Місія на окупованих територіях: бути чи не бути

11 січня 2017, 10:26 | Відкрита тема | 10 |   | Код для блогу |  | 

Клаудіо ҐУДЖЕРОТТІ

«Колишній» колега звертається із запитанням до пані проф. Людмили Филипович

Клаудіо Ґуджеротті

Коли я читав інтерв’ю професора Людмили ФИЛИПОВИЧ на RISU від 3 січня 2017 року, до мене прийшло майже нездоланне бажання відсторонити на мить мою теперішню місію Апостольського Нунція в Україні, аби повернутися до місії доцента Університету, ким я був упродовж багатьох років. І в такий спосіб я вирішив взяти участь в обговоренні: безперечно не для відповіді на питання, які порушила пані професор, і не для висування моїх тез, але для того, щоби просто побудувати питання на основі логіки, тобто тих силогізмів і тої «reductio ad absurdum», до яких значною мірою долучився «найпрозахідніший» Арістотель і до яких, думаю, усі ми зобов’язані звертатися. Саме тому я говоритиму про Нунція у третій особі.

1. Візит Нунція до Донецька й Луганська, згідно зі словами шанованої пані науковця, це візит до сепаратистів. Вони, відповідно до роздумів пані професор, здобули перемогу завдяки тому, що утворили прірву, яка не просто відраджує, а перешкоджає Україні підтримувати контакти з будь-ким, хто перебуває на територіях під їхнім контролем. Отже, вони є «не-Україна» і з ними Україна не повинна спілкуватися. Ось саме тому візит Апостольського Нунція в Україні до цих міст має вважатися незаконним. Добре. Тож пані професор Филипович вважає, що відвідувати католиків у тій зоні мав би Апостольський Нунцій, який працює у Російській Федерації? Чи якийсь особливий посланець Святого Престолу? І тут з’являється перша неспроможність доказу (з латини - “fallacia”). Безперечно, не бажаючи цього, пані професор формулює те саме твердження, яке висловлюють ті, хто на сьогодні має контроль над неконтрольованими українським урядом територіями, і всі ті, хто думає, як вони. Тому візит на непідконтрольний Донбас – це незаконний візит. Тоді та частина Донбасу більше не є українською територією, на якій (у своїй цілісності) законно звершується діяльність дипломата, що акредитований в Україні? Якщо це твердження правдиве, воно суперечить не лише усьому тому, що твердить українська влада, але й зусиллям усіх тих держав чи державних органів, які підтримують збереження територіальної цілісності України. Тут є ще логічна альтернатива: пані професор вважає, що поняття територіальної цілісності потрібно обмежити лише поверхнею землі, не беручи до уваги її мешканців (які, в цьому разі, мали би бути винищеними або депортованими, так щоби реальність відповідала міжнародному праву). Отож Апостольський Нунцій в Україні міг би відвідувати ті землі законно, головне – не зустрічатися з людьми?

2. Не знаю, чи йти молитися з католиками – означає будувати мости з сепаратистами. Припустимо від супротивного, що так воно і є. Отож, мости будуються, коли ті, що існували перед тим, були зруйновані. Добре. Будувати нові мости недозволено, бо з іншого боку маємо сепаратистів. Але хто ж такий сепаратист, як не той, хто зруйнував мости, що єднали його з рештою території країни, до якої він належить? Якщо між двома частинами тої самої нації не повинно існувати жодного зв’язку – навіть якщо він має на меті фактично відновити те, що по праву є вже єдине, – то роздуми пані Филипович небезпечно зводять нас до того, що найбільше ображає суспільне почуття українців та водночас збігається з тим, що стверджують сепаратисти і їхні прихильники, а саме: до поняття громадянської війни між українцями, які живуть на заході, й тими, які живуть на сході відносно лінії розмежування (незалежно від того, хто би міг цю війну створити чи підтримувати). Хіба за лінією розмежування живуть особи без громадянства або особи з російським громадянством? Чи це є те, що має на увазі шановна пані професор?

