на парафіях. Найкращі студенти візьмуть участь у традиційному фестивалі дзвонарства”.

У церкві дзвони почали використовувати з кінця IV століття в Західній Європі. Вважається, що їх винайшов святий Павлин Ноланський. Дзвони служать для скликання віруючих на молитву та для відзначення урочистих моментів богослужіння.

А тим часом…

У Римі – столиці християнського світу – приблизно 600 церков і соборів. Їх бані прикрашають понад півтори тисячі дзвонів. Та давнє мистецтво церковного дзвонарства відходить тут у небуття. Дзвонарів майже скрізь замінили механічні й електронні пристрої: досить натиснути на кнопку – і лунає передзвін. Механізм приводить у дію справжній бронзовий дзвін або ж вмикають записаний звук.

Нині у Римі нові церкви часто будують без дзвіниць, бо використовують лише звуковий запис дзвонів. У Римі зникли вже й ливарні з виробництва дзвонів. Остання, що проіснувала п’ять століть, припинила існування у 1993 році. Встановлення механічного запуску одного дзвона обходиться церкві в середньому  у  шість тисяч євро.