“Покликання духовних навчальних закладів полягає у вихованні пастирів та спеціалістів, які будуть вірно служити Православній Церкві, а не просто зможуть офіційно називатися «богословами»”

9 листопада 2011, 11:41 | Інтерв'ю | 3 |   | Код для блогу |  | 

Архиєпископ Антоній (Паканич)Духовна освіта в Україні перебуває на стадії серйозних реформ. Сьогодні інтенсивно проводиться адаптація системи духовних навчальних закладів до державних освітніх норм, які, у свою чергу, узгоджені з нормами Болонського процесу. Про те, наскільки вдало проходить цей процес у Київських духовних школах, розповідає ректор Київської духовної академії і семінарії УПЦ архиєпископ Бориспільський АНТОНІЙ (Паканич)

— Ваше Високопреосвященство, наскільки взагалі доцільно реформувати систему духовної освіти?

— Вже давно говориться про те, що наша система духовної освіти не відповідає викликам сучасної цивілізації, що питання її реформування назріло. Час, коли в духовних закладах виховувалась не лише церковна, а й загальносуспільна еліта, минув, атеїстичний гніт комуністичної ідеології теж наклав свій відбиток. У духовній освіті накопичилось досить багато проблем, які потребують швидкого вирішення. Враховуючи ці обставини, Українська Православна Церква взяла курс на реформування системи духовної освіти загалом.

Чи обговорювалась освітня реформа під час конференції, яка нещодавно відбувалася у стінах Київських духовних шкіл і зібрала представників найпрестижніших духовних навчальних закладів України та Росії?

— Реформування освіти на цій конференції, яка, зазначу, є вже третім науковим форумом міжнародного рівня, що відбувається в Київській духовній академії, було одним з ключових питань. Ми дуже задоволені тим, що нам вдалося зібрати провідних фахівців у галузі освіти — як духовної, так і світської. Під час дискусій, які іноді були досить гострими, було обговорено широке коло питань, котрі безпосередньо впливають на розвиток духовної освіти в Україні.

Варто наголосити, що процес реформування в українських духовних навчальних закладах має свою специфіку. Кожен заклад має свої здобутки на шляху реформування, тому обмін досвідом був надзвичайно корисним. Завдяки конференції ми мали можливість оцінити всі позитивні результати, досягнуті в адаптації духовної освіти до загальноєвропейських норм і стандартів, і вдосконалити свою модель, яка буде впроваджуватися в освітній процес в Київських духовних школах.

— У чому полягає зміст моделі і чим вона буде відрізнятися від загальної концепції освітньої реформи в УПЦ?

— Перш за все ми повинні усвідомити основну мету реформи: для чого вона впроваджується, і яких наслідків ми очікуємо? Адже іноді можна почути некоректні тлумачення цієї мети, буцімто реформа впроваджується виключно заради того, щоб підвести духовну освіту під державні та загальноєвропейські стандарти, щоб студенти та випускники наших семінарій та академій мали однаковий статус зі студентами світських вузів і щоб наші дипломи мали таке саме визнання. На мою думку, проблема статусу церковних навчальних закладів та визнання їх дипломів є важливою, і вирішити її необхідно, але вона не може розглядатися як основний мотив реформи. Підвищення якісного рівня наших освітніх закладів — ось що повинне цікавити нас у першу чергу. Нам треба усвідомити, що покликання духовних навчальних закладів полягає у вихованні пастирів та спеціалістів, які будуть вірно служити Православній Церкві, а не просто зможуть офіційно називатися «богословами».

Я особисто вбачаю сенс реформування не в банальному «прилаштовуванні» наших освітніх закладів до певного переліку вимог з метою отримання державної акредитації, а у запровадженні позитивного досвіду європейських навчальних закладів. Це не настільки проста справа, як здається на перший погляд. Духовна освіта на теренах нашої держави завжди мала свою специфіку, яка вирізняла її з-поміж інших систем виховання пастирів в інших Помісних Церквах. Її характерною рисою завжди був чіткий наголос на моральній підготовці. Вважаю, що потреби у зміні цього пріоритету немає і не може бути, але це зовсім не суперечить необхідності запроваджувати освітні інновації.