3. Пані професор Филипович може собі уявити, як сильно втішила Нунція похвала Греко-Католицької Церкви та її життєздатності! Бо саме Апостольському Нунцію довірено представляти турботу Папи про цю Церкву, як і Римо-Католицьку Церкву в Україні. Отож, у різних зверненнях представники Греко-Католицької Церкви висловили своє задоволення з приводу того, що Папа прийняв їхнє запрошення, представлене при різних нагодах, щоби сам Папа організував якусь «допомогу для України». Ця допомога мала бути скерована на підтримку жертв конфлікту на Донбасі. До кого, отже, мали би потрапити ці гроші, які, на думку пані професор, підуть у руки сепаратистів? До тих, хто споконвічно проживав на захід від буферної зони? Бо інакше то Греко-Католицька Церква спонукала би Папу допомагати сепаратистам. Наразі виглядає зрозумілим, що ця ініціатива народилася з переконання, що гроші мали би бути витрачені для переселенців, які походять із територій, що не перебувають під українським контролем, і знайшли собі притулок у просторі, який є під контролем українських сил, як рівно ж і заклади, що їх приймають. Але, увага! Яка різниця між тими, хто перебуває на непідконтрольній території, і тими, хто шукав собі притулку деінде? Вони є двома різними народами? Чи вистачить перетнути буферну зону, аби стати українськими патріотами (кажу «патріотами», бо «українцями» вони безперечно є силою територіальної цілісності). Але є ще й гірше: Греко-Католицька Церква попросила отримати частину грошей, які Папа скерував тим, кого пані професор називає «сепаратистами». Чи Вам не здається, що Греко-Католицька Церква, чия позиція захисту українських інтересів навіть не підлягає обговоренню, мала би, навпаки, відмовитися навіть торкатися тих ресурсів, якби вони були призначені сепаратистам?

4. Враховуючи, що ми говоримо про Греко-Католицьку Церкву, Апостольський Нунцій вирушив до Донецька й Луганська, щоби відслужити Божественну Літургію у приготуванні до Різдва для католиків, які живуть на тій території (як зробив це вже минулої Пасхи). Отож Нунцій, згідно зі словами пані професор Филипович, поїхав відслужити Богослужіння для сепаратистів. Греко-католицький священик, який співслужив із ним у Луганську, запрошуючи також і вірних його Церкви, перебуває у відкритому конфлікті з Греко-Католицькою Церквою, до якої належить? А коли ті вірні зверталися до Нунція виключно українською мовою (на свій страх і ризик), аби розповісти йому, разом з іншими вірними, в яких умовах вони живуть, – вони виразили в такий спосіб свою природу сепаратистів і мали би бути негайно виключені з Греко-Католицької Церкви, до якої відчувають приналежність і якій, через особу Нунція, передали їхні обійми відчайдушної вірності? Чи сепаратистами на тому Богослужінні були ті старенькі римо-католицькі бабці, що, так як і всі, у кращому разі мають воду по три години на добу, і які, поки молилися, утирали сльози самотності, згадуючи дітей та онуків, які тепер далеко? Це і є справжні сепаратисти, пані професореса Филипович? Вони є тим дияволом, із яким християнин не має права доходити згоди, як Ви пишите?

Світлина Радіо Марія

Система Orphus
Рейтинг
0
2
10коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • kuhlyk | 8 лютого 2017, 14:16
    Коментувати коментар

