Робота на громадських засадах – важливий стовп, на якому тримається суспільство, — о. д-р Петер Негер, «Карітас Німеччини»

12 вересня 2016, 15:49 | Інтерв'ю | view photo | 0 |   | Код для блогу |  | 

Розмовляла Оксана Климончук

прелат доктор Петер НЕГЕРДнями в Україні побував з візитом президент благодійної організації «Карітас Німеччини» прелат доктор Петер НЕГЕР. Тільки за останні два роки «Карітас Німеччини» надав Україні допомогу для подолання гуманітарної кризи майже на 7 мільйонів євро. І ця допомога не припиняє надходити. Отець Негер відвідав осередки «Карітасу» в Києві, Дніпрі та Краматорську, а також побував у буферній зоні, де мав можливість на власні очі переконатися, як використовуються кошти «Карітасу Німеччини».

Про свої враження пан доктор Негер поділився з Релігійно-інформаційною службою України.

— Отче-докторе, чи Ви вперше в Україні?

— Ні. Уперше я побував в Україні ще 1978 року з групою студентів. Тоді ми приїхали в Москву, звідки потягом через Харків, Запоріжжя прибули в Крим. І через Київ, Москву повернулися до Східного Берліна.

Це було якраз в розпалі «холодної війни». Наша група – це була така собі католицька студентська громада.

— Зараз Ви знову відвідали Україну. Побували в так званій буферній зоні, практично на межі збройного конфлікту. Які Ваші враження?

— Мені була дуже близькою ситуація, коли я знаходжуся в місцевості, яка зачеплена воєнними діями.

Ми багато бачили зруйнованих будинків… Нам довелося перетнути низку блокпостів, щоб заїхати в Краматорськ.

Бачили, з якою активністю люди на місцях, українська влада та «Карітас Україна» відновлюють пошкоджені будівлі, школи, лікарні, амбулаторні пункти. І це дає змогу людям похилого віку й надалі там жити, отримувати медичну допомогу, незважаючи на те, що біля них немає родичів, які б ними опікувалися.

Та, на жаль, ми не могли поїхати на непідконтрольну Україні територію. І вже більше року «Карітас України» не має можливості там діяти.

Візит в зону АТО

«Карітас Німеччини» за час війни в Україні надав допомогу на суму близько 7 мільйонів євро. Навіщо Ви це робите?

— Тому що люди перебувають у біді!

Ми надаємо допомогу в двох напрямках. По-перше, гуманітарну допомогу спрямовуємо для потреб внутрішньо переселених осіб. Щоб люди мали можливість знайти собі квартиру, отримати роботу чи стати приватними підприємцями.

Щодо роботи з дітьми, підлітками, родинами, їм ми допомагаємо пережити посттравматичний синдром унаслідок воєнних дій чи вимушеного переселення.

У Дніпрі ми відвідали соціальний центр «Карітасу» і мали змогу побачити, як використовуються кошти, зокрема, на терапевтичні форми, завдяки яким допомагають дітям, матерям. Тут важливо дати їм віру в самих себе, повернути їм власну гідність, аби вони відчули, що мають достойне майбутнє. Окремо хочу виділити роботу з родинами, яка націлена на виховання дітей…

І друга частина допомоги, яку ми надаємо, – домашній догляд за хворими чи літніми людьми.

Тож кошти, які виділив «Карітас Німеччини», належно використовуються в допомозі нашим братам і сестрам в Україні.

Допомога Карітаса Карітасу

— Краматорськ, Дніпро... Ще які міста ви відвідали, і чи всюди задоволені, як використовуються кошти «Карітасу Німеччини»?

Так, звичайно. Але тут не є першочергово важливими гроші як такі. Важливо, що люди отримують надію, перспективу в цій складній політичній і особистій ситуації.

Ще двоє сіл ми відвідали в буферній зоні – Миронівку і Луганське…

— Якщо не брати до уваги міста й села, поруйновані війною, а звичайний спосіб життя людей на Сході України… Чи Вас не здивувало, як така бідність може бути зовсім недалеко від Німеччини?

— Так, це дивує…

Я був у Києві і був на Сході України. Київ – відкрите до світу європейське місто. Помітно, що тут насичене життя, багато креативу… Але це столиця.

З усіх розмов, які я вів тут в Україні з різними людьми, я зрозумів, що є велика проблема корупції.

Ще відзначають дуже низький рівень медицини, зокрема в забезпеченні медикаментами, медичному супроводі та догляді.

Також ми зустрічалися з несправедливістю правової, судової системи.

Та я маю враження, що розпочався рух у подоланні цих проблем. Важливо, щоб прості люди повірили в зміни на краще, а також змогли їх відчути. Тому, зі свого боку, «Карітас Німеччини» активно виступає за дотримання прав людини, демократії, свобод і людської гідності.

Щодо політики, ми займаємо нейтральну позицію і допомагаємо людям, котрі знаходяться в біді, незалежно від того, звідки вони, де живуть, яка їхня національність, які вони мають релігійні чи політичні погляди.

— Чи для вас особисто стоїть питання, хто з ким воює на Сході України?

— Це ні для кого не є таємницею. Переконаний, що важливо знайти якесь політичне рішення, тому що війна ніколи ще не була ефективним вирішенням конфліктів.

Я не політик, але вважаю стратегічно неправильним будувати в Європі нові стіни й мури. Ми в Німеччині маємо з цим досвід…

Допомога Карітаса Карітасу

— Чи не боялися їхати на Схід України?