Як саме їх вводити і що для цього потрібно робити? Перш за все, слід налагодити співпрацю з тими духовними закладами, які вже тривалий час працюють у системі європейської освіти. Вивчення їх досвіду, досягнень, особливостей, втілення ними реформи має першочергове значення для вдосконалення нашої освіти. Дуже важливо мати особистий контакт з представниками духовних освітніх закладів різних помісних Православних Церков, і навіть з католицькими і протестантськими. Він забезпечує можливість постійно обмінюватися досвідом, спільно розробляти напрямки роботи і зміцнювати міжцерковні зв’язки загалом.

Водночас потрібно усвідомлювати, що наша система не є вторинною відносно європейської, вона лише потребує реформування у певних галузях. До європейського визнання ми наближаємося завдяки реальним здобуткам, а не за рахунок формального узгодження тих чи інших чинників.

— А які напрацювання щодо реформування в цьому напрямку вже є у Київських духовних шкіл?

— Напрацювання з кожним днем все вагоміші. Мені, як керівникові КДА, часто доводиться відвідувати інші країни і зустрічатися з керівництвом закордонних навчальних закладів. Ми встановили тісні зв’язки з навчальними закладами майже всіх країн православного світу. Так, нещодавно делегація Київських духовних шкіл повернулася з Румунії.

— Як би Ви оцінили загалом Румунську систему духовної освіти?

— Взагалі, досвід Румунії досить специфічний і дуже корисний саме для України. Історично так склалося, що доля наших країн має багато спільних рис. І український, і румунський народи впродовж всієї своєї історії змушені були рішуче відстоювати Православну віру. Румунія, як і Україна, тривалий час перебувала під гнітом комуністичної ідеології. Румунська духовна освіта гідно протистояла історичним викликам і на сьогодні богословські факультети мають хорошу репутацію в усьому християнському світі.

Румунський досвід може бути надзвичайно корисним для України в тому сенсі, що Румунія — це держава, яка всього за 20 років пройшла шлях від соціалізму до країни-члена Європейського Союзу. Сьогодні Румунія крок за кроком виборює своє історичне місце в Європейському співтоваристві. Духовна освіта у цій країні має державне визнання. На прикладі Румунії видно, як освіта західного зразка може бути адаптована до православної традиції. На сьогоднішній день Румунія – це справжня твердиня Православ’я в ЄС — спільноті, де переважають католики і протестанти.

Варто зазначити: незважаючи на те, що всі богословські навчальні заклади Румунії діють у системі державної світської освіти, навчання служителів Церкви не відійшло від духовних пріоритетів. На богословських факультетах румунських університетів викладають переважно священнослужителі з багатолітнім досвідом служіння Церкві. Це дає можливість виховувати нове покоління, для якого найважливішими залишаться християнські цінності.

Також помітно, що наука в православній Румунії знаходиться на досить високому рівні. Представники цієї країни постійно беруть участь у міждержавних наукових заходах на релігійну тематику. Їх внесок у розвиток сучасного богослов’я є достатньо значним, щоб кваліфікувати рівень румунської духовної освіти та науки як високий.

Владико, як Ви вважаєте, які основні результати вашого візиту до Румунії?

— Незважаючи на коротку тривалість, візит був достатньо плідним. Нам вдалося зустрітися з провідними діячами румунської освіти і науки, обмінятися з ними досвідом і домовитись про майбутню співпрацю.

Ми зустрілись з Блаженнішим Патріархом Даниїлом, який висловив задоволення налагодженням співпраці між КДА та Православним богословським факультетом Бухарестського державного університету, відзначивши важливість спільних дій Православних Церков на сучасному етапі.

Делегація Київських духовних шкіл відвідала також кілька храмів і монастирів, які відіграють важливу роль у розвитку румунської духовної освіти та науки. Але, мабуть, найважливішим результатом нашого візиту було підписання угоди про співпрацю між Київськими духовними школами та Богословським факультетом Бухарестського університету.

Яке значення має підписання даної угоди для очолюваних Вами духовних шкіл та Української Православної Церкви загалом?

— Надзвичайно велике. Щодо Київських духовних шкіл — факт підписання угоди між освітніми закладами різних країн є свідченням визнання відповідності наших шкіл освітнім стандартам. Саме у співпраці між вузами народжується визнання нашої освіти. Декларація відповідності певним нормам — це, звичайно, річ позитивна, але реальних результатів у підвищенні якісного рівня нашої освіти вона не дає. А от коли визнання підтверджується фактом реальної співпраці між нашими навчальними закладами та вузами інших країн — це є, дійсно, свідченням визнання.