    Мова йде не про Вашу "місію", пане пане Ґуджеротті, на окупованих територіях, а про візит нунція як дипломата в утворені Росією на теренах України фейкові "республіки". Чи, Ви, пане нунцію, не ловите різниці між Вами як священиком, і Вами як державним службовцем держави Ватикан? Ви зауважуєте, що поїхали туди, як служитель Церкви, хоча Ваш візит подавався в ЗМІ, як візит дипломатичної особи, як посла Ватикану в Україні. Не напускайте "туману" — не змішуйте поняття. Поїхавши туди як акредитований в Україні дипломат, Ви зчинили злочин проти України, яку, як зауважує ваш Папа, він “любить” і від імені якого Ви там рясно всім і вся, в тому числі й бандитам і терористам, переказували "привіти". Видно, що й Ваша "любов" до українців, і передовсім, до Ваших одновірців в Україні, є такою ж само лживою і підступною. Чи не задумувались Ви, пане дипломат, чому ніхто з апостолів української духовності, і перш за все Тарас Шевченко, жодного доброго слова не сказав ні про Ватикан, ні про римських пап, ні взагалі про католицизм? Чому в "Кобзарі" не бракує поезій, зміст котрих має чіткі антикатолицькі мотиви (див. "Тарасова ніч" чи "Гайдамаки") чи негативно оцінюється роль Римо-Католицької Церкви в історії України? А тому, що це правда! Католицтво, яке “місійно” поширюєте Ви і такі, як Ви — вороже українству і на ганьбу Україні. Кобзареві слова виявилися актуальними і в наш час. Задумайтесь, чому в його Шевченковому "Єретику" Папа Римський — "чернець годований", кардинали — "гладкі та червоні", а ченці — "гадюки". Вас, разом з вашим Ватиканом, як і майже два століття тому, знову обвинувачує Кобзар: "Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить, І на апостольськім престолі Чернець годований сидить. Людською кровію шинкує І рай у найми оддає!". Або так: "Розбойники, кати в тіарах Все потопили, все взяли, Мов у Московії татаре, І нам, сліпим, передали Свої догмати!., кров, пожари, Всі зла на світі, войни, чвари, Пекельних мук безкраїй ряд...". Поруч з Великим Кобзарем вас обвинувачує й Іван Франко. Викриваючи "негідну щодо слов’ян" політику папства як "світської влади начальників католицизму" він пише: "Чи не попи і біскупи навчили наш народ бити поклони перед кожним урядом, здаватися на ласку згори, ждати помилування там, де належало б упоминатися свойого права? Чи не біскупи і попи завсігди спиняли у нас почини яснішої, рішучішої, хлопської і щиронародної політики?" (Громадський Голос. - 1889. - Ч. 22-24). Саме тому "відколи тямить історія, католицизм був усе завзятим ворогом слов’янщини, і хто знає, чи не приніс їй більше шкоди від усіх кривавих війн з мадярами, німцями та татарами". За Франком Ватикан завжди провадив щодо українців політику підступну і принизливу. Тому і сьогодні продовжуємо вислуховувати "солодкі співи" з Ватикану про якусь "любов" пап, усього католицизму до українців, за якими насправді ховаються підступи, зрада і брехня. Ватикан ніколи не любив українців, не любить він їх і зараз. Заяви Папи Франциска, Ваші візити, пане посол, на окуповані території є "місією"” загравання з Путіним і Кирилом. І у Вас це добре вийшло! Своєю “місією” на окупованих територіях Ви тільки ще якийсь там раз показали усьому світу, чого справді вартує для Ватикану Україна. — А рівно нічого!

    • Леонтій | 8 лютого 2017, 18:00
      Коментувати коментар

      За нижче наведеним посиланням міститься перконливе СПРОСТУВАННЯ щодо цих - досить емоційних, одначе, як виглядає, однобічно-тенденційних і занадто категоричних (і саме негативних) оцінок шановного kuhlyk щодо ролі й служіння низки, зокрема, римо-католицьких громад, принаймні, в сучасній Україні: http://kyrios.org.ua/news/world/26165-sluzhiteli-hsp-virishujut-nagalni-potrebi-meshkantsiv-avdiyivkifoto.html

  • bopa | 25 січня 2017, 12:44
    Коментувати коментар

    Відповідь на питання "Але хто ж такий сепаратист, як не той, хто зруйнував мости, що єднали його з рештою території країни, до якої він належить?" "http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/terrorism/65742/. Що скаже Нунцій Клаудіо? Чи буде говорити коли проллється невинна кров?

  • Fr. Valerii | 13 січня 2017, 20:30
    Коментувати коментар

    Чи міг би шановний Нунцій прояснити ситуацію з єпископами УГКЦ, Екзархом Донецьким, Степаном Меньком і Верховним Архієпископом, Святославом Шевчуком, яких не було разом з ним під час його візиту? Чому вони не поїхали до своїх людей, яких вони запевняють у архіпастирській любові під час їхніх подорожей до Запоріжжя, Кривого Рогу ... до Польщі, Італії, Канади, США?

