Останні новини
У підземеллях Луцького костелу вперше за 75 років звершили богослужіння | 13 грудня 2019, 14:31 | РКЦ в Україні |
Сьогодні в УГКЦ моляться за Главу Церкви та збирають пожертви для фонду «Андріїв гріш» | 13 грудня 2019, 12:38 | УГКЦ |
Втрачені церкви та костели Тернопілля можна знайти на інтерактивній карті | 13 грудня 2019, 12:28 | Релігія та культура |
Нинішнє оточення Філарета – це невдахи та абсолютні лузери, - Андрій Юраш | 13 грудня 2019, 11:53 | Міжправославні стосунки |
Громади УПЦ МП, які не змінили назву, не зможуть вчиняти юридичні дії, - експерт | 13 грудня 2019, 11:26 | Законодавство |
Релігієзнавчі студії
16 жовтня 2019, 15:09 | Релігієзнавчі студії |
Середньовічний монастир у Галичі: від св. Пантелеймона до св. Станіслава
Проблематика вивчення середньовічного Галича знайшла своє відображення у найрізноманітніших галузях історичної науки. Проте, однією з найцікавіших та малодосліджених видається нам тема церковного життя столиці Галицької землі.
4 жовтня 2019, 14:02 | Матеріали конференцій |
Томос про автокефалію Української Церкви та проблема її єдності
Доповідь на Міжнародному семінарі Українського християнського академічного товариства «Моделі єдності Київської Церкви: на шляху відновлення сопричастя»
Останні фото і відео
Моніторинг ЗМІ
Енергія ніжності | 13 грудня 2019, 11:41 | Калейдоскоп-дайджест |
|
Андрій Юраш: "Якби об’єднання церков було штучним - за втручання держави - воно б вже розпалося" | 13 грудня 2019, 09:57 | Суспільство-дайджест |
|
Письма крымчан: Соборная мечеть «в руках» пропаганды | 11 грудня 2019, 15:02 | Суспільство-дайджест |
|
Календар
Релігійне краєзнавство
19 жовтня 2019, 09:00 | Релігійне краєзнавство |
Блищиводи: озера, краєвиди та ікони
Тим цінніші є ці дві ікони, збережені у Блищиводах. На них є підпис Буцманюка, рік написання, а також імена селян які замовили ці ікони для церкви – Анни і Олекси Вольських.
25 серпня 2019, 13:18 | Більшівці |
|
Більшівці: святе місце з кривавим минулим
Неподалік від Галича, який за княжих часів був столицею руських земель, а тепер є районним центром в Івано-Франківській області, у межиріччі річок Гнила Липа і Нараївка розкинулося мальовниче селище Більшівці, історія якого сягає тисячоліть.
Народний репортер
Огляд видань
19 листопада 2019, 09:03 | Огляд видань |
Місійна Церква – це не про нас? Анонс нового номера журналу “Скинія”
Що з нашими місіонерами? Дилема. З тими, хто поїхав служити спільнотам наших заробітчан і мігрантів? Чи з тими, які, скажімо, поїхали з проповіддю до Африки – а що, є й такі? Останніх, якщо вони і є, — одиниці.
6 жовтня 2019, 09:55 | Огляд видань |
Випробування гідністю. Про що розповідає новий номер "Патріярхату"
Поважати гідність – це бачити у людині Людину: образ і подобу Бога. Гідність – поняття одночасно дуже загальне і дуже конкретне, розгледіти її та зінтерпретувати можна, мабуть, у кожній біблійній історії обох Завітів, а через них – у своїй власній життєвій історії.
Посилання від партнерів
Багатомовна Церква: у парафії РКЦ в Сумах мирно уживаються різні мови
У церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії, що в Сумах, Служби Божі проходять чотирма мовами. Але основна – українська. Про те, як уживаються різні мови у парафії, прихожани якої переважно російськомовні, а також про те, якою ж мовою краще звертатися до Бога в інтерв'ю з вікарієм парафії – отцем Андрієм ПАЛЬЧИКОМ (РКЦ).
