• Головна
  • Публікації
  • Інтерв'ю
  • «Мені здається, що є перебільшення уваги до візиту Патріарха Кирила і незрозуміле бажання розглядати його як виключно політичний»...

«Мені здається, що є перебільшення уваги до візиту Патріарха Кирила і незрозуміле бажання розглядати його як виключно політичний»

30.07.2009, 19:33
Інтерв'ю
«Мені здається, що є перебільшення уваги до візиту Патріарха Кирила і незрозуміле бажання розглядати його як виключно політичний» - фото 1
Інтерв'ю з Юрієм РЕШЕТНІКОВИМ, головою Державного комітету у справах національностей та релігій про київську частину візиту Патріарха Московського Кирила в Україну

reshetnikov.jpg- Поділіться враженнями від перших днів візиту першоєрарха РПЦ в Україну? Що особливо вразило?

- Враження досить добре. Наскільки я знаю, Патріарх задоволений тими днями візиту, які пройшли у Києві. Сподіваюся, таке задоволення залишиться і надалі. Є велика радість і задоволеність у вірних УПЦ, до яких він приїхав. Добре, що віруючи мають змогу спілкуватися зі своїм душпастирем.

- У Вас була зустріч разом із Юлією Тимошенко з Патріархом. Які питання ви обговорювали?

- Йшлося не про те, як Уряд може допомогти в гармонізації державно-церковних відносин. Патріарху було розказано про те, що вже зроблено, які рішення прийняті. Він, виходячи із російського досвіду, поділився своїми думками щодо можливих напрямків подальшої гармонізації відносин держави і релігійних організацій. Хочу зауважити, що виглядає так, що Україна в цій сфері йде на пару років попереду РФ. Зокрема, викладання курсів духовно-морального спрямування. У нас це діє на національному рівні з 2006 року. В той час в Росії тільки прийнято рішення щодо цього. Теж саме стосується і капеланського служіння в збройних силах.

Йшла розмова і про загальнолюдські цінності. Важливо було почути певні поради з боку Патріарха як духовної людини. Ївін також порушував питання захисту християнських моральних цінностей в суспільстві, зважаючи на євроінтеграційні процеси. При всьому позитивному ставленні Патріарха до інтеграції в політичній, економічній сфері, це, на його думку, не повинно вести до відмови від традиційних християнських цінностей. Вочевидь, що з цим можна погодитися.

- Чи були з його боку якісь зауваження або побажання до Кабінету Міністрів?

- Зауважень не було. Патріарх високо оцінює діяльність нинішнього Уряду, зокрема у сфері державно-церковних відносин.

- Під час зустрічі не піднімалися такі болючі питання, як повернення храмів?

- Такі питання не піднімалися. Не думаю, що Патріарх став би їх піднімати, зважаючи на його рівень. Кому належить той чи інший храм, не має вирішуватися на рівні прем’єр-міністра. У нас для цього існують обласні державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, які, на мій погляд, здатні самостійно розібратися.

Щодо процесу реституції, то це питання піднімалося. Знову хочу сказати, що тут так само – позитивна оцінка Патріархом того, що робиться Урядом. Прем’єр-міністр проінформував Патріарха про останні законотворчі пропозиції Уряду в цьому напрямку, зокрема, про проект закону про повернення культових будівель, який на сьогодні вже розроблений і вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України.

- Який висновок можна зробити про приїзд, виходячи із змісту проповідей Патріарха і його заяв?

- Що до України приїхала надзвичайно мудра і духовна людина.

- Але ж його тези щодо засудження перегляду результатів Великої Вітчизняної війни, «переписування» історії мають подвійне тлумачення. Оцінка перемоги Ярослава Мудрого у шоу «Великі українці» (була зроблена під час прямого ефіру на каналі «Інтер» 28 липня. – прим. РІСУ.) побічно кидає тінь на іншу історичну постать України, яку так не люблять в Росії – Степана Бандеру. Не було почуто про Голодомор як геноцид українців. Експерти говорять про те, що всі ці заяви зроблені в контексті офіційної позиції російської держави.

- Я не думаю, що покладання квітів до меморіалу жертв Голодомору є дотриманням офіційної російської позиції. І це досить промовистий крок Патріарха, що свідчить про наявність його власної позиції щодо питань. І вона не завжди збігається із позицією Кремля.

Щодо експертів: мабуть, це бажання почути від Патріарха те, що вони хочуть почути. Це не його проблема, а проблема тих експертів.

З огляду на те, що він сказав, то треба зауважити, що так думає певна частина населення України. Отже, для когось ці слова були зрозумілими і прийнятними, для когось, хто має протилежну позицію, сприймалися по-іншому. Але Патріарх сказав те, що думав. З ним можна погоджуватися, а можна — і ні.

