"Зараз просто знати основи пастирства — катехизму і вміння звершувати богослужіння — недостатньо для служіння" — о. Кирил (Говорун)

3 серпня 2010, 09:13 | Інтерв'ю | 0 |   | Код для блогу |  | 

К_Говорун.jpgРозмова з о. КИРИЛОМ (Говоруном), першим заступником голови Учбового комітету Російської Православної Церкви про реформу духовної освіти в РПЦ і наближення її до європейських освітніх стандартів.

— Отче Кириле, 15 років тому владика Іларіон (Алфеєв) написав книгу про духовну освіту в семінаріях та академіях православної церкви. На ваш погляд, що змінилося з тих часів, порівняно з теперішнім становищем та проблемами, про які писав владика Іларіон?

— Змінилося багато чого і змінилось на краще. Коли владика Іларіон писав свою статтю, яка стала книгою, багато з того, про що він писав, здавалося фантастикою. Здавалося, що ніколи не можна буде виправити або покращити ту досить важку ситуацію, яку він описував як стан духовних шкіл. Зараз багато що змінилося, і багато з того, що здавалося неможливим, вже сьогодні здійснюється. Звичайно, це не все. Тому ми зараз продовжимо процес реформування духовної освіти. Зараз ми перелаштовуємо процес духовної освіти на новий лад. Ми її робимо сумісною з європейською системою освіти. Ми хочемо інтегруватися в освітній простір Європи через запровадження принципів Болонської системи. Зокрема, це передбачає перехід на три рівні освіти: бакалаврат, магістратуру і докторантуру (або по-старому аспірантуру). Не лише це. Це перш за все запровадження нових підходів, нових методів до навчання. Більше уваги буде приділятися самостійному навчанню студентів, семінарам, самостійному читанню, засвоєнню літератури. Врешті-решт, ми сподіваємося, що наша освіта стане сумісною зі світовою, європейською, наші дипломи будуть визнавати європейські університети. Вважаємо, це стане основою для інтеграції в світську систему освіти. Поки що богослов'я у нас не визнають повноцінною освітою, це є наслідками неподолання комуністичного періоду нашої історії, тому є спротив проти цієї інтеграції.

— Як ви протидіятимете закритості?

— На певному рівні закритість повинна бути. Ми хочемо, щоб елементи закритості були на рівні бакалаврату, на рівні формування священиків. Ми хочемо диференціювати нашу систему, щоб був рівень пастирів — бакалаврат, далі будуть магістри, які будуть вчитися в більш відкритій системі, — це власне той рівень, коли співпраця, інтерактивність студента і світу буде підвищена.

— Що дасть ця євроінтеграція?

— Ми сподіваємося, що європейська інтеграція буде сприяти підвищенню рівня освіти, бо до цього часу система освіти залишається замкненою, тому не має до цього часу механізмів, щоб тримати освіту на високому рівні, або піднімати цей рівень. Тому через інтеграцію ми будемо змушені піднімати рівень освіти.

Можна сказати, що на одній чаші терезів знаходяться висококласний спеціаліст-гуманітарій, який вододіє декількома іноземними мовами, може відповісти на будь-які закиди або вирішити та виконати будь-яку справу в Церкві, а на другій чаші — думка багатьох посадовців у наших семінаріях: «навіщо все це? Нам потрібні просто священики»?

— Це входить в розріз з установками, які дає наше священноначаліє. Священик повинен бути глибоко інтегрований в суспільство, розуміти те, що відбувається в суспільстві, повинен однією мовою розмовляти з суспільством, з людьми освіченими, а не тільки з бабцями, хоча я нічого не маю проти цього. Людина повинна бути всесторонньо освіченою, орієнтуватися в інформаційному просторі, бути компетентною у багатьох сферах. Зараз просто знати основи пастирства — катехизму і вміння звершувати богослужіння — недостатньо для служіння.

На Ваш погляд, як дати потрібний заряд нашим студентам, щоб вони, коли вийдуть зі стін духовних шкіл, бачили питання суспільства, змогли їх сформувати, якщо це не може зробити саме суспільство, і не втратили бажання відповісти на ці питання?

Мені здається, що система духовної освіти має не заважати розвиватися людині, щоб студент бачив ці проблеми, тому що вони самі виходять з суспільства, вони самі володіють ситуацією. Духовні школи повинні допомогти людині зрозуміти ці проблеми, систематизувати їх і знаходити відповіді. Як правило, освіта —  це не створення якихось нових знань з чистого аркуша, система повинна допомогти людині систематизувати це знання, яке вона приносить з собою.

Розмовляв Олександр БОЙКО,

Київ, липень 2010

Дивіться також: виступ о. Кирила на розширеному засіданні Учбового комітету (18 червня 2010 року, Московська духовна академія) про трансформацію системи духовної освіти

Система Orphus
Рейтинг
0
0
0коментарів

Коментарі

додати коментар 

    Залишати коментарі можуть тільки зареєстровані відвідувачі Ввійти

    Точка зору

    Останні коментарі

    • serge1717 | 22 лютого 2019, 00:22

      де ви взяли цю мухумуху чи бляхумуху. що все обгівнює???

    • serge1717 | 22 лютого 2019, 00:20

      Що за сцикливий у нас суд???Чи може йому пороблено???

    • В. Ясеневий | 21 лютого 2019, 21:48

      Мало, мало, і мало, - шановні пане і панове, грецькі католики...Ну чому ж, Ви, не закликали всіх своїх грецьких католиків уважно вивчити життя всіх кандидатів у президенти, як це роблять на

    • muhamuha33 | 21 лютого 2019, 20:40

      Ленін був правий, коли говорив що релігія це отрута для народу! Тепер американські посіпаки застосовують релігію для розколу України ще більше!  Вони отруюють псевдорелігією українське суспільство

    • muhamuha33 | 21 лютого 2019, 19:26

      Якби варфоломій провів би собор з іншими православними церквами і більшістю голосів було б вирішено питання Розкольників спільно, то це була б інша справа, а так він сам пішов у розкол!!!

    Популярні статті місяця