— Отче, якою мовою проходять служби?
— Ми проводимо служби чотирма мовами: українською, російською, польською та англійською. Але переважно служимо українською. У тому числі й головна недільна Меса о 12-ій годині проходить саме українською. В неділю також маємо службу англійською мовою – в основному для студентів-католиків із Африки. Російською мовою проходить вечірня служба у п'ятницю о 18.00. Польською мовою Меси відправляємо щосуботи о 8-ій ранку. Є розклад служб у храмі, де зазначається також і якою мовою вона проходить. Тому прихожани можуть вільно вибирати, коли приходити.
— Служба англійською – досить незвичне явище як для Сум. Як виникла така ідея?
— Так, ми почали проводити окрему Месу англійською з адвенту минулого року. До цього під час недільної служби один із студентів читав уривок із Євангелія англійською мовою. Але потім побачили, що цього недостатньо, що англомовні студенти мають потребу в повноцінній Месі зрозумілою їм мовою.
— На Ваш погляд, чи залежить кількість людей на службі від того, якою мовою вона проходить?
— Для нашої парафії це не дуже важливо. Звісно, англомовні студенти намагаються приходити саме на вечірню службу в неділю. Але інші парафіяни, якщо в них виходить за часом, із задоволенням долучаються тоді ж. Мені хотілося, щоб більше людей приходило на Месу польською мовою в суботу. Бо ця служба проводиться для тих парафіян, хто має польське походження. Тим більше, що в Сумах є аж два товариства польської культури. Але вона починається досить рано й тому не надто популярна.
— Отець-настоятель Войцех Стасевич за походженням поляк. Він, здебільшого, служить польською?
— Зовсім ні. Так виходить, що польською служу переважно я. А отець Войцех – російською в п'ятницю. Але чіткого поділу у нас немає. Ми вільно володіємо як польською, так і українською та російською, знаємо англійську. Часто все залежить від обставин. Адже наша діяльність не обмежується лише Сумами. Ми обслуговуємо також місто Ромни, де є храм, котрий не так давно повернули нашій Церкві. Зараз там багато роботи. Цю будівлю використовували як майстерню й вона потребує відновлення та серйозного ремонту. Активно спілкуємося також з парафією Конотопу, де служить отець Збігнєв, відвідуємо отців Бернардинів із парафії святого Йосипа в Шостці. Є й інші важливі обов'язки, пов'язані з парафіяльним життям. Зокрема, у нас регулярно проходять зустрічі молоді, сестри проводять індивідуальну катехизацію з дітьми, священики готують до першого причастя як дітей, так і дорослих, діють молитовні спільноти та родинні кола. Хоча наша парафія порівняно невелика, але життя тут досить активне.
До-речі, щодо польської мови. Незабаром при парафії для всіх бажаючих відкриються суботні курси польської мови. Їх можна буде відвідувати за символічну плату. Сподіваємося набрати три групи.
— Але ж Суми – переважно російськомовне місто. Чи були нарікання або прохання частіше проводити служби саме російською?
— Так, більшість парафіян дійсно російськомовні і нарікань трошки таки є. Та хочу зауважити, що єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Мар'ян Бучек заохочує проводити Меси саме національною мовою. Хоча, ніхто ж нікого не змушує, все залежить від настоятеля та потреб прихожан.
— Зізнаюся, я очікувала почути, що в церкві проходять Меси також латиною...
— Як ви знаєте, римо-католики трошки відійшли від латини. У 1968 році відбулася літургійна реформа в церкві та було дозволено використовувати національні мови. Звісно, всі тексти обрядів іншими мовами затверджувалися Ватиканом. Зараз ми плануємо більше послуговуватися латинською мовою під час проведення служби. Поки-що повноцінної латинської Меси не буде, але окремі молитви чи гімни, наприклад, “Отче наш” та “Аве Марія”, хочемо відправляти саме латиною.
