Як християнські видавництва наживаються на людях

12 лютого 2011, 11:13 | Відкрита тема | 33 |   | Код для блогу |  | 

Надія ГЕРБІШ

головний редактор видавництва "Ездра"

 Халява «по благодаті»

книги.jpg- Ой, як прикро, що цієї книжки немає в онлайні!
- Справді? Радиш почитати? А де ти завантажувала?

Мене як працівника християнського видавництва такі репліки завжди боляче зачіпають. Тому що я дуже добре усвідомлюю, що кожне таке завантаження не просто витягає нитку із уже й так благенького вбрання українського християнського книговидання, воно – імовірно – наближає його кінець. Коли нашим читачам не залишиться нічого іншого, як назавжди забути про українських письменників, читати книжки в ориґіналі чи користуватися послугами перекладачів-аматорів.
А все тому, що більшість наших співгромадян усе ще страждають синдромом «MADE IN USSR» і вірять у старі, добре сформульовані... міфи.

Міф номер 1.
Видавництва на нас наживаються.

У сфері книговидання я працюю уже декілька років. Спершу – як перекладачка книжок, тоді – як письменниця, усна перекладачка на переговорах, а тепер і головна редакторка. Можу сказати, що бачила вже трохи видавничий світ зсередини. Бачила, як живуть директори видавництв, знаю, яку отримують зарплату працівники. І прекрасно розумію, як видавництва «наживаються».

Відповідно, з чистим сумлінням можу стверджувати, що жодна людина, яка хоче займатися прибутковим бізнесом, не відкриє видавництво і не буде його директором. Жоден перекладач, який поважає свою роботу і не має на меті займатися благочинністю, не буде перекладати християнських книжок. Жоден мужчина, якому треба утримувати сім’ю і вчити дітей, не піде працювати в типографію, де друкують матеріали для недільних шкіл.

Тому що менших зарплат немає ніде!

Якщо директорові доводиться виконувати безліч функцій, і бути час від часу заодно водієм, вантажником і різноробочим; якщо головному редакторові (чиї прямі обов’язки – відбирати книжки для перекладу, займатися укладаннями угод, підбирати персонал для творчої роботи й котролювати процес підготовки книжки до друку) доводиться самому ще й перекладати, редагувати, писати й займатися рекламою, і при цьому ще брати додаткові переклади з інших видавництв і компаній і шукати ще зо п’ять додаткових підробітків, відриваючи час від сну й родини, лише для того, щоби вижити... і все одно отримувати менше, ніж отримує вчителька молодших класів, яка працює лише півдня – то скажіть, хто на кому наживається?!

Видавати християнську літературу сьогодні – це вже благочинність. А видавництва ще примудряються підтримувати місії, роздаровувувати свої книжки в інтернатах, притулках, в’язницях.

Хотіли б нажитися, та все немає коли...

Міф номер 2.
Задармо отримали, задармо віддавайте. Як ні – маємо право забрати силою.

Як можна продавати Біблії чи християнську літературу? Це ж ай-ай-ай яке кощунство. Як можна визнавати авторське право? Це ж Бог дає талант, це ж не заслуга людини. Як можна поважати працю людей? Про них Бог подбає, я не маю їм платити. Не хочете продавати – а ми зробимо копії. А ми вкрадемо (ні-ні, слово вкрадемо – то вже безбожна правка авторки статті, ніяка побожна людина так не буде мислити) – і виставимо на сайт. А вони хай друкують ще. На то їх Бог поставив. Він і подбає. А ми все робимо для церкви, не для себе ж.

Міф номер 3.
Електронні книжки мають коштувати менше.


«Ну то продавайте електронні версії – так усім буде легше,» - часто повчають мене.
А чому це раптом має бути дешевше? Надрукувати паперову книжку – не так уже й дорого. Принаймні, це не головна найтовстіша графа витрат видавництва. Якщо ідеться про перекладну літературу, то, по-перше, потрібно укласти ще один договір із дозволом випускати не лише паперову книжку в м’якій обкладинці, а ще й електронну. Відповідно, зростає роялті. Від того зростає вартість. Далі – ті ж переклад, редактура, коректура, верстка. Тепер потрібна ще одна (дві? три? чотири?) людина для того, щоби оформити правильний формат ел.книжки – раз уже покупець за неї платить, то хоче, аби його читалка (ноутбук? комп’ютер? смартфон? телефон? таблетка?) могла відкрити. А формати всюди різні. Хостинг спеціальних сайтів, відкриття додаткових рахунків, менеджер по роботі з продажами електронних книг, податки і т.д. І хто за ту роботу має платити? Звісно, покупець. Ну що, ви погодитеся?
І, давайте, будемо чесними. Якщо лежить паралельно два файли тієї ж книжки – один платний, другий безкоштовний, який ви виберете? Враховуючи, що купити – це додаткова морока з електронними гаманцями, підтвердженнями кодів і так далі.
...Тут ще часто проходять коментарі типу «в моєму місті немає книжкового магазину». Нагадаю, у кожному видавництві працює відділ «Книга – поштою». За доставку платити не потрібно. А навіть на найвіддаленішому хуторі є поштарка.

