Багатомовна Церква: у парафії РКЦ в Сумах мирно уживаються різні мови

12 листопада 2010, 13:37 | Інтерв'ю | 2 |   | Код для блогу |  | 

Andriy_Palchyk.jpgУ церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії, що в Сумах, Служби Божі проходять чотирма мовами. Але основна – українська. Про те, як уживаються різні мови у парафії, прихожани якої переважно російськомовні, а також про те, якою ж мовою краще звертатися до Бога в інтерв'ю з вікарієм парафії – отцем Андрієм ПАЛЬЧИКОМ (РКЦ).

— Отче, якою мовою проходять служби?

— Ми проводимо служби чотирма мовами: українською, російською, польською та англійською. Але переважно служимо українською. У тому числі й головна недільна Меса о 12-ій годині проходить саме українською. В неділю також маємо службу англійською мовою – в основному для студентів-католиків із Африки. Російською мовою проходить вечірня служба у п'ятницю о 18.00. Польською мовою Меси відправляємо щосуботи о 8-ій ранку. Є розклад служб у храмі, де зазначається також і якою мовою вона проходить. Тому прихожани можуть вільно вибирати, коли приходити.

— Служба англійською – досить незвичне явище як для Сум. Як виникла така ідея?

— Так, ми почали проводити окрему Месу англійською з адвенту минулого року. До цього під час недільної служби один із студентів читав уривок із Євангелія англійською мовою. Але потім побачили, що цього недостатньо, що англомовні студенти мають потребу в повноцінній Месі зрозумілою їм мовою.

— На Ваш погляд, чи залежить кількість людей на службі від того, якою мовою вона проходить?

— Для нашої парафії це не дуже важливо. Звісно, англомовні студенти намагаються приходити саме на вечірню службу в неділю. Але інші парафіяни, якщо в них виходить за часом, із задоволенням долучаються тоді ж. Мені хотілося, щоб більше людей приходило на Месу польською мовою в суботу. Бо ця служба проводиться для тих парафіян, хто має польське походження. Тим більше, що в Сумах є аж два товариства польської культури. Але вона починається досить рано й тому не надто популярна.

— Отець-настоятель Войцех Стасевич за походженням поляк. Він, здебільшого, служить польською?

— Зовсім ні. Так виходить, що польською служу переважно я. А отець Войцех – російською в п'ятницю. Але чіткого поділу у нас немає. Ми вільно володіємо як польською, так і українською та російською, знаємо англійську. Часто все залежить від обставин. Адже наша діяльність не обмежується лише Сумами. Ми обслуговуємо також місто Ромни, де є храм, котрий не так давно повернули нашій Церкві. Зараз там багато роботи. Цю будівлю використовували як майстерню й вона потребує відновлення та серйозного ремонту. Активно спілкуємося також з парафією Конотопу, де служить отець Збігнєв, відвідуємо отців Бернардинів із парафії святого Йосипа в Шостці. Є й інші важливі обов'язки, пов'язані з парафіяльним життям. Зокрема, у нас регулярно проходять зустрічі молоді, сестри проводять індивідуальну катехизацію з дітьми, священики готують до першого причастя як дітей, так і дорослих, діють молитовні спільноти та родинні кола. Хоча наша парафія порівняно невелика, але життя тут досить активне.

До-речі, щодо польської мови. Незабаром при парафії для всіх бажаючих відкриються суботні курси польської мови. Їх можна буде відвідувати за символічну плату. Сподіваємося набрати три групи.

— Але ж Суми – переважно російськомовне місто. Чи були нарікання або прохання частіше проводити служби саме російською?

— Так, більшість парафіян дійсно російськомовні і нарікань трошки таки є. Та хочу зауважити, що єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Мар'ян Бучек заохочує проводити Меси саме національною мовою. Хоча, ніхто ж нікого не змушує, все залежить від настоятеля та потреб прихожан.

— Зізнаюся, я очікувала почути, що в церкві проходять Меси також латиною...

— Як ви знаєте, римо-католики трошки відійшли від латини. У 1968 році відбулася літургійна реформа в церкві та було дозволено використовувати національні мови. Звісно, всі тексти обрядів іншими мовами затверджувалися Ватиканом. Зараз ми плануємо більше послуговуватися латинською мовою під час проведення служби. Поки-що повноцінної латинської Меси не буде, але окремі молитви чи гімни, наприклад, “Отче наш” та “Аве Марія”, хочемо відправляти саме латиною.

Вона є мовою мертвою, але її користь як мови літургійної полягає у нейтральності і традиційності, особливо у тих богослужіннях, у яких беруть участь представники різних країн. На моє переконання, латинська мова об'єднує всіх католиків світу. Це саме та частина культури, яка є спільною. І люди, котрі живуть в різних країнах, таким чином мають спільну основу. Більше того, це підкреслить урочистість Служби Божої.

— А на Ваш погляд, якою мовою має проходити служба?

— Головне, щоб вона була зрозумілою для людей. Кожен сам для себе обирає, якою мовою молитися. Але слова, звернуті до Бога, повинні бути щирими та йти від самого серця.

 Розмовляла Ірина Стегній

Система Orphus
Рейтинг
0
2
2коментарів

Коментарі

додати коментар 
  • Тарасій | 12 листопада 2010, 18:11
    Коментувати коментар

    В УГКЦ в Україні правлять українською, церковнослов'янською, припускаю, що російською і словацькою (на Закарпатті), сам брав участь в літургіях англійською. А в світі й португальською, іспанською, німецькою... За тим самим принципом, якщо є така потреба.

  • Паломник | 12 листопада 2010, 18:06
    Коментувати коментар

    В римо-католицьких храмах вже давно користуються кількома мовами,якщо в цьому є потреба.І це правильно,бо в храмі,перед Ісусом,немає титульної нації,там усі рівні.Але інші наші Церкви ще до цього не доросли,бо у них ще замало євангельського духу,і занадто багато політики.Отже,є над чим працювати.

Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

Точка зору

  • 13 вересня 2019, 11:33 | Колонка Михайла Черенкова | 

    Після Томосу вчімося жити разом

    Після Томосу Україна вчиться жити в нових умовах — коли проблему канонічності начебто усунуто, але суспільство і церква не стали менш розділеними. І виникає питання: як жити в умовах непереборного поділу, в умовах складного різноманіття?

  • 10 вересня 2019, 11:16 | Колонка Віктора Єленського | 

    Втручатися не можна ігнорувати, Або що робити державі з релігійною політикою?

    Всі держави світу мають політику відносно релігії і об’єднань, які створюють громадяни на її, релігії, ґрунті. Атеїстичний уряд Китаю і теократичний уряд Ірану, могутні США і крихітна Андорра – словом, всі.

Останні коментарі

  • Михаил | 17 вересня 2019, 14:25

    Печально, что Владыка Святослав общается с турецким пока ещё патриархом! И признает непризнанную никем в мире, в том числе Святейшим Папой, так называемую "пцу". Пусть тогда не удивляется,

  • enzian | 17 вересня 2019, 11:43

    Та кому твій Гундяй потрібен?

  • enzian | 17 вересня 2019, 11:11

    Часом злодії обкрадають один одного.

  • enzian | 17 вересня 2019, 11:10

    "Священики" РПЦ, а також Мішка-Михаил, взагалі не є християнами. Вони тільки дурять людей, а насправді є язичниками.

  • Михаил | 16 вересня 2019, 22:44

    Исповедаться можно священникам, а ряженые пцу-шники таковыми не являются. Их никто не рукополагал в священный сан, имея апостольское преемство. В данной же печальной ситуации, наверное можно

Популярні статті місяця