"Міжконфесійні стосунки в Україні можуть бути прикладом для всього пострадянського простору"

21 січня 2009, 21:48 | Архів веб-конференцій | 0 |   | Код для блогу |  | 

"Міжконфесійні стосунки в Україні можуть бути прикладом для всього пострадянського простору"У гостях: Анатолій КОЗАЧОК, заступник єпископа по м. Києву Церкви християн віри євангельської України (пятидесятників), пастор церкви Філадельфія, викладач Київського біблійного інституту, член правління Українського біблійного товариства, учасник Тижня молитов за єдність християн

 

Чи здатні українські християни до порозуміння


19. Запитання від редакції

1. Вельмишановний пасторе Анатоліє, втретє в Україні відбувається Тиждень молитов за єдність християн. Чи Ви бачите зміни в українському суспільсьстві і міжконфесійних відносинах? Що потрібно робити, щоби ці зміни були більш відчутними?

— Згідно з моїми спостереженнями, міжконфесійні стосунки в Україні можуть бути прикладом для всього пострадянського простору. Будь-яка спільна діяльність, а особливо молитва, приносить позитивні зміни в суспільство, бо це спричиняє дію Бога в наших серцях і є гарним прикладом для людей. Для зміни в суспільстві необхідно щоб зміна відбулась в кожному із нас, а цьому активно сприяє молитва.

2. Вже було запитання про міжпротестантські відносини. Останнім часом вони в центрі уваги релігійних інфо-ЗМІ. Які найбільші проблеми існують у цій сфері? Зокрема, між молодшими і старшими Церквами?

— Найбільш болючими, на мою думку, є присутні неєвангельські вчення (процвітання, НМП і т.д.) та різна богослужбова практика. На сьогодні спостерігаємо гарну тенденцію до зближення як доктринального так і богослужбового.

3. Єдність християн, як на нашу думку, сьогодні не потрібно сприймати лише категорично так, що всі мають увійти в одну церковну інституцію в юридичному розумінні. Для християн України в першу чергу потрібно себе впізнати і зрозуміти, побачити в собі і ближньому брата і сестру. Як Ви думаєте, на що в українських обставинах потрібно акцентувати під час цього Тижня молитов і загалом у міжконфесійних відносинах?

— Як було сказано раніше, нереально всіх об’єднати в одну юридичну структуру. Зважаючи на поліконфесійне українське суспільство, нам усім час вчитися поважати один одного, а не розпалювати міжконфесійну ворожнечу. На цьому варто робити наголос і про це молитися.

4. Що, як на Вашу думку, потрібно зробити, щоби наступного року ідея Тижня молитов за єдність християн набула загальноукраїнського значення?

— Давайте будемо молитись про це і популяризувати це між конфесіями та у суспільстві загалом. Ми розуміємо, що молитва річ особиста і не можна когось до цього примушувати.

Дякуємо за те, що Ви знайшли сьогодні час на зустріч з нашими читачами! Хай Бог благословить Вас у Вашій праці! І хай молитва, яка сьогодні прозвучить у вашому храмі, буде почута не лише Господом, але також відгукнеться у серцях багатьох українських християн!

Дякую Вам за запрошення та оперативність у проведенні веб-конференції. Надіюсь, що мої відповіді не образили нікого із присутніх. Божого Вам усім благословення!


 18. Андрій, Луцьк

— Шановний п. Анатолію! Ви відповідаєте на запитання гарною українською мовою. А скажіть, у вашій церкві та інших церквах ХВЄ проповіді звучать якою мовою? Які кроки ви робите, щоби п'ятидесятницька Церква в Україні була українською, і чи важливо це для вас? Часто протестанти індиферентно ставляться до національних питань, або, навпаки,намагаються досягати найвищої політичної влади і долучитись до управління країною, бачучи в цьому "покликання церкви". Якої думки щодо цього дотримуєтесь Ви?

— Дякую, пане Андрію. В церкві «Філадельфія» більшість проповідей звучать на українській мові. Ми поширюємо і спонукуємо священнослужителів більше користуватися українською мовою. Хочу відзначити, що Церква не регламентує питання мови.

Церква не покликана до управління державою і намагання деяких священнослужителів отримати політичну владу є хибними. Церква служить вищій меті – відродження духовності людини.