— Я не боявся, бо довіряю нашим колегам в Україні. І знав, що вони не завезуть нас у надто небезпечну місцевість.

Ми приїхали туди як відвідувачі, а для людей, які там живуть, — це їхні будні. Тому візит на Схід України – це наша солідарність із тими людьми, які там живуть, працюють і страждають.

— «Карітас Німеччини» є другим роботодавцем у Німеччині після уряду. Але ж Німеччина не бідна країна, там немає стільки потребуючих…

— «Карітас Німеччини» не є уніфікованим роботодавцем. Є багато структур, які просто об’єднані під дахом «Карітасу».

Базовою ідеєю є те, що держава створює правові умови, дає відповідну свободу, щоб різні інституції, які виконують конкретну соціальну роботу, могли діяти й розвиватися. До цих інституцій належить не лише «Карітас», а й, скажімо, також і Червоний Хрест чи інші благодійні організації, які надають харитативну допомогу.

Держава не тільки окреслює правові, законодавчі рамки, а й передає багато повноважень, скажімо, у лікарнях, благодійним організаціям. Якщо є ділянки роботи, яку можуть виконувати соціальні працівники благодійних організацій, то держава сама цим не займається. Це пояснює, чому «Карітас Німеччини» має багато працівників.

Зустрічі на Сході України

— З початком війни в Україні піднявся рух волонтерства. Водночас благодійні організації перебувають у зародковому стані. Скажімо, «Карітас України» існує практично за кошти, які надходять з-за кордону…

— Вважаю, що «Карітас України» існує тому, що є тут є люди, які живуть за Євангелієм. І це головне. Ці люди, що займаються «Карітасом», є частиною Церкви. Тому ми також підтримуємо їх.

Це робиться на громадських засадах і добровільно, що є ознакою громадянського суспільства. Не можна бути одночасно християнином і не помічати людських бід.

Водночас політики мають усвідомлювати, що робота на громадських засадах є важливим стовпом, на якому тримається суспільство.

— А чи німці часто зголошуються працювати добровільно?

— У Німеччині цей рух дуже розвинений. Маємо багато працівників, для яких робота в «Карітасі» є основною, з якої вони живуть. Але таку саму кількість – 0,55 мільйона – маємо тих, які працюють на громадських та добровільних засадах.

Крім того, дуже важливо те, що для молодих людей ми пропонуємо так званий Добровільний Соціальний Рік на добровільних громадських засадах. Цей «рік» триває до 18 місяців. Протягом цього періоду молоді люди отримують від нас фінансову підтримку. Але тоді вони не займаються жодною іншою діяльністю.

Вони цей час можуть працювати як у Німеччині, так і за кордоном.

Така ж можливість надається й людям старшого віку – за мінімальну підтримку, яка найбільшою часткою забезпечується державою.

— А що спонукає молодих людей потратити ці 18 місяців на безкоштовну працю? В Україні теж наче багато молодих людей ходять до церкви, але не думаю, що вони готові на такі кроки…

— Гадаю, переважна більшість людей у Німеччині йде на таке, тому що передусім це новий досвід, нові зустрічі з різними людьми – часто з особами з обмеженими можливостями… Така праця їм допомагає в сенсі розвитку власної особистості. Пізніше багато людей після роботи на добровільних засадах у «Карітасі» пов’язує своє професійне життя із зайнятістю в соціальній сфері.

Є також частина тих, хто ще не вирішив, чим їм займатися в майбутньому, і певний час працюють, таким чином пізнають себе.

— Чи залежать пожертви на «Карітас Німеччини» від того, скільки католиків у країні?

— Ні. Є католики, які не обов’язково жертвують на «Карітас» — вони це роблять для інших організацій. І є також люди, які нічого спільного не мають з нашою Церквою, але їм подобається, чим займається «Карітас». Вони кажуть: ми підтримуємо «Карітас Німеччини», бо хочемо допомогти Україні, Сирії чи Афганістану…

— Чи маєте намір й надалі допомагати Україні?

— В Україні діє багато харитативних проектів. Ми їх підтримуватимемо й у майбутньому.

Маємо представницю «Карітас Німеччини» в «Карітасі України» і зараз ведемо активні перемовини щодо нових проектів. Це дуже живий партнерський діалог...

Допомога Карітаса Карітасу

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    • 13 вересня 2019, 11:33 | Колонка Михайла Черенкова | 

      Після Томосу вчімося жити разом

      Після Томосу Україна вчиться жити в нових умовах — коли проблему канонічності начебто усунуто, але суспільство і церква не стали менш розділеними. І виникає питання: як жити в умовах непереборного поділу, в умовах складного різноманіття?

    • 10 вересня 2019, 11:16 | Колонка Віктора Єленського | 

      Втручатися не можна ігнорувати, Або що робити державі з релігійною політикою?

      Всі держави світу мають політику відносно релігії і об’єднань, які створюють громадяни на її, релігії, ґрунті. Атеїстичний уряд Китаю і теократичний уряд Ірану, могутні США і крихітна Андорра – словом, всі.

    Останні коментарі

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:30

      В том и беда, что исповедоваться на родном языке и своему соотечественнику украинцам не позволяют русские оккупанты. Ты что, оккупант, читать не умеешь? :))

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:28

      Підтримую! :)

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:27

      Все їм храмів мало...

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:26

      Молодці!

    • Zenia | 17 вересня 2019, 23:19

      Хай серед своїх перевірять, в них таке часто трапляється.)))

    Популярні статті місяця