Міф номер 4.
Мені всі винні.

Навіть не хочеться окремо зупинятися на цьому пункті. Але ми всі добре знаємо, до чого призводить милостиня вуличним жебракам – до експлуатації дитячої праці, проституції, підліткового алкоголізму, бійок, наркоманії, хуліганства, абортів, поширення СНІДу та венеричних захворювань.

Ці люди не потребують грошей, вони потребують уваги спеціальних соціальних служб і центрів.

У милостині читачам інша форма – але та ж суть. Ми виховуємо безвідповідальну націю, ми самі виховуємо тих, які потім стануть президентами, чиновниками, депутатами і будуть свято вірити, що їм усі винні. А вони не зобов’язані нікому платити.

Міф номер 5.
Мета християнських видавництв – просвітництво. Для цього їм гроші не потрібні.

А й справді. Папір росте на спеціальних полях, які простяглися навколо кожного видавництва. Працівники отримують зарплату з небесної канцелярії у вигляді манни й куріпок. А все решта – справжнісінька магія. Які тут кому треба гроші. Не смішіть.

Міф номер 6.
Християнські видавництва живуть на дотаціях церкви.

Християнські видавництва, хочу вам сказати, живуть всупереч крадіжкам з боку людей, що належать до церковних громад (чи керують ними).

Міф номер 7.
Наука буває безкоштовною.

Безкоштовний сир самі знаєте де. Книжка, яку ви придбали за власні гроші, більше цінуватиметься й принесе більше користі. Я знаю це дуже добре – тому, працюючи у видавництві, сама купую книжки. Для себе і друзів. Бо дуже люблю свою роботу і страшенно не хочу, щоби наше видавництво закрилося і перестало працювати.

(фото автора)

Система Orphus
Рейтинг
1
3
33коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Андрій | 24 лютого 2011, 19:42
    Коментувати коментар

    ПОВНІСТЮ Згоден з цим коментарем. 1. Самі "иіфи" автором придумані - й нимнею ж "розвінчані". Й авторка - НЕПРОФЕСІЙЕО пише -п.3 бо електронні книги таки ВЖЕ КОШТУЮТЬ дешевше, зайдіть на Amazon й переконайтеся самі... Про ЯКЕ "додаткове" =переклад, редактура, коректура, верстка - йде мова?? НАВІЩО "потрібна ще одна (дві? три? чотири?) людина для того, щоби оформити правильний формат ел.книжки"?? Відкрию "таємницю" - збережіть ГОТОВИЙ файл у форматі pdf - займе то 1-2 хвилини!! Й конвертувати можна формати без проблем! Якщо у всьому авторка ТАКИЙ професiонал - тоді розмова втрачає сенс! Хоча проблема таки існує.

    • al_friendster | 26 лютого 2011, 20:20
      Коментувати коментар

      Андрей, не будьте столь категоричными. И оформление, и процесс продажи требуют немалый пакет усилий. Я работаю на светской фирме по продаже интеллектуальных продуктов и вижу каждый день, насколько менеджерам сложно делать холодные звонки и формировать потребность в изделии. А тем более менеджерам, предположим, хр.изд-ва, которые будут вынуждены отучать людей от внезаконной халявы бонхёфферовской дешёвой благодати.

    • Юрій | 14 лютого 2013, 23:47
      Коментувати коментар

      Електронні книжкі на Амазоні коштують дешевше з однієї причини: Амазон демпінгує ціни, щоб завоювати ринок. А крім того, почитайте відгуки читачів про більшість їхніх електронних книг. Вони жахливої якості.