Підписання угоди між КДА та богословським факультетом Бухарестського університету, центрального закладу вищої освіти Румунії, дає широкий спектр можливостей для наших освітніх закладів. Угода передбачає обмін студентами та викладачами в рамках навчального процесу, обмін досвідом під час розробки і впровадження сучасних освітніх методик, створення та запровадження спільних науково-дослідних проектів, проведення симпозіумів, семінарів і конференцій, публікації наукових доробків та видань, які становлять спільний інтерес для діяльності наших освітніх закладів.

Київ-Львів, 7 листопада 2011

Система Orphus
Рейтинг
0
1
3коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • jasvami | 27 листопада 2011, 09:43
    Коментувати коментар

    ***“Призвание духовных учебных заведений состоит в воспитании пастырей и специалистов, которые будут верно служить Православной Церкви, а не просто смогут официально именоваться «богословами»”*** ------------------------------------------------ К сожалению, этот уроженец одного со мной из сел Закрпатской области, не понимает, что православие, на самом деле, является кривославием, ибо вместе со всей религией извратило науку Христову. И Богословие, как говорение правды о Боге, в религии отсутсвует. Теперь, это общерелигиозное заблуждение, глава духовных школ намерен насаждать еще с большим рвением. От моего предложения разобраться в этом глобальном заблуждении, - землячек отказался, видимо являясь служакой религии, а не служителем Божьим.

  • juillet | 10 листопада 2011, 23:57
    Коментувати коментар

    А хто провів інтерв’ю?

Відповідь на коментар
Коментар
Ім'я
Введіть код

Точка зору

  • 14 грудня 2018, 08:49 | Колонка Мирослава Мариновича | 

    Об’єднавчий собор: уникнути рецидивів минулого й забезпечити майбутнє

    У переддень собору разом з усіма закликаю його учасників до християнського смирення і вміння відрізнити головне від другорядного. Адже відсутність цього вміння завжди була ахіллесовою п’ятою українців в історії. Чергова поразка в питанні про автокефалію була б для суспільства нестерпною і лягла б великою відповідальністю на ваше сумління.

  • 13 грудня 2018, 09:10 | Колонка Катерини Щоткіної | 

    За крок до Об’єднавчого Собору: хто з чим прийшов і що маємо отримати

    Позиції майбутніх учасників Об'єднавчого Собору поступово прояснюються. Але інтрига все ще тримається, і на Соборі ми очікуємо не тільки перемог, але й несподіванок. Не завадило б ще диво — з огляду на те, що в залі зберуться люди занадто різні і одночасно дуже однакові, щоб легко відкинути другорядне і домовитися по суті.

Останні коментарі

  • Zenia | 18 грудня 2018, 22:17

    И в ПЦУ перешла ВСЯ Винницкая епархия, как только Онуфрий уволил её митрополита из МП, а не только кафедральный собор епархии, если ты вдруг ещё не в курсе, ватник.)))

  • Zenia | 18 грудня 2018, 21:51

    "Захват храма" в Виннице "при помощи крепких хлопцев" - это очередная ложь русской пропаганды. Об этом есть отдельная статья на этом сайте. А на ютуб есть видео о том, как отец

  • Учкудук | 18 грудня 2018, 21:33

    Був у греків провидець Паїсій(+1994), то він провіщав, що росіяни займуть Константинополь і віддадуть грекам, частина турків загине, частина прийме християнство. Час покаже.

  • lerer10225@com.ua | 18 грудня 2018, 21:24

    Якісь дитячі постанови..Які розкольники? Наприклад, я, коли захочу перейти з канонічної УПЦ МП в канонічну румунську, то я що - не маю права? Такі постанови свідчать тільки про те, що очільники УПЦ

  • Учкудук | 18 грудня 2018, 21:17

    Що тут шукати:християнські біблійні цінності--основа буття.За 2000 років не знайшли цінностей? Будуть шукати способи обминути заповіді і виправдати гріх,зло назвати добром, а брехню- істиною, щоб