• Головна
  • УПЦ КП нарешті чітко позиціонувалася...

УПЦ КП нарешті чітко позиціонувалася

15.06.2007, 16:19
Своїми враженнями про форум «За Українську Помісну Православну Церкву», який 12 червня 2007 року проходив у Києві, поділилася його учасниця, київська журналістка Наталія РИБАСОВА

Своїми враженнями про форум «За Українську Помісну Православну Церкву», який 12 червня 2007 року проходив у Києві, поділилася його учасниця, київська журналістка Наталія РИБАСОВА

II Всеукраїнський церковно-громадський форум «За Українську Помісну Православну Церкву», що відбувся 12 червня в Киеві, мав доволі широкий резонанс в світських ЗМІ. Тональність публікацій була різною – відверто негативною у «Вечірньому Харкові», іронично-осудливою в «Комерсанті», спокійною – в «Економічних ізвестіях», позитивною – в газеті «День».

Але після перегляду всіх публикацій залишається відчуття, що журналістиі віднеслися до форуму як до події, в першу чергу, політичної. А тому і не закцентували увагу на деяких цікавих моментах саме церковного життя. Так виникло бажання поділитися своїми враженнями від форуму.

Враження в цілому позитивні. Організація і представництво були на належному рівні. Концертна зала була заповнена вся, люди стояли навіть в проходах. Були представники всіх єпархій УПЦ КП на рівні єпископів, священники, миряни. Не обійшлося, звичайно ж, без політиків, бо вибори на носу. Завітали навіть політтехнологи, зокрема, п. Мєдвєдев (БЮТ) уважно вислухав 2 перші доповіді, потім пішов, залишивши писати все на діктофони дівчат з «Обозу». Були телекамери – 5-й, Плюси, Інтер, ICTV.

Всім делегатам при реєстрації видавали програмку форуму та проекти звернень, на ньому потім прийнятих.

Переповідати зміст виступів немає сенсу, бо вони досить широко висвітлювалися в ЗМІ. Хотілося би зупинитися на загальному висновку. Він сформувався у мене як від форуму в цілому, так і в результаті спілкування з учасниками після форуму.

Головні висновки, які можна зробити:

1. Відбулося чітке позиціонування УПЦ КП в якості не визнаної поки Світовим Православ’ям, але фактично існуючої Української Помісної Православної Церкви.

2. В «Історико-канонічний декларації» спростовані закиди щодо «неканонічності» та «безблагодатності» УПЦ КП. Це дуже важливо для самих священників і вірних цієї церкви. Бо саме твердження про «безблагодатність» УПЦ КП спонукає багатьох мирян, які хотіли би бути вірними Української Церкви, тим не менш, робити вибір все-таки на користь проросійської, але «благодатної» УПЦ МП.

3. Поступово формується інформаційна позиція УПЦ КП у відношеннях із суспільством та світськими ЗМІ. В Київському Патріархаті, по-перше, зрозуміли необхідність донесення своєї позиції до широкого загалу не-церковного народу. А по-друге, з’явилися священники, які можуть формулювати позицію УПЦ КП та адекватно спілкуватися зі ЗМІ (в першу чергу, архимандрит Євстратій Зоря).

Зокрема, голова Братства св. Андрія Первозванного УПЦ КП Олекса Гудима у своєму виступі розповів про ситуацію з храмом у с. Кам’янське на Одещині, громада якого прийняла рішення про перехід в УПЦ КП після вимоги митрополита Одеського УПЦ МП Агафангела про передачу храму із власності громади у власність Одеської єпархії УПЦ МП. Храм пікетували каурівці та вітренківці, для уникнення сутичок знадобилося втручання міліції. На цьому прикладі пан Гудима закликав священників активніше спілкуватися за ЗМІ, бо, на його думку, недопущення незаконних дій навколо храму стало можливим не в останню чергу завдяки широкому висвітленню цих подій.

4. Форум засвідчив, що чисельність священства УПЦ КП зростає кількісно та якісно. Якщо в «першій хвилі» священства УПЦ КП були непоодинокі випадки переходу з ішних конфесій служителів з дисциплінарними порушеннями, певними питаннями щодо поведінки і т.ін., то молоді священники, яких багато було на форумі, справляють враження освічених, патріотичних, взагалі, таких, що свідомо обирали УКПЦ КП як саме українську церкву.

5. Всі доповідачі від УПЦ КП толерантно і з повагою говорили про УГКЦ, а також священників і парафії УАПЦ та УПЦ МП, налаштовані на об’єднання. Причину розділення правослв’я в Україні вони вважають політичною. Я також так вважаю. Москва буде душити нас ціною на газ і ніколи не погодиться на повну автокефалію УПЦ МП. Це ланки одного імперського ланцюжка.

6. І головне. Раніше, ще 5 років тому, було відчуття того, що Філарет відійде – і УПЦ КП розсиплеться. Зараз воно зникло. Виросла зміна. Київський Патріархат, дійсно, відбувся. Форум продемонстрував, що УПЦ КП буде все наполегливіше переконувати українців та Світове Православ’я в необхідності визнання Помісної Церкви в Україні.