  • ЯЗЫЧНИК | 24 лютого 2011, 13:14
    Коментувати коментар

    Мир Вам! Полиграфия - на 1 вложенную гривну прибыль 3грн. Поверте мне как полиграфисту. Но хоччца ышо больше. И еще одна фишка иметь бабки - КЛЕЕНАЯ книга, особенно если это справочник, с которым работаеш ежедневно. Необходимо сразу закупать весь тираж. Чарез неделю будеш иметь макулатуру. И это у издателя Христианина?! Приобрел данного издательства СИМФОНИЮ, вещь отличная, правда забыли в приложение дать лупу. Оказывается что данный продукт используют только люди с 100000% зрением. Стоит на полке как напоминание моей глупости и „профлоховства„ Прошу прощения за выражение. ИТОГ - КНИГИ БОЖЬИ А ЦЕНЫ САТАНИНСКИЕ. из услышаного на ятмарке книг в Киеве. Да благословит Вас Господь! P.S. Если создается предприятие для оказание услуг человеку тогда идет прибыль. а если для получения прибыли - тогда НУЛЬ. хорошо если не абсолютный. Есть такая издательская группа СЛОВО ЖИЗНИ, если правильно помню название. Они практически на всех языках мира БЕСПЛАТНО высылают свои издания. КРоме всего - миссия Гидеон в Украине дарит ВСЕМ ЖЕЛАЮЩИМ ЕВАНГЕЛИЯ БЕСПЛАТНО. Хотя издание книги Божьей обходится миссии в Финляндии около 2 евро.

    • dyatlik | 26 лютого 2011, 21:58
      Коментувати коментар

      Вот поэтому мой отец, директор типографии, выпускает только сшитые книги, а клееные - только если заказчик невменяемый - долго и слезно просит, не понимая ценности сшитой книги. Я покупаю только сшитые книги. Но от дареных клееных не отказываюсь :) ТАРАС ДЯТЛИК

  • a_gavryush | 19 лютого 2011, 16:01
    Коментувати коментар

    Ще раз пересвідчуюсь, що коли немає професіоналізму, то справи йдуть дуже погано. Ми живемо в часи великої конкуренції, де пропозиція завжди перевищую попит і щоб сподобатися покупцеві, необхідно докласти максимум зусиль, щоб ваш товар був кращий за інший, але доступніший. У християнстві, незалежно від конфесій, люди вважають, що все буде по благодаті (або сучасною мовою, на халяву) при чому це діє не тільки у відношенні до намагання отримати літературу "на халяву", але і якість самої літератури "халявна". Недавно придбав пісенники видавництва "Ездра", відчуття жахливі, немає нормального перекладу, враження, наче запустили комп'ютерний перекладач з російського на українську, обкладинка жахала неякісними фотографіями з ще більш жахаючим друком, папір був найнижчої якості, але ціна була не надто маленька, як за такий, вибачте на слові, ширпотреп.

  • menix | 17 лютого 2011, 20:18
    Коментувати коментар

    это все очень слезоточиво, но единственный адекватный аргумент - номер 3 - показывает, что этой темой вы совершенно не владеете. насколько мне известно, в основном договор заключается на право перевода на язык, а не в какой обложке выпускать книгу. но допустим, ктото возьмет с вас за эл. вид, пускай. зато в электронном виде можно cэкономить: а) на дизайне обложки - триста лет она нужна, б) на верстке - экранная типографика не бумажная, в) на дистрибуции - покупатель лишь заходит к вам на сайт, не надо ничего никуда везти, тратить время, заполнять бесчисленные накладные и платить за бензин г) на печати собственно - не самая большая статья расходов, но 10-20% тоже не мусор. насчет "формати всюди різні (pdf отлично везде читается), хостинг спеціальних сайтів (это каких же?), відкриття додаткових рахунків (день работы), менеджер по роботі з продажами електронних книг (чем он будет заниматься?), податки, в нас ніхто не купить і т.д." - это все местами единоразовые траты, но преимущественно ваши мифы и страхи. простите, но мир необратимо изменился и если вы в нем не научитесь продавать по-новому, то никакие призывы не помогут и ваше издательство в самом деле загнется, но это будут только его проблемы. как вам уже сказали, вы хоть сайт магазина доделайте, там даже не указано чем можно платить.

  • anatolius | 14 лютого 2011, 13:47
    Коментувати коментар

    Видайте Суму Теології Томи Аквінського - гарантую - одного тиража не виставчить. Будете додруковувати.

    • taras.tymo | 14 лютого 2011, 14:17
      Коментувати коментар

      Одного тиража це скільки? - Всі 100 штук??? Такі книги у нас розходяться дуже слабо і на них точно не заробиш (((-: А напрацюватися на таке видання треба не один рік і перекладачу з латини за сторінку платити на 3 долари, а всіх 10...