17. паст. Валерій

— Вітаю Вас, пастор Анатолій! Про міжконфесійну молитву. Я є вірним іншої протестантської конфесії, але про тиждень молитов за єдність християн чув від наших місцевих братів — римо-католиків. І коли від імені нашої спільноти я звернувся до пресвітерів місцевої п'ятидесятницької церкви — чи будуть вони брати участь у міжконфесійній молитві за прикладом свого київського керівництва та інших регіонів, — то вони вперше від нас про це взагалі почули.

Питання наступне: наскільки подібні акції та ініціативни, в яких бере участь ваша Церква "наверху", стають загальновідомими всередині спілки християн віри євангельської? Чи підтримують Ваші пастори на містах міжконфесійний діалог, який веде зі своєї сторони керівництво Союзу ХВЄ? І чи потрібен він, взагалі, цей діалог? Дякую!

— Дякую за запитання, пасторе. Коли не буде міжконфесійного діалогу, то буде що?

Мир та злагода – це не лише молитовні, але і практичні християнські чесноти. Мова не йде про об’єднання всіх в одну церкву, а про міжцерковну християнську спільність.

Всяка справа розпочинається з невеликої ініціативи. Я надіюсь, що ця молитовна акція набуде більш ширшого розмаху на місцях. Дякую за ініціативність керівництво Греко-Католицької Церкви.


16. Сигизмунд Лазаревич

— Чому Ви називаєте своїх керівників "єпископами", коли в протестанських деномінаціях відсутнє апостольське приємтсво? Адже рання Церква приділяла законності приємства дуже велику увагу.

— Дякую Вам, пане Сигизмунд.

Це традиційна структура нашої церкви, яка існувала далеко до мого народження. Щодо апостольського приємства: краще виокремити цю тему в окрему фахову розмову і дозволити говорити про це фахівцям.


15. Сергій

— Пасторе Анатолій, будь-ласка, наведіть доктрини, на яких можна будувати спільність між християнами України?

— Дякую пане Сергію. Це дуже цікаве і непросте запитання. На мій погляд такими доктринами можуть бути:

  1. Доктрина про Трійцю
  2. Доктрина про Божественність Ісуса Христа
  3. Доктрина про Біблію – Святе Письмо
  4. Доктрина про спасіння

 


14. Анатолій Бабинський

— Христос Рождається!

1. Пане Анатоліє, наскільки важливою у Вашій християнській спільноті Традиція, передання?

— Славімо Його! Дякую за запитання, пане Анатолію.

Для нас традиція має велике значення, але ми сприймаємо канонічну Біблію як єдине Богонатхнене Слово. Наші традиції більше стосуються богослужбової практики, аніж доктрини віри, щоб уникнути небезпеки про яку застерігав Ісус Христос, кажучи: «Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово» (Мт.15.6)

2. Чи ви розділяєте думку, що християни повинні шукати єдності, беручи за основу досвід нерозділеної Церкви першого тисячоліття?

— Я вважаю, що ми повинні шукати єдності на основі написаного Божого Слова, як Божественного Відкриття волі Божої. А кожен досвід, погодьтесь, є суб’єктивним. Навряд чи досвід першого тисячоліття може слугувати для нас прикладом, бо розділення таки відбулося.

3. Які реальні кроки для досягнення єдності між християнами готова запропонувати ваша спільнота? Дякую.

— В молитовному залі церкви «Філадельфія» часто відбуваються міжконфесійні заходи, в тому числі за участі Глав Церков України. Так, сьогодні о 18.30 розпочнеться молитовне богослужіння за участі представників різних християнських конфесій. Запрошую і Вас!


13. Світлана

— Вітаю Вас, пане Анатолію! Я є вірянкою традиційної Церкви, і мені більш-менш відома ситуація із церковним порозумінням-непорозумінням серед католиків і православних. А от як із неопротестантами? В Україні їх налічується величезна кількість. Самі вони диференціюються за різними особливостями. Само собою, теж не завжди розуміються. Отже, який шлях порозуміння між українськими ПРОТЕСТАНТАМИ?

— Вітаю, Світлано. Питання дуже складне, однак важливе. Мушу визнати, що повноти єдності, навіть серед протестантських церков, нам, поки ми на землі, напевно, не досягнути. Зважаймо на те, що кожна церква має свої традиції та особливості богослужбової практики і не готова їх змінювати. Існують церкви, що тримаються відсторонено від інших конфесій. Однак час вносить свої корективи на краще і між священнослужителями збільшується розуміння важливості спільності та взаємної підзвітності, як членів одного Тіла.