Вона є мовою мертвою, але її користь як мови літургійної полягає у нейтральності і традиційності, особливо у тих богослужіннях, у яких беруть участь представники різних країн. На моє переконання, латинська мова об'єднує всіх католиків світу. Це саме та частина культури, яка є спільною. І люди, котрі живуть в різних країнах, таким чином мають спільну основу. Більше того, це підкреслить урочистість Служби Божої.
— А на Ваш погляд, якою мовою має проходити служба?
— Головне, щоб вона була зрозумілою для людей. Кожен сам для себе обирає, якою мовою молитися. Але слова, звернуті до Бога, повинні бути щирими та йти від самого серця.
Розмовляла Ірина Стегній

Коментарі
Точка зору
11 грудня 2019, 10:18 | Інтерв'ю |
В Естонії вони називаються дуже чітко — Московський Патріархат
Про «естонську модель», кількість православних в Естонії у різних юрисдикціях, естонський досвід переходів парафій і офіційну назву ЕПЦ Московського патріархату – в інтерв'ю зі священиком Естонської Апостольської Православної Церкви (Константинопольський патріархат) Айваром Сарапіком
9 грудня 2019, 14:09 | Колонка Дмитра Горєвого |
Останні рішення Синоду ПЦУ відновлюють давні Літургійні практики
Синод ПЦУ на своєму останньому засіданні схвалив два дуже важливих рішення. Перше – про виключення з тексту Літургії тропаря 3 години. Друге – про скасування єктенії про оголошених (оглашенних). Що це значить і чому це важливо?
Останні коментарі
- 13 грудня 2019, 12:51 |
- 13 грудня 2019, 11:59 |
- 13 грудня 2019, 11:50
Так виглядає, що своєрідним і новітнім - ледь не ГЕНОЦИДНИМ експериментом, що його в останні десятиліття диявольсько-демонічна темрява винайшла та активно й підступно-цинічно практикує - причому,
| - 13 грудня 2019, 11:15
Деякі роздуми щодо постаті та місії св. апостола Андрія Первозваного: ---------- https://slovoproslovo.info/andrij-apostol-maloho/
| - 13 грудня 2019, 10:57
Дещо про відповідний - нинішній досвід Угорщини, зокрема, отут: ---------- https://slovoproslovo.info/uhorskyj-ministr-vyznala-shcho-khrystyianstvo-sluzhyt-oporoiu-sim-i-ta-natsii/#comment-656
|
Популярні статті місяця
5 грудня 2019, 08:03 | Державно-конфесійні стосунки | 12 грудня 2019, 16:16
Лідери Церков і релігійних організацій України обговорили з Президентом актуальні проблеми
25 листопада 2019, 10:24 | УГКЦ | 26 листопада 2019, 19:50
26 листопада 2019, 16:47 | Суспільство-дайджест | 29 листопада 2019, 13:18
7 грудня 2019, 08:47 | Релігійні свята і традиції | 11 грудня 2019, 16:22
Святу великомученицю Катерину сьогодні вшановують християни східного обряду
25 листопада 2019, 12:03 | Релігійна нетерпимість та вандалізм | 27 листопада 2019, 09:52
В УГКЦ в Україні правлять українською, церковнослов'янською, припускаю, що російською і словацькою (на Закарпатті), сам брав участь в літургіях англійською. А в світі й португальською, іспанською, німецькою... За тим самим принципом, якщо є така потреба.
В римо-католицьких храмах вже давно користуються кількома мовами,якщо в цьому є потреба.І це правильно,бо в храмі,перед Ісусом,немає титульної нації,там усі рівні.Але інші наші Церкви ще до цього не доросли,бо у них ще замало євангельського духу,і занадто багато політики.Отже,є над чим працювати.
Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти