Експерт про Крим: б’ються міфи, а страждають люди

Крим притягує погляди усієї світової спільноти вже тиждень та змушує самих українців переусвідомити себе як єдину державу. Хоча зараз конфлікт отримав зовсім інше значення, лишається й певний релігійний контекст, який може мати свій вплив на перебіг подій. Про нього РІСУ поспілкувалась з ісламознавцем, релігієзнавцем та кандидатом філософських наук Денисом Брильовим.

Загалом не можна казати про відчутний релігійний компонент конфлікту в Криму, якісь прояви релігійності скоріш відносились до ширшої проблеми самоідентифікації людей. Однак відкидати, що релігійна самоусвідомленість може вплинути на перебіг подій, особливо з боку мусульман, не можна. На сьогодні, наприклад, якщо дивитись на присутність Росії в інформаційному просторі, то вона виступає як сторона конфлікту. При цьому зараз серед більшості мусульман поширена думка, що в Росії їх переслідують. Тобто в РФ у мусульман є великі проблеми, тому з цієї точки зору можна якраз сказати, що цей фактор, як релігійний, може вплинути на консолідацію проти Росії. Там дійсно присутні проблеми у зв’язку з релігійною політикою, особливо з такими діячами як Чаплін. Там багато перегинів по відношенню до ісламу. І це може використовуватись як аргумент для того, щоб залучити до конфлікту мусульман.

Не забуваймо, що у Криму спершу відбулось протистояння кримських татар проти проросійськи налаштованих діячів. Це найцікавіше, що вони кричали «Слава Україні, Аллаху акбар» і після цього закликали йти на захист церков, мечетей та синагог. Тобто в них актуалізувались у свідомості саме суспільні міфи релігійного плану, які полягають в тому, що в мусульман є проблеми з іновірцями. І татари несвідомо відчувають себе частиною цього міфу, тож реакцією було показати, що ми «не такі».

Взагалі ж Майдан вплинув на соціум так, що люди намагаються себе показувати кращими, ніж вони є (принаймні – були), більш вихованими, толерантними, Я просто не знаю як довго це триватиме, скоріш за все, що не дуже, на жаль. Так і тут – ми кращі, ніж нас намагаються представити. От нам приписують, що ми антисеміти, а ми насправді підемо захищати синагоги.

Про чіткий релігійний компонент важко щось казати, там присутня проблема самоідентифікації, ідентифікаційний конфлікт. Тим паче, що у татар в першу чергу постає історично-національна проблема з Росією, тому що їх депортували свого часу. І те, що вони відчувають – це неприйняття російського сценарію, тому вони не підуть за них. Навіть тут бажаючі можуть, наприклад, використовувати аргумент того ж  Рамзана Кадирова, що він, мовляв, навпаки стає на захист прав мусульман. Але він має скоріш символічне, ніж реальне відношення до сучасного ісламу в Росії. Справа в тому, що йде бійка між міфами, яка призводить до практичних наслідків. Б’ються міфи – страждають люди. Особисто я релігійного фактору  там не бачу, він може вплинути хіба що на сам перебіг конфлікту. Те, що ми сприймаємо за релігійний компонент – це ідентичність. Зрозуміло, що татари не підуть під Росію – і не тому, що вони мусульмани. Бо депортували їх не як мусульман, а як кримських татар.

Денис БРИЛЬОВ,

кандидат філософських наук, релігієзнавець