12. Юрій

— Сьогодні більшістю людей сприймає протестантські церкви як звичайні секти. Чи ведеться якась робота із зміни суспільної думки щодо протестанських церков?

І ще одне запитання що, на Вашу думку, могло б стати основою для міжконфесійного і міжрелігійного діалогу для християн, а також чи заплановані на Україні й інші спільні екуменічні заходи окрім тижня молитов за єдність християн. Дякую.

— Пане Юрію, дякую Вам за запитання. Існує декілька причин негативного відношення:

- Атеїстичне минуле з потужною пропагандою безбожжя;
- десятиліття переслідування атеїстичним режимом;
- Недостатня поінформованість суспільства щодо стану та суспільноважливої діяльності протестантських церков.

На мій погляд, в суспільстві поступово змінюється відсоток людей, які мають упереджене, часто зумовлене атеїстичним минулим, ставлення до протестантських церков. На сьогодні, 25% зареєстрованих релігійних громад в Україні є протестантськими.

Переконаний, що соціальна діяльність, мирні взаємовідносини, зусилля щодо інформування суспільства про діяльність протестантських церков розвінчають упереджене відношення, що подекуди існує.


11. Ігор, журналіст, Київ

— На початку грудня Ви брали участь в молитві за Україну, яку організуала Українська міжцерковна рада. В цій акції не брала участь жодна Церква, яка входить до ВРЦ. Чи Ви мали благословення на участь у цій акції, зокрема, у прес-конференції з її нагоди? Бо у журналістів могло скластися враження, що таким чином ЦХВЄУ бере участь в цій молитві.

— Пане Ігоре, дякую Вам за запитання. Молитовна акція «Збудуймо захист», що відбулася в Києві 12-14 грудня, була, правда, зініційована УМР. Запрошення були надіслані до помісних церков міста Києва і кожна громада була вільна у своєму виборі щодо участі. Церква «Філадельфія» постійно молиться про добробут України, тому ми і приймали участь в акції. Як пастор церкви «Філадельфія» я приймав участь у згаданій прес-конференції.


10. Леонід

— Сучасні поділи, незгоди і неприязнь у середовищі українських християн своїм корінням — принаймні, великою мірою — сягають відомих історичних подій. Зокрема, це — коли після Берестейської унії (1596 р.) в Україні неодноразово (і не без "дружнього" втручання ззовні) спалахували великі і "малі" жорстоко-криваві братовбивчі, проте безглузді міжконфесійні й міжетнічні конфлікти і взаємопоборювання. 26 червня 2001 р. у Львові, під час відвідин України Папою Іваном Павлом ІІ, глава УГКЦ Любомир кардинал Гузар від імені вірних своєї Церкви перепросив за всі кривди і простив кривдників. Одначе до цієї, дуже шляхетної, ініціативи загальнонаціонального ПОКАЯННЯ і ВЗАЄМОПРЩЕННЯ чомусь не приєдналася жодна з вітчизняних Церков і конфесій: ані православна, ані римо-католицька, ані протестантська. А яка Ваша особиста думка з цього питання?

— Шановний Леоніде, покаяння, прощення та взаємна повага – загальнохристиянські, євангельські чесноти. Кожна людина повинна навчитися жити згідно цих принципів незважаючи на конфесійну приналежність. Протягом своєї історії наша Церква намагається мирно співіснувати з усіма релігійними конфесіями в Україні. Думаю, що ніхто не в праві нав’язувати чи примушувати будь-кого до такої ініціативи. Покаяння – це результат власного досвіду пізнання Бога та Його волі.


9. Юрий Лебедев

— Шановний Анатолій, ви представлені як заступник єпископа? Якого єпископа, адже в союзі ХВЄ здається немає єпископа міста Києва - це раз. Єпископ - це духовний сан, а не посада, і заступників єпископа не буває, можуть бути тільки помічники, і ви не є рукопокладений єпископ - це два. У вас стільки титулів і посад - як ви все встигаєте робити - це три? Чому служителі ніколи не представляються так як Апостол Павло - Раб Господній - це чотири!

— Шановний пане Юрію, дякую за низку Ваших запитань. Отже, по порядку: старший єпископ Церкви християн віри євангельської України, яким тепер є Паночко Михайло Степанович, є єпископом Київського міського об’єднання церков християн віри євангельської. Читайте редакційну довідку уважніше, я – не єпископ, а заступник єпископа (згідно із затвердженою структурою ЦХВЄУ). Щодо планування часу – читайте Псалом перший. Вважаю, що «раб Господній» — вище всякого титулу та посади.


