• Головна
  • Це було необхідно для того, щоб розпочати викладання „Християнської етики” на загальнонаціональному рівні вже з наступного навчального року...

Це було необхідно для того, щоб розпочати викладання „Християнської етики” на загальнонаціональному рівні вже з наступного навчального року

06.10.2005, 16:08
Коментар Ю.Решетнікова, учасника конференції „Релігійний компонент в світській освіті та вихованні”, члена комісії щодо підготовки концепції факультативних курсів з етики віри, релігієзнавства та інших морально-етичних курсів.

Коментар Ю.Решетнікова, учасника конференції „Релігійний компонент в світській освіті та вихованні”, члена комісії щодо підготовки концепції факультативних курсів з етики віри, релігієзнавства та інших морально-етичних курсів.

Велика кількість учасників і увага мас-медіа (а такою кількістю журналістів може похвалитися далеко не кожна релігієзнавча конференція) свідчать про значну актуальність обговорюваної проблематики, про те, що інтерес до неї не згасає, попри те, що це вже другий форум з даного приводу за останній місяць (16 вересня круглий стіл з цієї ж теми відбувся в центрі ім. О.Разумкова), напроти до дискусії долучається все більша кількість фахівців.

В цілому конференція пройшла на високому рівні і, переконаний, буде сприяти подальшому опрацюванню питань, що виникають у зв’язку із запровадженням курсу „Християнська етика” у шкільну програму.

На мій погляд, навіть виступи опонентів цієї ідеї можуть мати позитивне значення для справи, оскільки вони є подразником для прихильників „Християнської етики”, змушуючи останніх акумулювати свої зусилля і, зокрема, шукати шляхів порозуміння між собою, для того щоб викладання цього предмету нарешті стало реальністю не лише в окремих школах.

Позитивним є те, що з кожною новою зустріччю поглиблюється діалог між представниками різних Церков щодо зняття існуючих розбіжностей у підходах до формування програми курсу. Також важливо, що поряд з „Християнською етикою” були порушені інші важливі питання, а саме: необхідність вироблення механізму державної акредитації богословських навчальних закладів в контексті підготовки викладачів даного курсу та необхідність перегляду програм з інших шкільних курсів, зокрема біології, історії, літератури. Адже дійсно незрозуміло, як можуть стояти поруч викладання християнського етичного вчення на одному уроці і безальтернативне викладання еволюційної теорії походження людини (по суті своїй атеїстичної) на іншому.

На жаль, не виправдалися сподівання щодо того, що на засіданні комісії 4 жовтня вдасться прийняти проект однієї з концепцій за основу і почати процес його доопрацювання. Це було необхідно для того, щоб розпочати викладання „Християнської етики” на загальнонаціональному рівні вже з наступного навчального року. Водночас те, як розвивається процес, і той алгоритм обговорення, який був прийнятий на засіданні, свідчать про те, що це може статися лише у 2007 році. Хоча, з іншого боку, можливо дійсно це не той випадок, коли треба поспішати.

Проте процес все ж таки має рухатися, тим більш, що його варто розглядати у контексті подальшого розвитку державно-церковних відносин. На сьогодні держава зробила величезний крок назустріч Церквам, знявши перешкоди для викладання „Християнської етики” в школі та виявивши довіру Церквам, практично доручивши їм розробку відповідної програми. Тому здається, що від того, наскільки Церкви впораються із поставленим завданням, продемонструють і свій інтелектуальний потенціал, і здатність знаходити порозуміння між собою, залежить, наскільки вони виправдають цю довіру з боку держави, а отже чи зможуть вони розраховувати на таку довіру і у майбутньому.