    • Komunikator | 17 січня 2017, 23:38
      Коментувати коментар

      В цій дискусії напрошується низка питань: чи самі ієрархи би туди "рвалися", усвідомлюючи, що їм там може загрожувати? Яка офіційна позиція Блаженнішого Святослава чи коментар з приводу такого візиту для будь-якого медіа?

  • Olena | 11 січня 2017, 14:45
    Коментувати коментар

    Насправді, це дуже важливе питання, яке порушив Архиєпископ. І про це, перед усім, маємо говорити ми, українці, відповідаючи самі собі: чи ми готові цих людей просто "здати" і забути? А як тоді спати? а якщо я християнин - як тоді взагалі молитись? для католиків це взагалі питання іншого порядку: це НАШІ брати і сестри, це МОЯ ЦЕРКВА. Що особисто я зробила, щоби МОЇ брати, що знаходяться в окупації, вижили? і фізично вижили, і духовно. Дякую, Ваше Високопреосвященство, що знову нагадуєте нам про це

  • Святослав Погляд | 11 січня 2017, 13:07
    Коментувати коментар

    Все би непогано, але інтервю владики у Луганську вельми стрьомненьке. Я розумію, що він добирав слова, щоб мати змогу ще приїхати у ЛДНР, але дуже вишитим патріотам його слова будуть огидні. https://www.youtube.com/watch?v=XZMOyDrSo5g

    • Леонтій | 11 січня 2017, 14:05
      Коментувати коментар

      Ніяк не належу до числа цих "вишитих патріотів". Одначе скажу так. Минулий ватиканський нунцій в Києві - американець Томас Галліксон давав більш чіткі й однозначні оцінки щодо агресії РФ проти України. А тому, як виглядає, і був замінений на цього, італійця Ґуджеротті, - більш слухняного й зручного. Водночас. Без прямої і ясної, у т. ч. з боку офіційного Ватикана, відповіді на питання: хто у цьому збройному конфлікті на Сході України є його ініціатором і розв'язувачем, а хто - жертвою агресії, хто й куди вторгся своїми збройними силами і найманцями - РФ в Україну чи навпаки, всілякі намагання якось "примирити" Україну, а, по суті, нав'язати їй КАПІТУЛЯЦІЮ перед цими кремлівськими маріонеткми-сеператистами (=кривавими бандзлочинцями) і - в такий спосіб - принести, мовляв, "мир" в регіон, вже апріорі приречені на повне фіаско!

  • Андрій Чміленко | 11 січня 2017, 12:11
    Коментувати коментар

    Повністю підтримую владику Клаудіо ҐУДЖЕРОТТІ в відповідях на інтерв'ю пані Людмили ФИЛИПОВИЧ. Додам ще, що для мене не існує двох Католицьких Церков в Україні, а тільки ОДНА КЦ в двох обрядах.

    • Taras Antoshevskyy | 11 січня 2017, 16:07
      Коментувати коментар

      Почитайте документи Другого Ватиканського Собору про помісні Церкви.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Точка зору

Останні коментарі

  • Оленка | 26 липня 2017, 23:06

    Ну вже навіть не смішно. Спробуйте тегнути новини по УПЦ МП. Стільки бруду прочитаєте - що в голові не поміститься. І це не дискримінація, не утиски?

  • Ігор Мицько | 26 липня 2017, 19:11

    Повторюсь, "катафальна" церква була створена КГБ для розкладу УГКЦ в Галичині та Православної Церкви по всій Україні.

  • netoy_gaidamak | 26 липня 2017, 17:14

    Тичука??? Ахаха, ну авжеж. Навибирали депутатів які тільки вміють що голосити про підвищення зарплати(до20-40т$) і приходять тоді коли їм платять за законопроект , ось вам і

  • Pavel Kovalchuk | 26 липня 2017, 14:48

    Ось і відповідь тим хто каже, що де ви бачили щоб УПЦ МП хтось притісняв, тиснув на них, обмежував іт.д.: "Зараз вже йде кілька років акуратний процес ... обмеження його за низкою

  • Анатолій Наталія Денисюк | 26 липня 2017, 12:42

    Ось де сидять московські керманичі в Українській владі і вбивають наших Українських патріотів, наших найкращих хлопців та дівчат, синів і доньок України, через московський патріархат цім

Популярні статті місяця