8. Шульга Олександр, пастор-вчитель, Нова Каховка, tamerlan744@yandex.ru  

— Вітаю Вас! Чи повинні церкви ХВЄ у усіх регіонах брати участь та шукати такої можливості для спільних молитов? Чи можливо це відбудеться тільки у Киіві, а інших регіонах буде як буде?

— Вітаю Вас, пасторе. Подібні молитви проходять у містах Львові, Донецьку, Одесі, хоч, поки що, вони не настільки масштабні як у Києві. В регіонах буде так, як Ви та інші священнослужителі, захочете і організуєте. Надіюсь, що в майбутньому більше церков, в тому числі і церкви ХВЄ, будуть долучатися до цієї ініціативи.


7. Дмитрий, г. Днепропетровск

— В чем основная суть "недели молитв за единство христиан"? Что вы, как один из участников, ожидаете от этого мероприятия? Действительно ли это помогает христианам разных традиций сблизиться, или подобная акция нужна лишь для отчетов относительно взаимного уважения и толерантного отношения? Благодарю за честный ответ! С уважением, Дмитрий.

— Дякую за запитання, Дмитре. Суть цієї молитовної акції в тому, щоб спонукати християнські церкви міста (країни) до зближення, руйнування упереджень щодо один одного, взаємної поваги та співпраці. Очікую, що багато вірних різних християнських громад Києва об’єднаються в молитві та досягненні заявленої цілі. Мій досвід міжконфесійних стосунків свідчить, що подібні заходи дійсно сприяють позитивному міжконфесійному діалогу. Ми не плануємо звітувати про цю молитву ні перед ким, окрім Бога.


6. Ганна, Тернопіль

— Христос рождається! Скажіть, будь-ласка, а хто ще з протестантських конфесій офіційно братиме участь у Тижні молитов за єдність християн? Як на це дивляться представники православної Церкви? З якими традиційними (православними і католицькими) конфесіями Церква ХВЄ України найбільше співпрацює? Наперед дякую за відповідь!

— Славімо Його! Церква християн віри євангельської України, будучи членом Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій відкрита до спільної діяльності (зокрема і молитовної) з іншими Церквами на основі вчення Господа нашого Ісуса Христа. Ми маємо добрі робочі стосунки з іншими членами Ради (православними, греко-католицькими, католицькими, баптистськими, адвентистськими, лютеранськими, євангельськими священнослужителями) в межах спеціальних робочих груп та комісій, що фахово опрацьовують сучасні виклики та співпрацю з іншими інституціями. Громади православних Церков України приймають участь в Тижні молитов за єдність християн. Дякую Вам за запитання.


5. Геннадій Процюк

— Тут на фотографії, яку пропонує РІСУ, ви одягнені в гарний костюм і вишукану краватку. Чи не боїтесь, що вас як і Аделаджу звинуватять у фінансових махінаціях?

— Вітаю, Геннадію. Найперше, дякую Вам за комплімент моїй дружині Ользі. Це вона, зазвичай, підбирає мій одяг. До речі, мій згаданий костюм пошитий на українській фабриці. Мені важко зрозуміти логічний зв’язок між одягом та фінансовими махінаціями.


4. Степан Дмитрук

— Розкажіть, як ви стали пастором? Через які випробування пройшли?

— Як я писав раніше, я виріс у Церкві ХВЄ і з дитинства мав бажання служити Богові в Його Церкві. Після служби в Радянській Армії був місіонером в Карелії (РФ). Навчався в Київському біблійному інституті та Євангельській Теологічній Семінарії.


3. Православний українець

— Пане Анатолію!

Що Ви, як заступник єпископа по м. Києву Церкви християн віри євангельської України (пятидесятників), пастор церкви Філадельфія, можете сказати на наступне:

Чому Ви і Ваша організація (бо це не є "Церква" ні у богословському, ні в українському розумінні цього слова) розгорнули діяльність на території України? Україна, це християнська держава з понад 1000-літьою ПРАВОСЛАВНОЮ історією!!!! Це не якась "Папуа Нова Гвінея" з напів-дикими, неосвіченими оборигенами, які про Ісуса Христа ніколи не чули!

Суть питання: Що Ви тут робите?