  • taras.tymo | 13 лютого 2011, 23:33
    Коментувати коментар

    Цікава дискусія. Давно сам цікавлюся перспективами християнського книговидання. Враження від допису і коментарів двояке. З одного боку, я цілком погоджуюся з думкою авторки і тими, хто вказує на ідентичні проблеми. З іншого, зайшов на сайт видавництва "Ездра" і серйозно думав щось купити. Працює він, відверто скажем, погано, рубрики не відкриваються, а репертуар (той, що мені все таки вдалося побачити всупереч сайту) дуже обмежений і специфічний. Ми (приватно і для різних бібліотек) систематично купуємо книги від видавництва ББИ, Свічадо, Алетея, изд. О. Абышко (якщо брати укр. і рос., пов"язані з релігією). Там бувають прекрасні видання. Якщо видавництво не видає більше 30-40 титулів на рік, то йому не слід навіть відкриватися. А взагалі, в наших умовах, видавництво це подвижництво, і в ідеалі мали б бути церковні програми підтримки християнських видань.

    • Андрій | 14 лютого 2011, 12:28
      Коментувати коментар

      То замкнене коло. "Якщо видавництво не видає більше 30-40 титулів на рік, то йому не слід навіть відкриватися." Взагалі вважаю хибним орієнтир на кількість "титулів", а як і орієнтуватися на те, то в нас залишиться одне (я це точно знаю) християнське видавництво.

  • sheliazhenko | 13 лютого 2011, 22:49
    Коментувати коментар

    А от журнал "Мораль" розповсюджується безкоштовно і всі обов'язкові примірники надсилає! Рекомендую християнським виданням брати приклад ;)

  • sai | 13 лютого 2011, 22:15
    Коментувати коментар

    ще одна проблема: чому значна частина видавництв, в т.ч. християнських, нині не надчисилає обовязкові примірники своїх друків хоча б до бібліотеки Вернадського?

  • sai | 13 лютого 2011, 21:55
    Коментувати коментар

    Міф номер 8 у кожному видавництві працює відділ «Книга – поштою». За доставку платити не потрібно. Доставка 1 книги коштує бл.20 грн. Знаю, бо сам часто замовляю.

  • Komunikator | 13 лютого 2011, 15:53
    Коментувати коментар

    цікаво й актуально написано. Свого часу теж доводилося займатися виданням релігійного журналу. Знаю, який опір зустрінеш в так би мовити своєму середовищі, бо наш журнал представляв монашу структуру, яка має свої практики. Ефективна співпраця в церковному середовищі в плані релігійного книговидання залежить від подолання стереотипів, які панують в рамках однієї Церкви

Відповідь на коментар
Коментар
Ім'я
Введіть код

Точка зору

  • 21 травня 2017, 20:40 | Колонка Анатолія Денисенка | view photo

    «Твін Пікс» та природа таємничого

    Після 25 річної перерви, на екрани виходить третій сезон всесвітньовідомого містичного серіалу «Твін Пікс» культового режисера Девіда Лінча. На початку 9о-х вихід в Україні цього фільму співпав з духовними пошуками людей, які тільки ось звільнилися від домінування матеріалістичної ідеології СРСР.

  • 4 травня 2017, 15:32 | Колонка Тетяни Деркач

    Ідентифікація Дорна

    Спостереження за внутрішньоукраїнською контрпропагандою дає підстави підозрювати, що Україну втягують в якийсь глобальний експеримент у рамках соціальної інженерії. За задумом експериментаторів, українці мають вперто визнавати себе одним народом з тими, які мають їх за ніщо і з задоволенням їздять на сафарі пополювати «на укропів» як на диких тварин.

Останні коментарі

  • Alla29 | 23 травня 2017, 11:51

    Любите читать? Тогда https://bookinist.com.ua/ - это то, что вам надо

  • Alisa29 | 22 травня 2017, 15:02

    Если вы любите читать, советую удобный прайс-агрегатор - https://bookinist.com.ua/

  • Leonid Tonkovyd | 19 травня 2017, 21:06

    Бо ще той день не настав.

  • світлана | 19 травня 2017, 15:50

    Бог-це льбовь.А у ваших коментаріях тільки політика.

  • Blacky Kamienczanka | 19 травня 2017, 08:44

    Неймовірно маніпулятивна стаття. Де починається з підміни назви "ЧервоноГОРОД замість Червоногруду) -і закінчується вибіленням церкви, котра в урочищі відверто зайва і котра повела себе

Популярні статті місяця