Я можу погодитись зі словами Патріарха про те, що в ситуації наявного штучного поділення суспільства, продовжувати поділення через внесення на обговорення тез, які можуть лише підбурювати суспільне протистояння, – не дуже мудро.

- Ваша оцінка реакції на візит представників інших Церков і політичних сил різних спрямувань, зокрема, акцій протесту?

- Не став би пов’язувати акції протесту з Церквами, бо ще напередодні візиту практично усі вони заявили про свою непідтримку протесних акцій. Зокрема, УПЦ КП при всій своїй критичній налаштованості до візиту.

Щодо самих акцій, може, це буде крамольним, але мені згадалися протести 2005 року, коли звершувалося богослужіння з нагоди перенесення осідку Глави УГКЦ до Києва. І спостерігалося щось подібне: під час богослужіння звучали крики, протести. Тоді це були вітренківці, прихильники Дмитра Корчинського. Паралель напрошується доволі чітко. Люди, які під час богослужіння намагаються його зірвати, викрикуючи гасла «геть», на мою думку, не є віруючими, навіть якщо вони себе вважають релігійними, приналежними до якоїсь конфесії.

Для будь-якої віруючої людини є, принаймні, розуміння святості того, що відбувається, часу і місця, є благоговіння, бо люди зібралися на служіння і моляться Богу. Ти можеш не погоджуватися з цією Церквою, мати свій погляд. Але віруюча людина буде ставитися з пошаною до тих, хто зібрався на молитву.

- Які наслідки цих протестів на релігійне життя?

- Не думаю, що такі акції матимуть серйозний влив на релігійне життя в Україні, навіть якщо звернути увагу на їхню нечисленність.

- Ви, як голова державного органу, що можете сказати про вплив візиту на державно-конфесійні відносини в Україні?

- Знову ж таки, для мене цей візит – пастирський. Подобається це комусь або не подобається – частина населення визнає Кирила своїм Патріархом. З іншого боку, державно-церковні відносини в Україні на сьогодні не обмежуються лише створенням умов для діяльності Церкви. Сьогодні ми говоримо про партнерство між державою і Церквою. Цей процес є динамічний. І не думаю, що візит Патріарха цей процес якось пришвидшить або тим більше пригальмує.

Чому я почав говорити про пастирський характер візиту. А чому пастирський візит Патріарха має на щось впливати в сфері державно-церковних відносин? Коли в Україну приїхав пару тижнів тому кардинал Лайола, чому ніхто не говорив про вплив? Чому не говоримо про це, коли приїжджають в Україну керівники інших релігійних спільнот? Мені здається, що є перебільшення уваги до даного візиту і незрозуміле бажання розглядати його як виключно політичний.

- Чому обов’язково говорити про політичний аспект відносин? Скажімо, посилення співпраці Церкви і держави в соціальній сфері.

- Незалежно від візиту Патріарха цей процес відбувається. Остання зустріч Прем’єр-міністра і Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій — тому підтвердження. Якщо б він і не приїхав – цей процес триває і триватиме. Не думаю, що цей візит якось його пришвидшить або пригальмує.

- Ну а на релігійне життя ж має якось змінитися? Під час розмов Патріарха Кирила і духовенства УПЦ піднімалося питання наявності великої кількості номінальних віруючих та їхнього воцерковлення. У цій царині якісь зміни мають відбутися в результаті приїзду першоєрарха Церкви.

- На жаль, ті речі, про які Ви говорите, залежать не тільки від Патріарха, навіть не беручи провіденційний вимір – дії Духа Святого. Тут, на землі, вони залежать від конкретних священиків, які звертатимуться до людей в своїх проповідях і власне до яких прийдуть люди. І чи побачать вони в них своїх духовних отців, чи не побачать – залежить не тільки від Патріарха.

Для Патріарха роками був властивий місіонерський акцент, ще на посаді голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків. Він запам’ятався як блискучий телепроповідник. Але на практиці не все залежить від нього. Все залежатиме від того, як на рівні звичайного приходського священика буде почутий його заклик до місіонерської діяльності.

Напевно, в цьому напрямку будуть прийняті відповідні церковні рішення, буде скероване навчання в церковних закладах на посилення місіонерської діяльності. Але це є процес.

Водночас, можливо, для багатьох людей, що знаходяться у духовному пошуку, слова Патріарха сприятимуть їх духовному визначенню, приходу до Бога та Церкви.

Дякую за розмову.

Розмовляв Микола МАЛУХА,
Київ, 30 липня 2009 року