— Дорогий українцю. Шкодую, що змусив Вас так нервувати. Однак, дозвольте мені вірити в Бога згідно з власними переконаннями і жити на землі своїх батьків, які передали мені свою віру. Переконаний, що жителі Папуа Нова Гвінея також нічого злого проти Вас не вчинили. До Вашого відома, в цій країні активно проповідується Блага Вість, існує багато церков, біблійних шкіл, благодійних організацій та християнських медіа. В цій країні понад 66% населення — християни різних традицій.

Що ми тут робимо? Помісні громади християн віри євангельської (понад 1500) служать своєму народу надаючи практичну допомогу. Особлива увага надається соціальним незахищеним верствам: вуличним дітям та сиротам служать 17 сиротинців та 3 центри, 132 церкви надають доброчинні обіди потребуючим, 47 ребцентрів допомагають алко- та наркозалежним повернутись до здорового життя, у 58 виправних закладах проповідуємо Христа, Який дає волю. 30 місій та благодійних фондів ведуть благочинну діяльність. Вся наша соціальна робота ведеться у співпраці з органами місцевого самоврядування.


2. Павло Романенко

— Як ви прийшли до віри в Бога?

— Дякую за запитання пане Романенко. Я виріс у сім’ї християн віри євангельської і з дитинства належу до Церкви християн віри євангельської.


1. Олена, Львів

— Шановний пастор Анатолій! В редакційній довідці сказано, що Ви є членом правління Українського біблійного товариства. Розкажіть, будь-ласка, про сьогодення БТО? Над якими новими проектами ви працюєте? Як відбувається міжконфесійна робота в рамках біблійного товариства? Дякую за відповідь!

— Вітаю, Олено. Українське Біблійне Товариство нараховує 17 колективних членів — християнських конфесій України та інших інституцій. УБТ було засноване 22 червня 1991 року. З 1996 року Українське Бiблiйне Товариство — асоцiйований член спiльноти Бiблiйних Товариств (ОБТ). Головна мета Українського Бiблiйного Товариства з самого початку його iснування — переклад, друк та розповсюдження Святого Письма (без коментарiв) для християн усiх церков та конфесiй. Особливим проектом останніх років був проект „Можливостi — 21”. Ця програма передбачає розповсюдження спеціальної біблійної літератури у в’язницях, дитячих садочках, школах-iнтернатах, лiкарнях, для тих людей, якi не в змозi придбати Бiблiю чи Новий Завiт. Для слабозрячих розповсюджується Бiблiї з великим шрифтом, для слiпих — шрифтом Брайля та аудiокасети „Вiра вiд слухання”. Це масштабна програма, адже тільки за 2008 рік було розповсюджено понад 115 тисяч примірників біблійних видань.

Діяльність УБТ має позаконфесійний характер. Вірні різних Церков спільно працюють над поширенням Слова Божого. Основним є принцип рівності та злагоди. УБТ є ініціатором і щороку проводить в різних містах України День Біблії, що об’єднує християн навколо Святого Письма.

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    Останні коментарі

    • protBohdan_Ohulch | 23 листопада 2017, 21:45

      Автор коментаря під іменем dutchak, можливо, має певну логіку аргументів та знання у цьому питанні. Але, на жаль, початок тексту зі словами Країна Дурнів, клоунада, посміховище тощо працює як

    • dutchak1 | 23 листопада 2017, 14:48

      "Сонце ще не зійшло, а в Країні Дурнів вже кипіла робота ..." (с) О.М. Толстой, "Золотий ключик або пригоди Буратіно" Країна Дурнів існує не в тому розумінні, що її жителі не

    • velovs@ukr.net | 23 листопада 2017, 12:18

      Р. S. Хочу тут навести деякі БІБЛІЙНО-МІСТИЧНІ ознаки, прямо пов'язані зі смертю Сталіна. Так от, на початку 1953 р. на Захід просочилися відомості, що кремлівський диктатор, зокрема, готує нову -

    • velovs@ukr.net | 23 листопада 2017, 11:00

      І багато в чому схожу ситуацію маємо і нині. Тобто, цинічно й зухвало - у лютому-березні 2014 р. - розпочавши агресивно-загарбницьку війну проти незалежної і соборної України, Путін - у т. ч. (поряд

    • Василий Петров | 23 листопада 2017, 10:32

      ...и не допусти нам отречься от тебя. но избави нас от обмана.